2. Характеристика об'єднань підприємств, їх особливості та принципи.
У розвинутих економічних країнах для вирішення різноманітних задач підприємства об'єднуються тимчасово або на постійній основі. Українські підприємства також потребують в цьому.
Зупинимось на головних видах об'єднань:
Консорціум – це тимчасове об'єднання господарюючих незалежних підприємств. Його ціль – зміцнення зусиль для реалізації конкретного проекту, часто у сфері головної діяльності. Організаційно – правова форма консорціума як юридичної особи може бути у вигляді акціонерного товаривства або іншого господарчого суспільства, а також часто можуть бути організовані як неприбуткові організації.
Особливість ще у тому, що підприємства можуть одночасно входити в скад декількох консорціумів.
Корпорація – договорне об'єднання, створене на основі об'єднання виробничих, научних і комерційних інтересів.
Особливоті корпорації – це те, що капітал створюється в грошовій формі і розділяється на однакові паі у вигляді акцій. Цим вони відрізняються від господарських товаривств.
У підприємницькій діяльності в настоящий час домінують, як найбільш зручна форма, саме корпорації. Весь прибуток є власністю акціонерів корпорачії. Функції контроля поділені між акціонерами.
Концерн – це форма об'єднання самостійних підприємств, пов'язаних з допомогою системи участі у капіталі, фінансових зв'язках тощо. Крупні концерни об'єднюють від 10 до 100 та більше компаній.
Асоціація – одна із самих розповсюджених форм договірних об'єднань підприємств (фірм, компаній), які є юридичними особами, з метою постійної координації господарської (комерційної) діяльності.
Асоціація не має права втручатися в виробницбку та комерційну діяльність осіб які беруть участь. Головна мета об'єднання – участь в захисті зацікавленностей національних товаровиробників.
Картель – це об'єднання, як правило підприємств однієї отраслі, які вступають між собою у згоду. Ця згода торкається різних сторін комерційної діяльності компанії – згода про ціни, про ринок збуту, об'єм виробництва та збуту, асортименту, тощо. В першу чергу під регулювання підпадає збут продукції, тому така форма цікава торговим і збутовим підприємствам. У більшості країн картель законодавчо заборонена, але заборона знімається з таких картелей, які освоюють нові ринкі, тобто приносять користь всій державі.
Трест – це об'єднання в якому зливаються в єдинийвиробничий комплекс всі підприємства, які в нього входять. При цьому ці підприємства втрачають свою юридичну, виробничу та комерційну самостійність, а керівництво їх діяльністю здійснюється з єдиного центру. Загальний прибуток треста ділиться згідно пайової участі окремих підприємств. Всі підприємства підлягають під одну компанію, яка здійснює єдине керівництво.
Франчайзинг – це спеціфічна форма організації бізнеса. Як відомо, не всі бажаючі фізичні особи з різних наслідків можуть успішно займатися бізнесом, тому для таких людей може стати привабливим франчайзинг.
Франчайзинг – це отримання прав на виробництво та збут продукції з практичною допомогою в ділі організації та управлінні бізнесом. Розрізняють три види франчайзинга: торгівельний, чистий і франчайзинг розповсюдження. Торгівельний франчайзинг – цікавий молодим торгівельним підприємствам. Вони отримують право використовувати назву і товарний знак фірми вже знайомої спживачу. Чистий франчайзинг передбачає комплексне забезпечення бізнесу франчайзоотримувача і включає право на використання імені франчайзодателя, ліцензію на продаж товару, тощо. Франчайзинг розповсюдження продукції – це отримання ліцензії на продаж окремих видів продукції під товарним знаком виробника. Франчайзингові відносини вигідні двум сторонам, тому що дають змогу збільшити прибуток.
Конгломерат – це організаційна форма інтеграції компаній, які об'єднують під загальний фінансовий контроль цілу низку різних видів підприємств. Вони зберігають юридичну самостійність. В структуру конгломерата входять також крупні фінансові та івестиційні компаніі.
Холдинг – це особливий вид об'єднання капіталів, державне утворення, яке не займається виробничою діяльністю, а використовує свої фінансові ресурси для придбоння контрольних пакетів акцій інших підприємств, які приймають участь у концерні або іншому добровольному об'єднанні. Це дає право холдинг-компанії здійснювати контроль за діяльністю підприємств, контрольний пакет акцій яких вона має у власності [ 13, 2, 6 ].
В настоящий час при необхідності утворюються і інші форми обєднань підприємств, наприклад, синдикати, фінансово-промислові групи та інші, які при становленні та розвитку риночних відносин допомагають підприємствам ефективно співпрацювати та створювати конкурентні переваги. В Україні з'являються та розвиваються різноманітні форми обєднання підприємств. За законом підприємства мають право добровільно обєднувати свою виробничу, научну, комерційну, фінансову та інші види діяльності, якщо це не заперечує законодавству України [ 11 ].
... і апарати або товарно-касові книги; приміщення обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням, охороною і протипожежною сигналізацією, має достатнє освітлення, опалення і вентиляцію. Докладніше про особливості підприємницької діяльності в Україні дивіться Господарський кодекс України, який почав діяти з 01.01.2004 року. Відповідно втратили чинність такі Закони України, як "Про пі ...
... ією, хабарництвом. Тому в першу чергу треба сформувати владу, яка б піклувалася про інтереси народу і прагнула покращити його добробут. 3. РОЛЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 3.1 Основні засади функціонування підприємництва в Україні Здійснювані в Україні соціально-економічні перетворення зумовлюють необхідність суттєвого реформування господарсько-правових відносин. Це насамперед ...
... і одержувати дивіденди залежно від прибутковості АТ. Для великих фірм із розвиненими горизонтальними зв'язками АТ найбільш ефективна організаційна форма. АТ створюється в трьох основних формах: 1) корпорація (наприклад, Горьківський автозавод) виділяє свої підприємства в самостійні АТ з передачею контрольного пакета акцій головному товариству. На зовнішній ринок надходять лише акції ...
... , самостійна діяльність господарських суб’єктів, що здійснюється на свій ризик і власну майнову відповідальність, спрямовану на пошук та знаходження оптимальних економічних рішень з метою отримання максимальної вигоди (доходу, прибутку тощо) [11, с. 158]. 1.3 Форми та види підприємництва Розмежування підприємницької діяльності за видами має здебільшого теоретичний, до того ж — неофіційний, ...
0 комментариев