1. Основні вимоги до використання економічних показників у кон'юнктурному аналізі
Вивчення кон'юнктури здійснюється за допомогою комплексу економічних показників, що дозволяють, по-перше, дати кількісну характеристику якісним змінам, що відбуваються у процесі відтворення і характеризують сформовану ситуацію на ринку; по-друге, визначити значущість, напрямки і тенденції розвитку кон'юнктури, тобто скласти прогноз. Значення цих показників для характеристики стану і перспектив розвитку кон'юнктури дуже не рівнозначне.
При використанні окремих показників необхідно мати на увазі, що частина їх дає пряму кількісну оцінку сформованої на ринку ситуації і безпосередньо відбиває ті або інші кон'юнктурні зміни, що відбуваються, а стан і спрямування інших можуть бути використані як непряме свідчення наявності процесів, що відбуваються на ринку, або тенденцій, що складаються, тобто є лише непрямими індикаторами. До останніх відносяться дані і відомості про конкурентну боротьбу на досліджуваному ринку, її тенденції, міжнародний поділ праці, розвиток спеціалізації і науково-технічне співробітництво, рівні монополізації тощо.
У деяких випадках через обмеженість або відсутність прямих даних непрямі показники набувають особливо великого значення. Так, через недостатність інформації про динаміку цін на устаткування про неї іноді можна судити за показниками, що характеризують можливі зміни окремих елементів витрат виробництва (насамперед, цін на чорні метали, інші матеріали, ставок заробітної плати і т. ін.).
До системи кон'юнктурних показників необхідно відбирати дані, що найбільш правильно й оперативно відбивають основні зміни, напрямки і темпи розвитку процесу відтворення та найменшою мірою підпадають під вплив випадковостей. Наприклад, при вивченні загальногосподарської кон'юнктури важливим критерієм змін, що відбуваються, можуть слугувати дані про промислове виробництво як у цілому, так і в окремих галузях. Природно, що при виборі галузей мають враховуватися їх значення і питома вага у загальному промисловому виробництві.
Як загальне зауваження слід зазначити, що економічні показники, які зустрічаються у різноманітних джерелах інформації, найчастіше відносяться до категорії високоагрегованих і звичайно свідчать про загальні тенденції (у галузі попиту, виробництва, експорту, імпорту і цін), характерні для певної товарної групи в цілому (наприклад, металорізальні верстати, двигуни внутрішнього згорання, трактори тощо).
Для характеристики стану загальногосподарської кон'юнктури окремих країн або кон'юнктури конкретних товарних ринків поряд із загальними даними про зміни у виробництві і споживанні необхідно мати у розпорядженні додаткові, менш агреговані приватні показники, які відносяться безпосередньо до аналізованого виду продукції. За їх допомогою можна виявити відхилення й особливості розвитку окремих процесів.
Не виключено, що ці показники засвідчуватимуть наявність інших, часто протилежних тенденцій порівняно з тенденціями, характерними для товарної групи в цілому.
Система кон'юнктурних показників має включати такі з них, які характеризували б процес відтворення в цілому і відображали особливості окремих фаз циклу.
2. Класифікація показників ринкової кон'юнктури
Більшість основних економічних показників сфери (процесу) відтворення і дослідження кон'юнктури можна звести в групи, що характеризують певні сторони (особливості) стану і прояву ринкової кон'юнктури.
1. Усталеність, циклічність і динаміка розвитку ринку:
а) середні показники кон'юнктури;
б) варіація кон'юнктури;
в) форми кон'юнктурної хвилі;
г) динаміка кон'юнктури (темпи зростання, вектори, параметри і функції тренду);
д) моделі сезонності і циклічності розвитку.
2. Ринкова пропозиція:
а) обсяг, структура і динаміка;
б) функціональні можливості;
в) еластичність.
3. Ринковий попит:
а) обсяг, структура і динаміка;
б) сегментація і диференціація попиту;
в) функціональні можливості попиту (місткість ринку);
г) еластичність.
4. Пропорційність ринку:
а) співвідношення попиту і пропозиції (обсяги і ціна рівноваги);
б) структура ринку (продукція основних виробників, структура споживання, структура товарообігу тощо);
в) поділ ринку між основними виробниками, торговими посередниками і торгівлею;
г) територіальна структура ринку;
д) співвідношення з іншими ринками;
е) масштаб ринку, рівень монополізації і конкурентності.
5. Ділова активність і комерційний ризик:
а) обсяг, кількість, частота і динаміка угод;
б) індекси ділової активності, макроекономічні показники, індекси економічного барометра;
в) виробничі (торгові) можливості пропозиції;
г) збутові можливості пропозиції (портфель замовлень, його склад і динаміка);
д) рівень комерційного ризику (інвестиційний ризик, ризик прийняття рішень, кон'юнктурних коливань, непередбачений ризик).
Запропонована система, звичайно, охоплює найголовніші і найбільш застосовувані показники, що можуть бути використані для аналізу найважливіших змін на ринку, і необхідна при визначенні перспектив розвитку кон'юнктури, тобто для упорядкування прогнозу її зміни.
Звертає на себе увагу та обставина, що багато з наведених показників відбивають не статичні явища, а динамічні (варіаційні) процеси, інші – характеризують структуру явища, співвідношення та їх зсуви. Деякі кон'юнктурні характеристики, зокрема тенденції та їх усталеність, можуть бути отримані тільки в результаті відповідного опрацювання трендових моделей.
Одним із основних об'ємних показників є попит. Він являє собою не реальну, а потенційну можливість, і через це йому притаманні лише непрямі оцінки. Характеристика іншого об'ємного показника – масштабу ринку – є набором показників: обсягу продажу, кількості угод, чисельності продавців і покупців тощо. Оскільки ж кон'юнктура – це складний комплекс взаємозв'язків і взаємовпливів, то варто вважати виправданим важливе місце, яке посідають показники еластичності попиту і пропозиції у системі характеристик. Вони виражають дію відповідних ринкових законів. Цікавою особливістю усіх кон'юнктурних показників є їх зміна в міру переходу ринкового господарства з однієї фази циклу в іншу. Таким чином, вивчивши зміни показників кон'юнктури протягом циклу, на цій підставі можна судити не тільки про ринкові зсуви, а й робити висновки про вірогідні подальші зміни.
Варто також зазначити, що вивчати кон'юнктуру доцільно на основі аналізу всього комплексу змін. І чим більше показників при цьому залучається, тим правильніше і точніше можна визначити сформовану на певний момент кон'юнктурну ситуацію та перспективу її подальших змін і розвитку.
... оцінки динаміки простої спеціальної кон'юнктури — агрегатні показники темпів випуску продукції і прибутків підприємств. Залежно від виду економічної кон'юнктури і завдань кон'юнктурного дослідження застосовуються різноманітні методи кон'юнктурних спостережень. Причому їх використання залежить від визначеного завдання аналізу кон'юнктури конкретного виду ринку. Кожне з них може вирішуватися самост ...
... би деякої стабільності споживчих доходів, не знижували, а, навпаки, різко підвищували пропозицію праці, завдяки чому зарплата в аграрному секторі Росії виявлялася назад пропорційною цінам на хліб. У разі ж поліпшення ринкової кон'юнктури селянське господарство не збільшувало, а скорочувало річний фонд робочого часу, щоб полегшити умови праці і життя. До парадоксальних ситуацій, пояснених Чаяновим ...
... нансовий стан товариства, його ділова репутація, перспективи розвитку, розмір дивідендів, що виплачуються, якість проведеної рекламної компанії й ін. Ринкова вартість може дорівнювати номінальній або бути більшою чи меншою за неї. Балансова (бухгалтерська) вартість акції відбиває частку власного капіталу (чистих активів товариства), яка припадає на одну акцію. Одним з особливих корпоративних ці ...
... аналізу прибутку в банку Рисунок 2.9 – Основні системи аналізу прибутку, що використовуються в банку Таблиця 2.9 – Основні показники коефіцієнтного аналізу прибутку 3 ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (НА ПРИКЛАДІ АКБ "ПРАВЕКС-БАНКУ") 3.1 АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" – БАНК НАЦІОНАЛЬНОГО МАСШТАБУ Правекс-Банк є багатофункціональним фінансовим інститутом, який надає повний спектр банківських послуг як ...
0 комментариев