Навигация
3. Ринок факторів
В умовах свободи приватного підприємництва фактори виробництва (праця, земля, капітал, підприємницька здатність), будучи власністю домашніх господарств, виступають на ринку факторів як специфічні товари, що купуються бізнесом для виробництва всієї маси продуктів і послуг за цінами, які формуються під впливом попиту на фактори з боку бізнесу і пропозиції з боку домашніх господарств.
Організаційно ринок факторів є розосередженим ринком, який визначається правовою та інформаційною структурою економіки. По суті це 3 основних взаємозв'язаних ринки – ринок праці, ринок землекористування і ринок капіталу. Взаємозв'язок між ринками обумовлений залежністю попиту і пропозиції на одному ринку від ситуації на інших, що пов'язано з відомою замінністю факторів виробництва для бізнесу.
Основною відмінною рисою ринку факторів є те, що товар-фактор у результаті акту купівлі-продажу не переходить у власність покупця, тобто фірм, а залишається власністю продавців, тобто домашніх господарств. Іншими словами, характер залучення до виробництва факторів, що належать домашнім господарствам, носить скоріше характер оренди факторів у тимчасове користування їх бізнесом за певну плату, ніж продажі факторів у власність бізнесу.
Специфічний характер використання факторів обумовлений фундаментальними економічними принципами ринкової економіки – правом приватної власності громадян на фактори і обмеженою тільки законом свободою підприємництва. Кожен член суспільства, кожне домашнє господарство вільне у виборі способу використання факторів, що належать йому: або використовувати у власному бізнесі, або надати за плату в розпорядження іншого приватного бізнесу чи державної організації. При цьому розмір поточного доходу має важливе, але не завжди вирішальне значення при виборі характеру економічної активності окремою людиною. Часто люди, маючи можливість отримання значних доходів під час роботи за наймом, проте відкривають власний бізнес, що обіцяє менші доходи, але надає істотно більшу свободу підприємницької діяльності.
Попит на ресурси є похідним, вторинним або породженим попитом від попиту на готові товари і послуги, які виробляються за допомогою даних ресурсів. Ресурси задовольняють потреби споживача не прямо, а побічно, через виробництво товарів і послуг. Домогосподарства бажають споживати різні товари, виготовлені за допомогою ресурсів, а не самі ресурси.
Похідний характер попиту на ресурси означає, що стійкість попиту залежатиме від:
- продуктивності ресурсу при створенні товару;
- ринкової ціни товару, виготовленого за допомогою даного ресурсу.
Еластичність попиту на ресурс залежатиме від легкості ресурсозаміщення, еластичності попиту на продукт і співвідношення витрат на ресурс і загальних витрат.
4. Ринок землекористування
Під фактором виробництва «земля» в широкому сенсі розуміються не тільки земельні ділянки, але і корисні копалини, які знаходяться в надрах, сировинні ресурси, а також ліси, що ростуть на поверхні, луки тощо.
Оскільки земля знаходиться у приватній власності домашніх господарств, власники земельних ділянок надають їх у тимчасове користування бізнесу, особливо у сільськогосподарському виробництві, за певну плату – ренту. Величина ренти встановлюється на ринку землекористування під впливом попиту на використання землі з боку фірм і пропозиції на надання землі з боку землевласників.
Рента, як ціна фактора виробництва – землі, принципово відрізняється від ціни землі, як об'єкта купівлі-продажу з переходом земельних ділянок у власність покупця. В цьому випадку земля є звичайним товаром, що має ціну, яка формується на ринку землі.
Якщо промисловий бізнес для розміщення виробництва купує землю у землевласників у свою власність, то він тим самим набуває певної капітальної власності, що до того ж не підлягає зносу. Виняток складають родовища корисних копалини і сировинних ресурсів, виснаження яких враховується в їх капітальній вартості. При володінні власною землею дохід від неї виступає не у вигляді ренти, а у вигляді відповідного відсотка на капітал.
Пропозиція землі абсолютно нееластична, оскільки вона має природну обмеженість у просторі. Загальна кількість землі не може збільшуватися під впливом зростання цін на неї і зменшуватися при зниженні цін. Тому попит є єдиним дієвим чинником, що визначає земельну ренту.
Чинники, що визначають попит на землю:
- ціна продукції, яка вирощена на цій землі;
- продуктивність землі, яка залежить від кількості і якості ресурсів, у поєднанні з якими використовується земля, і цін на них.
5. Ринок капіталу
Під капіталом на ринку факторів виробництва розуміють засоби виробництва, що є власністю домашніх господарств і що залучаються бізнесом для виробництва всієї маси кінцевих і проміжних товарів і послуг. Капітал – це використовувані у сфері бізнесу будівлі, споруди, машини, устаткування, запаси матеріальних цінностей у їх вартісному вимірюванні.
Фізично, як набір засобів виробництва, капітал знаходиться в рамках структури фірми, економічно у формі вартості вкладених у бізнес коштів він є власністю домашніх господарств, що стало можливим завдяки існуванню інституту пайової власності або у формі партнерства, або у формі акціонерного капіталу.
Природно, коли деяке домашнє господарство володіє власною фірмою, тобто є власником капіталу фірми, то проблем розділення капіталу за власниками не виникає – весь набір капітальних засобів належить даній сім'ї або даній особі. Якщо ж сотні або навіть тисячі громадян внесли кожен свою частку в загальний капітал фірми, то в принципі неможливо визначити, кому особисто або якій групі власників належить будівля, а кому – устаткування.
В цьому випадку кожен з акціонерів володіє лише відповідною частиною загальної вартості капіталу фірми і має право на отримання частини загального доходу пропорційно своїй частці. Саме тому частина загального доходу фірми, яка виділяється як оплата за користування капіталом, розподіляється пропорційно частці кожного власника капіталу. Практично така оплата виступає або у формі залежних від комерційного успіху фірми дивідендів у разі звичайних акцій, або у формі фіксованого відсотка у разі привілейованих акцій. Але у будь-якому випадку вони є деяким відсотком на вкладений капітал.
Таким чином, на ринку факторів виробництва домашні господарства, що володіють капіталом у формі вкладених грошових коштів, надають капітал у користування бізнесу у формі матеріальних засобів і одержують дохід у вигляді відсотка на вкладені кошти.
Як і у разі земельної ренти, відсоток на капітал, тобто ціну використання капіталу, слід відрізняти від ціни купівлі-продажу капітальних засобів з переходом їх у власність покупця. В останньому випадку капітальні засоби (машини, устаткування, будівлі) є звичайним товаром, що має ціну. Але на відміну від споживчих товарів, цінність капіталу-товару визначається його здатністю приносити дохід, будучи залученим до економічного обороту. Тому ціна капіталу-товару і ціна капіталу-фактора виробництва тісно пов'язані.
Похожие работы
... ігації);валюта, позичкові капітали і т. д. Див схему 2.3. Рис. 2.3. Об’єкти ринку [29,146] Отже, важливим чинником формування й розвитку ринку як форми функціонування товарного господарства був міжнародний поділ праці, а на сучасному етапі є процес інформатизації та глобалізації економіки. Суть глобалізаційного процесу полягає у накопиченні структурних зрушень і подальшого формування ...
... відповідним розвитком міжгалузевого господарського комплексу індустрії туризму; б) розуміння туристичного процесу як геопросторового явища, властивості якого проявляються в функціонуванні ринку туристичних послуг; в) специфіка формування та функціонування туристичного ринку. Масштабність туризму як суспільного явища, а саме прискорений розвиток в часі та поширення по території (з орієнтацією на ...
... них є незначними, і єдине, що стримує іноземні банки, - це ризики та малий досвід роботи з вітчизняними позичальниками, тобто проблеми що мають тимчасовий характер [4, c.29-31]. 2.2.Оцінка сучасного стану та специфіка функціонування кредитної системи України. Розглянемо динаміку вимог банків за кредитами наданими фізичним особам та в економіку України станом на 01.01.2007р. Вимоги банків ...
... керування буде відповідати завданням підвищення ефективності виробництва, висунутим у цей час у зв'язку з переходом до ринкових відносин. Рис. 1. Схема взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища У процесі проектування підприємства створюються як цілісні організми. Потужність і технічний рівень їхніх цехів спочатку пропорційні один одному. Через деякий час пі ...
0 комментариев