Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Міжнародна торгівля товарами


План

 

1.         Суть, види та показники світової торгівлі

2.         Типи зовнішньоторговельної політики держав

3.         Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами

4.         Теорії міжнародної торгівлі

5.         Особливості сучасної зовнішньої торгівлі України


1. Суть, види та показники світової торгівлі

 

Суть світової торгівлі товарами полягає в переміщенні товарів за межі митного кордону країни.

Визначимо ключові терміни, які описують зовнішньоторговельні потоки:

Експорт - це вивіз товарів за митний кордон держави.

Імпорт - це ввіз товарів за межі митного кордону .

Реекспорт - це вивіз за митний кордон товарів, раніше імпортованих і не перероблених в країні.

Реімпорт дозволяє придбати за кордоном раніше експортовані і не перероблені там товари, зокрема, повернення бракованої продукції.

Зовнішньоторговельний оборот – це сума зазначених чотирьох складових.

Зовнішньоторговельне сальдо – це різниця між сумою експорту і реекспорту, з одного боку, та сумою імпорту і реімпорту, з другого боку.

Міжнародна торговельна палата (МТП) розробила базисні умови торгівлі ІНКОТЕРМС, згідно з якими оцінюються особливості постачання товарів на зовнішніх ринках з розподілом обов’язків між продавцем і покупцем.

Остання редакція ІНКОТЕРМС –2000 виділяє 4 групи , які об’єднують 13 базисних умов згідно із зростанням відповідальності експортера за постачання .

Мінімальні обов’язки та мінімальна ціна характеризують групу E з умовами постачання EXW (“франко-завод”), коли відповідальність постачальника закінчується на власному складі при відвантаженні товару представнику покупця.

Група F об’єднує три базисні умови, які підкреслюють закінчення обов’язків продавця в порту або станції відвантаження власної країни. Найпопулярнішими є умови FOB (інколи пишуть кирилицею – ФОБ), тобто “франко-вздовж борту судна”, коли відповідальність продавця закінчується перед судном у порту країни експортера. Саме на умовах FOB оцінюється національний експорт.

Група C об’єднує чотири базисні умови, які підкреслюють закінчення обов’язків продавця в порту або на станції призначення в країні імпортера без перетину державного і митного кордонів. Найбільш відомими у зазначеній групі є умови CIF (інколи пишуть кирилицею - СІФ), тобто “вартість, страхування і фрахт”. Саме на умовах CIF оцінюється національний імпорт.

Група D об’єднує 5 умов, які описують поширення обов’язків продавця до перетину кордонів країни імпортера впритул до 13-их, останніх умов DDP (постачання здійснено, мито сплачено) з максимальною відповідальністю експортера і максимальною ціною.

Показники, що характеризують стан зовнішньої торгівлі, об’єднують:

-           обсяг торгівлі у вартісних одиницях і одиницях фізичного обсягу;

-           динаміку експортно-імпортних операцій;

-           структуру торгівлі, зокрема:

1)         географічну з аналізом розподілу потоків по країнах, регіонах, континентах і т.д.;

2)         товарну з аналізом постачань по галузях, сферах, якісних характеристиках, співвідношенню сировини й кінцевої продукції і т.д.

Експортна квота Ке, або коефіцієнт експортної участі у міжнародній торгівлі, розраховується за формулою:

Ке = Е : ВВП,

де Е – обсяг національного експорту;

ВВП – валовий внутрішній продукт країни.

Імпортна квота Кі, або коефіцієнт імпортної участі в торгівлі, розраховується за формулою:


Кі = І : ВВП,

де І – обсяг національного імпорту.

Підсумковий коефіцієнт участі в міжнародній торгівлі

Кмт = Ке + Кі = (Е + І) : ВВП.

Коефіцієнт експортної спеціалізації країни Кес розраховують за формулою:

Кес = Ен : Ес,

де Ен – частка національного експорту даного товару в сумі національного експорту;

Ес – частка світового експорту даного товару в сумі світового експорту.

Якщо Кес > 1, то країна визнається експортно орієнтованою на даний товар.

Головними факторами сталості зовнішньої торгівлі країни є такі:

-           участь в еволюції досягнень сучасних технологій;

-           участь в діяльності транснаціональних корпорацій – ТНК;

-           участь у діяльності міжнародних організацій, які регламентують міжнародну торгівлю, насамперед, у Світовій організації торгівлі – СОТ;

-           послідовна лібералізація торгівлі, тобто скорочення тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі;

-           участь в інтеграційних об’єднаннях країн;

-           диверсифікація міжнародної торгівлі при поширенні відносин з більшістю держав світу.

До початку 90-х р.р. ХХ ст. міжнародна торгівля зростала і подвоїла обсяги протягом 15 років (1975-1990 р.р.). Протягом останнього десятиріччя ХХ століття торгівля значно скоротила середні темпи приросту, а на початку 90-х р. спостерігалися темпи приросту, які не перевищували 1-2 % на рік.

Початок ХХІ століття відзначився темпами приросту торгівлі у середньому на 2,5 %.

Першу трійку найбільших світових експортерів за абсолютними обсягами складали США, Німеччина і Японія. З регіонів перше місце займає Азійсько-Тихоокеанський (АТР), а з інтеграційних угруповань лідирує ЄС. Україна займає місце у четвертій десятці.

Найбільші світові імпортери – це США. Німеччина, Велика Британія. Україна є представником п’ятої десятки країн світу.

За товарною структурою протягом 1950-2000 рр. постачання сировини й палива скоротилося з 50 до 30 %, зокрема, у цієї цифрі частка паливно-енергетичного компонента складає приблизно 25%, а цифра постачань сировини дорівнюється 5%. Одночасно реалізація кінцевої продукції зросла у зазначений час з 50 до 70%.

Зростає відсоток взаємних кооперованих постачань між суб’єктами різних країн, насамперед, у межах ТНК або внутрішньо-фірмових відносин.

Помітно зростає інтелектуальна складова товарних потоків, насамперед, у розвинених країнах. Так, на початку ХХІ ст. в експорті США, Швейцарії та Японії продукція новітніх технологій перевищила 20%.


Информация о работе «Міжнародна торгівля товарами»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 18125
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
90892
1
0

... івський рахунок в іноземній валюті, що виключить необхідність продажі і покупки валюти в тім ступені, у якій погоджені надходження й платежі в іноземній валюті, і тим самим усуне експозицію. Міжнародна торгівля фінансовими послугами породжує більш високі ризики як для покупця, так і для продавця в порівнянні з торгівлею усередині країни. Для їхнього зменшення була розроблена безліч різних послуг ...

Скачать
51831
2
0

... якої є підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу. В цей період в Україні здійснено заходи щодо регулювання валютних курсів, системи платежів та ліквідації обмежень, що стримували зростання міжнародної торгівлі. Завдяки плідній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями Україна мала змогу вийти на світові ринки капіталу. 3. Третій (1998–2000 рр.). Укра ...

Скачать
22542
1
0

... нові контракти в різних формах. На первинному ринку акції, облігації, векселя та інші боргові розписки; інструменти грошового ринку (казначейські векселя, депозитні сертифікати, банківські акцепти та ін.) здатні виконувати роль резервної валюти й забезпечувати обслуговування міжнародних кредитів. Особливо треба відзначити зростаючу роль європаперів, насамперед, євронот і єврооблігацій. Євроноти ...

Скачать
27288
11
2

... зація внутрішньополітичної обстановки. Антиурядовими силами були спочатку блоковані, а потім захоплено комплекс будинків Уряду і найбільші аеропорти країни, включаючи центральний міжнародний термінал «Суваннабум», через який в Таїланд прибуває основна маса зарубіжних туристів. Була зупинена робота найбільшого регіонального контейнерного морського порту «Гавкотом Чебанг». У Бангкоку двічі вводився ...

0 комментариев


Наверх