Міжнародна фінансово-інвестиційна діяльність

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Контрольна робота

з дисципліни: “Міжнародний фінансово – інвестиційний менеджмент”

Виконав:

студент 6 курсу

(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД

Меркулов Олександр

Перевірив:

Викладач

Стахурська Світлана Валеріївна

Київ – 2009

Зміст

1.         Оцінка ефективності інвестування в окремі фінансові інструменти та оцінка їх ризиків

2.         Міжнародна діяльність на ринку фінансових інвестицій: міжнародний ринок облігацій

3.         Задача 1 варіант № 9

4.         Задача 2 варіант № 9

Список використаної літератури

1. Оцінка ефективності інвестування в окремі фінансові інструменти та оцінка їх ризиків

Оцінка вартості цінних паперів

Вартість цінних паперів формується під впливом найрізноманітніших факторів. Оцінка вартості за допомогою фінансових розрахунків уможливлює визначення лише прогнозної дохідності цінних паперів, приведеної до поточної вартості грошей. Оскільки при цьому враховуються не всі фактори, що діють на фондовому ринку, остільки розрахункова вартість цінних паперів може не збігатися з їх ринковою вартістю.

Розрахункова вартість боргових цінних паперів

Можливі три варіанти виплати доходів на боргові цінні папери:

дохід сплачується як різниця між цінами придбання і погашення;

дохід сплачується періодично, а сума боргу погашається наприкінці обумовленого терміну;

дохід, а також сума боргу сплачуються наприкінці обумовленого терміну.

Вартість боргових цінних паперів, дохід на які сплачується як різниця між цінами придбання і погашення, обчислюється за формулою:

,

деВн — розрахункова вартість цінних паперів, дохід на які сплачується як різниця між цінами придбання і погашення; Н — номінальна вартість конкретного цінного паперу;g — рівень дохідності по конкретному виду цінних паперів;n — термін, що лишився до погашення.

Вартість боргових цінних паперів, дохід на які сплачується періодично, а сума боргу погашається наприкінці обумовленого терміну, розраховується у такий спосіб:

,

деВпер — розрахункова вартість боргових цінних паперів, дохід на які сплачується періодично, а сума боргу погашається наприкінці обумовленого терміну; Пр — абсолютний розмір відсотка.

Вартість боргових цінних паперів, дохід і борг на які сплачується наприкінці обумовленого терміну, визначається за:

деВТ — розрахункова вартість боргових цінних паперів, дохід і борги, на які сплачується наприкінці обумовленого терміну.

Вартість конвертованої облігації обчислюється як добуток ринкової вартості акцій та коефіцієнта конверсії:

Во.к. = Ар kk ,

де:Вo.к. — розрахункова вартість конвертованої облігації; Аp — поточна ринкова вартість акції;kk — коефіцієнт конверсії.

Розрахункова вартість акцій

Розрахункова вартість акцій обчислюється залежно від способів виплати дивідендів для випадків, коли:

— дивіденди постійні;

— дивіденди постійно зростають;

— розмір дивідендів змінюється по періодах.

Вартість акцій з постійними дивідендами обчислюється за формулою:

,

де Апост — розрахункова вартість акції з постійними дивідендами (привілейовані акції); Д — дивіденд;g — рівень дохідності акції даного типу.

Вартість акцій, дивіденди на які постійно зростають, розраховується за моделлю М. Дж. Гордона:

,

де Апост.зрост — розрахункова вартість акцій з дивідендами, що постійно зростають;До — останній виплачений дивіденд;Д1 — дивіденд, що очікується у наступному році;tД — темп зростання дивіденду.

Вартість акцій, розмір дивідендів на які змінюється по періодах, обчислюється так:

,

де Азмін— розрахункова вартість акцій, розмір дивідендів на які змінюється;Д1...Дn — дивіденди по роках прогнозу;n — кількість років прогнозу.

Розрахункова вартістьпохідних цінних паперів

Вартість інвестиційного сертифіката визначається виходячи з доходів від фондових цінностей, в які вкладає кошти інвестиційний фонд, виторгу і витрат від операцій інвестиційного фонду на ринку цінних паперів:

Ві.с.= f (Д, V, З),

де Ві.с. — розрахункова вартість інвестиційного сертифіката;f — функціональна залежність;Д — дивіденди та проценти, що припадають на один інвестиційний сертифікат;V — виторг інвестиційного фонду від операцій з цінними паперами у розрахунку на один інвестиційний сертифікат;З — витрати інвестиційного фонду на управління портфелем цінних паперів у розрахунку на один інвестиційний сертифікат. Вартість варанта залежить від кількості акцій, на яку обмінюється варант, а також від поточної ринкової вартості акції та визначеної для варанта ціни акції:

Ввар = (Ар – Авар) Qвар ,

де Ввар — розрахункова вартість варанта; Ар — поточна ринкова вартість акції; Авар— ціна акції, що визначив емітент для варанта; Qвар — кількість акцій, які обмінюються на варант.

Вартість опціона визначається, виходячи з оцінки дії таких чинників: дивіденди на акцію; співвідношення поточної ринкової вартості акції з ціною акції, визначеної в опціоні; термін дії опціону; безпечна відсоткова ставка; ступінь ризику:

Вопц. = f (Д, Сопц. nопц. r,R),

де Вопц. — розрахункова вартість опціона; Д — дивіденди на акцію; Сопц. — співвідношення поточної ринкової вартості акції з ціною акції, визначеної у опціоні; nопц. — термін дії опціона; r — безпечна відсоткова ставка; R — ступінь ризику як стандартне відхилення.

Модель оцінки капітальних активів

Модель оцінки капітальних активів визначає взаємозв’язок між ступенем ризику та рівнем дохідності цінних паперів. Вона виходить з того, що більшому ризику відповідає більший рівень дохідності й описує залежність, згідно з якою рівень дохідності конкретного цінного паперу дорівнює безризиковій (безпечній) ставці, що коригується на премії за ризики по конкретному фондовому інструменту:

g = r + b (Km — r),

де g — рівень дохідності конкретного виду цінних паперів;r — безризикова (безпечна) ставка дохідності;b — коефіцієнт, що порівнює дохідність конкретного цінного паперу з загальною дохідністю фондового ринку;Km — рівень дохідності фондового ринку.

Для вимірювання безризикової ставки дохідності використовуються державні цінні папери США, а рівень дохідності фондового ринку визначається за допомогою відповідних біржових індексів.

В українській практиці оцінки дохідності конкретного виду цінних паперів використовується кумулятивний метод:

g = rдеп + a r ,

деg — рівень дохідності конкретного виду цінних паперів;rдеп — безризикова (безпечна) ставка дохідності, визначена як середня за довгостроковими валютними депозитами провідних українських банків;ar — премії за всі види ризиків, що притаманні конкретному емітенту.

Такий підхід зв’язаний з тим, що, по-перше, державні цінні папери не відповідають «золотому» правилу інвестування, оскільки уряд, намагаючись покрити дефіцит держбюджету, забезпечує занадто високу дохідність облігацій внутрішньої державної позики; по-друге, відсутність повноцінних біржових індексів унеможливлює використання в розрахунках коефіцієнта r.

Визначення інвестиційних та фінансових ризиків.

Фінансово-інвестиційна діяльність завжди ризикована. Причини:

невизначеність та мінливість економічної ситуації;

поява нових фінансових інструментів та емітентів;

розширена пропозиція об’єктів інвестування в зв’язку з приватизацією тощо.

Інвестиційний ризик – це ймовірність виникнення непередбачуваних фінансових втрат: прибуток, дохід, втрата капіталу (часткова або повна) – при невизначеності умов фінансово-інвестиційної діяльності.

Види ризиків:

За сферами прояву:

економічний – пов’язаний зі зміною економічних факторів;

політичний – адміністративні обмеження інвестиційної діяльності, пов’язані зі зміною державного політичного курсу;

соціальний – ризик страйків, незапланованих соціальних програм тощо;

екологічний – катастрофи, стихійні лиха;

кримінальний.

За формою інвестування:

ризик реального інвестування (проблеми з будівельними матеріалами, обладнанням, недобросовісний підрядчик, невдалий вибір місця будівництва тощо);

ризик фінансового інвестування (невдалий підбір фінансових інструментів, банкрутство деяких емітентів, прямий обман інвесторів).

За джерелами виникнення:

систематичний (ринковий) ризик – пов’язаний із зміною стадій економічного циклу розвитку країни;

несистематичний (специфічний) ризик – характерний для конкретного об’єкту інвестування, може бути пов’язаний з некваліфікованим керівництвом, нераціональною структурою інвестиційних коштів. Такі ризики можна передбачити і запобігти ним.

За кількісною оцінкою рівня ризику:

безризикові – короткотермінові державні облігації (в зарубіжній практиці);

інвестиції з припустимим ризиком – можливість втратити усю суму розрахованого прибутку;

інвестиції з критичним рівнем ризику – можливість втратити не лише прибуток, але й всю суму доходу по проекту;

інвестиції з катастрофічним рівнем ризику – можливість втрати усіх активів інвестора в результаті банкрутства тощо.

Критерії прийнятності здійснення інвестиційного проекту в залежності від рівня ризику:

для інвестицій з припустимим ризиком: 0,1;

для інвестицій з критичним рівнем ризику: 0,01;

для інвестицій з катастрофічним рівнем ризику: 0,001.

Це означає, що проект повинен бути відхилений, якщо в одному випадку з десяти по ньому може бути втрачений весь прибуток, якщо в одному випадку із 100 може бути втрачений весь доход, якщо в одному випадку із 1000 можуть бути втрачені всі активи.

Рівень ризику при його оцінці визначається як відхилення очікуваних інвестиційних доходів від середньої або розрахункової величини. Тому оцінка інвестиційних ризиків передбачає:

оцінку очікуваних доходів;

оцінку можливих втрат.

Оцінка ризиків здійснюється на основі визначення:

абсолютного розміру втрат;

відносного розміру втрат.

Методи оцінки ризику:

1) економіко-статистичні

математичне сподівання;

дисперсія;

середньоквадратичне (стандартне) відхилення;

коефіцієнт варіації;

бета-коефіцієнт;

2) експертні;

3) аналогові.

Формування необхідного рівня доходності з урахуванням ризику. "Премія за ризик".

Оскільки інвестиційна діяльність завжди є ризикованою, то рівень ризику має бути певним чином компенсований. Інвестор бажає отримати так звану "премію за ризик".

"Премія за ризик" – це додатковий дохід, який інвестор хоче мати понад той рівень, що можуть дати безризикові інвестиції і який повинен бути пропорційний до рівня ризику. Тоді загальна сума доходу (Д)становитиме:

Д = Дб + Пр,

де Дб – дохід по безризикових інвестиціях;

Пр – "премія за ризик", відповідає можливій втраті доходу за сукупністю ризиків.

Цю залежність графічно відображає так звана "лінія надійності ринку" (див. рис. 1).

Рівень доходу

"Лінія надійності ринку" "Премія

за ризик"

Загальний доход

Рівень доходу

по безризикових

проектах

Рівень систематичного ризику

Рис. 1. Графік "лінії надійності ринку"