Вересня 2002 року була ухвалена нова Стратегія ЄБРР щодо України

116850
знаков
10
таблиц
0
изображений

3 вересня 2002 року була ухвалена нова Стратегія ЄБРР щодо України.

Стратегія затверджує основні пріоритетні сектори діяльності Банку в Україні на найближчий період:

v   Вироблення та постачання електроенергії:

*          Сприяння приватизації наступної групи енергопостачальних компаній, використовуючи головування у Робочій групі з питань реформування галузі;

*          Продовження практики постприватизаційного інвестування з метою підтримки стратегічних інвесторів;

*          Фінансування окремих проектів у галузі вироблення електроенергії, які демонструють цінність стратегічних інвестицій;

v   Природні ресурси: нафта та газ:

*           Здійснення проектів у газовому секторі;

*           Моніторинг ситуації навколо газотранспортної системи України;

*           Підготовка проектних пропозицій в галузі видобутки нафти та газу спільно із стратегічними інвесторами;

*           Моніторинг ситуації навколо нафтопроводу Одеса-Броди;

v   Транспортна інфраструктура та послуги:

*           Пошук нових можливостей для інвестування в контексті західного залізничного коридору; реструктуризація автошляхового господарства;

*           Сприяння консолідації авіатранспортної галузі.

v   Муніципальна інфраструктура:

*           Здійснення другого етапу Програми розвитку комунальних підприємств України із залученням водоканалів у 2-3 невеликих містах;

*           Здійснення проектів у галузі теплопостачання в окремих українських містах;

*           Сприяння створенню умов для фінансування проектів з боку міст та зменшення залежності від гарантії держави;

v   Телекомунікації:

Надання фінансової та технічної допомоги у приватизації Укртелекому (за умови створення сприятливого для реформ середовища).

v   Енергозбереження

*         Здійснення проектів, які більш повно відповідають мандату Групи з питань енергозбереження;

*         Активна участь у політичному діалозі з урядом у Робочій групі з питань енергозбереження.

*         Фінансовий сектор та малий бізнес

*         Виплата траншів кредитної лінії МСП ІІ під гарантії уряду та започаткування прямого кредитування деяких банків;

*         Збільшення кредитування банків з іноземним капіталом;

*         Збільшення обсягу Програми сприяння торгівлі, залучивши до участі в ній нові українські банки;

*         Розширення присутності Українського банку мікрокредитів у регіонах;

*         Вивчення можливості фінансування акціонерного капіталу більшої кількості банків;

*         Продовження діалогу з НБУ щодо необхідності посилення банківського регулювання;

*         Розробка основ іпотечного кредитування;

v   Агробізнес та сільське господарство

*           Фінансування переробних галузей;

*           Запровадження схем фінансування під складські розписки з метою їх застосування для врожаю 2002 року.

Враховуючи обмеженість потенційних проектів, визначених у новій Стратегії ЄБРР в Україні, принципового значення набуває здійснення кроків, спрямованих на більш активний пошук нових можливостей бізнесу відповідні ми підрозділами ЄБРР та на найбільш енергійне "проштовхування" українських проектів через кредитний комітет Банку.

Першочергову роль у цьому процесі відіграє Представництво ЄБРР в Україні. Його активність у згаданому контексті протягом останніх двох років була дещо неадекватною наявним в Україні можливостям. У цьому зв’язку варто порушувати перед керівництвом Банку питання щодо необхідності підвищення результативності діяльності банкірів в Україні щодо пошуку нових проектів, а також щодо забезпечення відповідності за якість та обґрунтованість проектів, які пропонуються.

Питання щодо організації двохстороннього механізму розробки переліку потенційних проектів для фінансування з боку Банку у державному секторі (із залученням суверенних гарантій). В разі започаткування такого механізму українська сторона має скласти перелік пріоритетних проектів, а фахівці ЄБРР визначатимуть серед них ті проекти, які становитимуть інтерес для Банку.

У Стратегії також визначено перелік проектів Банку в Україні на найближчу перспективу. На остаточних стадіях підготовки знаходяться проекти загальною вартістю близько 350 млн. євро.

Серед них найбільш значними є:

*         пост-приватизаційні проекти у енергорозподільчому секторі (120 млн.Євро);

*         фінансування приватного проекту у сфері енергогенерації (57 млн. Євро);

*         підтримка програми фінансування у сільскогоподарському секторі за складськими розписками (87 млн. євро).

Потенційні проекти у муніципальній інфраструктурі посідають важливе місце. Серед них:

*         програма розвитку муніципального водогосподарства (до 90 млн.) - триває підготовка проектів у містах, які ЄБРР вибрав для першої фази проекту (Маріуполь, Севастополь, Херсон);

*         муніципальний кредит по енергозбереженню (до 60 млн.) - реабілітація тепломереж у 5-8 містах України. Проект потребуватиме узгодження із Урядом стратегії та пріоритетів реабілітації систем муніципальних тепломереж.

Проекти на суму більше ніж 480 млн. євро знаходяться на попередньому розгляді у фахівців Банку.

Портфель проектів ЄБРР в Україні відрізняється достатньою диверсифікованістю. У структурі домінували агропромисловий комплекс (28%), банківсько-фінансова система (включно з підтримкою малого і середнього бізнесу) (19%), енергетика (16%), транспортна інфраструктура (14%), промисловість (7%), телекомунікації (3%), енергозбереження (2%), муніципальне господарство (2%), інше (7%).

Протягом 2000-2005 років Радою директорів ЄБРР було затверджено 11 нових проектів в Україні (із них непідписним залишився лише один - муніципальний Проект переробки твердих відходів у Харкові). Найважливішими серед них є:

Проект "Балкани Газтранзит Фаза ІІ" (107.4 млн. Євро): Один із найбільш важливих проектів ЄБРР . Цей проект, спрямований на покращення пропускної здатності української газотранспортної системи на південно-європейському напрямку, передбачає спорудження паралельних газотранспортних потужностей довжиною 70 км у південно-західній Україні. Проект має великий демонстраційний ефект, оскільки він є першим прикладом (разом з першою фазою проекту) приватного фінансування із залученням іноземних інвестицій і кредитів у газотранспортному секторі України. Крім цього, проект розглядається керівництвом ЄБРР як вдала модель проектного фінансування у цьому важливому секторі, яка поєднує у одному проекті інтереси Росії, України та західних сторін, а також міжнародні фінансові інститути.

Позика Дніпропетровському оліє-екстракційному заводу (48 млн. Євро): ухвалена у 2001 році кредитна угода є третім кредитним проектом між ЄБРР та ДОЕЗ. Даний кредит дозволить підприємству профінансувати потреби в оборотному капіталі та здійснити розширення обсягів експорту, зокрема Росії;

Проект "ISTIL Україна" (27.5 млн. євро): кредитна лінія для першого в Україні приватизованого сталепрокатного підприємства спрямована на підвищення обсягів продажу продукції підприємства, в тому числі збільшення експорту, а також на покращення якості спеціалізованої сталепродукції;

Проект переробки твердих відходів у Харкові (23 млн. євро): проект передбачає створення у Харкові нового сміттєпереробного підприємства, реструктуризацію системи придбання сміття та оплати цих робіт із залученням приватних підприємств. Проект на даний момент ще не підписано;

Позика пивзаводу "Славутич" (18.4 млн. євро): позика ЗАТ "Славутич" має на меті фінансування інвестиційної діяльності підприємства у 2001-2002 роках та реструктуризацію структури капіталу ЗАТ;

Проект фінансування франшизної мережі "Bosch Україна" (15.4 млн. євро): перший проект по фінансуванню франшизної мережі у СНД. Проект надає систему фінансування для створення і розширення мережі майстерень автомобільного обслуговування європейського стандарту під маркою "Bosch" по всій території України;

Позика Гостомельському склозаводу (13.7 млн. євро): проект складається із позики підприємству на переобладнання та підвищення якості продукції. Банк має право на переоформлення частини позики (5 млн.дол. США) у акції підприємства. Проект високо оцінений відповідними підрозділами ЄБРР як такий, що підтримує українське підприємство, яке відрізняється високою якістю менеджменту та високим рівнем виробничих та ринкових стандартів;

Збільшення частки ЄБРР у проекті "Radisson SAS Kyiv Hotel" (8.1 млн.Євро): проект передбачає спорудження та експлуатацію у центрі Києва чотирьох-зіркового готелю на 271 номер. Банк збільшив власну частку у проекті на додаток до своєї участі у початковому проекті (підписаному у 1998 році) у розмірі 39.5 млн.Євро.

Позика для компанії "Топфер (Україна)": проект передбачає кредитування у розмірі 80 млн.дол., з яких 48 млн.дол. надаватимуться безпосередньо ЄБРР, а 32 млн.дол. - за рахунок співфінансування з боку комерційних банків. Проект є надзвичайно перспективним та корисним з точки зору сприяння трансформаційним процесам в українській економіці, зокрема, у сільському господарстві.

Проект фінансування компаній "Молтюроп Україна" та "Молтюроп Східна Україна": проект, загальною вартістю 28.5 млн. Євро (13.7 млн. Євро буде розподілено для співфінансування з боку інших учасників проекту), дозволить привнести сучасні солодопереробні технології в українську харчову промисловість та, завдяки програмі авансованого фінансування, агротехнічної допомоги та навчання для відповідних фермерських господарств, сприятиме зміцненню господарств, які вирощують ячмінь.

Серед проблемних проектів можна назвати:

Проект модернізації Старобешевської ТЕС. Кредитна угода ЄБРР на суму 113 млн.дол. під суверенну гарантію, яка була підписана у 1996р., мала фінансувати модернізацію Старобешевської ТЕС із впровадженням найсучасні шої технології спалювання низькосортного вугілля та шламу у киплячому шарі. Окупність проекту розраховувалась на основі фінансової моделі єдиного позичальника - Донбасенерго. Після того, як активи Донбасенерго були розпродані за борги, з фінансуванням проекту виникли серйозні проблеми.

У квітні 2002 року Уряд України повністю виконав дві вимоги, висунуті раніше Банком для відновлення фінансування проекту:


Информация о работе «Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва»
Раздел: Международные отношения
Количество знаков с пробелами: 116850
Количество таблиц: 10
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
100706
6
2

... перехідною економікою, які відчувають надзвичайні труднощі на шляху соціально-економічного прогресу. Трансформація різних боків життя суспільства є найважливішою рисою світового розвитку. Теоретичне питання 40. Основні типи стратегій виходу на зарубіжні ринки Порівняльна характеристика основних способів виходу на зовнішні ринки 1. Експорт є найпростішим способом виходу на зовнішній ринок. ...

Скачать
89770
3
0

... повинно бути більше 1/10 ( в України 1/50) 4.         За межею бідності не може бути більше 10% відсотків населення ( в Україні 40%) 8. Сучасні тенденції розвитку міжнародних економічних відносин. В економіці іде безперервний інноваційний процес в якому зливаються зміни в технологічній і соц. сфері. Визначною виробничою силою стала інформація. Головною сферою зайнятості стає сфера послуг; ...

Скачать
47262
1
0

... молодих галузей виробництва, оскільки інтеграційні об'єднання є водночас і широким регіональним ринком, на якому можуть знайти попит товари цих галузей. Міжнародна економічна інтеграція суттєво відрізняється від звичайного економічного співробітництва країн тим, що на її основі: формується міжнародний господарський комплекс з власною структурою та органами управління. Спільні умови господарської ...

Скачать
202790
4
0

... (страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, інвестиційні фонди); -  транснаціональні фінансово-промислові групи (інтеграція ТНК і ТНБ); -  світові фінансові центри; -  великі біржі. Крім цього, до суб’єктів міжнародної економічної діяльності також належать: національні держави; суверенні утворення (регіональні і місцеві органи влади); союзи підприємців; торгові палати; світові економ ...

0 комментариев


Наверх