ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

3 ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

На шляху інтеграції України у світовий економічний простір стоїть значна кількість перешкод і проблем, головними з яких можна назвати низьку конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках, недосконалу структуру експорту, від’ємне торгівельне сальдо, невисоку інвестиційну привабливість України, деякі недопрацювання з боку законодавства.

Аналіз товарної структури експорту поточного року показує, що найбільшу частку у експорті України, як і в попередні роки, складають недорогоцінні метали та вироби з них і мінеральні продукти (43,9 і 10,5 % відповідно).[8] Це означає, що структура українського експорту є недиверсифікована і зосереджена в основному на сировинних ресурсах, напівфабрикатах і невисокотехнологічних товарах.

В сучасних умовах розвитку світового господарства подібна спеціалізація експорту є неоптимальною з трьох причин:

- сировина, на відміну від технологій чи знань, вичерпується і не відновлюється;

- низький рівень переробки зазвичай означає низькі прибутки;

- у конкурентному світі сировину завжди можна замінити аналогічною сировиною з іншої країни, що робить попит на неї високо еластичним і зумовлює значні коливання ціни. [5]

За дослідженнями Міжнародного інституту менеджменту (ІМD, Швейцарія, м. Лозанна), який вважається найбільш професійним та об’єктивним, по рейтингу конкурентоспроможності Україна посідає 46 місце з 55 досліджуваних країн з індексом конкурентоспроможності 45,479. За складовими критеріями макроекономічних показників Україна посідає 43-тє місце, а за ефективністю бізнесу – 32-ге місце. Виходячи з цього можна зробити висновок про досить низький рівень конкурентоспроможності України. [6]

Основними причинами невисокої конкурентоспроможності української продукції на світових ринках є:

-     низька якість, невідповідність сучасним потребам споживачів;

-     мала частка готової продукції, орієнтація на товари з низькою доданою вартістю;

-     висока енергомісткість виробництва, що ставить вартість продукції у пряму залежність від ціни імпортованих енергоносіїв, в першу чергу це стосується продукції хімічної та металургійної галузей;

-     технологічна відсталість і високий рівень зношеності обладнання;

-     відсутність у малого та середнього бізнесу досвіду продажу на зовнішніх ринках в умовах підвищеної конкуренції та інші. [5]

Забезпечити зростання конкурентоспроможності вітчизняних товарів і відповідно вдосконалення структури експорту можна за рахунок наступних заходів:

1) закріплення на державному рівні заходів щодо забезпечення пріоритетного розвитку експортоорієнтованих підприємств, спрямованих на оптимізацію структури торгівлі товарами та послугами, що посприяє диверсифікації експорту на основі модернізації промислово-технологічних потужностей.

2) розробки та впровадження плану дій з підвищення конкурентоспроможності українських експортерів, що базуватиметься на підвищенні продуктивності праці, якості товарів, ефективному використанні ресурсів;

3) реалізації стратегії співробітництва з міжнародними організаціями економічними союзами, ТНК, що забезпечить зміцненню зв’язків з економічними партнерами.

4) розширення системи національної інфраструктури з метою створення потужної логістичної, транспортної та інформаційних ланок, які з’єднують Європу та Азію. [1]

Ще однією проблемою інтеграції України у світове господарство є невисока інвестиційна привабливість. Хоча на даному етапі ця проблема вже починає вирішуватись, але все ще стоїть досить гостро.

Закордонні інвестиції є важливим фактором зростання економіки будь-якої країни, тому залучення іноземних інвестицій в Україну набирає великої ваги.

За своїм потенціалом Україна має багато сприятливих умов для інвестування, зокрема такі як дешева робоча сила, відносно невисока вартість оренди, близькість до потужних ринків збуту і сировини (ринки ЄС та країн Азії). Проте є і ряд недоліків: відсутність кваліфікованих кадрів, недостатньо розвинута інфраструктура, суперечності у законодавстві, пасивність держави щодо стимулювання інвестицій у відповідні галузі, – усунення яких створить сприятливий інвестиційний клімат в Україні. [3]

Певні кроки щодо цього уже робляться. Так, вступивши до СОТ, Україна значно покращила свою інвестиційну привабливість і викликала помітний інтерес з боку іноземних інвесторів. Статистичний аналіз показує, що останніми роками обсяги закордонних інвестицій в Україну зростають, причому збільшується і кількість країн, з яких надходять інвестиції (додаток Г).

Також нагальною проблемою в інтеграційних процесах України є від’ємне зовнішньоторговельне сальдо, яке зростає протягом останніх років і в поточному році склало 10284,1 млн. дол., що вкрай негативно позначається на економіці (додаток Д).[8] Певною мірою від’ємне сальдо є наслідком недосконалої структури експорту України, тому ми змушені імпортувати товарів більше, ніж експортуємо.

Таким чином, бачимо, що на шляху до інтеграції України у світовий економічний простір існує значна кількість проблем, які затримують цей процес.

ВИСНОВОК

Від здобуття незалежності і до сьогодення Україна поступово і все глибше входить в систему світового господарства.

За цей час неодноразово змінювалась зовнішньоекономічна стратегія України, напрями інтеграції у пошуках оптимального шляху входження в світовий економічний простір.

На даному етапі Україна здійснює економічну і торгівельну взаємодію із більш як 150-ма країнами світу з різною інтенсивністю. Серед напрямів економічної інтеграції можна виділити азіатський, американський, африканський, східноєвропейський, західноєвропейський вектори. Пріоритетним серед них для України є західноєвропейський вектор, представлений країнами Європейського союзу.

Відносини між Україною та ЄС довгий час розвивалися поки не досягли теперішнього рівня, коли ЄС став основним стратегічним і торгівельним партнером України. Для подальшої інтеграції Україна здійснює активні кроки зі свого боку і ЄС позитивно реагує на них. Так після вступу до СОТ Україна значно наблизилась до Європи і створила передумови до глибшої інтеграції.

Але на шляху інтеграції у світовий економіку стоїть і чимало проблем, основними з яких є низька конкурентоспроможність української продукції, неефективна структура вітчизняного експорту і як наслідок від’ємне зовнішньоторговельне сальдо. не надто сприятливий інвестиційний клімат, певні законодавчі перешкоди та інші. Вони потребують негайного вирішення, інакше будуть надалі продовжувати гальмувати процеси інтеграції України у світовий економічний простір.

Отже, Україна досить успішно здійснює своє входження у світове господарство, маючи для цього всі необхідні можливості, але для прискорення даного процесу потрібно визначити головні проблеми економічної інтеграції і спрямувати максимум зусиль з боку держави і суспільства на їх вирішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Власюк О.С. Експортна стратегія України як чинник конкурентної боротьби на світовому ринку//Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. - №4. – С. 20-27.

2. Дедеркал Г.П. Напрямки інтегрування України в сучасну світову економічну систему// Актуальні проблеми економіки, 2008. – №8, - С. 64-66.

3. Мартиненко В.Ф. Залучення зовнішніх інвестицій в економіку України: методологічний аспект// Зовнішня торгівля: право та економіка, 2008. - №4. – С. 91-97.

4. Пирожков С.І. Східноєвропейський геоекономічний вектор зовнішньої політики України// Формування ринкових відносин в Україні, 2008. - №6.- С. 145-151.

5. Стеценко Ж.В. Формування експортного потенціалу в Україні// Економіка та держава, 2008. - №7. – С. 22-25.

6. Тульчинська С.О. Місце України за міжнародними рейтингами конкурентоспроможності// Формування ринкових відносин в Україні, 2008. - №8. – С. 30-35.

7. План дій Україна-ЄС// прийн. 2005 року.

8. http://www.ukrstat.gov.ua

Додаток А

Таблиця 1

«Динаміка зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС» [8]

(млрд. дол.)

Роки	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008 (січ.-вер.)
Експорт	4,0	3,9	4,7	5,7	6,7	9,0	11,3	10,9	13,1	17,3	17.2
Імпорт	5,1	3,6	4,2	5,0	5,8	8,3	10,3	13,2	17,5	24,8	25,4

Додаток Б

Таблиця 2

«Зовнішня торгівля між Україною та країнами СНД» [8]

(млрд. дол.)

Роки	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008 (січ.-вер.)
Експорт	6,5	5,5	6,6	6,8	6,8	8,3	11,1	13,0	16,1	22,3	22,1
Імпорт	8,1	7,0	8,2	9,0	9,1	11,8	15,6	17,5	20,8	26,3	28,1

Додаток В

Рис. 1 «Динаміка частки зовнішньоторговельного обороту України з країнами світу» [8]

Додаток Г

Таблиця 3

«Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну»

(млн дол.) [8]

Країна	Обсяги прямих інвестицій на 01.01.2008 (млн.дол. США)	У % до підсумку		Країна	Обсяги прямих інвестицій на 01.10.2008 (млн.дол. США)	У % до підсумку
Усього	29489,4	100,0	Усього		37621,5	100,0
Кіпр	5941,8	20,1	Кіпр		8534,0	22,7
Німеччина	5917,9	20,1	Німеччина		6826,9	18,1
Нідерланди	2511,2	8,5	Нідерланди		3253,7	8,6
Австрія	2075,2	7,0	Австрія		2564,9	6,8
Сполучене Королівство	1968,8	6,7	Сполучене Королівство		2329,2	6,2
Російська Федерація	1462,2	5,0	Російська Федерація		2097,4	5,6
Сполучені Штати Америки	1436,8	4,9	Сполучені Штати Америки		1522,5	4,0
Франція	1046,2	3,5	Франція		1266,1	3,4
Вiрґiнськi острови, Британські	1045,7	3,5	Швеція		1260,3	3,3
Швеція	1006,6	3,4	Вiрґiнськi Острови, Британські		1248,7	3,3
Польща	670,5	2,3	Італія		887,8	2,4
Швейцарія	583,8	2,0	Польща		717,2	1,9
Угорщина	400,9	1,4	Швейцарія		702,2	1,9
Інші країни	3421,8	11,6	Угорщина		532,5	1,4
			Інші країни		3878,1	10,4

Додаток Д

 

Рис. 2 «Динаміка зовнішньоторговельного сальдо» [8]