Паритет купівельної спроможності (РРР) та методи його визначення

Кафедра фінансів

 

Контрольна робота

з дисципліни: «Валютне регулювання»

Зміст

1. Паритет купівельної спроможності (РРР) та методи його визначення (№17)

2. Управління валютною позицією уповноваженого банку (№40)

Література

17. Паритет купівельної спроможності (РРР) та методи його визначення

Валютний курс, встановлення якого в переважній більшості країн є прерогативою центрального банку, на фінансово-грошовому ринку виконує певні функції, головними з яких є:

-          сприяння інтернаціоналізації грошових відносин;

-          сприяння об'єднанню та стабільному розвитку фінансових ринків;

-          порівняння рівнів та структури цін, а також результатів виробничої діяльності в окремих країнах;

-          порівняння національної та інтернаціональної вартості на національних та світових ринках;

-          перерозподіл національного продукту між окремими країнами;

-          інтернаціоналізація господарських зв'язків тощо.

Основою визначення та порівняння валютних курсів є співвідношення купівельної спроможності окремих іноземних валют. Купівельна спроможність валюти визначається вартістю певного набору товарів та послуг, які можна придбати за відповідну грошову одиницю у порівнянні з базовим періодом.

Співвідношення купівельної спроможності окремих валют до певної групи товарів та послуг у двох країнах визначає паритет купівельної спроможності — РРР (purchasing power parity). Вважають, що теорія паритету купівельної спроможності була висунута ще в 1556 р. Мартіном де Ацпілкуєта Наварро. Пізніше її досліджували Д. Рікардо та Д. Юм, а в остаточному варіанті вона була сформульована лауреатом Нобелівської премії Ірвіном Фішером. Згідно з теорією РРР валютний курс змінюється настільки, наскільки це потрібно для того, щоб компенсувати різницю в динаміці рівня цін у різних країнах. Інакше кажучи, ціна одиниці одного й того самого товару в одній країні має відповідати ціні на цей товар в іншій країні, перерахованій на поточний валютний курс.

Наприклад, при заниженні курсу японської єни відносно американського долара японські товари в США будуть коштувати дорожче, а американські в Японії — дешевше. З відтоком доларів за кордон відбувається падіння цін на товари на внутрішньому ринку країни та підвищення цін за кордоном разом з одночасним збільшенням попиту на товари на внутрішньому ринку. Це, в свою чергу, буде сприяти підвищенню цін або підвищенню курсу валюти. Такий процес може відбуватися доти, доки обидві валюти не досягнуть певної пропорції, яка б відображала збалансованість цін на один і той самий товар у різних країнах (рис. 1).

Рис. 1. Схематичне зображення: теорії паритету купівельної спроможності валюти

Отже, у спрощеному вигляді паритет купівельної спроможності можна відобразити формулою

де Цв — ціна за одиницю певного товару на внутрішньому ринку;

Кп — поточний валютний курс грошових одиниць двох країн, товари яких порівнюються;

Дз — ціна за одиницю того самого товару на зовнішньому ринку.

Залежно від номенклатури товарів, які беруть для розрахунку, РРР може бути частковим (за обмеженим переліком товарів або товарних груп) та загальним (за валовим національним продуктом).

Існує кілька методик розрахунку паритету купівельної спроможності валют. Найпростішим є зіставлення вартості порівняльного набору товарів і послуг (споживчого кошика) в різних країнах:

де n — кількість порівнюваних видів товарів (послуг) в обох
країнах;

Ц_і^В — ціна одиниці товару (послуги) і-го виду в країні В;

Ц_і^А — ціна одиниці товару (послуги) і-го виду в країні А;

Ті — товар (послуга) і-го виду.

Прикладом застосування запропонованої методики може бути розрахунок, наведений у табл. 1.

Таблиця 1.

Умовний розрахунок вартості товарного набору в Україні та Великобританії

Вид товару	Великобританія, ф. ст.	Україна, грн.	Розрахунковий валютний курс
Чоловічий костюм	100	420	4,20
Жіночий костюм	150	580	3,87
Взуття чоловіче	50	200	4,00
Взуття жіноче	70	290	4,14
М'ясо	2,5	6,5	2,60
Молоко	0,8	0,5	0,63
Всього	373,3	1497,0	4,01

На основі наведених розрахунків можна припустити, що валютний курс гривні до фунта стерлінгів становить 4,01 грн. за 1 фунт.

Загальний РРР можна розрахувати також індексним методом:

де І_ррр— індекс паритету купівельної спроможності;

І_Ф^В — індекс фізичного обсягу внутрішнього валового продукту за певний проміжок часу в країні В;

І_ц^В —індекс цін в країні В;

І_Ф^А — індекс фізичного обсягу ВВП в країні А;

І_ц^А —індекс цін в країні А.

Наприклад, І_Ф^В = 1,001, тобто приріст фізичного обсягу ВВП становив за рік 0,1%, І_Ф^А = 1,03 (3), І_ц^В = 1,20 (20), І_ц^А = 1,02 (2%). Тоді індекс паритету купівельної спроможності становитиме 1,1433. Це означає, що курс національної грошової одиниці країни В по відношенню до валюти країни А підвищиться на 14,33% , а її купівельна спроможність знизиться.

З метою уникнення впливу особливостей ціноутворення та оподаткування в окремих країнах можна застосувати метод розрахунку РРР на основі співвідношення витрат виробництва (собівартості продукції), що дає змогу уникнути окремих політичних, кон'юнктурних чи спекулятивних чинників курсоутворення.

На особливу увагу заслуговує метод розрахунку РРР, який ґрунтується на визначенні співвідношення ефективних виробничих витрат — заробітної плати (3) та продуктивності праці (П).

де З^А, З^В — рівень заробітної плати в країнах А і В;

П^А, П^В — рівень продуктивності праці в країнах А і В.

Отже, визначення паритету купівельної спроможності дає змогу зробити висновок, що валютний курс визначається відносною вартістю грошей в двох країнах, яка, в свою чергу, залежить від рівня цін, а останній — від кількості грошей у обігу.

Прибічники теорії РРР вважають, що вирівнювання валютного курсу на основі зіставлення купівельної спроможності валют відбувається не автоматично, а за умови дії інших чинників.

У зв'язку з тим, що процес формування валютного курсу належить до сфери міжнародного грошового обігу, можна вважати, що він є одним із елементів кількісної теорії грошей, яка встановлює пряму залежність між грошовою масою і цінами. Ця залежність відображається рівнянням обміну, запропонованим І. Фішером у 1912p.:

де М — грошова маса; V — швидкість обігу грошей; Р — рівень цін; Q — фізичний обсяг виробництва.

Виразивши рівень цін як

та підставивши його в рівняння РРР, яке характеризує співвідношення цін на окремі товари в різних країнах, одержимо залежність показника РРР від обсягів грошової маси в обігу, швидкості обігу грошей та обсягів виробництва:

За таких умов валютний курс має бути прямо пропорційним до обсягу грошової маси та швидкості обігу грошей і обернено пропорційним до обсягів виробництва, що дає змогу вважати його показником стану рівноваги національної економіки.

Однак у зв'язку з відмінністю рівнів економічного та політичного розвитку різних країн, кліматичними, соціально-культурними особливостями тощо оцінка і прогнозування валютних курсів на основі теорії РРР має обмежене практичне застосування, а тому цей показник слід розглядати як одну із складових частин загального процесу курсоутворення.

Співвідношення між рівнем цін, імпортом і експортом при гнучких валютних курсах показано на рис. 1.