Навигация
Регулювання світового ринку чорних металів
58504
знака
7
таблиц
5
изображений
1.3 Регулювання світового ринку чорних металів
Основним положенням неокласичної школи є те, що вільна торгівля підвищує рівень життя населення в усіх країнах — як у тих, що експортують товари, так i в тих, що їх імпортують. Проте з багатьох причин уряди втручаються у зовнішньоторговельну діяльність i регулюють обсяги зовнішньої торгівлі. Для регулювання обсягів зовнішньої торгівлі використовуються інструменти державного регулювання, які поділяють за типом на тарифні (накладання мита на імпортовані та експортовані товари) та нетарифні (квоти, субсидії, демпінг, бюрократичні перешкоди тощо), за спрямуванням на ті, що стимулюють експорт (прямі й непрямі експортні субсидії), та ті, що обмежують імпорт (мито, квоти, ліцензування, бюрократична тяганина під час митних процедур тощо). Розглянемо їх по-порядку.
Мито — податок, який накладається на кожну одиницю товару, який завозять до країни є найпоширенішим знаряддям політики протекціонізму. Мито здорожує імпортовані товари, внаслідок чого вітчизняні товари стають дешевшими порівняно з імпортними. Основні види мита:
1) Адвалерне – запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості товару.
2) Специфічне – встановлюється у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі, об’єму i т.д.)
3) Комбіноване – поєднує ставки адвалерного i специфічного мита.
За економічними функціями, яке відіграє мито у національній економіці, розрізняють такі типи митних інструментів:
1) Фіскальне мито. Застосовується до виробів, які не виготовляють y країні. Ставки фіскального мита здебільшого невеликі, а його метою є забезпечення надходжень до державного бюджету.
2) Захисне – призначене для захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції. Хоча таке мито зазвичай не настільки високе, щоб припинити імпорт іноземних товарів, воно ставить зарубіжних виробників у конкурентно невигідне становище на внутрішньому ринку країни. Різновидом захисного мита є заборонне мито, за якого ставка митного податку є настільки високою, що ввезення іноземними виробниками товарів у країну є для них збитковим.
Розрізняють також ввізне та вивізне мито. Ввізне (імпортне) мито встановлюють на товари під час їх увезення на митну територію країни, а вивізне — під час їх вивезення за межі цієї території. Ввізне мито є одним із важливих джерел поповнення державного бюджету. Загальні надходження держави від мита визначають як добуток величини мита на одиницю продукції та обсягу імпорту.
Вивізне мито спрямоване на обмеження експорту. Уряди країн можуть встановлювати ціни на окремі товари, які завдяки субсидіям виробникам утримуються на рівні, нижчому за світовий (так звані адміністративні ціни). У такому разі обмеження експорту доцільне для запобігання вивозу за кордон субсидованого товару та для підтримання пропозиції цього продукту в країні на достатньому рівні. Вивізне мито здебільшого застосовують країни з перехідною економікою або країни, що розвиваються. Країни з розвинутою ринковою економікою використовують вивізне мито рідко, а в США оподаткування експорту взагалі заборонене конституцією. Політика оподаткування експорту певного продукту нерідко має на меті зростання цін на світовому ринку. Вигоди від такої політики особливо значні у тому разі, коли декілька країн — основних постачальників цього продукту на світовий ринок — одночасно встановлюють бар’єри для свого експорту, об’єднуючись у картель. Прикладом використання такого інструменту є введення китайським урядом з 1.11.06 р. 10%-мита на експорт чавуна та сталевих полуфабрикатів; у грудні, в зв’язку з тим, що експорт полуфабрикатів істотно не зменшився, уряд вирішив підвищити мито до 15%.
Ще одним інструментом конкурентної боротьби на світових ринках є демпінг — встановлення експортером нижчих цін на певний продукт на якому-небудь закордонному ринку, ніж на іншому (найчастіше вітчизняному). 3гідно з правилами Світової організації торгівлі, країна-імпортер може запроваджувати компенсаційне ввізне (антидемпінгове) мито. Це можливо тоді, коли в ході спеціального розслідування доведено, що фірми країни-експортера застосовували демпінг. Однак нерідко фірми, які виробляють імпортозамінну продукцію, ініціюють антидемпінгове розслідування, хоча насправді демпінгу немає. Низькі ціни на імпортний продукт є результатом не зловживання, а нижчих витрат у іноземного конкурента. Фактично антидемпінгові справи є формою цивілізованого протекціонізму, розробленою і вперше застосованою розвиненими країнами, що зовні декларують свою прихильність до вільного ринку. Як правило, такі процеси закінчуються або блокуванням доступу на ринок на певний період, або його жорстким обмеженням.
Цей інструмент можна прослідкувати по сучасній політиці низки країн до дешевої китайської продукції. В кінці 2006 року China Iron and Steel Association (CISA) отримала попередження відразу від 11 країн про відкриття 27 антидемпінгових розслідувань відносно китайського експорту сталі. Іншим прикладом може стати погроза антидемпінговим розслідуванням проти українських металургійних компаній, яку висловив підчас візиту на Україну в кінці жовтня минулого року зам. Міністра торгівлі США. Присутність українського дешевого металу на ринку країни збільшилась на 20-30% до попереднього року, що спричинило незадоволення з боку американських металургів.
Для захисту національного виробника держава може не лише обмежувати імпорт, а й стимулювати експорт. Однією із форм стимулювання експорту є його субсидування, тобто різноманітні фінансові пільги, які надаються державою вітчизняним фірмам для розширення вивозу товарів за кордон. Ці пільги дають їм змогу знизити витрати, внаслідок чого можна встановити нижчі ціни, що підвищує конкурентоспроможність їхніх виробів на світових ринках. Експортні субсидії бувають прямі (виплати дотацій вітчизняним виробникам, коли вони виходять на зовнішній ринок) і непрямі (пільгове оподаткування, кредитування тощо). Серед інструментів стимулювання експорту окремим пунктом стоїть штучне заниження курсу національної валюти, що призводить до зниження вартості продукції на світовому ринку і відповідно збільшення її конкурентноздатності. Правила Світової організації торгівлі забороняють використовувати експортні субсидії. Проте коли уряд країни-експортера все-таки надає експортні субсидії, то країні-експортеру дозволено запроваджувати компенсаційне мито, яке нейтралізує їх. Саме прямі й непрямі субсидування галузі чорної металургії і штучне заниження курсу національної валюти урядом Китаю призвело до утворення кризисної ситуації на світовому ринку, а також активізації протекціоністських політик держав світу на ринку чорних металів.
Нетарифні (технічні) бар’єри — це інструменти зовнішньоторговельної політики, за допомогою яких імпорт до країни певних виробів утруднюється. До цих інструментів належать надмірні стандарти щодо якості товару, санітарні обмеження, квотування, норми безпеки, бюрократична тяганина під час митних процедур, вимоги ліцензування тощо. Наприклад, у деяких країнах вітчизняні імпортери іноземних товарів зобов'язані мати ліцензії. О6меженням видання таких ліцензій можна ефективно перешкоджати імпортові тощо.
Серед нетарифних інструментів зовнішньоторговельної політики найважливіше значення мають квоти на імпорт та квоти на експорт. Імпортна квота – обмеження кількості або сумарної вартості конкретних імпортних товарів. Квотування зовнішньої торгівлі здійснюється через її ліцензування, коли уряд видає ліцензії на імпорт обмеженого обсягу продукції та водночас забороняє неліцензовану торгівлю. Якщо квоту вичерпано, припиняється імпорт товарів, яким споживачі могли б віддати перевагу над вітчизняними. У стримуванні зовнішньої торгівлі квоти на імпорт ефективніші, ніж мито. Деякі продукти можуть імпортуватися у великих кількостях, незважаючи на високе мито. Низька квота на імпорт повністю забороняє імпорт понад квоту.
Експортна квота, використовується як інструмент регулювання попиту та пропозиції на внутрішньому ринку, а також для обмеження експорту стратегічних товарів.
Торгівельне ембарго – заборона урядом ввезення до певної країни або вивезення із певної країни товарів, надзвичайна форма обмеження урядом зовнішньоторговельного обороту запровадження. Ембарго вводиться здебільшого з політичних мотивів — здійснити тиск на країну для досягнення певних політичних цілей, а не для стабілізації національної економіки. Іноді економічні санкції щодо певної держави ухвалюються ООН, тобто вони мають колективний характер.
Більшість економістів уважають, що будь-який метод обмеження зовнішньої торгівлі спричиняє зниження добробуту, але ці методи використовують практично усі країни світу. Сучасне становище на світовому ринку чорних металів знаходиться на порозі нової глобальної торгової війни. Тому для країн з металургійною промисловістю є важливим активізація економічних бар’єрів на шляху дешевого імпорту та посилене субсидіювання галузі для захисту вітчизняного виробника на час нестабільності на світовому ринку. Втрати від покупки більш дорогих товарів окупляться через розвитку відповідних галузей та надання ними робочих місць та заробітних плат.
Аналізуючи сучасний стан світового ринку чорних металів ми можемо відзначити, що він зараз знаходиться в певній депресії. Величезне число незалежних виробників і наявність надлишкових потужностей зараз робить світовий ринок чорних металів практично неконтрольованим. Це призводить до цінових війн, антидемпінгових процесів і циклічних змін розквіту й спаду. Процес пошуку компромісу по світових проблемах сталеливарної галузі давно переріс корпоративні рамки.
Розділ 2. Сучасний стан функціонування світового ринку чорних металів
Похожие работы
... скорочення запасів сировини в країні у вересні-жовтні. Раніше В'єтнам почав скуповувати каву, частину якої планувалося вилучити з ринку на певний термін. У Лондоні ф'ючерси зростали в ціні з 11 червня. Рис. 7. Динаміка цін на каву в Лондоні з 2000 по 2009рр. Станом на 02.08.2010: На світових біржах вартість кави зросла до дванадцятирічних максимумів на торгах 30 липня 2010. Підставою для ...
... ї валюти та додаткові витрати на конвертації виручки в національній валюті на погашення банківського кредиту в іноземній валюті. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ “L’OREAL UKRAINE” 3.1 Обґрунтування рішення щодо оптимізації схем розрахунків по зовнішньоекономічним торгово-посередницьким операціям ТОВ “Ukraine Ukraine” ...
... цінних паперів з метою припливу капіталу в країну, грошово-кредитна політика. Спеціальні заходи державного впливу на платіжний баланс у ході формування його основних статей – торговельного балансу, «невидимих» операцій, руху капіталу. Важливим об'єктом регулювання є торговельний баланс. У сучасних умовах державне регулювання охоплює не тільки сферу обігу, але й виробництва експортних товарів. ...
... їнами СНД; - збільшити обсяги збуту на внутрішньому ринку України в зв'язку з розвитком вітчизняного машинобудування, що намітився. 4. Характеристика проекту реконструкції з метою організації виробництва автомобільного листа Актуальність проекту визначається відсутністю виробництва в Україні автомобільного листа, що відповідає сучасним вимогам по його якості. Проект реконструкц ...
0 комментариев