Попит на золото як на резервний міжнародний платіжний засіб

1.2 Попит на золото як на резервний міжнародний платіжний засіб

З того моменту, коли золото одноособове затвердилося в ролі загального еквівалента, виділивши з різноманіття інших товарів, перемінилося не одне покоління людей, але саме двоїста природа золота як товару і засобу платежу визначила його тріумфальний хід по всіх континентах. З удосконалюванням людського суспільства видозмінювалися функції і роль жовтого металу; зараз воно вже не використовується як засіб платежу, але як і раніше грає свою роль у системі економічних відносин. На визначеному етапі розвитку суспільства золото придбало статус грошового металу. Надалі на його базі склалася система золотого стандарту, без якої важко уявити собі розвиток світової економіки в XIXXX вв. Пізніше, переборовши національні границі, золото стало основою світової валютної системи, виконуючи цю функцію, по суті, до 70х рр. XX в. Цей період характеризувався подвійною системою твердого регулювання операцій з дорогоцінними металами на національному і міждержавному рівні.

Основний обсяг руху золота був зосереджений між монетарною владою країн і міжнародних фінансових організацій. Приватний сектор був серйозно обмежений в операціях з фізичним металом. Досить сказати, що в США, що виявляють собою оплот ліберальної економіки, вільне володіння зливковим золотом приватним особам було дозволено тільки в 1975 р. Нагромадження протиріч усередині системи привело до її якісної зміни — переходу від фіксованих валютних курсів до «плаваючих», а отже, до зміни ролі золота. Воно було юридично виведене зі світової валютної системи. Це дало могутній поштовх до лібералізації операцій із золотом, до більшої приступності золота приватному сектору. Докорінно змінилися склад учасників і структура ринку дорогоцінних металів, розширився спектр операцій, проведених з дорогоцінними металами.

Аналізуючи сфери використання золота, потрібно виходити з того, наскільки важливим є його застосування в кожній конкретній сфері. У першу чергу доцільно розглянути роль золота як монетарного активу та його монетарні властивості. Адже відомо, що протягом більше 100 останніх років основними власниками золота були та залишаються центральні банки та наднаціональні організації [10].

У міжнародних розрахунках в умовах середньовічного металевого грошового обігу обмін національних грошей був можливим завдяки одноякісній основі – золоту і сріблу. Таким чином, у міжнародному обміні грошима виступали все ті ж метали – золото і срібло, алі при цьому вони скидали свою монетну форму, що їм додавала державна влада. Монети перетворювалися в прості злитки.

Сучасні національні і світова валютні системи пройшли наступний 5ти етапний історичний цикл цивілізованих валютнорозрахункових угод у світовій торгівлі, історично підготовлених розрахунками в шляхетних металах [23]:

а) Система золотого стандарту ( Паризька угода 1867 р.) з вільним переміщенням золота й обміном національних валют по золотому еквіваленту.

Паризька валютна система базувалася на наступних структурних принципах :

-     її основою був золотомонетний стандарт;

-     кожна валюта мала золотий вміст(Великобританія з 1816 долі, США – з 1837 долі, Німеччина – з 1875 долі, Франція з 1878 долі, Росія – з 1895 – 1897 р.р.);

-     відповідно до золотого вмісту валют встановлювалися і золоті паритети, тобто обмінний курс;

-     валюти вільно конвертувалися в золото;

-     золото використовувалося як загальновизнані світові гроші;

-     склався режим вільно плаваючих курсів валют з урахуванням ринкового попиту і пропозиції, алі в межах золотих крапок. Якщо ринковий курс валюти падав нижче паритету, те боржники воліли розплачуватися по міжнародним зобов'язанням золотом, а не іноземними валютами;

б) Перша світова війна і світова економічна криза 19291933 р.р. скінчила із усіма формами обміну кредитних грошів на золото ( «золотодевізний стандарт» 1922 р. – Генуезська конференція);

Генуезська валютна система функціонувала на наступних принципах :

-     її основою були золото і девізи – іноземні валюти;

-     національні кредитні гроші стали використовуватися в якості міжнародних платіжнорезервних засобів;

-     статус резервної валюти не був закріплений ні за однією валютою;

-     збережено золоті паритети, конверсія в золото стала здійснюватися через валюти трьох країн (США, Франція, Великобританія);

-     відновлено режим вільно коливних валютних курсів;

-     валютне регулювання здійснювалося у формі активної валютної політики, міжнародних конференцій і нарад;

Світова економічна кризу 30 років привела до скасування золотого стандарту і внутрішнього розміну кредитних грошів на золото в Німеччині, Австрії(1924), Великобританії (1931), США(1933), Франції(1936). Незважаючи на припинення розміну банкнот на золото у внутрішньому обороті, збереглася зовнішня конвертованість валют у золото за згодою центральних банків США, Великобританії, Франції.

в) БреттонВудска угода 1944 р. після другої світової війни, яка установило світовий «золотодевізний стандарт» обміну доларів США на золото й обміну національних валют на долари США – створення МВФ.

На БреттонВудской конференції були встановлені наступні принципи і правила організації світової торгівлі, валютних, кредитних і фінансових відносин:

-     введений золотодевізний стандарт, заснований на золоті і двох резервних валютах – доларі США і фунті стерлінгів;

-     угода передбачала чотири форми використання золота як основи світової валютної системи :

1) збережені золоті паритети валют і введена їхня фіксація в МВФ;

2) золото продовжувало використовуватися як міжнародний платіжний і резервний засіб;

3)спираючись на свій золотий запас, США дорівняли долар до золота, щоб закріпити за ним статус головної резервної валюти;

4) з цією метою казначейство США продовжувало розмінювати долар на золото іноземним центральним банкам і урядовим заставам за офіційною ціною, встановленої в 1934 р., виходячи з золотого змісту своєї валюти (35 доларів за 1 трійську унцію, рівну 31,1035 р. золота);

-     для введення валютних обмежень була потрібно згода МВФ;

-     установлено режим фіксованих валютних курсів, курсове співвідношення валют і їхня конвертованість стали здійснюватися на основі валютних паритетів, виражених у доларах США, ринковий курс валют міг відхилятися від паритету у вузьких межах (1% за Статутом МВФ і 0,75 % по Європейській валютній угоді);

Економічні, енергетичні і сировинні кризи 60х років дестабілізували Бреттон Вудскую систему. Питома вага США в золотих резервах зменшилася з 75% у 1949 р. до 23%. З формуванням трьох центрів партнерства і суперництва виник новий центр валютної сили у виді Європейського союзу, що суперничає зі США і Японією.

г) Ямайська угода країн – членів МВФ 1976 р. – скасування золота як засобу розрахунків, введення міжнародної розрахункової одиниці СДР, узаконювання кредитної форми валютних розрахунків при контролі паритету національних кредитних грошів і фактичного валового національного продукту;

Четверта світова система побудована на наступних принципах :

-     введений стандарт СДР замість золотодевізного стандарту;

-     юридично довершена демонетизація золота: скасовані його офіційна ціна, золоті паритети валют, припинений розмін доларів на золото;

-     по Ямайській валютній угоді золото не повинне служити мірою вартості і точкою відліку валютних курсів;

-     країнам надані право вибору будьякого режиму валютного курсу;

-     МВФ покликаний підсилити міждержавне валютне регулювання;

Підсумки функціонування СДР із 1970 року свідчать про те, що вони далекі від світових грошів. Більш того виник ряд проблем :

1) емісії і розподіли;

Рахунок СДР давши можливість країні запозичати конвертовані валюти через МВФ, однак обсяг емісії незначний – 21,4 млрд.СДР (еквівалент 34 млрд. доларів), що в 1997році збільшений у два рази. Однак, оскільки розподіл СДР пропорційний внеску країни в статут МВФ, практично вони зосереджені на рахунках розвитих країн.

2) забезпечення

Важливою проблемою СДР є їхнє забезпечення, оскільки на відміну від золота вони позбавлені власної вартості. Спочатку в 1970 р. одиниця СДР прирівнювалася до 0,888671 г. золота. Потім курс СДР із 1974 року визначався як середньозважений по «валютному кошику» 16 валют, з 1981 долі в «валютному кошику» залишилося 5 валют ( долар США, марка ФРН, фунт стерлінгів, японська ієна, французький франк), з 1999 долі «валютний кошик» складається з трьох валют (долар США, євро, фунт стерлінгів).

3) методу визначення курсу

4) сфера використання СДР, в основному, застосовуються в операціях МВФ як коефіцієнт перерахування національних валют, масштаб валютних порівнянь.

д) Маастрихська угода про введення з 1999 р. у Європейському союзі єдиної розрахункової і фактичної валюти – ЄВРО з відмиранням поняття «національна валюта», з 2002 долі національні валюти в країнах Європейського Союзу вилучені з обороту.

У даний час в ході еволюції світового економічного розвитку відбувся природний розвиток поняття «гроші» – від натуралістичного(з власною вартістю грошей як перехідного засобу товарного обміну) до кредитнорозрахункового наповнення (заснованого на паритеті вартості національного продукту країни і співвідношення з продуктивністю праці і національних продуктів інших країн світу) . При цьому вихідні поняття золота збереглися як резервні засоби розрахунків, а розвиток світових телекомунікацій привів до створення «електронних безготівкових» грошів як форми всесвітнього розрахункового засобу.

Золото продовжує відігравати значну роль як частина золотовалютних резервів, що утримуються центральними банками та наднаціональними організаціями (табл.А.1 Додатку А).На сьогоднішній день країни в середньому утримують 1112% їхніх золотовалютних резервів у золоті, хоча співі дношення значно варьюється в залежності від країни: так у США ця частка складає 61,1%, у розвинутих країнах Європи від 30% до 50%. Золоті резерви між країнами та наднаціональними установами розподіляться таким чином: Об’єднана Європа – 39% (12 411 т), США – 26%(8 135 т), МВФ та Світовий банк – 11%(4 000 т), Азія – 6%, інші країни необ’єднаної Європи та світу – 18% [7]. Сектор центральних банків у цілому виступав у ролі продавців, додаючи в середньому 480,9 т до щорічної пропозиції золота між 1998 – 2002 роками. З вересня 1999 долі велика часта цих продажів була здійснена в межах „угоди про золото” між центральними банками (Вашингтонська угода) [11]. Побоючись, що ціна на золото різко впаде, 15 центральних банків Європи підписали угоду, у якій встановлювали, що золото залишається важливим елементом світових монетарних резервів. Вони узгодили обмежити їх спільні продажі до 2 000 т на наступні 5 років, тобто по 400 т на рік. Дана угода була поновлена на наступні 5 років 8 березня 2004 долі на загальний ліміт у 2 500 т.

Найбільшим утримувачем державних золотовалютних резервів залишається материковий Китай, нагромадження якого на 1.01.07 р. перевищували 1 трлн дол. На другому місці – Японія, яка на кінець січня 2007 р. мала 895,4 млрд дол. Третю позицію утримує Росія з золотовалютними резервами 303,8 млрд дол. Четвертий у списку – острів Тайвань – 266 млрд дол. За ним йде Республіка Корея, валютні запаси якої зросли до 240,2 млрд дол., Індія – 179,1 млрд дол., Сінгапур – 136,8 млрд дол. , далі Гонконг, Німеччина і Франція.

Рис.1.3. – Розподіл запасів золота в резервах національних банків країн світу, тонах [50]

Рис.1.4.– Джерела пропозиції золота на світовому ринку у 2003 –2006 роках [52]

Рис.1.5. – Структурні частки джерел пропозиції золота у 2006 році [52]

Рис.1.6. Щорічна купівля золота центробанками країн світу, тонн [55]

У 2006 р. золотовалютні резерви в Україні збільшилися на 14,8% (2,9 млрд дол.) і на 1.01.07 р. становили 22,3 млрд дол. У січні поточного року резерви збільшилися на 0,5% (105,6 млн дол.), склавши на 31.01.07 р. 22,4 млрд дол. За інформацією Нацбанку, частка монетарного золота в резервах на 31.01.07 р. склала 363,96 млн дол. (на 31.12.06 р. – 357,73 млн дол.), резерви в інвалюті – 12 954,57 млн дол. (на 31.12.06 р. – 13354,53 млн дол.), майже 9 млрд дол. – інші активи [49]. Фізичний запас золота в золотовалютних резервах України становив – 17,501 т станом на 31.12.2006 та 17,621 т станом на 31.01.2007 року, тобто за 1 місяць НБУ додатково купив 120 кг золота.

Похожие работы

Методи ідентифікації та нейтралізації ризиків на фінансовому ринку (на прикладі операцій АКБ "Приватбанк" на міжнародному та внутрішньо-українському ринку золота)

Скачать

110980

4

50

... фінансових ризиків;  диверсифікація фінансових ризиків;  хеджування фінансових ризиків на основі похідних цінних паперів. Для досліджуємого міжнародного ринку золота основним методом нейтралізації ризиків угод є хеджування фінансових ризиків на основі похідних цінних паперів золотого ринку – стандартних ф’ючерсно-опціонних угод. У застосуванні до сегменту фінансового ринку золота, кількісні ...

Держава і ринок: філософія взаємодії

Скачать

823470

10

9

... ї моделі економіки і способів її побудови; на визначенні пріоритетних цінностей та економічного порядку, який повинен забезпечувати реалізацію цієї моделі. Тому розроблення філософії взаємодії держави і ринку передбачає дослідження багатогранності цього процесу, урахування впливу інституційного середовища на конкретну модель економіки. Без визначення цілей, цінностей у суспільстві неможливо ...

Сучасне світове господарство та інтеграція України у світове господарство

Скачать

110210

1

0

... їн, що утворилися на основі колишнього СРСР і переходять до ринкового тину відносин, так і держав розвинутої ринкової економіки та країн, що розвиваються. Об'єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство і розвитку її міжнародних відносин безпосередньо випливає передусім з потреб використання у національній системі відтворення міжнародного поділу праці для прискорення переходу до ...

Маркетингове дослідження міжнародного ринку продукту та продуктові експортні стратегії вітчизняних товаровиробників (на прикладі конкретного продукту)

Скачать

307718

75

12

... мство [18, c. 104-107]. Як зазначалося, залежно від ситуації, підприємство може обирати для себе різні "стратегічні набори", які допомагають йому більш ефективно реагувати на зміни. 1.2 Сутність, види та особливості міжнародних маркетингових досліджень Міжнародне маркетингове дослідження — це система збору, обробки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рішень у міжнародн ...