Навигация
Глобалізація і розвиток міжнародних постачань. Єврологістика. Глобальна логістика. Глобальні ланцюги постачань
36174
знака
0
таблиц
0
изображений
6. Глобалізація і розвиток міжнародних постачань. Єврологістика. Глобальна логістика. Глобальні ланцюги постачань
Глобальна господарська діяльність — це поки ще освоювана «територія», для якої характерна зростаюча потреба в логістичному менеджменті. Компанії виходять на світовий ринок, спонукувані прагненням до ринкового росту, бажанням скористатися дешевими і/або високоякісними робочою силою, сировинними ресурсами, виробничими потужностями. З розширенням міжнародної торгівлі відповідно збільшуються і потреби логістики в міру подовження логістичної ланцюжка, росту невизначеності, збільшення обсягу необхідної документації. Але в той час як ці руйнівні сили спонукують компанії до подолання національних границь, логістичні менеджери як і раніше зіштовхуються з ринковими і фінансовими бар'єрами, перешкодами, обумовленими каналами розподілу. Усю сукупність подібних бар'єрів описує формула чотирьох «Д» — дальність перевезень, диктат споживчого попиту, розподіл культур, документація. Задача логістики — створити такі умови, що дозволили б компаніям витягати максимальні вигоди з глобального виробництва і маркетингу, підтримуючи ефективний рівень витрат і сервісу.
Підходи фірм до міжнародної діяльності варіюють від вузьконаціональної спрямованості до так називаної компанізації (орієнтації на створення «підприємства без громадянства»).
Фірми, що коштують на національних позиціях, розглядають будь-яку міжнародну діяльність тільки як експортно-імпортні операції, у яких беруть участь незалежні організації, навіть якщо останні знаходяться у власності одного власника. При такому підході компанії стурбовані тим, щоб прийняті ними виробничі і логістичні рішення були оптимальні для операцій у конкретній країні, але не для глобальної діяльності. Логістичні менеджери національно орієнтованих компаній обмежені у виборі джерел постачань, перевізників, партнерів для створення союзів.
Підхід до міжнародної діяльності з позицій «підприємства без громадянства», навпроти, означає, що компанія націлена на надання споживачам унікальних, ефективних по витратах послуг з доданою вартістю на усіх світових ринках. «Підприємства без громадянства» готові користуватися будь-якими світовими джерелами сировини і послуг, де б вони ні знаходилися. Вибір таких джерел визначається в даному випадку найбільш вигідної споживацькою вартістю. Підхід з позицій «підприємства без громадянства» збільшує нестаток у логістичному менеджменті, тому що вимагає аналізу більш широкого кола варіантів і менш централізованого прийняття рішень. Під впливом глобалізації економіки усе більше фірм переходить на позиції «підприємства без громадянства». Це ставить ще більш відповідальні задачі перед логістичним менеджментом.
У процесі глобалізації господарської діяльності компаній можна виділити п'ять етапів, або рівнів:
1-ий та 2-ий (збереження дистанції і самостійний експорт) у проведенні закордонних операцій компанії покладаються на сторонніх посередників. Ризик і потенційні вигоди міжнародної діяльності фірми на цих етапах мінімальні.
3-ій та 4-ий (самостійні закордонні операцій і укорінення бізнесу за рубежем) компанії починають розвивати місцеві підприємства на зовнішніх ринках.
5 (денаціоналізації) фірми створюють регіональні штаб-квартири, що відповідають за операції на окремих національних ринках і в той же час — за такий вибір джерел ресурсів і прийняття таких логістичних рішень, що приносили б оптимальні результати компанії в цілому.
Еволюція світової економіки привела до виникнення трьох регіональних торговельних об'єднань — ЄС, НАФТА й АФТА, призначених для розвитку регіональної торгівлі і підвищення конкурентоздатності відповідного регіону на світовому ринку. Програма ЄС 92 дозволила європейським країнам далі усіх просунутися на шляху інтеграції (аж до валютного союзу). Представникам Азіатського і Північноамериканського регіонів — хоча в них і не було такої історичної передумови інтеграції, як загальний ринок, — удалося швидко досягти угод про створення зон вільної торгівлі. Менш розвиті країни Східної Європи і Латинської Америки швидше за все згодом приєднаються до ЄС і НАФТА відповідно.
Глобальна логістика підкоряється тим же законам, що і внутрінаціональна, але світовий ринок висуває перед логістикою особливі задачі.
По-перше, функціональний цикл глобальної логістики більш тривалий через більш далекі відстані, які потрібно переборювати, більшого числа посередників і необхідності використовувати для багатьох вантажоперевезень повільний океанський транспорт.
По-друге, самі логістичні операції на світовому ринку складніше внаслідок більшої розмаїтості одиниць збереження і запасів у цілому, з якими приходиться мати справа, більш великої документації, більшого числа необхідних складських потужностей і щодо менш розвинутої системи логістичних послуг (зокрема, транспортних і складських).
По-третє, на глобальному рівні підвищуються вимоги до інформаційних систем, оскільки зростає потреба в протяжних каналах зв'язку, використанні різних мов і підтримці гнучкості логістичних процесів.
І по-четверте, на світовому ринку не обійтися без глобальних виробничих, логістичних і маркетингових союзів, створення і розвиток яких теж складає непросту задачу.
Такі союзи відкривають компаніям доступ до знань про місцеві ринки і забезпечують економію операційних витрат, однак установлення глобальних партнерських відносин і управління ними самі по собі вимагають значних зусиль. Створенню подібних союзів повинне сприяти розвиток інтегрованих розподільних і транспортних мереж. Перераховані задачі збільшують потреби в логістичному менеджменті, оскільки для їхнього рішення потрібні велика чутливість до запитів ринку й облік більш різноманітних альтернатив.
Глобальні маркетингові і логістичні операції дозволяють компаніям домогтися ринкового росту, значної економії за рахунок масштабів діяльності і підвищення прибутковості. На світовому ринку підсилюється роль логістики і зростає значення логістичного менеджменту. Логістика, у свою чергу, повинна відповідати на це зусиллями, спрямованими на виявлення всіх наявних ринкових можливостей і удосконалювання системи прийняття рішень.
Похожие работы
... розвивалася як військова наука. Третій етап у розвитку логістики приходиться на початок 1900 р. І середину XX ст. (1950 р.). Початок XX ст. ознаменований тим, що накопичений теоретичний і практичний досвід логістики у військовій справі поступово знаходив застосування у всіх галузях економіки, вивчаючи і трансформуючи процеси й операції, зв'язані з просторово-тимчасовим переміщенням ресурсів, а ...
... і продукції. Виробничі потужності ТОВ «Брусилівський маслозавод» дозволяють виробляти близько 150 т масла, 30 т глазурованих сирків за рік, переробляючи приблизно 1000 кг молока за день. Основні споживачі продукції ТОВ «Брусилівський маслозавод» - населення Брусилівсьекого району та районів, що знаходяться поруч з Брусилівським, Житомирської області. . Отже, ТОВ «Брусилівський маслозавод» – ...
... і від капіталу. Практичним утіленням цієї стратегії є пряма доставка готової продукції споживачам, використання складів загального користування, використання концепції JIT, використання логістичних партнерів у логістичному ланцюзі і т.п. 9. Організація логістики на підприємстві Для підприємств характерна функціональна організація - організація, побудована по функціональному принципі, що ...
... попиту покупців; оптимальність стосовно як елементів системи, так і режиму її функціонування; раціональність як в організаційній структурі, так і в організації управління. Крім того, розподільча логістика має властивості емерджентності, синергізму та конгруентності. Для отримання повнішого уявлення про сутність збутової орієнтації товаровиробників слід навести опис збутової діяльності. Слід ві ...
0 комментариев