Організаційна структура

2.3 Організаційна структура

На великих підприємствах, де в складі загальнозаводського транспортного господарства є кілька цехів, для координування їх діяльності організується транспортний відділ, підпорядкований безпосередньо заступнику директора з маркетингу і збуту або заступнику з транспорту.

До складу транспортного відділу входять бюро (групи): планово-економічне, диспетчерське, технічне, обліку та ін.

Планово-економічне бюро розробляє плани виробничо-господарської діяльності транспортного господарства, визначає вантажообіг по заводу й обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, розраховує потребу в транспортних і вантажно-розвантажувальних засобах, кадрах і фонді заробітної плати, складає кошторис витрат транспортного господарства і калькуляцію собівартості на окремі види послуг.

Диспетчерське бюро здійснює оперативно-виробниче планування роботи транспорту, що зводиться до складання квартальних, місячних і добових планів перевезень і до оперативного регулювання транспортних робіт. Методи побудови планів визначаються ступенем стійкості вантажопотоків на заводі.

Технічне бюро здійснює технічну підготовку виробництва: розробляє транспортно-технологічні схеми, що забезпечують стикування окремих ланок транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування; формує альбоми креслень на кожен вид підйомно-транспортного устаткування для виготовлення запасних частин і проведення ремонтних робіт; розробляє заходи з комплексної механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних і транспортних операцій.

Бюро обліку веде паспортизацію (реєстрацію) всіх видів транспортних засобів, забезпечує бухгалтерський облік і звітність роботи транспортного господарства.

2.4 Організація і розрахунки перевезень

Раціональна організація перевезень будується на основі вивчення вантажообігу і вантажопотоків у масштабі підприємства і його окремих цехів і складів.

Вантажним потоком називають кількість вантажів (у тоннах, кубічних метрах, штуках), що переміщуються за одиницю часу (годину, добу, місяць, квартал, рік) у заданому напрямі між окремими вантажно-розвантажувальними пунктами або через певний пункт. Вантажопотоки розраховуються, як правило, за ходом технологічного процесу.

Вантажообіг являє собою загальну кількість вантажів, що переміщуються за одиницю часу (доба, місяць, квартал, рік), іншими словами, це сума окремих вантажопотоків.

На основі даних про потужність вантажопотоків у тоннах і відстанях між пунктами визначають обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах.

Дані про вантажообіг і вантажні потоки підприємства та окремих цехів доцільно подавати у вигляді «шахової» таблиці. За даними шахових таблиць, планувань цехів і генеральних планів підприємств складають схеми (діаграми) вантажопотоків, а за вантажообігом і вантажними потоками встановлюють тип і структуру парку транспортних і підйомно-транспортних машин, кількість вантажно-розвантажувальних постів, вид маршрутів транспортних засобів перервної (циклічної) дії.

У зв'язку з часовим інтервалом обсяг перевезень та вантажооборот поділяється на змінний, добовий, місячний, квартальний, річний.

Перевезення вантажів мають разовий (за окремим замовленням) або постійний маршрутний (за твердим розкладом) характер.

2.5 Транспортні засоби та їх вибір

У масовому і серійному виробництвах при міжопераційних переміщеннях значного поширення набули засоби безупинного транспорту, різноманітних транспортерів. На підприємствах цього типу засоби безупинного транспорту впроваджуються і для зв'язку цехових складів з робітниками, місцями, між окремими дільницями. При високій стабільності виробництва створюються передумови для організації перевезень підлоговим колісним транспортом за постійними маршрутами і стабільними розкладами (доставка оснащення, заготовок, вивіз готової продукції, відходів і т. п.). У цехах одиничного і дрібносерійного виробництва переважно використовуються транспортні засоби циклічної дії.

У гнучких автоматизованих виробництвах застосовуються автоматизовані й автоматичні транспортно-накопичувальні системи (АТНС). АТНС можуть бути різних рівнів: міжцеховими, цеховими і локальними, що обслуговують окремі виробничі модулі. До основного устаткування, що використовується для комплектації цих систем, належать автоматичні стелажі та мостові крани — штабелери, транспортні і перевантажувальні роботи, конвеєрні пристрої, перевантажувальні та пристрої, що орієнтують, живильники, накопичувачі, автоматичні склади, транспортно-складська тара.

Під час вибору виду транспортних засобів і встановлення їх типажу враховуються основні параметри вантажного потоку, вимоги до організації перевезень, організації та технології виробничого процесу, що обслуговується, можливості забезпечити високу продуктивність і сприятливі умови праці обслуговуючих робітників.

Параметри транспортних засобів на суміжних дільницях мають бути узгоджені між собою з метою комплексної механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт під час перевантаження продукції з одного транспортного пристрою на інший (наприклад, з підвісного транспортера, що штовхає, на робочий конвеєр або з електронавантажувача на робоче місце). Для цього на підприємствах розробляють єдині транспортно-технологічні схеми, що забезпечують стикування окремих ланок транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування.

Система маршрутів, що намічається, повинна повністю задовольняти вимоги основного виробництва, забезпечувати нормальне рівномірне завантаження транспортних засобів, максимальне використання їх технічних характеристик (швидкість, потужність, продуктивність, вантажопідйомність і т.д.) при мінімальних пробігах.

Розрізняють дві основні системи маршрутів перевезення вантажів: маятникову і кільцеву.

Маятникова система передбачає зв’язок між двома пунктами.

При цьому можливі наступні варіанти повернення транспорту:

-      порожняком – маятники однобічний і веєрний чи променевий (у вигляді віяла);

-      з вантажем – двобічний маятник.

Кільцева система передбачає послідовну доставку вантажів від одного пункту до іншого з наступним поверненням транспорту в початковий пункт. Можливі також два варіанти: зі зростаючим вантажопотоком і з таким, що затухає (зменшується).

Виходячи зі схеми вантажопотоків і обсягу перевезень у кожній групі вантажів, вибирають транспортні засоби і розраховують потребу в них.

Кількість транспортних засобів (Ктр), необхідних для зовнішніх і міжцехових перевезень, залежить від маршруту.

Ктр - може бути визначена за однією із формул:

а) при однобічному маятниковому маршруті руху

Ктр = Q × (t пр + t н + t р) / (T× k₁ × q × k₂ ),

де Q - сумарний вантаж, перевезений протягом розрахункового періоду, т;

t н — час навантажування, хв;

t р — час розвантаження, хв;

q - номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

k₁ — коефіцієнт використання фонду часу роботи транспортного засобу (кількість змін);

k₂ — коефіцієнт використання номінальної вантажопідйомності транспортного засобу;

t пр — час пробігу транспортного засобу, хв,

t пр = L / v,

де v - швидкість пробігу (середня), м/хв;

L - довжина маршруту, м;

б) при маятниковому двобічному маршруті руху

Ктр = Q × (t пр + 2 (t н + t р)) / (T× k₁ × q × k₂ ),

в) при кільцевому маршруті зі згасаючим вантажопотоком

Ктр = Q × (t пр + t н + m₁ × t р) / (T× k₁ × q × k₂ ),

де m₁ — кількість розвантажувальних пунктів;

г) при кільцевому маршруті зі зростаючим вантажопотоком

Ктр = Q × (t пр + m₂× t н + t р) / (T× k₁ × q × k₂ ),

де m₂ — кількість навантажувальних пунктів;

д) при кільцевому маршруті з рівномірним вантажопотоком

Ктр = Q × m₃× (t пр + t н + t р) / (T× k₁ × q × k₂ ),

де m₃ — кількість вантажно-розвантажувальних пунктів.

Потреба у транспортних засобах розраховується за такою схемою:

1. Встановлюється кількість вантажу (в тонах, штуках і т.д.), яку в середньому перевозить одиниця транспортних засобів за зміну (окремо для автомашин різних марок, авто- і електронавантажувачів, електрокар, тракторів з причепами).

2. Вибирається вид транспортних засобів залежно від умов конкретного підприємства.

3. Визначається потрібна кількість транспортних засобів А з урахуванням втрат часу на обслуговування транспортних засобів і втрат часу, пов’язаних з організацією ТГ.

Організація перевезень на підприємстві повинна передбачати усталеність розмірів і напрямів окремих вантажопотоків, а також організацію робіт за стабільними графіками і маршрутами.

Система маршрутів, що намічається, повинна повністю задовольняти вимоги основного виробництва, забезпечувати нормальне рівномірне завантаження транспортних засобів, максимальне використання їх технічних характеристик (швидкість, потужність, продуктивність, вантажопідйомність і т.д.) при мінімальних пробігах.

Розділ 3 – Аналіз господарської діяльності підприємства «Лиза»

Підприємство «Лиза» - швейне підприємство, яке займається пошивкою одежі для котів та собак на замовлення, та на продаж на ринках.

Контактне лице: Исько Л. А.

Телефон:+38 096 466 24 48

Адреса:вул. Індустріальна, 54/2 29000, м. Хмельницький, Україна

Рік заснування:2005

Підприємство було створене у 2005 році в місті Хмельницький, як приватне підприємство. Розташоване підприємство в приміщенні хімічного заводу. Приміщення в якому розташоване підприємство орендується.

Загальна площа, яку займає підприємство 60 м².

Спочатку продукція продавалась на двох власних точках розташованих на ринку міста, який відомий на всю Україну своїм широким асортиментом, якісною продукцією та невисокими цінами.

В 2006 декілька приватних підприємців стали постійними покупцями виробів, які й до сьогодні є «партнерами» підприємства.

Підприємство «Лиза» має широкий асортимент продукції, до якого входять:

Чоловічі: костюми спортивні, світери, кофти, шорти, футболки, майки, білизна і т.п.

Жіночі: плаття, кофти, спортивні костюми, білизна і т.п.

Підприємство має на балансі кроїльні, швейні, в’язальні, оверложні, петельні, тетельні, ґудзикові, розпушуючі машини, комп’ютер та оргтехніка, а також дві автомашини.

Менеджер по постачанню має пропозиції від двох постачальників на поставку необхідної кількості паливо-мастильних матеріалів. Якість однакова, термін поставки 30 днів.

Найменування	Постачальник	Ціна, грн/л
Бензин А-92	АЗС WOG	7,75
Бензин А-92	АЗС Лукойл	7.9
ДП ЕN-590	АЗС WOG	7,05
ДП ЕN-590	АЗС Лукойл	7,15

Умови першого постачальника – АЗС WOG:

-      безготівковий розрахунок;

-      оплата протягом 14 днів;

-      транспортні витрати складають 5,5% від загальної ціни палива;

-      ціна 1л бензину марки А92 = 7,75 грн.;

-      ціна 1л дизельного палива марки EN-590 = 7,05 грн.;

-      знижка за обсяг поставки складає 5%;

-      знижка за комплексність поставки 2,5%.

Умови другого постачальника - АЗС Лукойл:

-      оплата готівкою;

-      оплата протягом 19 днів;

-      кредит під 20% річних;

-      ціна 1л бензину марки А92 = 7,65 грн.;

-      ціна 1л дизельного палива марки EN-590 = 6,9 грн.;

Об’єм поставок складає 1000л бензину марки А92, та 1000л дизельного палива.

Завдання:

Визначити найвигіднішу пропозицію по ціні.

Розв’язок:

1.         АЗС WOG

Шукаємо ціну пального

7,75 * 1000 = 7750 грн. – вартість бензину

7,05 * 1000 = 7050 грн. – вартість ДП

7750 + 7050 = 14800 грн. – загальна ціна пального

Шукаємо транспортні витрати

14800 * 5,5% / 100 = 814 грн.

Шукаємо суму угоди

14800 + 814 = 15614 грн.

Шукаємо суму знижки

15614 * ( 5% + 2,5%) / 100 = 1171,05 грн.

Шукаємо суму пропозиції

15614 – 1171,05 = 16785,05 грн. – сума, в яку обійдеться угода з АЗС WOG.

2.         АЗС Лукойл

Шукаємо ціну пального

7,65 * 1000 = 7650 грн. – вартість бензину

6,90 * 1000 = 6900 грн. – вартість ДП

7650 + 6900 = 14550 грн. – загальна ціна пального

Шукаємо суму відсотків за кредит

14550 * 19/360 * 20/100 = 158,6 грн.

Шукаємо ціну пропозиції

14550 + 158,6 = 14708,6 грн. – сума, в яку обійдеться угода з АЗС Лукойл.

З даних робимо висновок, що вигіднішим є заключити договір на поставку паливо-мастильних матеріалів з АЗС Лукойл.

Висновок

Операційна діяльність підприємства — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Для забезпечення ефективної операційної діяльності підприємства необхідно, щоб між структурними підрозділами було чітко розподілені обов’язки та відповідальність за вирішення питань і формування показників, від яких залежать результати діяльності підприємства.

Забезпечення ефективної діяльності підприємства можливе при чіткому розподілі обов’язків і відповідальності між структурними підрозділами підприємства та використанні системи показників для оцінки результативності їх роботи.

Для узгодженої діяльності всіх відділів та служб підприємства необхідне застосування принципу комплексного управління діяльністю, створення відповідної організаційної структури, яка об’єднає існуючі відділи підприємства у функціональні підрозділи з окремих питань, керівники яких будуть підпорядковані безпосередньо директору підприємства. Поділ всіх підрозділів підприємства за ознакою участі в управлінні витратами підприємства та в управлінні забезпеченням результатів діяльності підприємства.

Одна із необхідних систем функціонування операційного менеджменту є система управління матеріально-технічним забезпеченням. Вона значною мірою відображає початкову стадію технологічного процесу — це виробництво та постачання необхідних матеріалів, запасів сировини та напівфабрикатів — вхідні інформаційного процесу.

До обов’язків матеріально-технічного забезпеченя входить своєчасна доставка в операційну систему підприємства усіх видів ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, технологічного обладнання, інструментів, транспортних засобів, палива, тепло-електроенергії, води, тощо) в обсягах необхідних для нормального функціонування операційного процесу по виробництву необхідної продукції.

На вибір форми постачання операційної системи можуть впливати різноманітні фактори. Залежно від цих факторів, операційна система забезпечує себе ресурсами через товарно-сировинні біржі, аукціони, різні посередницькі підприємства і власним виробництвом комплектуючих виробів та інше.

На великих підприємствах роботу по забезпеченню всіма видами ресурсів здійснює управління матеріально-технічного забезпечення. При формуванні управлінської структури матеріально-технічного забезпечення необхідно врахувати основні управлінські функції — це здійснення маркетингових досліджень ринку постачальників по видам ресурсів, доступними цінами і простотою схем постачання та їх стабільністю; стратегічного (перспективного, поточного) прогнозування потреб в усіх видах ресурсів; завчасна підготовка заявок на необхідні ресурси та подання їх у планові служби управління і здійснення управлінської діяльності з реалізації планів забезпечення ресурсами (укладання необхідних контрактів, тощо); управління прийняттям, розміщенням, зберіганням, забезпеченням ресурсами робочих місць; разом з технічними, планово-економічними, фінансовими управліннями проведення економічного обґрунтування норм запасів та контроль за їх станом; розроблення управлінських заходів щодо економії усіх видів ресурсів; управління оперативним обліком надходження усіх видів ресурсів, їх економічним аналізом використання та стимулювання поліпшенням їх використання; управління контролем якості усіх видів ресурсів та термінів виконання їх замовлень.

Структура транспортного господарства визначається головним чином обсягом вантажообігу, особливостями вантажів і обсягом виробництва. До складу транспортного господарства можуть входити залізничний, колісний, водний.

На великих підприємствах з великим вантажообігом, що вимагає застосування всіх видів транспорту, організовуються спеціалізовані цехи залізничного, безрейкового (автомобільного) і водного транспорту. Транспортне господарство на таких заводах очолює транспортно-технічний відділ. На середніх підприємствах створюється єдиний транспортний цех, що включає кілька ділянок по видах транспорту.

Для дрібних підприємств з невеликим вантажообігом, але які вимагають застосування всіх видів транспорту, створюються об'єднані транспортні господарства для кількох підприємств. Ці господарства можуть створюватися при головному підприємстві або виділятися у самостійні транспортні господарства відомчого характеру.

Можна зробити висновок, що для будь-якого підприємства: великого або середнього, з будь-яким рівнем і видом виробництва особливу увагу слід приділяти транспортному господарству.

Для ефективної роботи підприємства, та правильного прийняття управлінських рішень менеджер повинен:

Мати уявлення:

– про роль управління виробництвом і операціями в системі функцій управління розвитком організації;

– про значення виробничої стратегії, її зв'язки зі стратегією всієї організації;

– про умови, в яких приймаються виробничі і сервісні рішення;

– про операційний підхід у структурних рішеннях;

– про систему внутрізаводського планування і її взаємозв'язок з виробничим циклом;

– про принципи сучасної системи управління якістю;

– про логіку процесів матеріально-технічного забезпечення у виробництві;

Знати:

– основні поняття операційного менеджменту;

– структуру елементів виробничої стратегії;

– основні етапи процесу прийняття виробничого (сервісного) рішення;

– види виробничих і організаційних структур;

– методи оцінки і вибору виробничих процесів;

– статистичні методи контролю продукції і процесу;

Вміти:

– здійснювати вибір цілей, задач і стратегій виробничої і сервісної діяльності в співвідношенні з загальними цілями і стратегіями організації;

– моделювати процес розробки стратегії виробництва;

– будувати дерево рішень і використовувати його для рішення проблеми, яка виникла в процесі виробництва або надання послуги;

– розробляти організаційні рішення при утворенні партнерств і проведенні реструктуризації;

– встановлювати виробничі потужності;

– застосовувати методи і моделі оцінки якості в різних сферах виробництва і послуг;

– встановлювати взаємозв'язки і партнерства з постачальники ресурсів.

Список використаної літератури

1.         Курочкин А.С. Управление предприятием

2.         Курочкин А.С. Организация производства

3.         Курочкин А.С. Операционный менеджмент.

4.         Гелловэй Л. Операционный менеджмент.

5.         Бойчик М.І., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства

6.         Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент. Учебник.

7.         Макаренко М.В., Михалина О.П. Производственный менеджмент. Учебное пособие для вузов

8.         Производственный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. С.И. Ильянкова.

9.         Чейз, Ричард, Б., Эквилайн, Николас, Дж., Якобс, Роберт, Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е издание.

10.      Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент

11.      Белінський Л.В., Довгань Л.Є. Менеджмент виробництва та операцій

12.      Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика.