Стан розвитку виробництва озимої пшениці на сучасному етапі в Україні та передовий світовий досвід

83385
знаков
12
таблиц
9
изображений

1.3 Стан розвитку виробництва озимої пшениці на сучасному етапі в Україні та передовий світовий досвід

 

Україна належить до країн із значними обсягами виробництва зерна. Хоч вона і виробляє зерна значно менше, ніж найбільші виробники у світі (Китай, США, Індія, Росія), та в Європі вона поступається лише Франції, а в останні роки – і Німеччині. (Додаток 1).

Зоною вирощування товарної озимої пшениці на Україні є зони Степу і Лісостепу. Ця культура продуктивніше, ніж ярі зернові культури, використовує весняні запаси вологи та поживні речовини, краще адаптується до несприятливих умов, забезпечує більш сталі врожаї. Багаторічними дослідженнями наукових установ встановлено оптимальну структуру зернового клину. Площа посівів озимої пшениці повинні становити: – 6 млн.. га. Але за остані роки відбулися структурні зміни в посівних площах озимої пшениці: за 1990–2007 рр. посіви озимої пшениці скоротилися на 31,7%. (Додаток 2.)

Але аналіз зернових господарств за 16‑річний період дає підстави стверджувати, що без вжиття екстрених кардинальних заходів Україна може втратити свої позиції великої зернової держави в Європі. Урожай озимих культур в Україні в 2007 р. складе 14–14,5 млн.. тонн, у тому числі озимої пшениці – 10–12,5 млн.. тонн. Про це свідчить і динаміка врожайності озимої пшениці. (Рисунок 1). Для порівняння, у найбільш урожайному 1990 році озимої пшениці в Україні було зібрано по 35,1 ц/га, а у 2006 році – по 24,1 ц/га. Урожайність зернових в країнах, які є постачальниками зерна на світовий ринок у 2007 році становила: у Європейському Союзі – 4,6 т/га, у США – 6,9 т/га. Тобто, урожайність зерна в Україні у 1,8 – 2,8 рази нижча проти провідних зернових країн. [15].

Рис. 1. Валовий збір зерна та урожайність зернових культур
(в усіх категоріях господарств)

Отже вітчизняна врожайність втричі нижча, ніж у США, в 2,5 раза – ніж у країнах ЄС. Упродовж останніх п'яти років середня врожайність пшениці у Великій Британії сягала 6,4 т, у нас – 3 т. До того ж, у цій країні в 16 разів більше використовують мінеральних добрив, а засобів захисту рослин – у 3,5 раза. Ще тамтешні аграрії в шість-сім разів краще забезпечені сільгосптехнікою. [10].

Якби нашим селянам хоча б удвічі вдалось поліпшити ресурсну базу, говорить президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, вони могли б подвоїти виробництво зерна, адже в Україні чудові погодні умови і земля. В перспективі наша держава матиме величезний експортний потенціал. Валове виробництво зерна оцінюється в 20 млрд. дол. Фахівці кажуть, що реально збільшити його в два-три рази і експортувати збіжжя на 30–40 млрд.. дол. Це сприятиме створенню додаткових робочих місць, підвищенню заробітків і споживчого попиту. Якщо наша країна матиме таку потужну «зброю» як експорт продовольчого зерна у 40 млрд. дол., то зможе ефективно впливати на світову політику. За такого сценарію членство у СОТ даватиме Україні великі переваги. [20].

Таким чином, продовольчий, і перш за все зерновий потенціал України, який за оцінками окремих експертів дозволяє прогодувати до 300 млн.. чол., реалізований лише на 25–30 відсотків. Ця проблема навіть стала темою спеціального обговорення на конференції в Лондоні під егідою Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО) та Європейського банку реконструкції і розвитку, де мова йшла про перспективи розвитку сільського господарства у пострадянських державах. Учасники наради, стурбовані безпрецедентним зростанням цін на продовольство, пропонували зупинити цю тенденцію шляхом реалізації невикористаного потенціалу сільськогосподарського сектору країн Східної Європи та СНД. Отже, іноземні інвестори розглядають цей регіон, до якого належать Росія, Казахстан та Україна, як потенційно важливий світовий центр сільськогосподарського виробництва.

Як відомо, впродовж останніх трьох років ціни на зерно суттєво зростали, зокрема на пшеницю на 152%. Динаміка росту цін на пшеницю зараз підтримується й значним попитом на неї з боку найбільших країн-імпортерів зернових. За 2007 р. світові ціни на пшеницю збільшилися на 50%. Експерти Світового банку прогнозують, що зростання цін на сільськогосподарську продукцію не припинятиметься як мінімум до 2015 року. Цьогоріч пшениця може подорожчати на 103–127%. [12].

Наказом Міністерства аграрної політики України від 30 травня 2007 року №371 «Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 28 квітня 2007 року №301» затверджені мінімальні та максимальні закупівельні ціни на об’єкти державного цінового регулювання та розміри бюджетних позик, що надаються під заставу цих об’єктів у 2007–2008 маркетинговому періоді. [21]. В таблиці 1.1 показані закупівельні ціни на озиму пшеницю.

Таблиця 1.1. Закупівельні ціни на озиму пшеницю

Об’єкт державного цінового регулювання Мінімальна закупівельна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) Максимальна закупівельна ціна (з урахуванням податку на додану вартість) Розмір бюджетної позики
пшениця тверда: у грн. за 1 тонну у грн. за 1 тонну у грн. за 1 тонну
1 класу 1090 1185 872
2 класу 1030 1120 824
3 класу 950 1033 760
4 класу 860 935 688
5 класу 780 848 624

Аналітики ООН зазначають, що такого вселенського подорожчання продукції не було у світі з 1960 р.

Необхідність комплексного удосконалення функціонування ринку зерна, створення умов для реалізації експортного потенціалу галузі ґрунтуються на основних державних пріоритетах аграрної політики, визначених Законом України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», відповідає законодавчо визначеним стратегічним цілям аграрної політики, зокрема в частині гарантування продовольчої безпеки держави та перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки держави.



Информация о работе «Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 83385
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 9

Похожие работы

Скачать
276089
12
4

... ізації відтворювальних процесів в Україні. // Природа людини і динаміка соціально-економічних процесів: Зб. статей, вип.1,- Д.: Наука і освіта, - 1998. – С. 45. 49.  Бачевська Ж. Проблеми правового регулювання інвестиційної діяльності.// Економіка, фінанси, право. - 1997. - №8. – С. 16-20. 50.  Безуглий А.А. Вплив амортизаційної політики на прибуток і доходи бюджету // Фінанси України. - 2000. ...

Скачать
626537
17
17

... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...

Скачать
260484
29
8

... яльність щодо зберігання зерна, міститься інформація про обсяги і рух зерна протягом місяця. Наступним заходом для створення організаційних умов конкурентоспроможного виробництва, формування рівноважного ринку зерна та налагодження діяльності зернопродуктового підкомплексу повинно відбутися врегулювання цін на зерно в післяжнивний період, що характеризується найбільшою диспропорційністю між міні ...

Скачать
40486
9
0

... та потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах. Транспортні витрати становлять 20-30 % від усіх витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. У сільськогосподарських підприємствах на вантажно-розвантажувальні роботи та перевезення вантажів витрачається 35-40 % всіх нафтопродуктів, які споживаються в господарствах. Однак господарства через фінансові негаразди ...

0 комментариев


Наверх