Аналіз формування та виконання місцевого бюджету

1.4 Аналіз формування та виконання місцевого бюджету

Сьогодні питання децентралізації бюджетної системи України виходять на перший план, адже фінансова децентралізація є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади: децентралізація процесів ухвалення рішень збільшує можливості участі місцевої влади у розвитку підконтрольної їй території; фіскальна децентралізація сприяє ефективному забезпеченню суспільними послугами шляхом ретельнішого узгодження видатків органів влади з місцевими потребами і уподобаннями.

Але реалізація законодавчо закріплено права кожного адміністративно-територіального утворення на економічну самостійність неможлива без наявності у кожного органу влади власного бюджету і права його складання, затвердження і виконання без втручання ззовні. А це означає, що кожен орган влади повинен володіти своїми фінансовими джерелами, достатніми для організації управління економікою і соціальною сферою на своїй території. Одночасно з цим він повинен володіти відносною самостійністю в управлінні податками та іншими обов'язковими платежами, що надходять до відповідного бюджету.

Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належать особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Саме з місцевих бюджетів здійснюються видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення.

На жаль, в цій ланці бюджетної системи зберігається безнадійно застарілий механізм централізованого регулювання вищестоящими органами доходів місцевих бюджетів. Це позбавляє місцеві органи влади фінансової самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сфери від можливостей і бажання вищестоящих органів влади вирішувати проблеми. Мінімальні розміри бюджетів місцевого самоврядування визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, які встановлюються Верховною Радою України.

Доходи бюджетів місцевого самоврядування формуються за рахунок закріплених законом джерел та відрахувань від загальнодержавних податків і доходів. Відрахування в бюджети місцевого самоврядування провадяться відповідно до законів України про бюджетну систему, про оподаткування та інших законів України.

1. У бюджети місцевого самоврядування повністю зараховуються доходи:

- прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають на відповідній території;

- податок на фонд оплати праці колгоспників;

- державне мито, плата за патенти на зайняття індивідуальною трудовою та підприємницькою діяльністю;

- надходження від здачі в оренду майна, яке належить до комунальної власності;

- податок з власників транспортних засобів;

- платежі за землю;

- плата за природні ресурси місцевого значення;

- податок на прибуток кооперативів;

- податок на доходи підприємств (об'єднань), організацій і установ, які входять до складу місцевого господарства, їх структурних одиниць, колгоспів, радгоспів, кооперативних і громадських організацій, а також спільних підприємств відповідно до частки в них органів місцевого самоврядування;

- місцеві податки і збори.

2. У бюджети місцевого самоврядування зараховуються надходження за нормативами, затвердженими відповідними законами про податки:

- від податку на добавлену вартість;

- від акцизного збору;

- від податку на доходи підприємств (об'єднань), організацій і установ, колгоспів і радгоспів, за винятком підприємств, які входять до складу місцевого господарства, новостворюваних малих підприємств, а також спільних підприємств, відповідно до частки в них органів місцевого самоврядування;

- від плати за природні ресурси загальнодержавного значення;

- від інших доходів, передбачених законодавством України.

Платежі підприємств вносяться до бюджету за місцезнаходженням підприємств, їх філій, інших структурних одиниць і підрозділів.

Розподіл платежів підприємств, що мають на даній території філіали, провадиться пропорційно частці їх працівників у загальній чисельності зайнятих на підприємстві.

3. У бюджети місцевого самоврядування з інших бюджетів можуть передаватися кошти у вигляді субвенцій, субсидій, дотацій.

4. Сільські, селищні, міські ради мають право надавати окремим категоріям платників пільги щодо податків і платежів, які надходять у відповідний місцевий бюджет.

5. У місцеві бюджети (обласні і районні) зараховуються надходження за нормативами від загальнодержавних податків, зборів і платежів:

- від податку на добавлену вартість;

- від акцизного збору;

- від податку на доходи підприємств (об'єднань), організацій і установ, колгоспів і радгоспів, за винятком підприємств, які входять до складу місцевого господарства, новостворюваних малих підприємств;

- від плати за природні ресурси загальнодержавного значення;

- від інших доходів, передбачених законодавством України.

Розміри частини загальнодержавних податків, зборів і платежів, що зараховуються в обласні бюджети, бюджети міст Києва і Севастополя, міст обласного підпорядкування, визначаються Верховною Радою України.

Розміри частини загальнодержавних податків, зборів і платежів, що зараховуються в районні бюджети, визначаються обласними радами.

Органи місцевого самоврядування самостійно:

- визначають напрями використання коштів своїх бюджетів, витрачають бюджетні кошти;

- збільшують в межах наявних у них коштів норми видатків на утримання житлово-комунального господарства, закладів охорони здоров'я, соціального забезпечення, народної освіти, культури, фізкультури і спорту, органів внутрішніх справ, охорони природи, визначають додаткові пільги і допомогу при поданні допомоги окремим категоріям населення;

- встановлюють розмір видатків на утримання створюваних ними органів управління.

Доходи, додатково одержані при виконанні бюджетів місцевого самоврядування, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворюються в результаті перевиконання доходів або економії у видатках, залишаються в розпорядженні органів місцевого самоврядування, вилученню не підлягають і використовуються за їх розсудом.

Органи місцевого самоврядування формують позабюджетні та цільові фонди, в які включаються:

- додаткові доходи і зекономлені кошти, одержані за рахунок здійснення організованих ними заходів щодо розв'язання економічних і соціальних проблем;

- добровільні внески і пожертвування громадян, підприємств (об'єднань), організацій і установ;

- доходи від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей, аукціонів;

- штрафи, які стягуються за одержання підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами необґрунтованого доходу у зв'язку з завищенням цін (тарифів) на продукцію (роботи, послуги);

- штрафи, які можуть встановлюватись рішеннями Ради для фізичних і юридичних осіб, за влаштування смітників у не відведених для цього місцях, забруднення вулиць, площ, інших територій ради, міського транспорту, закладів культури тощо; знищення або пошкодження зелених насаджень, клумб і таке інше; порушення правил торгівлі; порушення правил паркування автомобілів; порушення громадського спокою використанням гучномовців або потужних освітлювальних приладів;

- доходи від розпродажу майна ліквідованих підприємств місцевого господарства, які належать до комунальної власності;

- плата за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності;

- інші позабюджетні кошти.

З фондів соціального розвитку підприємств (об'єднань), організацій і установ пропорційно виділяються суми коштів на соціальний розвиток тих житлових масивів, селищ, сіл, в яких проживає відповідна кількість їх працівників. Крім того, до позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування базового рівня включаються:

- орендна плата за землю;

- частина платежів та штрафів за забруднення навколишнього природного середовища, нераціональне використання природних ресурсів, розміщення відходів та інших платежів за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, санітарних норм і правил, що визначаються відповідно до нормативів, які затверджуються Верховною Радою України;

- штрафи за адміністративні правопорушення, вчинені на відповідній території;

- доходи від реалізації безгосподарного і конфіскованого майна, якщо інше не передбачено законодавством України;

- доходи від продажу населенню квартир і будинків, що належать до комунальної власності.

Сільська, селищна, міська рада має право передавати частину своїх фінансових ресурсів громадським радам і комітетам для цілей, визначених радою, крім підприємницької діяльності.

Громадські ради і комітети самоврядування:

- самостійно використовують наявні в їх розпорядженні фінансові ресурси відповідно до цілей своєї діяльності, в тому числі на утримання утворюваних ними органів;

- мають право відкривати в установах банків рахунки для грошових операцій.

Органи місцевого самоврядування, які є юридичними особами, мають право:

- користуватися на договірних засадах кредитами на виробничі і соціальні цілі;

- утворювати цільові фонди і використовувати їх для фінансування цільових програм та вирішення питань місцевого життя.

Ради у межах своєї компетенції самостійно вирішують питання місцевого значення, виходячи з інтересів громадян, які проживають на їх території, та державних інтересів, забезпечують виконання Конституції та законів України, комплексний соціально-економічний розвиток на своїй території, здійснюють керівництво підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, які є їх комунальною власністю. Ради правомочні розглядати питання, віднесені законодавством України до їх відання.

1.5 Звіт про фінансову діяльність виконкому

За 2007 рік мобілізовано доходів у бюджети всіх рівнів 36608,1 тис. грн., що на 6 млн. більше ніж аналогічний показник попереднього року. Дохідна частина загального фонду районного бюджету за 2007 рік виконана на 106,1 %, тоді як у 2006 році рівень виконання склав 101,9 %. При плановому завданні 2007 року 13995,3 тис. грн., фактичне виконання склало 14849,7 тис. грн., тоді як у 2006 році ці показники склали 9132,4 тис. грн. і 9307,2 тис. грн. відповідно. Первісне планове завдання у 2006 році було виконано на 113,6 %, у 2007 році на 109,4 %. Отже, у 2007 році до бюджету району надійшло доходів на 5542,5 тис. грн. більше, ніж у 2006 році.

Загальний обсяг доходів районного у місті бюджету на 2007 рік у сумі 86271,8 тис. грн., у тому числі:

- доходів загального фонду - 83803,7 тис. грн., з яких субвенції з державного бюджету на виконання окремих програм соціального захисту - 10254,5 тис. грн., інші субвенції - 10,0 тис. грн., дотація з міського бюджету -- 40246,4 тис. грн.;

- доходів спец. фонду - 2468,1 тис. грн., у т.ч. - інші субвенції (бюджет розвитку) - 558,0 тис. грн.

Затвердити загальний обсяг видатків районного у місті бюджету на 2007 рік у сумі 86271,8 тис. грн., у тому числі: видатки загального фонду в сумі 83803,7 тис.грн. і витрати спеціального фонду - 2468,1 тис.грн., з функціональної та відомчої структурам бюджету.

Загальний обсяг доходів районного у місті бюджету на 2008 рік у сумі 133999,5 тис.грн.

Обсяг доходів загального фонду районного у місті бюджету визначити у сумі 130920,3 тис.грн., доходів спеціального фонду - 3079,2 тис.грн., у тому числі: бюджет розвитку 962,0 тис.грн., власні надходження бюджетних установ - 2117,2 тис.грн., дотація вирівнювання - 89184,2 тис.грн, субвенції з державного бюджету - 41726,1 тис.грн., інша субвенція - 10,0 тис. грн.

Загальний обсяг доходів районного у місті бюджету на 2009 рік у сумі 186247,023 тис.грн.

Обсяг доходів загального фонду районного у місті бюджету визначити у сумі 183410,5 тис.грн., доходів спеціального фонду - 2836,523 тис.грн., у тому числі: власні надходження бюджетних установ - 2836,523 тис.грн., дотація вирівнювання - 129597,3 тис.грн, субвенції з державного бюджету - 53795,9 тис.грн., інша субвенція - 17,3 тис.грн.

Установити розмір оборотної касової готівки бюджету в сумі 730,0 тис.грн.

За обсягом видатків серед районів міста Будьонівський район посідає 5 місце, тоді як у 2006 р. – 6 місце, а у 2005 – 7 місце. Рейтинг 3 перших достатньо стабільний на протязі кількох років – Кіровський, Ворошиловський та Куйбишевський райони відповідно. Крім того, слід відмітити, що збільшилися видатки міського бюджету, якщо у 2006 р. їх питома вага у зведеному бюджеті складала – 32,6 %, то у 2007 р. – 57,7 %.

Аналізуючи видатки районного бюджету у 2007 р., слід відмітити їх соціальну спрямованість, оскільки на соціально-культурну сферу, соціальний захист населення, соцзабезпечення було спрямовано 95,4 % витрат загального фонду, або 18868,8 тис. грн., з них: на освіту – 40 %, на охорону здоров’я – 37 %, на соціальний захист та соціальне забезпечення - 15 %.

1.6 Аналіз системи кадрової політики Кіровського виконавчого комітету

Планування персоналу - це цілеспрямована діяльність із забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу організації, розрахунок і його кваліфікацією, визначення загальної і додаткової потреби в персоналі на наступні періоди.

Формування персоналу - особлива стадія управління трудовими ресурсами, оскільки будь-яке відхилення чисельності персоналу від потреби організації негативно впливає на рівень використання трудового потенціалу, тобто ефективність її діяльності. Мета формування персоналу Кіровського виконавчого комітету - звести до мінімуму витрати, які формуються в процесі навчання та особистих якостей людей зі здібностями, їх використання при виконанні конкретних видів робіт. Набір персоналу як процес створення необхідного резерву кандидатів, з яких буде здійснюватися відбір найбільш відповідних працівників для виконання необхідних робіт, буває двох видів: зовнішній і внутрішній.

Для ефективного набору персоналу необхідно використовувати різні його джерела: власні працівники, випадкові претенденти, колишні працівники, випускники ВНЗ, люди, які відгукнулися на рекламу.

Порядок прийому й звільнення працівників:

1) Прийом на роботу посадових осіб здійснюється на конкурсній основі відповідно до "Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.02 № 169 і з кадрового резерву, а службовців і обслуговуючого персоналу - на підставі письмової заяви працівника.

2) Кандидати на заміщення господарських посад посадової особи, успішно минулий відбірний конкурс, службовці й обслуговуючий персонал реалізують своє право на працю шляхом висновку трудового договору про роботу з адміністрацією районної ради згідно Кодексом Закону про працю України.

3) Висновок трудового договору з посадовою особою здійснюється на підставі рішення конкурсної комісії й оформляється розпорядженням голови районної ради про прийом на роботу.

- прийнятий на роботу повинен бути ознайомлений з розпорядженням під розпис. У даному розпорядженні вказується посада згідно зі штатним розписом, умови оплати праці й дати, з якої працівник приступає до виконання службових обов'язків;

- при висновку трудового договору за згодою сторін може бути встановлений для посадової особи випробний термін до 6-ти місяців.

4) До початку роботи адміністрація зобов'язана:

- ознайомити працівника із правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором;

- ознайомити працівника з посадовими інструкціями, умовами праці;

- визначити працівникові робоче місце;

- проінструктувати працівника за охороною праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, гігієні праці й протипожежної безпеки.

5) Працівники мають право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це письмово адміністрацію за 2 тижні.

2. Звіт з передвипускної практики 2.1 Транспортне обслуговування м.Донецька

Донецьк - мільйонне місто, що вимагає гарного транспортного з'єднання. Щоб забезпечити потреби населення в пассажироперевезеннях, у Донецьку працюють тисячі автобусів, мікроавтобусів і одиниць міського електротранспорту.

Найбільший обсяг міських перевезень виконує Донецьке трамвайно-тролейбусне керування, у складі якого 2 тролейбусних і 2 трамвайних депо. Вони обслуговують 12 трамвайних маршрутів загальною довжиною 130 км і 17 тролейбусних маршрутів довжиною 188 км.

У цей час у Донецьку діють 116 маршрутів, з яких на 32-х працюють тільки автобуси, на 60 - тільки мікроавтобуси й 23 є змішаними. Обслуговування населення здійснюють 850 перевізників, а це - одне комунальне підприємство, 5 АТ, 20 колективних підприємств і 824 часток підприємств і підприємців.

На жаль, автобусів великої й середньої місткості недостатньо для повного закриття графіків на маршрутах міста, тому на більшості з них працюють мікроавтобуси. З метою рішення даної проблеми місцевою владою розроблена й уже виконується програма "Транспорт міста", у рамках якої в 2004-2005 р. придбано 55 автобусів великої місткості марки "МАЗ" і "Скіф". Ці машини поставлені на маршрути з найбільшим пасажиропотоком, зокрема на маршрути, що з'єднують віддалені райони міста із центром. Всі ці автобуси працюють у режимі "звичайний", тобто вартість проїзду в них мінімальна й діють всі надавані пільги. Також на 114 маршрутах транспорт працює в режимі "маршрутного таксі".

На маршрутній мережі є більше 500 зупинок суспільного транспорту. При цьому більше половини з них не відповідають Правилам розміщення й устаткування зупинок суспільного транспорту, на більшості на всіх з них або інформаційні таблички не відповідають Правилам надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, або відсутні взагалі.

Диспетчерське керування й регулювання рухом на міських автобусних маршрутах здійснюється з 5 міських автостанцій і 15 диспетчерських пунктів, тролейбусних і трамвайних маршруту з 24 -х диспетчерських пунктів. Слід зазначити, що число диспетчерських пунктів, що контролюють роботу автотранспорту в м. Донецьку за останні 5 років було збільшено в 1,5 рази.

Крім того, у м. Донецьку є 2 міжміських автовокзали (Південний і Путиловский), з яких здійснюються відправлення по приміських і міжміських маршрутах.

На 101 автобусному маршруті транспорт працює тільки в режимі "маршрутного таксі", які перевозять пільгові категорії пасажирів по скороченому переліку.

Слід зазначити, що відповідно до п.33 "Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту", затверджених Постановою КМУ від 26.09.2007р. № 1184 перевезення пасажирів у режимі "маршрутного таксі" організовується при наявності повідомлення в "звичайному" і/або "експресному" режимі автотранспорту або руху інших видів транспорту, у тому числі електротранспорту.

Однак на сьогоднішній день із 116 діючих автобусних маршрутів тільки 99 маршрутів дублюються або автобусами, що працюють у режимі "звичайний", або міськелектротранспортом (повністю або частково). На 17 маршрутах транспорт працює тільки в режимі "маршрутного таксі", отже, жителі міста не можуть скористатися альтернативним видом транспорту, що суперечить вищезгаданим Правилам.

Крім того, деякі маршрути відкривалися тільки тому, що на раніше діючих маршрутах була або недостатня кількість транспорту, або ставився транспорт малої місткості.

Існуюча маршрутна мережа на сьогоднішній день недосконала, вимагає комплексного обстеження пасажиропотоків і оптимізації.

Для обслуговування існуючої маршрутної мережі міста за станом на 01.09.2007р. використовується 313 автобусів особливо великого, великого й середнього класу, з них у режимі "звичайний" працює 83 автобуса, 1639 автобусів малого класу, 195 трамвайних вагонів і 276 тролейбусів. Усього на міських пасажирських перевезеннях було задіяно 2423 одиниці транспорту.

Рис. 2.1 Структура парку станом на 01.09.07

Загальний обсяг перевезень пасажирів у м. Донецьку в 2006р. склав більше 360 млн. пасажирів, з них трамваями 112, 4 млн. пасажирів, тролейбусами - 120 млн. пасажирів, автотранспортом - 140 млн. пасажирів. У цілому ж по місту Донецьку відзначене збільшення перевезення пасажирів з 341, 1 млн. пасажирів в 2003р. до 363,4 млн. пасажирів в 2006р. або на 7%. Факторами, що впливають на збільшення пасажирообігу є збільшення рухливості населення, що пов'язане з ростом добробуту населення, а так само постановка на маршрути міста автобусів великої місткості.

Рис. 2.2 Структура перевезень пасажирів

У цілому рівень забезпечення населення пасажирськими перевезеннями за основними показниками є задовільний, перевищуючий рівень, досягнутий в інших містах України.

За останні п'ять років вдалося стабілізувати роботу міськелектро- і автотранспорту, значно збільшилася кількість графіків, на яких автобуси працюють в "звичайному" режимі руху.

Великим досягненням є так само створення комунального комерційного підприємства ДГС "Донелектроавтотранс", на базі трамвайно-тролейбусного керування, а так само збільшення кількості диспетчерських пунктів ДГКП "Донгорпастранс", що забезпечують диспетчерське керування й регулювання руху пасажирського автотранспорту.

Вимагає вдосконалювання перевезення легковими таксомоторами. Так, з 32 служб, що здійснюють свою діяльність на ринку надання послуг з перевезення автомобілями таксі в міському реєстрі серед підприємств даної галузі зареєстровано всього 4 служби, що нараховують 211 автомобілів або 14%, це:

- "Міське таксі";

- "Таксі Гірник";

- "Муніципальне таксі";

- "Таксі Люкс".

Інші служби зареєстровані як довідково - інформаційні, і роблять послуги з передачі інформації про прийняті заявки від населення міста на перевезення "таксі" як фізичним, так і юридичним особам.

Спостерігається тенденція зниження рівня безпеки і якості перевезень. Так, якщо в 2002р. на території м. Донецька було зафіксовано 602 дорожньо-транспортні випадки, то в 2006р. вже - 1621 або в 2,7 рази більше. При цьому слід зазначити, що з вини водіїв індивідуального транспорту в 2002р. було зроблено 312 дорожньо-транспортних випадків (52%), з вини водіїв підприємств і організацій усього 10 (1,6%). В 2006м ці показники склали: - з вини водіїв індивідуального транспорту було зроблено 1018 дорожньо-транспортних випадків (62,8%), з вини водіїв підприємств і організацій - 37 (2,2%). Ріст дорожньо-транспортних випадків відбувається через збільшення кількості транспортних засобів на дорогах міста, зниження відсутності в перевізників власних або орендованих виробничих баз, кваліфікованих кадрів, недотримання водіями режиму праці й відпочинку, невідповідності на маршрутах транспорту відповідного класу й типу, формального виконання договорів на стоянку й зберігання автотранспорту, технічне обслуговування й ремонт автомобілів і т.д.; недостатнього розвитку інфраструктури (автоматичних систем керування дорожнім рухом, автоматизованих систем диспетчерського контролю й керування, диспетчерських пунктів, площадок для розвороту, багаторівневих розв'язок, зупинних комплексів, розширення проїзної частини вулиць, формування пішохідних зон, упорядкування паркувань і стоянок, будівництво паркінгов і ін.).

Ще одним елементом транспортної системи міста Донецька є Донецький аеропорт і Донецький залізничний вокзал.

Залізничний вокзал, відзначивши свій піввіковий ювілей, після ґрунтовного капітального ремонту знайшов другу молодість. Ж/Д станція Донецьк щорічно обслуговує близько 7 млн. пасажирів.