Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

 

КУРСОВА РОБОТА

 

Тенденції та проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

з курсу: Інформаційний менеджмент

КР.ДМ. – 37.00.000

ПЗ Група ДМз-05-2

Каразєй Світлани

Допускається до захисту

Керівник

2008

Зміст

 

Вступ

1.   Електронний бізнес як характерна риса сучасної економіки

1.1   Поняття та структура електронного бізнесу

1.2   Системи та елементи як складові електронного бізнесу

1.3   Менеджмент електронного бізнесу

1.4   Форми взаємодії в електронному бізнесі

2.   Електронний бізнес в Україні

2.1   Проблеми розвитку електронного бізнесу в Україні

2.1.1         Основні правові проблеми електронного бізнесу в Україні

2.2   Тенденції і нагальні проблеми електронного бізнесу

2.3   Стан та перспективи електронного бізнесу в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Бурхливе поширення інформаційних технологій та нових методів ведення бізнесу в нашій країні привело до зародження і становлення нової сфери підприємництва електронного бізнесу. Незважаючи на свої очевидні переваги (відкритість, демократичність, глобальність тощо), електронний бізнес є надто агресивним середовищем підприємництва, успіх в якому цілком залежить від глибоко продуманої стратегії діяльності. Дійсно, ґрунтовні основи електронного бізнесу залишаються колишніми", йог метою є одержання прибутку, генерування грошових потоків і створення конкурентних переваг. Єдина відмінність електронного бізнесу від класичних методів ведення бізнесу полягає в тому, що він функціонує швидше, отже, його конкурентні переваги є швидкоплиннішими.

Дотримання цього принципу дозволяє підприємцям уникнути не продуманих затрат на формування верхівки "айсберга" електронної комерції (дизайн web-сторінок, технічне та технологічне забезпечення тощо). Будь-яке підприємство сфері електронної комерції має починатися з розробки структури бізнесу, його логістики, цільової аудиторії, нормативно-правової бази.

Інформація це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Бурхливий розвиток інформаційних технологій призвів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі Інтернет та бурхливе зростання електронного бізнесу в черговий раз довели, що інформаційний сектор економіки, на даний момент є найбільш динамічним та найбільш прибутковим, що і визначає актуальність обраної теми.

Електронний бізнес (E-business) – це ведення будь-якої бізнес діяльності у глобальних телекомунікаційних мережах, зокрема в Інтернет.

Дослідженням питання електронного бізнесу сьогодні займаються Філіп Котлер (США), І. Успенський, І. Молдовський (Росія), В.Желіховський, Ю. Жвалюк, Н. Меджибовська, М. Садовий (Україна).

Об'єктом даного дослідження є електронний бізнес, як складова частина цифрової економіки.

Предметом даного дослідження є динамічні механізми, стратегії, елементи та проблеми розвитку електронного бізнесу.

Метою написання даної курсової роботи полягає у висвітленні проблем та тенденцій розвитку електронного бізнесу в Україні.

На основі поставленої мети передбачається розв’язання наступних завдань:

–     ознайомитися з поняттям «електронний бізнес»;

–     визначити місце та розкрити роль електронного бізнесу в сучасному світі;

–     встановити і проаналізувати рівень дослідженості проблеми;

–     на основі з’ясувати перспективи розвитку та шляхи вдосконалення розвитку електронного бізнесу в Україні.

Для вирішення конкретних питань були використані досягненні в галузі:

–     менеджменту;

–     економіки;

–     історіографії;

–     Інтернет технологій.

Специфіка даного дослідження полягає у застосуванні різнорівневих методів дослідження:

–     порівняння;

–     спостереження;

–     дедуктивний, аналітичний.

1. Електронний бізнес як характерна риса сучасної економіки

 

1.1 Поняття та структура електронного бізнесу

Процес комерціалізації інформаційної сфери і перенесення ділової активності та частини бізнес-процесів у кібернетичний простір став одним із найяскравіших проявів "нової економіки" та одним із факторів, що її породжує. Внаслідок цього з'явився новий перспективний та динамічний сектор економіки – електронний бізнес (е-бізнес, англ.: e-Bussines, нім.: e-Geschaft). Електронний бізнес базується на нових способах взаємодії виробників, посередників, споживачів, а також нових специфічних методах просування товарів на ринку, але водночас він не заперечує традиційних форм взаємодії економічних суб'єктів та шляхів руху матеріальних благ і послуг, а доповнює їх, хоч інколи і витісняє. Інформаційні мережі є середовищем, в якому відбуваються бізнес-процеси, та одночасно інфраструктурним забезпеченням електронного бізнесу:

–     Інтранет — підвищує ефективність взаємодії співробітників фірми, оптимізує процеси планування та прогнозування, прискорює документообіг між структурними підрозділами компанії, робить управління більш оперативним та ефективним;

–     Екстранет — поліпшує зовнішню взаємодію з партнерами у бізнесі(наприклад, постачання в режимі "just-in-time"¹), сприяє кращій організації бізнес-процесів шляхом їх моделювання та моніторингу, робить можливим відособлення певних видів діяльності (outsourcing²) і т. ін.;

–     Інтернет є універсальним діловим середовищем, що поєднало ком панії між собою та з аудиторією споживачів, у ньому відбувається взаємодія всіх суб'єктів ринку щодо купівлі та продажу товарів і надання послуг.

Е-бізнес включає в себе якісно нові методи роботи компаній, що надає останнім можливість забезпечити конкурентні переваги за рахунок зменшення видатків на взаємодію, розширення ринків і сфери діяльності та виявлення нових каналів збуту, залучення нових та поліпшення обслуговування старих клієнтів, більшої мобільності та оперативності при прийнятті управлінських рішень.

Рис 1 Структура та інформаційно-технологічне середовище електронного бізнесу

У вітчизняній і зарубіжній фаховій літературі пропонуються різні підходи до визначення поняття е-бізнесу. Дуже часто його ототожнюють з електронною торгівлею (е-торгівля, англ.: e-Commerce, нім.: e-Handel), яку позначають, роблячи кальку з англомовного варіанта, як е-комерція, і вживають поняття "е-бізнес" та "е-комерція" як синоніми⁴. На наш погляд, це не зовсім коректно, оскільки поняття "електронний бізнес" є ширшим, ніж електронна торгівля, та охоплює всі види підприємницької діяльності, що здійснюються в кібернетичному просторі (рис. 1), а саме: електронну торгівлю (е-комерція та м-комерція), Інтернет-рекламу (е-реклама та м-реклама), електронний маркетинг, онлайн-послуги (е-банкінг, е-страхування, е-консалтинг, е-сервіс, е-освіта, е-логістика), електронний рекрутинг і т. ін.

Згідно з визначенням компанії IBM е-бізнес — це процес використання мережевих технологій для спрощення, поліпшення та збільшення продуктивності виробничих процесів, що надає можливість компаніям легко контактувати з партнерами, дилерами та клієнтами, об'єднувати бази данних та оперативно здійснювати свою діяльність⁵, тобто це перетворення основних бізнес-процесів, підвищення їх ефективності за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Компанія "Price Waterhouse Coopers" визначає е-бізнес як інтеграцію систем, процесів, ланцюгів створення вартості, часткових та національних ринків за допомогою технологій та концепцій, що базуються на використанні Інтернету та пов'язані з ним. Управління торгівлі Американського бюро перепису (U.S. Census Bureau) розглядає е-бізнес як будь-який процес, що здійснюється бізнес-структурами за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та І мереж. Згідно з визначенням, що наводиться в онлайн-словнику Інтернету, електронний бізнес – це всі форми підприємництва, які відбуваються в електронному вигляді.

Узагальнюючи наведені вище визначення, можна стверджувати, що е-бізнес – це якісно нова модель інтегрованої економічної діяльності, яка базується на використанні Інформаційно-комунікаційних технологій та мереж як унікального макроекономічного середовища та основного засобу виробництва для оперативної комерційної діяльності з метою підвищення ефективності наявних або широкого, динамічного розвитку нових сегментів бізнесу та отримання стабільного соціально-економічного ефекту. Електронний бізнес являє собою складний взаємодіючий та взаємозумовлений комплекс компонентів, до яких належать:

–     підсистеми обміну інформацією;

–     підсистеми електронного документообігу;

–     підсистеми управління ресурсами (матеріальними, фінансовими, людськими);

–     підсистеми глобального пошуку інформації, збору та спільного використання знань;

–     корпоративні представництва в кібернетичному просторі, інтегровані з іншими підсистемами компанії;

–     підсистеми електронної торгівлі для організації продажу та закупівель;

–     підсистеми взаємодії з партнерами та клієнтами;

–     підсистеми обліку ресурсів (склад, логістика) і т. ін.

Цікавим є той факт, що деякі елементи електронного бізнесу функціонують вже досить давно. Так, багато компаній вже десятки років використовують засоби електронного обміну даними (Electronic Data Interchange, EDI), електронного переказу коштів (Electronic Fund Transfer, EFT), планування корпоративних ресурсів (Enterprise Resource Planning, ERP).