2.1 Аналіз короткострокових факторів курсоутворення на ринку акцій України

 

Проаналізуємо короткострокові фактори курсоутворення на ринку акцій України. З використанням положень теорії арбітражного ціноутворення досліджено вплив на коливання вартості акцій українських емітентів итаких факторів,як ПФТС-індекс, індекс ринку корпоративних облігацій, обсяги торгів у ПФТС, офіційні обміни курси євро та долара США.

З*ясування кола факторів, здатних визначати динаміку курсів акцій на різних проміжках часу, належить до ключових проблем фінансової теорії і практики. Адже користувачами такої інформації є не лише фінансові інвестори, що зважають доцільність придбання фінансових активів, а й емітенти,зацікавлені у виборі оптимального моменту виходу на ринок.

Врахування широкого кола факторів, що характеризують розвиток як окремих сегментів фінансового ринку, так і макроекономічного середовища чи конкретних галузей національної економіки, принаймні теоретично мало б сприяти зростанню пояснювальної сили моделі. Однак, попри сподівання, численні модифікації та спроби емпіричної перевірки моделі, здійснені останніми десятиліттями на основі аналізу ринків акцій країн із розвиненими й трансформаційними економіками, не запропонували вичерпного переліку факторів курсоутворення. Ще більше, як випливає із результатів окремих досліджень, навіть для розвинених ринків склад факторів не є усталеним, або ж самі фактори визначають динаміку цін фінансових активів із різною інтенсивністю. Таким чином, можна стверджувати, що механічне перенесення структури адаптованих для зарубіжних ринків моделей на український грунт є небажаним, оскільки, ймовірно, нехтуватиме особливостями національної економіки.

З метою виявлення ключових для ринку акцій України факторів курсоутворення взято до уваги інформацію про результати торгів корпоративними правами десяти компаній, котрі входять до бази обчислення індексу Першої фондової торговельної системи (ПФТС), за період із 10 січня до 28 жовтня 2005 року (табл.1) з тижневим інтервалом. Вибір останнього здійснено виходячи з того, що будь-яка нова інформація автоматично видозмінює поведінку суб'єктів ринку. А відповідно чим більшим є обраний інтервал, тим вищою є ймовірність того, що поворотний момент у динаміці курсу фінансового активу буде втрачено7. Щоправда, короткий інвестиційний горизонт вимагає залишити поза увагою фактори, котрі визначають тенденції курсоутворення здебільшого у тривалій перспективі, а тому наведені нижче результати дослідження не дають змоги виявити межі інтервального ефекту.

Регресійний аналіз впливу обраного кола факторів на зміну цін окремих активів здійснено з використанням такої моделі:

Таблиця 1. Основні інвестиційні характеристики акцій українських підприємств, що входять до ПФТС-індексу

Емітент КОД ПФТС Кількість спостережень (тижнів) Сподіваний дохід" Стандартне відхилення
Західенерго ZAEN 41 0,07 4,44
Нижньодніпровський трубопрокатний завод NITR 42 3,75 8,51
Запоріжсталь ZPST 42 0,15 4,35
Укртелеком UTEL 42 0,05 5,55
Укрнафта UNAF 41 3,15 22,24
Стирол STIR 42 1,66 7,55
Київенерго KIEN 41 0,92 5,51
Дніпроенерго DNEN 42 -0,16 10,2
Центренерго CEEN 42 -0,28 9,64
Донбасенерго DOEN 39 —3,35 28,97

де rjt— приріст курсової вартості (у %)у-тої акції в момент часу і, обчислений на підставі цін останніх угод, за умови, що вони не менші за найкращу ціну купівлі й не більші за найкращу ціну продажу у відповідні моменти часу. Якщо ця умова не виконується, за основу обрахунку береться середнє арифметичне найкращих цін купівлі й продажу;

PFTSt — темп приросту (у %) ПФТС-індексу для ринку акцій у момент часу t, використаний як еквівалент доходу ринкового портфеля;

СВt— темп приросту (у %) індексу, що описує динаміку ринку корпоративних облігацій, у момент часу /. Врахування цього фактору у моделі не випадкове, оскільки сьогодні цей ринок є реальною альтернативою ринку акцій з точки зору фінансового інвестування. Крім того, присутність окремих акціонерних компаній на ринку облігацій створює додаткове інформаційне поле, що формує сподівання інвесторів. З ініціативи ПФТС в Україні обчислюються два облігаційних індекси — ПФТС- Cbonds (характеризує зміну цін корпоративних облігацій із терміном погашення чи найближчої оферти до одного року без урахування накопиченого купонного доходу) та ПФТС-Cbonds/TR (відображає умовну вартість аналогічного портфеля, але з умовою, що отримані процентні платежі одразу ж реінвестуються у той самий портфель). З огляду на їхню конструктивну близькість у моделі почергово використовувався тільки один із них;

Volt — темп приросту (у %) обсягів торгів у ПФТС у момент часу t. Цей показник відображає не лише зміну вартості усіх фінансових активів, а й фізичних обсягів їхньої пропозиції на ринку. Його присутність у моделі мала б указати, наскільки ціни окремих акцій визначаються рівнем активності учасників ринку;

EURt USDt — темпи приросту (у %) офіційних обмінних курсів євро та долара США у момент часу t, встановлюваних Національним банком України. Ці змінні водночас віддзеркалюють вплив як відкритості економіки, так і валютної політики на ринок акцій у цілому та фінансові здобутки окремих емітентів;

aj — константа, властива у-тій акції;

— випадкова змінна.

Хоча, як уже зазначалося, в моделі арбітражного ціноутворення безризико-ва процентна ставка не відіграє принципової ролі, дослідження передбачало вивчення й розширеної моделі за участю останньої:

де rft — значення безризикової процентної ставки в момент часу І, котру у пропонованому аналізі репрезентує облікова ставка НБУ. Звісно, якби йшлося про побудову одного з варіантів моделі, орієнтованої на вироблення конкретних рекомендацій щодо поведінки приватного інвестора, подібний крок навряд чи був би виправданим. Адже інвестувати, а тим паче позичати кошти з виплатою компенсації у розмірі облікової ставки, він неспроможний. Але оскільки метою подальшого аналізу є передусім фіксація факторів курсоутворення, подібна заміна прийнятна. Статистичну базу дослідження сформовано на підставі оприлюднюваних у мережі Internrt архівних даних компанії "Сократ" про динаміку курсів акцій, інформації ПФТС про тенденції зміни відповідних індексів і обсягів торгів, а також НБУ про встановлені офіційні обмінні курси валют і облікову ставку9.

На першому етапі дослідження з'ясувалося, що з числа змінних, які спроможні впливати на динаміку курсів акцій українських компаній у короткостроковому періоді, можна вилучити темпи приросту обсягів торгів у ПФТС і курсу долара США. Коефіцієнти при відповідних змінних виявилися незначущими (табл. 2—5).

Оскільки в основу дослідження було покладено саме офіційний курс долара США, а не його коливання на готівковому чи міжбанківському ринках, отриманий результат навряд чи може вважатися несподіваним. Адже пропорції обміну "долар США — гривня" перебувають під суворішим контролем із боку НБУ, аніж співвідношення "гривня — євро", а тому коливання офіційного курсу у наперед заданих межах майже не позначається на вартості корпоративних прав. Що ж стосується обсягів торгів, то неістотність їхнього впливу, ймовірно, випливає з того, що аналізувалися акції тільки найліквідніших емітентів, котрі займають окрему нішу на ринку, яка завжди приваблює фінансових інвесторів. Варто також відзначити, що доповнення моделі обліковою ставкою змінювало тільки абсолютні значення коефіцієнтів, залишаючи в силі загальні висновки. Натомість заміна індексу ринку корпоративних облігацій ПФТС-Cbonds на ПФТС-Cbonds/TR помітно поліпшувала пояснювальну силу моделей для "Київ-енерго" (табл. 3,5).

Таблиця 2. Результати регресійного аналізу факторів курсоутворення у межах моделі (4) (ринок корпоративних облігацій репрезентовано індексом ПФТС-Cbonds)10

код

емітента

PFTS CB Vol EUR USD R
ZAEN 0,604* (3,306)

-0,422

(-0,101)

=0,0

(-0,229)

—0,104

(-0,227)

1,275 (1,068) 0,263
NITR 1,492* (5,958)

-1,533

(-0,329)

0,002 (1,086)

-0,735

(—1,036)

-0,971 (-0,525) 0,52
ZPST 0,819* (6,324)

-2,768

(—1,199)

0,001 (0,744) -0,745*** (—1,997) 0,573 (0,624) 0,55
UTEL 1,113* (6,901) 4,347 (1,49)

=0,0

(-0,501)

-0,521

(-1,277)

=0,0 (=0,0) 0,592
UNAF 0,312 (0,287) 2,52 (0,135) 0,005 (0,358)

-2,449

(-0,948)

1,933 (0,281) 0,031
STIR 0,407 (1,28)

-1,903

(-0,335)

-0,003

(-0,684)

1,6*** (1,725) —1,223 (-0,556) 0,145
KIEN 0,313 (1,297) 7,793 (1,375) 0,002 (0,474) 0,752 (1,131) -0,248 (-0,162) 0,141
DNEN 1,181* (2,938)

-4,607

(-0,641)

-0,007

(-1,177)

-1,36

(-1,271)

3,359 (1,201) 0,239
CEEN 0,88" (2,245) 4,398 (0,654) 0,004 (1,176) 0,278 (0,288) 1,011 (0,37) 0,176
DOEN

0,74

(0,81)

-61,615* (-4,83)

-0,005

(-0,725)

—3,146

(-1,617)

0,802 (0,219) 0,548

На другому етапі дослідження з моделей послідовно вилучалися ті змінні, коефіцієнти регресії яких виявилися незначущими для окремих емітентів. Зокрема з'ясувалося, що тільки для трьох емітентів ("Запоріжсталь", "Укртелеком" та "Київенерго") курс акцій одночасно визначався двома факторами (табл. 6—7). Ще для шести акціонерних компаній істотне значення мав один фактор, тоді як для "Укрнафти" — жоден із обраних для аналізу. Останнє вочевидь пояснюється тим, що інвестиційна привабливість цього емітента більшою мірою залежить від динаміки ресурсних, а не фінансових ринків. Характерно, що для більшості досліджуваних підприємств серед важливих для курсоутворення факторів опинився індекс ПФТС. Це значною мірою дисонує з основними положеннями арбітражної теорії ціноутворення, котра відводить фондовому індексу вторинну роль. Однак для ринків, що розвиваються, тісний зв'язок курсів ліквідних акцій з індикаторами фінансового ринку загалом є типовим, що підтверджується емпіричними дослідженнями". Щоправда, за інтенсивністю впливу цей фактор не завжди (табл. 6—7) перебуває на першому місці.

 

Таблиця 3. Результати регресійного аналізу факторів курсоутворення у межах моделі (4) (ринок корпоративних облігацій репрезентовано індексом ПФТС- Cbonds/TR)

Код емітента PFTS CB Vol EUR USD R
ZAEN 0,599* (3,379) —1,426 (-0.57) =0,0 (—0,275) —0,053 (-0,115) 1,256 (1,056) 0,269
NITR 1,507* (5,99) 1,261 (0,355) 0,003 (1,484) -0.826 (—1,14) —0,94 (—0,509) 0,521
ZPST 0,795* (6,099) —1.329 (—0,762) 0,002 (0,87) —0,711"* (—1,844) 0,555 (0,597) 0,539
UTEL 1,151* (7,134) 3,513 (1,669) -0,001 (-0,589) —0,61 (-1,485) 0,04 (0,036) 0,597
UNAF 0,329 (0,302) 0,736 (0,056) 0,004 (0,337) —2,454 (-0,938) 1,933 (0,281) 0,03
STIR 0,39 (1,244) —1,586 (—0,394) —0,003 (—0,66) 1,668"* (1,821) —1,255 (—0,573) 0,146
KIEN 0,379 (1,656) 6,322*"* (1,972) 0,002 (0,567) 0,575 (0,906) -0,126 (—0,085) 0,185
DNEN 1,159* (2,874) 0,205 (0.039) -0,006 (-0,975) —1,441 (-1.314) 3,39 (1,205) 0,23
CEEN 0,916" (2,329) 3,726 (0,759) 0,004 (1,186) 0,214 (0,221) 1,044 (0,383) 0,179
DOEN 0,202 (0,238) ^*1,661* (—5,316) —0,004 (—0,636) —1,421 (—0,723) 0,284 (0,081) 0,584

Таблиця 4. Результати регресійного аналізу факторів курсоутворення у межах моделі (5) (ринок корпоративних облігацій репрезентовано індексом ПФТС-Cbonds)

Код емітента PFTS CB Vol EUR USD R
ZAEN 0,605" (3,308)

-0,499

(-0,121)

=0,0

(-0,23)

-0,103

(-0,226)

1,269 (1,062) 0,269
NITR 1,492* (5,958)

-1,46

(-0,315)

0,002 (1,098)

—0,737

(-1,04)

—0,964 (-0,521) 0,52
ZPST 0,819* (6,324)

-2,753

(-1,196)

0,001 (0,743) -0,746*** (-2,0) 0,571 (0,621) 0,55
UTEL 1,113* (6,898) 4,316 (1,485)

=0,0

(-0,503)

-0,52

(-1,273)

0,002 (0,001) 0,591
UNAF 0,312 (0,287) 2,424 (0,13) 0,005 (0,356)

—2,448

(-0,948)

1,922 (0,279) 0,03
STIR 0,406 (1,279)

-1,815

(-0,32)

-0,003

(-0,685)

1,603*** (1,726) —1,215 (-0,552) 0,145
KIEN 0,313 (1.297) 7,727 (1,374) 0,002 (0,472) 0,752 (1,131) —0,241 (-0,157) 0,141
DNEN 1,181* (2,938) —4,507 (-0,629)

-0,007

(-1,172)

-1,362

(-1,272)

3,37 (1,204) 0,239
CEEN 0,881** (2,247) 4,514 (0,675) 0,004 (1,176) 0,282 (0,292) 1,037 (0,38) 0,177
DOEN

0,741

(0,809)

-61,374* (-4,804)

-0,005

(-0,719)

-3,192

(-1,638)

0,808 (0,22) 0,546

Таблиця 5. Результати регресійного аналізу факторів курсоутворення у межах моделі (5) (ринок корпоративних облігацій репрезентовано індексом ПФТС- Cbonds/TR)

Код емітента PFTS CB Vol EUR USD R
ZAEN 0,598* (3,379)

-1,446

(-0,583)

=0,0

(-0,276)

-0,053

(-0,115)

1,25

(1,051)

0,269
NITR 1,507* (5,992) 1,284 (0,364) 0,003 (1,489) -0,827 (-1,142)

-0,934

(-0,505)

0,521
ZPST 0,795* (6,102)

-1,321

(-0,76)

0,002 (0,87) -0,711*** (-1,847) 0,554 (0,596) 0,539
UTEL 1,15* (7,131) 3,485 (1,662) -0,001 (-0,591) -0,608 (-1,481) 0,039 (0,035) 0,597
UNAF 0,328 (0,302) 0,693 (0,053) 0,004 (0,337) —2,453 (-0,938) 1,921 (0,279) 0,03
STIR 0,39 (1,246) -1,536 (-0,383) -0,003 (-0,661) 1,668*** (1,82) —1,245 (-0,567) 0,146
KIEN 0,379 (1,653) 6,281*** (1,968) 0,002 (0,565) 0,577 (0,908)

-0,123

(-0,083)

0,185
DNEN 1,159* (2,875) 0,236 (0,045)

-0,006

(-0,973)

—1,441 (-1,314) 3,404 (1,209) 0,23
CEEN 0,916** (2,332) 3,774 (0,772) 0,004 (1,186) 0,217 (0,223) 1,068 (0,392) 0,18
DOEN 0,204 (0,24) -41,52* (-5,292)

-0,004

(—0,633)

-1,46

(-0,741)

0,298 (0,085) 0,582

 

Врешті, тільки в окремих випадках незалежні змінні виявилися спроможними пояснити коливання курсів акцій більш як на 50 %. Цей факт досить важко витлумачити однозначно. З одного боку, низьке у середньому значення коефіцієнта детермінації може бути результатом урахування в дослідженні вузького кола факторів. А тому розширення масиву незалежних змінних за рахунок, наприклад, міжнародних чи регіональних фондових індексів, цін на ключові природні ресурси, темпів приросту виробництва в окремих галузях економіки тощо у перспективі мало б забезпечити краще уявлення про фактори курсоутворення на українському ринку акцій.

З другого боку, далеке від одиниці R2 можна розглядати як свідчення істотного внеску в динаміку курсу акцій несистематичних факторів. Інакше кажучи, специфічна інформація про потенціал чи прорахунки конкретного підприємства засвоюється ринком так швидко, що дає змогу фінансовим інвесторам приймати рішення щодо купівлі або продажу фінансових активів, не оглядаючись на загальні тенденції розвитку економіки. Хоча подібна ідея ще потребує підтвердження чи спростування, відкидати її не слід, принаймні зважаючи на досвід країн Європи, США та Японії. Так, дослідження, що спиралося на статистичну вибірку з 4051 підприємства із 17 країн, продемонструвало, між іншим, зниження внеску систематичних факторів у ціноутворення на акції у 2000—2004 роках порівняно з1990—1994 та 1995—1999 роками у таких країнах, як Австрія, Фінляндія, Ірландія і, частково, Португалія. Натомість у Греції, Італії та Швеції несистематична складова вартості акцій залишається меншою, поступаючись перед такими чинниками, як національний, європейський, американський тощо фондові індекси13.

Тобто ринок у згаданих країнах загалом не відображає корисної для інвестора властивої окремим підприємствам інформації. Викладене вище дає підстави стверджувати, що модель арбітражного ціноутворення як інструмент дослідження факторів курсоутворення на ринку акцій України, попри відомі вади, має чималі перспективи. Для їхньої реалізації, окрім збільшення числа аналізованих незалежних змінних, очевидно, треба розширити статистичну базу дослідження,

додавши до аналізу акції емітентів, що не входять до складу фондового індексу. Крім того, поряд із збільшенням тривалості спостережень (імовірно, дасть змогу виявити ефекти сезонності та вплив коливань облікової ставки НБУ) варто розглянути як коротші, так і довші інвестиційні горизонти з метою встановлення можливих меж інтервального ефекту.

Не слід забувати також і про необхідність пошуку змістовних тлумачень отриманих кількісних залежностей, що потребуватиме ретельнішого вивчення практики господарювання емітентів акцій. Врахування викладених аспектів уможливило б урешті отримання максимально цілісної картини факторів короткострокових коливань вартості акцій українських компаній.

Таблиця 6. Результати регресійного аналізу факторів курсоутворення, отримані внаслідок поетапного вилучення змінних із незначущими коефіцієнтами з моделі (4)

Код емітента PFTS CB EUR R
ZAEN 0,573* - 0,236
(3,469)
1,462* - - 0,469
NITR (5,947)
0,805* -0,744** 0,513
ZPST (6,314) (-2,052)
1,074* 4,87*** 0,567
UTEL (6,869) (1,808)
1,106* 3,462"* - 0,564
UTEL (7,018) (1,725)
1,661*** 0,085
STIR (1,928)
KIEN 0,377*** 6,248*** - 0,156
(1,699) (1,999)
1,007** 0,139
DNEN (2,541)
0,907** 0,128
CEEN (2,418)
DOEN - -66,786* - 0,579
(-6,051)
DOEN - -44,679* - 0,571
(-7,012)

Таблиця 7. Результати регресійного аналізу факторів курсоутворення, отримані внаслідок поетапного вилучення змінних із незначущими коефіцієнтами з моделі (5)

Код емітента PFTS CB EUR R
ZAEN 0,573* - 0,236
(3,469)
1,462* - - 0,469
NITR (5,948)
0,805* - —0,745** 0,513
ZPST (6,315) (—2,052)
1,075* 4,874*** - 0,567
UTEL (6,869) (1,81)
1,106* 3,444*** 0,564
UTEL (7,017) (1,722)
- 1,664*** 0,085
STIR (1,93)
KIEN 0,376*** 6,207*** 0,155
(1,696) (1,995)
1,007** 0,139
DNEN (2,542)
0,907** 0,128
CEEN (2,419)
DOEN -66,595* 0,494
(-6,013)
DOEN - —44,6" 0,568
(-6,981)

Висновки

 

Розвиток ринку цінних паперів у нашій країні оцінюється вкрай неоднозначно. У широкому спектрі думок з цього приводу існують офіційні та неофіційні, оптимістичні та песимістичні, обґрунтовані, та необґрунтовані оцінки.

В умовах економіки перехідного періоду, що характеризується нерозвиненістю відносин власності, формування ефективної струк- тури ринку цінних паперів є взагалі дуже складним завданням.

о проблема перереєстрації та надання гарантій щодо доставки цінних паперів;

о відсутність механізму "поставки проти платежу", внаслідок чого левову частку угод здійснюють на умовах передоплати або поставки;

о нереалізованість належною мірою на практиці функцій Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку;

о незначні обсяги продажу цінних паперів на фондових і валютних біржах;

о нерозвиненість вторинного ринку;

о відсутність належної інфраструктури;

о невизначеність правового забезпечення механізмів котирування цінних паперів, тобто відсутність нормальної системи ціноутворення;

о відсутність заборони спекуляції на різниці курсів цінних паперів однієї емісії в різних регіонах;

о невизначеність статусу біржового контракту як документа, що послаблює правові основи для обліку та переоформлення прав власності в реєстрах і депозитаріях;

о відсутність стандартів і технічного забезпечення повідомлень про укладену угоду між торговельними системами та іншими інститутами ринку в режимі, що не перевищує Т+ 5 (режим, за якого гроші в обмін на цінні папери реально повинні бути поставлені с тронами угод на п'ятий день після її укладення).

Ось чому поки що мрією залишається інтеграція України в міжнародний ринок цінних паперів.

Формування вітчизняного ринку цінних паперів перебуває під впливом багатьох факторів: рівень інфляції, розмір емісії і термін погашення цінних паперів: величина платоспроможного попиту інвесторів; значення облікової ставки НБУ; величина прибутковості окремих інструментів до українських цінних паперів; рівень державного контролю за діяльністю на національному фондовому ринку вітчизняних та іноземних інвесторів, швидкість і легкість переходу прав власності на цінні папери, якість системи розрахунків за угодами з цінними паперами; рівень підготовки професійних учасників фондового ринку; наявність необхідної інфраструктури; надійність захисту прав інвесторів тощо.

Україна має значний потенціал залучення величезних потоків капіталу, але тут вона вступає в глобальну конкуренцію з країнами Центральної та Східної Європи, Азії та Південної Америки. В Україну тільки почали пробиватися струмочки іноземного капіталу у вигляді стратегічної участі, а не як звичайні портфельні інвестиції, їх принесли західні фонди венчурного капіталу, а не потрібні нам інвестори з середнім рівнем доходу, які впевнені в довготерміновості своїх вкладів. Результатом цього є те, що український ринок акцій усе ще залишається поза рамками нових ринків Центральної та Східної Європи. За оцінками експертів, українські акції і досі сприймаються іноземними інвестиційними інституціями як екзотичні і становлять незначну (якщо взагалі якусь) частку їхніх портфелів. Це є наслідком того, що до останнього часу не виставлено для продажу акції першорозрядних підприємств. Крім того, бракує безпечного здійснення операцій на фондовому ринку, недорогої і надійної реєстрації, схоронності трансакцій.

Це свідчить про те, що Україна ще не створила достатніх умов довіри як для наших, вітчизняних, так і закордонних інвесторів, коли інвестиційні можливості поєднуються з ясною та надійною структурою ринку цінних паперів.

Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого ринку цінних паперів. А для цього, крім подолання гіперінфляції, необхідне здійснення ряду невідкладних заходів. До першочергових тут можна віднести:

·   прискорити процеси приватизації перш за все шляхом корпоратизації та акціонування державної власності;

·   здійснити випуск і обіг державних всеукраїнських та муніципальних цінних паперів, відновивши довіру до них з боку населення;

·   на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;

·   привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського фондового ринку;

·   більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку цінних паперів, насамперед Української фондової біржі з її інфраструктурою;

·   законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення;

·   створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку цінних паперів.

·   здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні ринку цінних паперів.

Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до цінних паперів, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.

У той же час ринок цінних паперів сам по собі притягує зростаючі капітали суспільства.

Інтернаціоналізація ринку цінних паперів означає, що національний капітал переходить кордони країн, формується світовий ринок цінних паперів, у відношенні до якого національні ринки стають другорядними.

Інвестор із будь-якої країни має можливість вкладати свої вільні кошти в цінні папери, які обертаються в інших країнах. Ринок цінних паперів приймає глобальний, всесвітній характер. Національні ринки — це складові частини глобального всесвітнього ринку цінних паперів. Торгівля на такому глобальному ринку ведеться безперервно та скрізь. Його основу складають цінні папери транснаціональних компаній.

Українська фондова біржа починає виконувати функцію інституту-посередника, який за своїм статусом має гармонізувати інтереси держави, з одного боку, юридичних і фізичних осіб - учасників ринку цінних паперів, з іншого. Узгодження цих інтересів допоможе державі виконувати в повній мірі функції упорядника суспільних відносин, який відповідає за обрання пріоритетів розвитку суспільства, його прогресивну розбудову. При цьому суб’єкти ринку цінних паперів матимуть можливість впливати на рішення держави щодо правового регулювання ринкових відносин у сфері мобілізації капіталів. Через УФБ вони можуть доводити до відома державних органів інформацію про проблеми, які виникають на ринку цінних паперів і потребують втручання держави.

Крім того, УФБ як структура, що поєднує і гармонізує інтереси держави та населення (інститутів ринку цінних паперів), покликана створювати умови для зменшення можливостей виникнення соціальної напруги, насамперед шляхом використання потенціалу ринку цінних паперів для припинення інфляційних процесів, стабілізації державного бюджету.

Акумуляція наявних в обігу грошових знаків не лише сприяє поліпшенню бюджету і усього фінансового стану України, а й одночасно створює можливості виходу цінних паперів українських підприємств на світовий фондовий ринок - залучення в економіку України іноземних інвестицій. Ефективності такій системі додає високий ступінь надійності і безпеки централізованого ринку цінних паперів та електронний обіг цінних паперів.

Організація українського ринку цінних паперів за централізованою моделлю дозволить Україні без додаткових зусиль щодо об’єднання первинного та вторинного ринків, упорядкування позабіржової торгівлі в різних формах увійти в європейську та світову системи ринків цінних паперів. Використання програмного забезпечення за європейськими зразками дозволяє органічно і швидко адаптувати український ринок до європейських систем, створити ідентичні західним умови для іноземних інвесторів, полегшити вітчизняним підприємцям вихід у світовий фінансовий простір.

Встановлення безпосередніх зв’язків та ділового партнерства з фондовими біржами, іншими фінансовими інститутами розвинутих країн УФБ здійснює на основі міжурядових та між біржових угод, що мають на меті відкриття й сприяння діяльності закордонних брокерських організацій і їх представництв в Україні, відкриття представництв УФБ за кордоном, обмін інформацією, необхідною для співпраці, включення у європейські та світові інформаційні системи.


Список використаної літератури

1. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу (1991)" Мінфін України № 04-305 від 30.09.1991 р.

2. Колесник В.В. Ринок цінних паперів і принципи правового регулювання. К., 1993 р.

3. В.В.Оскольський. Фондовий ринок України. К., УФБ - "Скарбниця", 1994 р.

4. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу (1991)" Мінфін України № 04-305 від 30.09.1991 р.

5. Цінні папери в Україні. К., УФБ, 1993 р.

6. Алексеев Ю.И. Рынок ценных бумаг. М., 1992 г.

7. Постанова Кабміну від 29.04.1994 р. № 277 "Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні".

8. В.М.Опарін. Фінанси. К., 1999 р.

9. Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. К., ФЕНИКС, 1997 г.

10.Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал "Фінанси України" №11/2006р.


Информация о работе «Фондовий ринок»
Раздел: Банковское дело
Количество знаков с пробелами: 67190
Количество таблиц: 7
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
199841
4
9

... , що припускалися інші держави, а створити оптимальний механізм функціонування фондового ринку, спираючись на міжнародний досвід та національні особливості. Питання державного регулювання фондового ринку в Україні знайшли широке відображення у вітчизняній науковій літературі. Серед авторів, що фокусували свою увагу на визначенні принципів, методів та механізмів державного регулювання роботи ...

Скачать
111437
7
6

... . Існує п’ять основних шляхів виходу: -    флотація компанії; -    продаж компанії; -    рефінансування (продаж інвестиції іншій інвестиційній організації); -    перекупка компанії управляючими. Флотація на фондовому ринку може бути доступна тільки досить великим компаніям з допустимими показниками прибутку. Іноді компанія може флотувати свої акції на закордонній Фондовій Біржі без флотування ...

Скачать
72520
1
0

... і, однак суворо регламентується законодавством і внутрішніми правилами, що відпрацьовувались століттями. Необхідність такого регулювання зрозуміла, адже діяльність фондової біржі має особливе значення не лише для фондового сектора-економіки, а й для функціонування економічного механізму країни в цілому. Як правило, на фондовій біржі котируються цінні папери найреспектабельніших та визнаних компан ...

Скачать
39575
5
5

... Мал. 2.5., можна побачити, що з 1.01.08 наступає спад фондових індексів, що, в першу чергу, пов’язано із світовою кризою. Мал. 2.5. Динаміка основних індексів фондового ринку, 2008 - 2009 [15] 3. Перспективи розвитку фондового ринку в Україні Світова фінансова криза вже відбилася на українській економіці: підтвердженням служить високий темп інфляції, валютна криза, проблеми з цінами на ...

0 комментариев


Наверх