Дати порівняльну характеристику двох способів організації діяльності учнів

6. Дати порівняльну характеристику двох способів організації діяльності учнів

 

"Жалість поєднує людей, а співчуття наводить мости-взаємодопомоги й взаєморозуміння. Співчуття, яке базується на співчуванні, а не на жалості, робить людей рівними. Відчуття по-справжньому до іншої людини можна лише те почуття, яке відчув на самому собі. Таким чином, співчуття є виявленням природної тяги до всезагальної рівності. Якщо жалість позбавляє нас достоїнства, то співчуття установлює його. Отут схована одна з важливих причин, чому в'язниці не виліковують суспільство від злочинності, а навпаки, створюють благодатний ґрунт для її росту: їх мешканців позбавляють там достоїнства".

1-й спосіб. Прочитайте текст.

2-й спосіб. Як ви розумієте такі поняття „жалість”, „співчування”.

Перший спосіб організації діяльності учнів репродуктивний, і він не розвиває ніякі розумові здібності, якості, а лише розвиває навичку читання тексту.

Другий спосіб організації діяльності учнів розвиває логічне мислення, пам’ять. Тому другий спосіб організації діяльності учнів буде більш ефективним та результативним ніж перший.

7.Описати й показати на фрагменті навчального матеріалу вміння вчителя перевіряти розуміння й осмислення учнями навчального матеріалу. Приходить чоловік з полювання

- Знаєш, жінко, - каже, - сьогодні якийсь нещасливий день. Нічогісінько не вполював.

- Я передчувала, що саме так і буде!

- Чого це раптом?

- Ти забув вдома гаманця.

Для того, щоб перевірити розуміння учнями навчального матеріалу можна використовувати різні методи: бесіда, опитування (індивідуальне, фронтальне), метод вправ, робота з підручником. В даному випадку для перевірки розуміння й осмислення учнями навчального матеріалу, можна провести бесіду.

- Куди ходив чоловік?

- Куди люди зазвичай ходять на полювання?

- Хто з вас був коли-небудь на полюванні?

- Що роблять на полюванні?

- Кого можна вполювати на полюванні?

- Чому жінка передчувала, що її чоловік нічого не вполює?

- Навіщо потрібен гаманець на полюванні?

8. Скласти питання до диспуту за темою: "Причини невдач учнів в учбовій діяльності"

 

1.   Хто винен у невдачах учнів в учбовій діяльності7

2.   Чи може бути винен вчитель у невдачах учнів в учбовій діяльності? Як?

3.   Чи можуть бути винні друзі у невдачах учнів в учбовій діяльності? Як?

4.   Чи впливає сім’я на результати учбової діяльності учнів? Як?

5.   Чому виникають у учнів невдачі в учбовій діяльності?

6.   Від чого залежать ці невдачі?

7.   Які ще фактори впливають на учбову діяльність учнів?

8.   Як можна подолати невдачі учнів в учбовій діяльності?

9.         Які ви знаєте способи усунення причин невдач учнів в учбовій діяльності?

10.      Хто може допомогти учню в подоланні невдач?

11. Як треба організовувати робочий день учня, щоб допомогти йому подолати невдачі?

9. А.А. Куманов писав: "Міркувати про те, що мозок людини, яка навчається можна перевантажити, практика повністю відкидає. Його можна лише перевтомити. А перевтомити можна й не навантажуючи. Неробство — також джерело перевтоми"

 

А. Навести приклади перевтоми від "недовантаження" мозку.

Б. Показати на конкретному навчальному матеріалі способи усунення перевтоми.

А. 1) Вчитель на уроці читає лекцію, а не пояснює матеріал – від цього і може виникнути перевтома від „недовантаження” мозку.

2) Урок в молодших класах. Вчитель не провів фізичну хвилинку і тому діти не сприймають матеріал, відволікаються, розмовляють, від цього і виникає у них перевтома від „недовантаження” мозку.

Б. 5 клас, урок англійської мови

Тема: „ Неозначені артиклі a, an”

1-й спосіб

Вчитель після пояснення правил вживання неозначених артиклів бачить, що діти втомились і з метою усунення перевтоми вчитель пропонує учням гру, замість виконання вправ з підручника.

- Зараз ми пограємо. Я буду кидати м’яч вам і той, хто його спіймає повинен буде придумати слово з вживанням неозначеного артикля a або an.

За допомогою цього ігрового моменту вчителю вдається усунути перевтому.

2-й спосіб

Провести фізичну хвилинку з ігровим моментом, яка усуне як фізичне так і розумове перевтомлення.

- Діти, зараз у нас буде фізична хвилинка, але вона буде незвичайна. Зараз ми поділимо клас на неозначений артикль a, та неозначений артикль an (вчитель ділить клас на дві групи).

- Зараз я буду називати слова, а ви повинні будете вставати тоді, коли ви будете знати, що саме той артикль, за який ви відповідаєте, вживається з даним словом.

- Pig, doctor, apple, cup, tram, egg, eye, pointer, elephant.

 

10. Навести власне ставлення до даного висловлювання Конфуція: "Поважати всяку людину, як самого себе, й поступати з нею, як ми бажаємо, щоб з нами поступали, вище нічого немає"

 

Я згодна з висловлюванням Конфуція, т.я. якщо ми хочемо, щоб нас поважали і добре до нас ставились, ми теж повинні поважати і добре ставитись до оточуючих нас людей.

Але є люди, які приймають це за необхідне, таке ставлення до них і можуть на добре ставлення до них відповісти навпаки, поступати погано з тією людиною, яка добре до них ставиться і поважає.

Я порівняла б це висловлювання з таким: „За все треба платити”. Тобто за добре ставлення до себе, треба платити добрим ставленням до оточуючих.

11. Сформулювати питання для перевірки сприймання тексту

 

"Людина від природи додержується самої високої думки про свою особу, пишається собою й добре думає тільки про себе; скромність її складається лише з того, що ніхто від цього не страждає. Вона - чисто зовнішня якість, яка тримає у вузді її погляди, жести, слова, тон й примушує її хоч би для вигляду поводитись з навколишніми так, як ніби то вона і в самому разі рахується з ними".

1. Хто від природи додержується самої високої думки про свою особу?

2. Про кого людина добре думає?

3. Ким пишається людина?

4. В чому проявляється скромність людини?

5. Хто „чисто зовнішня якість”? Чому?

12. Вказати можливі дії вчителя в ситуації, коли учні не слухають пояснення нового матеріалу

 

1. Включити учнів в бесіду (при поясненні нового матеріалу задавати елементарні запитання учням по даній темі).

2. Змінити вид діяльності (якщо було пояснення, то перейти до практичного засвоєння нового матеріалу, тобто виконання вправ).

3. Зацікавити учнів (розказати щось цікаве з нової теми).

4. Застосувати ігровий матеріал при поясненні нового матеріалу.

5. Провести фізичну хвилинку.

13. Вчитель на уроці приводить спогади Д.І. Менделєєва

 

"Бачу уві сні таблицю, де елементи розташовані так, як треба. Проснувся, зараз же записав на листі паперу, - тільки в одному місці пізніш потрібна була поправка"

А. З якою метою вчитель міг використовувати ці спогади Д.І. Менделєєва?

Б. Чи потрібно вчителю в процесі навчання враховувати психофізіологічні закономірності роботи людського мозку, які лежать в основі інтуїції?

А. Вчитель міг використовувати спогади Д.І. Менделєєва з метою зацікавлення, а також з метою прикладу, для того, щоб діти записували теж все, що їм насниться (досліди, схеми, таблиці), може саме серед дітей є майбутній винахідник.

Б. Так, вчителю потрібно в процесі навчання враховувати психофізіологічні закономірності роботи людського мозку, які лежать в основі інтуїції.

Деякі учні сприймають матеріал лише після точного пояснення, а деяких учнів досить підвести до відповіді, а вони за допомогою інтуїції здогадуються.

14. Показати реалізацію яких-небудь двох принципів навчання, використовуючи, таку задачу

 

Білка в лісі стриб та стриб

І знайшла великий гриб.

А додому принесла –

Гриб не влазить до дупла.

Довелося білочці

Гриб сушить на гілочці.

Принцип зв’язку навчання з життям

- Які тварини живуть в лісі?

- Хто був у лісі?

- Хто з вас бачив білку?

- Чим білки харчуються?

- Навіщо білки збирають горіхи та гриби?

- Де білка сушить гриби?

- Чому вона сушить гриб на гілочці?

- Чи бачили ви коли-небудь як вона це робить?

Принцип наочності (вчителю при підготовці до даного уроку треба намалювати або знайти ілюстрацію білки, її дупла; коли на уроці підійде час коли треба попрацювати над задачею про білку, вчитель вивішує на дошку наочність і користуючись нею проводить бесіду за малюнком).

15. На прикладі професійної діяльності вчителя розкрити смисл виразу "Дружба дружбою”

Вчитель і учень живуть в одному будинку, спілкуються, інколи ходять додому разом, але це не значить, що вчитель цьому учневі з його предмету буде ставити добрі оцінки за те, що вони дружать та спілкуються.

16. Вказати можливі помилки учнів при виконанні такого завдання. Замість знака "?" вставити необхідну фігуру

 

При виконанні такого завдання, учні можуть допуститись таких помилок:

1. Поставити , т.я серед заштрихованих фігур не вистачає саме такої фігури.

2. Учні можуть фігурі намалювати голову , т.я всі заштриховані фігури мають таку голову.

А насправді, замість „?” не вистачає такої фігури.