Планування занять з трудового навчання

2.3. Планування занять з трудового навчання

Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до навчальної теми. Підготовка вчителя до наступного навчального року починається після закінчення поточного. В першу чергу необхідно проаналізувати результати виконаної роботи за минулий рік. По якості виготовлення учнями виробів можна визначити рівень сформованості їх загальнотрудових умінь та навичок. Потім учитель праці перевіряє устаткування та інструменти і невеликі несправності усуває сам. Якщо потрібний середній або капітальний ремонт, то він складає заявку і звертається через дирекцію школи за допомогою до промислових підприємств, які є поблизу школи. Окремо складає заявку на придбання інструментів у магазинах.

Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів та інших. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути на цих заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об’єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об’єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільно корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:

Виготовлення вибору повинно складатись з операцій, передбачених навчальною програмою.

Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знищувався інтерес до роботи.

Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої форми часу. Ця вимога покладає велику відповідальність на вчителя, бо норму часу (а дуже часто й точність обробки) встановлює він сам. Правильно встановити потрібно точність виробу не завжди просто. Для треба знати умови, в яких вироби використовуватимуся, і вимоги, до точності виробу, які визначаються цими умовами. Інколи, щоб знизити вимоги до точності виготовлення виробу і довести їх до рівня знань і вмінь учнів, учителеві доводиться змінювати його конструкцію. При встановленні норми часу вчитель спирається на свій власний досвід, а також на досвід інших вчителів.

Керівники шкіл прагнуть будувати заняття в майстернях на базі замовлень різних підприємств, бо в такому випадку досягається продуктивних характер праці учнів.

Очевидно, праця учнів стає від цього свідомою, що не може не вписувати позитивно на якість роботи.

Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Календарно-тематичний план складається для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментами поповнити майстерні.

Залежно від місцевих умов календарно-тематичний план можна складати відразу навчальний рік, на півріччя або чверть. Якщо школа має постійне і надійне джерело постачання матеріалів, план можна складати на цілий рік, бо є певність, що він буде виконаний. Якщо матеріал надходить з випадкових джерел і не може наперед запланувати матеріали за сортиментом, то план складають на короткій період, але не менше, як на чверть.

Після того коли складений календарно-тематичний план, вчитель здійснює підготовку до навчальної теми. Увесь матеріал навчальної теми вже поділено календарно-тематичному плані годинні заняття так, щоб не було уроків, повністю присвячених виконанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, що він був пов’язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більше як 20-25% навчального часу.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв’язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків зв’язки між ними, методи навчання, об’єкти роботи учнів. Аналіз роботи передових учителів показує, що будуючи систему уроків з тієї чи іншої теми, треба висвітити такі питання:

1) місце теми в навчальному курсі, її ідеї і коло зізнань, умінь і навичок, яких повинні набути учні;

2) зв’язок теорії з практикою з навчально-виробничою практикою;

3) характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів;

4) готовність учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вміннями і навичками, потрібними для засвоєння нового, володіють учні на час вивчення теми);

 5) логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних тем, розподілу навчального матеріалу на уроках;

6) творчі роботи учнів;

7) очікувальний результат вивчення теми.

Знаючи зміст кожного заняття учитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу.

У підготовці вчителя до уроку можна виділити заходи для підвищення виробничої кваліфікації організаційні і методичні заходи.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути цині. Тому джерелами для підготовки вчителя повинні бути посібники з столярної справи, художньої обробки металу, розраховані на майстрів виробництва. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, елементи яких вивчається на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками. Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконувати обсяг роботи, що заплановано для учнів. Це дуже важливо з методичної точки зору. Методика підготовки вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на ньому, коли подає повний матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу достатньо для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їх знаннях з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках фізики, хімії, креслення, математики, трудового навчання, та ін.

Велике знання має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації як будувати навчальний процес, вибирати об’єкти роботи, а також з інших питань, зв’язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях. Перові вчителі систематично стежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлених у ній передовий досвід і застосовують його в своїй роботі.

Не менш важливим є безпосередньо вивчення досвіду інших учителів. У кожному районі вчителем праці, які досягли певних успіхів у виконанні завдань. Одні вміло формують в учнів міцні навички, інші вміло використовують загальноосвітні знання в праці або раціонально поєднують різні форми організації занять. Методичні об’єднання організовують проведення відкритих уроків, заслуговують на своїх засіданнях окремих учителів, з тим , щоб їхні досягнення могли запозичити інші вчителі праці. У деяких областях практикують проведення зразкових уроків, які трохи випереджають програми і завдяки цьому можуть бути творчо повторені всіма вчителями. Відвідування зразкових уроків є однією з форм методичної підготовки до уроку.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об’єкт, який він запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин:

1) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами і може бути для них особистим прикладом;

2) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів;

3) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

Робота над помилками учнів займає важливе місце в підготовці вчителя до уроку. Пояснюється це тим, що на заняттях у майстернях можливість допущення помилок учнями не менша, ніж на уроках інших предметів. Як показує досвід, на виправлення помилок учнів затрачається до 10% навчального часу.

Помилки можуть виникати з різних причин, інколи – з провини вчителя, якщо він не зумів зрозуміло подати новий матеріал, досить чітко продемонструвати виконання трудового прийому, інколи – з провини учня, якщо він неуважно слухав пояснення вчителя, займався сторонніми справами. Помилки можуть бути і з об’єктивних причин. Так, інколи фізичний розвиток учнів буває недостатнім для правильного виконання прийомів з ручної обробки металу.

Завдання вчителя полягає передусім у тому, щоб не допустити їх. Очевидно, виконати це завдання можна тільки тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому вчитель праці систематично шукає шлях для усунення причин, що призводять до вивчення яких теж можливі пошуки, вчитель намічає профілактичні заходи для недопущення їх.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належної кількістю заготовок. Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована.

Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо до вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об’єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування (кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план), і поточне (результатом якого є план конспект).

2.4. Проведення педагогічного експерименту.

Педагогічний експеримент проводився в три етапи: перший етап дозволяє встановити нинішній стан справ із формуванням загально трудових вмінь і навичок (констатуючий експеримент), другий – впровадити нововведення в навчальний процес, а третій – перевірити ефективність цих нововведень. Оскільки результати нашого експерименту потрібно з чимось порівнювати, то ми проводили в одних класах навчання за старою програмою (контрольні класи), а в інших – за новою (експериментальні класи).

Педагогічний експеримент ми проводили в 7–му класі. Ще до початку експерименту ми намагалися підібрати класи так, щоб рівень навчальних досягнень у них був приблизно однаковим. Для цього ми враховували оцінки у класних журналах та сформованість окремих вмінь. Крім того ми намагались враховувати ступінь самостійності учнів при виконанні якихось вправ чи завдань. Це можна було прослідкувати за кількістю звернень про допомогу до вчителя.

На початку вивчення розділу “Проектування та виготовлення виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних рлбіт” ми провели констатуючий експеримент, який дозволив нам виявити слабкі місця (прогалини в знаннях, невміння працювати з деякими інструментами, володіння якими передбачає Програма: вибирати заготовку, користуватися штангенциркулем; вибирати глибину різання, змінювати частоту обертання шпинделя та звернути на них увагу в кінці експерименту.

Також ми намагались врахувати сформованість нових вмінь (самостійно вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу) наприкінці вивчення теми.

2.5. Аналіз результатів педагогічного експерименту.

Як до контрольних, так і до експериментальних класів ми застосовували єдині вимоги до вмінь учнів. Про сформованість тих чи інших вмінь ми судили за тим, наскільки швидко і якісно учні засвоювали їх: вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу (шорсткість оброблюваної поверхні) Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

рис.1

На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою , де і – порядковий номер учня в списку, n – загальна кількість учнів, а римськими числоми від І до V ми позначили порядковий номер вміння:

І – вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач

IV ‑ перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

З цієї діаграми (рис.1) видно, що більшість (4) вмінь з цієї теми запропонованих програмою в експериментальних класах засвоїлись краще, а одне приблизно одинаково, але це виявилось, якщо можна так виразитись не виробниче, а контролююче вміння.

Разом із тим, ми прослідкували за загальним ростом середньої оцінки в контрольних та експериментальних класах:

Можна відзначити, що на початку дослідження оцінки в усіх класах були приблизно однаковими, а наприкінці експерименту ми спостерігаємо зростання середньої оцінки в експериментальних класах, тоді як в контрольних – спостерігається навіть незначний спад. Це можна пояснити тим, що введення творчого завдання, яке задіяло всі сформовані під час вивчення теми вміння спонукало до їх закріплення і перетворення в навичку, тоді як кількаразове повторення одних і тих самих вправ не викликало позитивних результатів в контрольних класах.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Висновки.

Проведене нами дослідження показало, що:

1). Виділені нами гіпотези повністю підтвердились

2). Терміни “вміння” і “навички” справді є схожими і будемо розглядати їх як доповнення один одного: на основі отриманих знань формується вміння – на основі сформованого вміння під час багаторазового повторення тієї чи іншої операції виконання її стає ніби автоматичним – формується навичка – на основі сформованої навички може ґрунтуватись нове вміння і т.д.

3). Загально трудові вміння мають вирішальне значення у формуванні повноцінної особистості, тому їх розвиток під час навчання в школі є необхідним, адже саме в цей час закладається основа майбутнього члена суспільства. Загально трудові вміння сприяють розвитку самостійності, активності, гнучкості мислення, відповідальності і є фундаментом для розвитку творчих здібностей учнів.

4). До загально трудових вмінь відносять вміння:

– планувати свою роботу наперед;

– організовувати своє робоче місце та забезпечувати швидке і якісне виконання роботи;

– вміння варіювати виконання роботи відповідно до обставин;

–               вміння здійснювати контроль за своєю роботою.

5). Було встановлено, що успішними передумовами формування вмінь (навичок) є:

– чітка визначеність завдання;

– розуміння кінцевої мети завдання;

– знання засобів її досягнення;

– відповідність завдання сформованим вмінням;

– ефективність інструктажу вчителя;

– об’єктивне оцінювання;

– наявність зацікавленості (інтересу) в учня до завдання;

– можливість для учня проявити ініціативу;

– самоконтроль та самооцінка своєї роботи.

6). Програма з трудового навчання у 5–9 класах побудована за операційно–предметною системою. Ця система мала той недолік, що за нею учні не залучаються до творчої технічної праці. Тому зараз ця система вдосконалюється з врахуванням нових досягнень когнітивної та превентивної психології (введення творчих завдань).

7). На ефективність трудового навчання у формуванні загально трудових вмінь і навичок впливають планування та нормування праці, відзначення результату праці, застосування різних форм організації праці.

8). Можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Література.

1.   Антонов Т.М. та ін. Заняття з технічної праці в 6 класі /за ред. Д.О.Тхоржевського К.: Рад. школа, 1984.– 129с.

2.   Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. Вопросы теории и методики.– М.:Педагогіка, 1981.–192с.

3.   Воловиченко А.И, Совершенствование организации трудового обучения в школьных мастерских. К.: Рад.шк.., 1987.–206с.

4.   Заняття по обслуживающему труду в IV–VІІІ классах: Методика разработки уроков. Под ред. И.Н.Федоровой. М.:Просвещение, 1975.–447с.

5.   Кальней В.А. и др. Основы методики трудового и профессионального обучения. Под ред. В.А. Полякова.– М.: Просвещение, 1987.– 191с.

6.   Коваленко В.И., Кленок В.В. Объекты труда: обработка древесины и металла: Электротехнические работы 6 кл.: Пособие для учителя.– М.: Просвещение, 1991.– 158с.

7.   Муравьев Е.М. “Уроки по технологии”: “Школа и производство”, 1998, №5. с.28-31.

8.   Концепція трудової підготовки школярів України: Проект //Освіта.– 1993.– 30 серпня. с.8–9.

9.   Методика трудового обучения с практикумом. Под ред. Д.А.Тхоржевского. М.:Просвещение, 1987.–446с.

10.Методика формирования трудовых учений и навыков у учащихся 5–7 классов. Под ред. Качнева В.И. К.: Рад.шк.., 1989.–143с.

11.Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч1. М.: Просвещение, 1987.–271с.

12.Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч2. М.: Просвещение, 1987.–239с.

13.Програма трудового навчання для 5–9 класів. 2000.

14.Рихвк Э.В. Обработка древесины в школьных мастерских. М.: Просвещение, 1984.– 176с.

15.Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских: уч. пос.для уч. . М.: Просвещение, 1988.– 240с.

16.Трудове навчання: Навч. пос. для 6кл. серед.шк../В.М.Мадзігон, Г.Є.Шевченко, А.І.Воловиченко та ін.– К.: Рад.шк.., 1990.–191с.

17.Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін. К.: Вища школа, 1992.– 332с.

Додатки.

 

Додаток 1

Орієнтований тематичний план

“Проектування та виготовлення виробів з металу” для міських шкіл

Назва розділів і тем	Кількість годин
	5 клас	6 клас	7 клас	8 клас	9 клас
Вступ. Організація та обладнання робочого місця у слюсарній майстерні	1/1
Розділ 1. Проектування та виготовлення виробів з тонколистового металу і дроту
Види і призначення тонколистового металу	1/0
Конструювання виробів з тонколистового металу	2/1
Технологія розмічання заготовки на листовому металі	1/1
Технологія різання та обпилювання плоских деталей з тонколистового металу	1/1
Технологія з’єднання деталей з тонколистового металу	1/1
Вили і призначення дроту	1/1
Конструювання виробів з дроту	1/1
Технологія розмічання та виготовлення виробів з дроту	2/1
Розділ 2. Проектування та виготовлення виробів з листового металу і сортового прокату.
Властивості чорних і кольорових металів		1/1
Конрольно-вимірювальний інструмент		1/1
Конструювання виробів з листового металу і сортового прокату		2/2
Технологія різання листового металу і сортового прокату слюсарною ножівкою		4/1
Технологія рубання листового металу зубилом		2/1
Технологія обпилювання металевих заготовок напилками		4/1
Технологія свердлильних робіт	2/1
Розділ 3. Проектування та виготовлення виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних робіт.
Конрольно-вимірювальний інструмент			2/2
Призначення та будова токарно-гвинторізного верстата. Правила роботи на верстаті та догляду за ним.			4/2
Конструювання виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних робіт.			4/2
Технологія токарної обробки металів та виготовлення виробів			8/2
Розділ 4. Проектування та виготовлення виробів з плоскими і циліндричними поверхнями
Фізичні, хімічні і технологічні властивості металів.				2/1
Конструювання навчальних приладів і моделей.				4/2
Призначення та будова горизонтально-фрезерного верстата.				2/1
Технологія фрезерної обробки металів та виготовлення виробів.				6/2
Термічна обробка металів				2/1
Технологія нарізання різьби				2/1
Розділ 5. Проектування та виготовлення пристроїв та пристосувань
Конструювання пристроїв і пристосувань для обробки металу і деревини					4/4
Технологія слюсарно-складальних робіт та виготовлення виробів.					4/2
Технологія токарних робіт та виготовлення виробів					4/2
Технологія фрезерної обробки металів та виготовлення виробів					4/2
Усього	16/8	16/8	18/8	18/8	61/10

У чисельнику подана кількість годин для класів, які поділяються на групи, в знаменнику – для тих, що не поділяються на групи.

Додаток 2

План ­– конспект уроку з трудового навчання

Тема заняття: Прийоми обробки циліндричних поверхонь на ТВ-6.

Мета заняття:

1.         Навчальна: сформувати знання, вміння та навички обробки циліндричних поверхонь на ТВ-6.

2.         Виховна: виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до технічного обладнання.

3. Профорієнтаційна: формувати в учнів стійкі професійні інтереси та продовжити ознайомлення учнів з професією токаря.

4. Розвиваюча: розвивати у школярів спеціальні здібності і технічне мислення; сприяти розвитку технічних вмінь.

Об’єкти праці: циліндричний вал;

Дидактичні засоби: плакат “Точіння циліндричних поверхонь”

Обладнання, інструмент та заготовки: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, ШЦ-2, різці, заготовка.

Трудові дії, прийоми та операції:

–  установка різця;

–  установка заготовки;

–  точіння циліндричної поверхні;

–  вимірювання діаметра;

Хід та зміст заняття.

І. Організаційний момент.

1.         Вхід учнів до майстерні після дзвоника у спецодязі.

2.         Перевірка присутності за журналом.

3.         Перевірка підготовки учнів до заняття: зошит, підручник, спецодяг.

4.         Призначення чергових за графіком.

5.         Організація робочих місць перевіряється візуально.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу.

1.         Аналіз домашнього завдання.

2.         Контрольні запитання для повторення.

а) Назвіть правила встановлення різця?

б) Назвіть правила встановлення заготовки?

в) Які ви знаєте різці?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.      Тема: Прийоми обробки циліндричних поверхонь на ТВ-6.

2. При обточуванні циліндричних поверхонь на ТВ-6 використовують чорнове та чистове точіння.

Заготовку розміщують в залежності від її розмірів, за правилами які вам відомі. При чорновому точінні з деталей знімають стружку великого перерізу, внаслідок чого виникнуть значні сили, під дією яких деталь може вирвана з патрона. Тому закріплення деталей при чорновому точінні повинно бути особливо сильним.

Різці для чорнового точіння працюють зазвичай при великому перерізі стружки і часто великій швидкості різання. Тому такий різець повинний бути особливо сильним

Твердоплавкі різці для чорнового обточування називаються прохідними. Прохідні різці, що використовуються при обробці стальних і чавунних деталей виготовляють з пластинками з твердих сплавів із швидкоріжучої сталі.

Вимірювання діаметрів при чорновому точінні циліндричних поверхонь відбувається кронциркулем і лінійкою, а також ШЦ-1.

Чистова обробка циліндричних поверхонь. Метою чистового точіння є отримання поверхонь з малою шорсткістю, точними розмірами.

Деталь при чистовій обробці закріплюється міцно, щоб не було вібрації.

Різці повинні забезпечувати поверхню з найменшою шорсткістю. Різці знімають стружку малих перерізів і працюють при великих швидкостях.

Для найбільш точної чистової обробки різці охолоджують маслом (водою).

Перед початком роботи вивчають креслення і вимірюють заготовку, визначають який шар металу треба зрізати і за скільки проходів.

Вмикають верстата і підводять різець щоб він торкнувся заготовки. Відводять від торця на 10-15 мм. і виставляють глибину різання. Вмикають верстат і роблять прохід. Відводять різець від торця на 10-15 мм. і проводять вимірювання. Якщо потрібно далі обточують.

IV. Закріплення нового матеріалу.

1. Питання для закріплення.

а) Яке точіння використовують при точінні циліндричних поверхонь?

б) Якими різцями обточують циліндричні поверхні?

в) Яка послідовність обточування циліндричних поверхонь?

V. Вступний інструктаж.

1.   Тема: Точіння циліндричної поверхні.

2.   Показ і пояснення прийомів виконання дій та операцій:

а) закріплення заготовки;

б) закріплення різця;

в) вимірювання заготовки;

г) вимірювання заготовки;

д) підвести різець і торкнутися ним заготовки;

е) відвести різець на 10-15 мм.,

є) встановити глибину різання;

ж) проточити і відвести різець;

з) вимірювати заготовку;

і) якщо потрібно повернутися до пункту е)

3.   Брак і помилки виникають через неуважність учнів і невірне засвоєння матеріалу.

4.   Перевірка вірності засвоєння прийомів та операцій здійснюється візуально.

5.   Показуємо зразок кінцевого виробу.

VI. Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя.

1.   Учні отримують завдання і заготовку.

а) вставляють і закріплюють в патрон;

б) вимірюють заготовку;

в) микають верстат;

д) підводять різець ;

е) відводять різець на 10-15 мм;

є) встановлюють глибину різання;

ж) проточують і відводять різець;

з) вимірюють заготовку;

2.   Форма організації групова (по три учні).

3.   Обходи вчителя:

1-й обхід: перевірка вірності організації робочого місця.

2-й обхід: перевірка вірності виконання трудових прийомів.

3-й обхід: перевірка вірності проведення самоконтролю.

4.   Прийняття і оцінка робіт.

VII. Заключний інструктаж.

1.   Підведення підсумків практичної роботи.

2.   Повідомлення оцінок.

3.   Відзначення кращих робіт.

4.   Аналіз помилок.

5.   Характеристика заняття.

6.   Домашнє завдання: конспект, підготуватися до контрольної роботи “Металообробка на верстатах”. Повторити параграфи 18-19.

VIII. Прибирання робочих місць за 10 хвилин до кінця заняття черговими.

Додаток 3

План ­– конспект уроку з трудового навчання

Тема заняття: Догляд за ТВ – 6. Утилізація стружки. Правила безпечної роботи на верстатах

Мета заняття:

3.         Навчальна: сформувати знання, вміння та навички догляду за ТВ-6, утилізацією стружки, правил безпечної роботи на верстаті.

4.         Виховна: виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до технічного обладнання.

3. Розвиваюча: розвивати у школярів спеціальні здібності і технічне мислення; сприяти розвитку технічних вмінь.

4. Профорієнтаційна: формувати в учнів стійкі професійні інтереси та продовжити ознайомлення учнів з професією токаря.

Об’єкти праці: заготовка під болт.

Дидактичні засоби: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, штангенциркуль, інструкція правил техніки безпеки.

Обладнання, інструмент та заготовки: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, ШЦ-2, різці, заготовка.

Трудові дії, прийоми та операції:

–  установка різця;

–  установка заготовки;

–  точіння циліндричної поверхні;

–  зріз фаски;

–  вимірювання заготовки;

–  відрізання заготовки.

Хід та зміст заняття.

І. Організаційний момент.

6.         Вхід учнів до майстерні після дзвоника у спецодязі.

7.         Перевірка присутності за журналом.

8.         Перевірка підготовки учнів до заняття: зошит, підручник, спецодяг.

9.         Призначення чергових за графіком.

10.      Організація робочих місць перевіряється візуально.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу.

3.         Аналіз домашнього завдання.

4.         Контрольні запитання для повторення.

б) В чому суть методу повороту верхніх салазок?

в) В чому суть методу зміщення задньої бабки?

г) В чому суть методу конусної лінійки?

д) В чому суть методу комбінації подач?

є) В чому суть методу широкого різця?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

2.      Тема: Правила безпечної роботи на ТВ-6. Догляд за ТВ. Утилізація стружки.

2. Догляд за верстатом. Продуктивність і точність верстата залежить від догляду за ним. Токар зобов’язаний систематично чистити верстат від стружки та пилу, регулярно змащувати його. Очистку верстата необхідно проводити по закінченню роботи на ньому. Щіткою змітається стружка, а ганчіркою, змоченою в розчиннику, грязь та залишки засохлого масла. Після очистки верстат змащують.

Особливо велике значення має своєчасне змащування всіх необхідних частин верстата. В корпус коробки швидкостей повинно бути налито достатньо масла. Коробки швидкостей багатьох верстатів мають показчики рівня масла.

Дуже уважно необхідно змащувати підшипники шпінделя верстата. Коробка подач змащується так само як і коробка швидкостей. Хоча б раз у зміну змащуються всі поверхні по яких відбувається ковзання чи тертя.

Техніка безпеки.

Небезпека при роботі:

а) відсутнє (несправне) захисне обладнання;

б) ненадійне закріплення заготовок та ріжучого інструменту;

в) несправності ріжучого інструменту;

г) несправності електрообладнання;

д) безпорядок на робочому місці.

До початку роботи:

а) вірно одягти спецодяг;

б) перевірити наявність і надійність закріплення захисного огородження та заземлення.

в) покласти заготовки і інструменти в певному порядку;

г) надійно закріпити різець та заготовку, що обробляється;

д) перевірити роботу верстата на холостому ходу;

Під час роботи:

а) для запобігання травм забороняється:

–  нахиляти голову близько до патрона і ріжучого інструменту

–  передавати і приймати деталі через частини, які обертаються;

–  опиратися на верстат;

–  вимірювати заготовку, частини і збирати стружку з верстата до його повної зупинки;

–  охолоджувати ріжучий інструмент або заготовку з допомогою ганчірки;

–  вихід з-під різця довгої стружки;

–  зупиняти верстат шляхом гальмування патрона рукою;

–  відходити від верстата, попередньо не вимкнувши його;

–  підтримувати (ловити) рукою заготовку, що відрізається;

б) перед включенням верстата різець потрібно відвести від заготовки;

в) при роботі у центрах необхідно перевірити надійність закріплення задньої бабки;

г) користуватися ключами, що відповідають гайкам і головкам болтів;

д) плавно підводити різець до заготовки;

е) не допускати поперечного перерізу стружки;

Після закінчення роботи:

а) відвести супорт і вимкнути двигун;

б) прибрати стружку з верстата з допомогою щітки;

в) перевірити верстат, привести в порядок інструмент;

г) передати верстат викладачу або навчальному майстру.

IV. Закріплення нового матеріалу.

1. Питання для закріплення.

а) Як потрібно доглядати за верстатом?

б) Яка небезпека при роботі на ТВ-6?

в) Що потрібно зробити до початку роботи?

г) Що не можна робити під час роботи?

д) що потрібно зробити після закінчення роботи?

V. Вступний інструктаж.

6.   Тема: Правила безпечної роботи на верстаті

7.   Показ і пояснення прийомів виконання дій та операцій:

8.   Брак і помилки виникають через неуважність учнів і невірне засвоєння матеріалу.

9.   Перевірка вірності засвоєння прийомів та операцій здійснюється візуально.

10.      Показуємо зразок кінцевого виробу.

VI. Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя.

5.   Учні отримують завдання і заготовку.

6.   Виконують трудові дії та операції, спираючись на техніку безпеки при роботі на ТВ-6, оголошуючи можливі помилки.

7.   Форма організації групова (по 3 учні).

8.   Обходи вчителя:

1-й обхід: перевірка вірності організації робочого місця.

2-й обхід: перевірка вірності виконання трудових прийомів.

3-й обхід: перевірка вірності проведення самоконтролю.

9.   Прийняття і оцінка робіт.

VII. Заключний інструктаж.

7.   Підведення підсумків практичної роботи.

8.   Повідомлення оцінок.

9.   Відзначення кращих робіт.

10.      Аналіз помилок.

11.      Характеристика заняття.

12.      Домашнє завдання: конспект, підготуватися до контрольної роботи “Металообробка на верстатах”. Повторити параграф 3-4.

VIII. Прибирання робочих місць за 10 хвилин до кінця заняття черговими.