Результати експериментального дослідження

2.3 Результати експериментального дослідження

Критеріями оцінки впливу досвіду оцінюючої діяльності на формування збагаченого художнього сприймання творів живопису в складних структурних композиційних утвореннях, емоційно-образного вираження живопису на другому етапі реалізації цілісної системи навчання основ виконання натюрморту молодшими школярами нами були визначені в процесі навчального і контрольного експериментів три рівні підготовки учнів:

високий – відповідають на запитання, даючи загальну характеристику колориту твору, і пояснюють логічний зв’язок між кольором - засобом вираження і змістом; пояснюють поєднання кольорів і предметів у композиції натюрморту, при аналізі використовуючи поняття та термінологію образотворчого мистецтва; вміють користуватися образною мовою при поясненні.

середній – відповідають на запитання правильно, але не завжди можуть пояснити, чому вони так думають; дають загальну характеристику натюрморту; розуміють деякою мірою виражальну сутність кольору в натюрморті, але не можуть дати точне пояснення суті поєднання кольорів у композиційній структурі; володіють термінологією, поняттями образотворчого мистецтва, але не завжди адекватно їх використовують; слабко використовують образні порівняння.

низький – важко відповідають на поставлені питання, вимагають додаткових навідних опорних орієнтирів, аналізують несуттєві зв’язки між кольором і змістом натюрморту, слабко володіють поняттями та термінологією, не використовують образних порівнянь.

Навчальна робота із використанням експериментальних вправ і завдань, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.

У процентному відношенні показники результатів експериментального навчання виглядають так: високого рівня в процесі формуючого експерименту досягли 24% дітей; середнього - 63%; решта вимагали додаткових опор (словесних та наочних у вигляді таблиць-схем). У контрольному класі показники були наступними: високого рівня досягли 16% дітей; середнього - 53% дітей; додаткових опор вимагали 31% учнів.

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок відчуття кольору та практичної передачі кольору у процесі виконання натюрморту на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування відповідних умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу.

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами удосконаленої методики формування навичок виконання натюрморту на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних умінь і навичок (див. діаграму).

Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

Діаграма

Сформованість умінь виконання натюрморту в учнів експериментального та контрольного класів у кінці експериментального дослідження

Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу удосконалення умінь і навичок образотворчої діяльності порівняно з навчанням дітей в контрольному класі. У процесі проведення експерименту і особливо на етапі узагальнення його результатів виявилося, що даний підхід здатний забезпечити оптимальний розвиток навичок виконання натюрморту у процесі формування уявлень про твори живопису на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах.

Експеримент показав, що учителю в своїй практичній діяльності слід врахувати, що реалізацію прийомів та методів навчання виконання натюрморту молодших школярів можуть забезпечити наступні психолого-педагогічні умови:

- поетапність навчання молодших школярів відтворенню форми предметів;

- вдосконалення сприймання творів мистецтва шляхом засвоєння перцептивних дій, враховуючи засади “психології сприймання” та підходів до вдосконалення сенсорних вмінь, тобто “педагогіки сприймання”;

- послідовне розширення та засвоєння систематизації колірних еталонів у відповідних системах;

- доцільність установки в процесі цілеспрямованого сприймання натюрморту в складних структурах;

- формування досвіду естетично-оцінної діяльності в процесі аналізу творів живопису;

- оволодіння елементами аналітико-синтетичної діяльності мислення (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація) необхідно для успішної творчої роботи з натюрмортом;

- варіативність форм організації урочних та позакласних занять образотворчою діяльністю;

- діалогічність процесів педагогічної взаємодії вчителя та учнів і створення відповідного емоційного клімату;

- організація діяльності молодших школярів у роботі з композицією натюрморту на основі комплексного використання наочно-методичних посібників.

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування навичок виконання натюрморту на уроках образотворчого мистецтва початкової школи. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності молодших школярів.

Висновки

Таким чином, проведене теоретико-експериментальне дослідження дає змогу зробити наступні висновки.

1. Твори живопису є вагомим засобом естетичного виховання молодших школярів. Змістові орієнтири естетичного виховання учнів 1-4 класів охоплюють: розуміння краси в творах живопису різноманітного змісту, елементарне тлумачення змісту живописних творів, емоційне сприймання творів живопису, розвиток нахилів до художньої творчості (сприймання і творення мистецтва) та ін. Актуалізація проблеми естетичного виховання дітей вимагає переосмислення змісту діяльності вчителя на уроках образотворчого мистецтва, пов'язаної з формуванням особистості в умовах художньо-творчої діяльності молодших школярів.

2. Натюрморт – жанр образотворчого мистецтва, який присвячений зображенню оточуючих людину речей, розміщених, як правило, в реальному побутовому середовищі і композиційно організованих в єдину групу. Спеціальна організація мотиву (постановка) – один з основних компонентів образної системи жанру натюрморту. Натюрморт може виступати як один з жанрів станкового живопису, як самостійний твір мистецтва, але може бути і складовою частиною композиції жанрової картини, портрета-картини, і, отже, виконує значну роль в розкритті смислового змісту твору, є важливим засобом характеристики художнього образу. Як самостійний жанр мистецтва натюрморт має значний вплив на глядача, оскільки викликає асоціативні уявлення під час сприйняття неживих предметів, за якими бачаться люди певних професій, характерів і т.д. Особливість образів натюрмортів, що передають через неживі предмети риси і характери людей, а також певної епохи, часу, є основою композиційної діяльності художника.

3. Роль натюрморту в якості навчального завдання для молодшого школяра важко переоцінити. Він дає можливість вивчити основні положення реалістичного малюнка, сприяв розвитку творчих здібностей того, хто малює. Малювання натюрморту передбачає більш складні завдання, ніж зображення на малюнку окремих предметів, і справа тут не в кількості предметів, з яких складається натюрморт, але і в цілому комплексі завдань, котрі потрібно вирішувати по-різному. При малюванні натюрморту не треба змальовувати всі його елементи в однаковій мірі. Кожний предмет натурної постановки потребує до себе особливої уваги і відношення. Малюючи натюрморт із різних предметів, ми глибше засвоюємо принцип лінійно-конструктивної будови форми, краще розуміємо закони перспективи, дістаємо можливість творчо реалізувати отримані знання і навички. Ускладнення завдань у малюванні натюрморту пов'язане з введенням у натюрморт фону.

4. Методична послідовність роботи над натюрмортом пов’язана із дотриманням таких етапів: попередній аналіз постановки; композиційне розміщення зображення на листі паперу; передача характеру форми предметів і їх пропорцій; конструктивний аналіз форми предметів і перспективна побудова зображення на площині; виявлення об'єму предметів засобами світлотіні; детальна прорисовка форм предметів; синтез як підведення підсумку готової роботи.

5. При проведенні формуючого експерименту були передбачені зміни в способах керівництва навчання школярів при збереженні змісту навчання. У експериментальному класі активізувалась пізнавальна діяльність школярів, пропонувалась система організації навчання, методи та прийоми, що забезпечують оптимізацію розвитку уявлень про натюрморт кольору та їх застосування як засобу емоційно-образного вираження в художній діяльності (сприймання – творення). Вищесказане дозволило нам у формуючому експерименті сформувати систему практично орієнтованих завдань з метою організації сприймання натюрморту та його виконання в площинній та об’ємній композиціях. Велика роль відводилась можливостям варіативності як у формі організації знань, методах, так і підборі завдань, вправ та ігор. Це дало можливість у формуючому експерименті визначити систему психолого-педагогічного впливу на організацію перцептивної та практичної творчої діяльності молодших школярів, а також визначити принципи і методи створення оптимальних умов, які б дали змогу конкретній дитині з її індивідуальним досвідом і неповторною траєкторією розвитку максимально використати свій суб’єктивний потенціал для цілей самотворення.

6. Реалізація творчих можливостей учнів щодо використання кольору як мови мистецтва натюрморту, засобу емоційного вираження та створення художнього образу відбувається на творчому етапі образотворчої діяльності молодших школярів. Якщо інші рівні забезпечують функціонування окремих аспектів творчого процесу у формуванні основ живопису у молодших школярів засобами натюрморту, то творчий – спрямований на кінцевий результат. Критеріями оцінки впливу досвіду оцінюючої діяльності на формування збагаченого художнього сприймання творів живопису в складних структурних композиційних утвореннях, емоційно-образного вираження живопису на етапі реалізації цілісної системи навчання основ виконання натюрморту молодшими школярами нами були визначені три рівні підготовки учнів – високий, середній і низький:

7. Результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок відчуття кольору та практичної передачі кольору у процесі виконання натюрморту на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування відповідних навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу. Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу удосконалення умінь і навичок образотворчої діяльності порівняно з навчанням дітей в контрольному класі.

Таким чином, пропонований підхід здатний забезпечити оптимальний розвиток навичок виконання натюрморту у процесі формування уявлень про твори живопису на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах.

Список використаної літератури

1.      Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). - К.: Райдуга, 1994. – 112 с.

2.      Национальная доктрина развития образования // Освіта. - 2002. - №26 (4984). – 96 с.

3.      Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С. 4-7.

4.         Концепція національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національної культури // Освіта.- 1995.- 6 верес.

5.         Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. – М.: Педагогика, 1984. – 254 с.

6.   Антонович Є.А., Проців В.І., Сенд С.П. Художні техніки в школі. — К.: ІЗМН, 1997. – 312 с.

7.         Барвінок І. Визначення рівня розвитку естетичної культури у школярів // Почат. шк.- 1999.- №5.- С.59-61.

8.         Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. – М.: Наука, 1979. – 168 с.

9.         Беда Г.В. Живопись. - М.: Просвещение, 1986. – 190 с.

10.       Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты в начальной школе. - М.: Просвещение, 1981. – 124 с.

11.       Беличко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.

12.       Беседы о живописи в школе. – М.: Искусство, 1966. – 96 с.

13.       Бєлкіна Е. Виховання мистецтвом // Мистецтво та освіта.- 2001.- №2.- С.36-38.

14.       Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. – К.: Мистецтво, 1981. – 178 с.

15.       Васильєва О., Поклад І. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності // Мистецтво та освіта. - 2002.- №2.- С.42-43.

16.       Виноградова Г. Малювання з натури. – К.: Рад. школа, 1976. – 118 с.

17.       Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.

18.       Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.

19.       Волошина Н.Й. З теоретичних засад естетичного виховання учнів засобами мистецтва // Педагогіка і психологія.- 1996.- №3.- С.9-18.

20.       Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573 с.

21.       Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчи-теля. – К.: Рад. школа, 1975. – 224 с.

22.       Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.

23.       Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 224 с.

24.       Дейнеко М.Г. Уроки образотворчого мистецтва у 3 класі. – К.: Освіта, 1980. – 144 с.

25.       Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №6. – С. 62-64.

26.       Демченко І.І. Діагностування творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва // Дизайн-освіта 2003: досвід, проблеми, перспективи. матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. Зб. матеріалів – Харків: ХДАДМ, 2003. – С. 251-260.

27.       Єрьоміна О., Сердюк І. Формування естетичного сприйняття творів мистецтва: З досвіду роботи // Мист. та освіта. – 2000.- №1.- С.39-41.

28.       Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

29.       Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.

30.       Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

31.       Кузин B.C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. – М.: Просвещение, 1977. - 207 с.

32.       Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. – М.: Искусство, 1977. – 264 с.

33.       Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.

34.       Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.

35.       Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2002. – №9. – С. 50-55.

36.       Любарська Л.М. Виховні можливості образотворчого мистецтва // Поч. школа. – 1986. – №2. – С. 55-59.

37.       Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974.- 354с.

38.       Масленникова З.Д. Работа красками в школе.-Л.: Учпедгиз, 1959.–80 с.

39.       Милюков А.А. Организация натурных постановок на уроках изо-бразительного искусства в школе. – М.: Просвещение, 1978. – 112 с.

40.       Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. – М.: Педагогика, 1975. – 136 с.

41.       Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. – М.: Педагогика, 1966. – 216 с.

42.       Павлов В.П. Сучасна українська акварель. - К.: Мистецтво, 1978. –39 с.

43.       Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. – 2001. – №3. – С. 57-60.

44.       Програма для загальноосвітніх закладів: Образотворче мистецтво: 1-4 кл. – К.: Шкільний світ, 2001. – 84 с.

45.       Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

46.       Процив В.И., Кириченко Н.А. Уроки изобразительного искусства. – К.: Рад. школа, 1984. – 368 с.

47.   Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.

48.       Рагозіна В. Особистісно зорієнтований підхід до діагностики розвитку учнів у процесі художнього виховання // Рід. шк.- 2001.- №1.- С.50-53.

49.       Ревякин П.П. Техника акварельной живописи. - М.: Госстройиздат, 1959. – 221 с.

50.       Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. – 251 с.

51.       Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 2002.-368с.

52.       Сизова А. Формирование цветовосприятия как проблема художествен-но-эстетического воспитания школьников // Мир образования – образование в мире.- 2002.- №1.- С.187-192.

53.       Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. – 464 с.

54.       Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 1 клас. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 112 с.

55.       Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 2 клас. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 96 с.

56.       Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 3 клас. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 104 с.

57.       Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 4 клас. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 120 с.

58.       Ушинський К.Д. Вибрані твори у 2-х т. – К.: Педагогіка, 1976. - Т. 1.- 124 с.

59.       Щолокова О. Концепція художньо-естетичного розвитку школярів в системі освітньої галузі “Мистецтво” // Мистецтво і освіта. - 1999.- №8.- С.62-63.

Додатки

 

Додаток А

Тема. Малювання натюрморту з натури "Овочі і фрукти".

Мета. Провести бесіду про один із жанрів образотворчого мистецтва — натюрморт; вчити дітей малювати натюрморт з натури, правильно розміщуючи предмети і передаючи розміри, форми, пропорції і колір предметів; розвивати уміння самостійно працювати з фарбами, вільно їх змішувати, правильно користуватися пензлями, палітрою.

Обладнання. Таблиці з методичними розробками виконання натюрморту аквареллю та дитячі малюнки, репродукції творів художників З. Хеди "Сніданок із крабами", П. Сезанна "Натюрморт із драпіровкою", А. Матісса "Червоні риби", Ф. Мапайла "Новий хліб, овочі і фрукти".

Хід уроку

I.Організаційна частина. Повідомлення теми і завдань уроку.

На цьому уроці ми ознайомимося з одним із жанрів образотворчого мистецтва — натюрмортом. Дізнаємося, що означає це слово, розглянемо натюрморти відомих художників і самі спробуємо створити натюрморт.

II. Робота над темою уроку.

1.Вступна бесіда.

Подивіться на ці репродукції картин. (Учні переглядають картини протягом 1—2 хв.) На них зображено звичайні речі. Ті, що оточують людину, з якими вона має справу кожен день; квіти, плоди, їжа, предмети побуту — ось що найчастіше опиняється у центрі натюрмортів. У перекладі з французької слово "натюрморт" означає "мертва натура". На таких картинах речі самі розповідають про себе, запрошують глядача помилуватися їхньою красою, формою, кольором.

Світ речей у натюрморті — це завжди і світ людини, бо речі розповідають про свого хазяїна, його думки, почуття, відношення до життя. Малюючи натюрморт (якісь предмети побуту), художник може відтворити характер їхнього власника, зовнішні риси життя певної Історичної епохи.

Натюрморти виконуються в різноманітних техніках: мозаїкою, аквареллю, гуашшю, кольоровими і простими олівцями, тушшю, олійними фарбами.

А тепер ще раз подивіться на репродукції картин художників, що працюють у жанрі натюрморту. Слово "репродукція" — латинського походження і означає відтворення поліграфічними (друкарськими) та іншими засобами творів образотворчого мистецтва.

2.Сприймання творів мистецтва.

Федір Манайло. "Новий хліб, овочі і фрукти ".

У натюрморті "Новий хліб, овочі і фрукти" відтворено народні традиції. Урочиста подія — поява хліба нового урожаю на столі — відзначається, за народним звичаєм, з особливою святковістю. У центрі натюрморту хліб, основа всього сущого. Він — в оточенні городини, фруктів і меду. Колорит і барви полотна гарячі, сповнені радості життя. Розгляньте інші репродукції.

·  Що на них зображено? (Квіти, фрукти, овочі, посуд, різні речі, акваріум з рибками.)

·  Як ви гадаєте: чи можна, дивлячись на зображені на картині предмети, розповісти про людину, що живе в цій кімнаті?

— Скажіть, яким чином ці деталі виділено із загальної маси предметів?
(Головні предмети знаходяться в центрі, чітко промальовані, світліші або темніші за інші, на них акцентується увага.)

3.Дидактична гра "Чарівна торбинка".

Беремо невелику торбинку, овочі і фрукти, які відрізняються формою і розмірами. Вчитель кладе овочі і фрукти в торбинку й пропонує комусь із дітей, не заглядаючи у торбинку, взяти в руку якийсь предмет, назвати його і показати дітям. Вчитель може запропонувати знайти те, що він назве. Декілька учнів по черзі виконують завдання.

4.Продовження бесіди.

Сьогодні ми теж малюватимемо натюрморт, але, звичайно, не такий складний як у знаних художників. У нас є різні овочі і фрукти. Давайте складемо з них натюрморт, взявши декілька предметів, як показано на таблиці.

5.Перегляд таблиці з методичними розробками малювання натюрморту.

6.Відгадування загадок.

Я кругленький хлопчик, Як у мишки — хвостик, Червоненький я на вроду. Хочу в борщик із городу. (Буряк.)

Я червоний, я гіркий

Відгадайте, хто такий? (Перець.)

·  Порівняйте ці овочі за кольором І розміром.

·  У якому форматі краще виконати цей натюрморт — у горизонтальному чи вертикальному?

7.Словникова робота.

Натура — дійсність; те, що малює художник.

8.Поетапне виконання композиції вчителем.

9.Практична діяльність учнів.

— Спочатку визначте розташування предметів, потім намітьте їхню загальну форму. Порівняйте малюнок з натурою і, уточнивши його, переходьте до деталізації (плями, смуги, корінці, стебла, листя та ін.).

Потім почніть малювати фарбами. Спочатку на палітрі підберіть найсвітліший колір натури, а вже потім нанесіть його на всю поверхню малюнка. Затінені частини натури перекрийте тими ж кольорами, але темнішого тону з холоднішими відтінками. Коли потрібно підсилити той чи інший колір малюнка, вкрийте його тією ж фарбою ше раз. Проте пам'ятайте, що зловживати перекриванням не слід, бо акварель втрачає свіжість, прозорість, яскравість.

III. Підсумок уроку.

1.Підсумкова бесіда.

·  Що ми малювали на уроці?

·  Що означає слово "натюрморт" у перекладі з французької?

·  Що таке репродукція?

·  А що таке натура?

2.Демонстрування й аналіз дитячих робіт.

Додаток Б

Тема. Натюрморт типу букета з гілочками верби. Малювання композиції "Вербна неділя".

Мета. Поглибити знання учнів про звичаї та обряди українського народу, святкування Вербної неділі; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; розвивати вміння дітей правильно розмішувати малюнок на аркуші паперу, передавати особливості забарвлення гілки та бруньок; удосконалювати навички роботи олівцем, акварельними фарбами; формувати уміння вирішувати композиційну будову малюнка.

Обладнання. Таблиця, малюнки (зразки робіт) Із зображенням композиції "'Вербна неділя", вербові котики.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Повідомлення теми і завдань уроку.

1.Вступна бесіда.

— Україна — країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з польових квітів та різнобарвних стрічок, над яким світять яскраві зорі; це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї та прикмети, за якими виокремлюється народ. В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він вештається по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він — втрачений для свого народу. Тож давайте сьогодні продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з весняним святом, яке передує Великодню, — Вербною неділею.

2.Декламування вірша І. Калинця "Квітна неділя".

Квітна неділя

Ми на сонечко святе

маємо надію:

все росте, все росте

у квітну неділю:

сонце засвітило —

базьки розпустились!

Бо лоза звістує —

вона свято чує,

що вже недалечко

свячене яєчко:

крашанки, крапанки,

скробанки, дряпанки,

писанки, галунки —

сонячні пустунки!

Лоза б'є, лоза б'є,

делікатно, ґречно.

І хоч в мене сила є —

не велить сердечко:

лозу ж посвятили —

базьки розпустились.

3.Продовження бесіди.

— До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною, Шутковою або Квітною. Цього дня у церквах освячують лозу або вербу, що нагадує нам урочистий в'їзд Ісуса Христа до Єрусалиму. Саме такого дня Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими гілками (його вітали, як справжнього царя), В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

У Вербну неділю християни освячують вербу, легенько б'ють один одного вербовими гілками, примовляючи; "Не я б'ю, верба б'є, віднині за тиждень Великдень". Вважається, що освячена верба повинна зберігатися вдома цілий рік. Чим же пояснюється така популярність верби? Очевидно, її красою, значною користю, яку приносить вона людям, невибагливістю. На початку весни, коли всюди ще лежить сніг, а дерева тільки прокидаються від зимового сну, на вербі з'являються пухнасті котики, схожі на маленьких курчат. Вони блискучо-білявим усміхом випромінюють не тільки тепло і ласку, а й запах весни. Зацвіла верба, кажуть у народі, — прийшла весна. Верба, як І калина, є своєрідним символом нашого народу. Це ніжне дерево миле й дороге серцю українця. З давніх-давен люди вірили, що воно охороняє людину і її житло від злих духів і пожеж, береже худобу.

Про вербу, як і про калину, складено багато пісень, прислів'їв. "Без верби і калини нема України" — саме в цьому прислів'ї найбільш влучно виражене ставлення українців до цього дерева...

4.Декламування віршів.

1-ий учень.

Вербна неділя

Тоненьким прутиком

з вербовим котиком

себе вітаємо

легеньким дотиком...

Радісну звістку

собі говоримо,

щодень великий

не поза горами,

що вже за тиждень

буде Великдень (М. Хоросницька).

2-ий учень.

Вербові котики

Ніжним котикам вербовим

Справила весна обнови —

Сірі кожушки м'якенькі,

Щоб було їм уночі

Тепло так, мов на печі,

Щоб зненацька холоди Не принесли їм біди.

5. Перегляд демонстраційного матеріалу(з коментарем учителя).

6.Поетапне виконання композиції вчителем,

Вербову гілочку ми малюватимемо сьогодні не пензликом, а ... квачиком. Запитаєте, що це таке? Клаптик тканини, згорнутий у конус і обв'язаний ниткою. Квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом, Для малювання необхідно приготувати фарби — акварельні або гуашеві, баночку з водою, білий або кольоровий папір — аркуш довільних розмірів та форми (альбом для малювання).

Для виготовлення квачика необхідно:

а)взяти м'який квадратний клаптик тканини;

б) згорнути його так, щоб він набрав форми конуса;

в) обмотати цей конус ниткою та зав'язати.

Квачик для малювання готовий.

7. Перегляд таблиці з поетапним зображенням композиції.

8. Практична діяльність учнів.

III. Підсумок уроку.

1.Перегляд малюнків і виправлення помилок.

2.Демонстрування дитячих робіт.