Навигация
Нові підходи у вивченні інформатики в середній загальноосвітній школі
28949
знаков
1
таблица
0
изображений
3. Нові підходи у вивченні інформатики в середній загальноосвітній школі
Володіння комп’ютерними технологіями багато у чому визначає сьогодні кваліфікацію спеціаліста будь-якої сфери діяльності. Кваліфікована робота з інформацією потребує відповідного рівня інформаційної культури людини, фундамент якої повинен формуватися ще в школі. Проблема формування необхідного рівня інформаційної культури призводить до необхідності розширення цілей шкільної освітньої системи, а також розробки відповідної методичної системи навчання.
На даний час одним з аспектів інформативної освіти все потужніше постає технологічний аспект: молодих людей, що вступають у життя, необхідно навчити використанню інформаційних технологій інструментарію існуючих систем та засобів інформаційного суспільства. Це, в свою чергу, вимагає відповідного сучасного рівня методичної підготовки вчителів інформатики. Адже постійне оновлення фактичного матеріалу потребує багато часу на його осмислення та опанування вчителями, а традиційна методика, яка існує зараз при передаванні знань, не дає достатньої та раціональної, з методичної точки зору, можливості вчителям інформатики щодо викладення тем розділу «Інформаційні технології», тобто для навчання учнів інформаційних технологій.
При технологічному навчанні вчителю інформатики необхідно дотримуватися наступних вимог до заняття:
Забезпечення науковості навчання. Зміст кожного заняття повинен відображати новітні досягнення науки й техніки в галузі інформаційних технологій та подальші перспективи її розвитку.
1. Здійснення зв’язку теоретичного та технологічного навчання. Вчителю пропонується у своїй практичній роботі використовувати знання учнів як зі спецкурсу, так і з інших предметів для кращого розуміння матеріалу, що вивчається, розробляючи завдання так, щоб для їх виконання необхідно було комплексне застосування знань з ряду предметів. Тому що вміння, котрі ми намагаємося сформувати в учнів, більшою частиною не можна відокремити в технологічних умовах в чистому вигляді, ізольовано від інших вмінь.
2. Розвиток творчих здібностей учнів. Сутність цієї вимоги максимально заохочувати на заняттях прагнення учнів знайти найкращі способи, підходи до розв’язування та використання деяких задач.
3. Виховання позитивних якостей особистості учня. Вчителю пропонується організувати роботу групи так, щоб до неї були залучені усі учні та був забезпечений індивідуальний підхід до кожного. Необхідно забезпечити умови для активності, ініціативи кожного учня, сумлінне відношення до будь-якого виду роботи.
Виходячи з цих вимог, підкреслимо, що головною метою технологічного навчання для вчителів інформатики є практичне навчання учнів вмінню систематизувати та використовувати одержані знання для розв’язання поставленої проблеми.
Інформатика на сьогоднішній день є динамічним предметом, який враховує сучасні тенденції розвитку та удосконалення використання НІТ в навчальному процесі та припускає варіативність при складанні програм.
В молодшій школі рекомендується вивчення так званого «пропедевтичного» курсу інформатики. При вивченні пропедевтики курсу учні отримують елементи знань та вмінь роботи з комп’ютерними програмами, оволодівають навичками конструювання, керування різними об’єктами (даний вид роботи йде у ігровій формі).
Практичні вміння та навички необхідно закріплювати та поглиблювати під час роботи на уроках математики, мови, малювання, музики. Якщо немає такої можливості, вчителю слід знайомити дітей з цими програмами на уроках інформатики.
Під час проведення уроків в комп’ютерному класі, особливо в молодшій школі, слід ретельно дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, проводити на уроці фізкультхвилинки. Діти у цьому віці можуть на уроці працювати з комп’ютерними програмами 10–15 хвилин.
До програмних засобів, які використовуються особливо у молодшій школі висувається ряд вимог – це висока якість та відповідність психолого-дидактичним принципам. Техніка, яка використовується для дітей (особливо монітори) теж повинна відповідати високому технічному рівню.
У шкільній практиці знайшли місце наступні програмно-методичні комплекси для дітей – «Вундеркінд», «Малыш», деякі програми з пакету, який був розроблений для проекту «Пілотні школи». Ці програми розраховані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, розроблені з врахуванням психологічних особливостей дітей. Кожна дитина має перед собою конкретну мету, може працювати зі швидкістю, яка відповідає рівню його особистого розвитку. Під час роботи з програмами розвивається пам’ять дитини, його фантазія, логічне мислення тощо.
Поряд з роботою дітей з прикладними програмами шкільна практика має приклади використання інтелектуальної навчаючої системи ЛОГО для розвитку алгоритмічного мислення.
У середніх класах вивчається базовий курс. У шкільній практиці існують дві ситуації – діти вперше знайомляться з комп’ютером, або продовжують навчання. Мета базового курсу – дати необхідні знання, вміння та навички майбутньому користувачу персонального комп’ютера. Учні отримають уявлення о можливостях комп’ютера, оволодівають первинними навичками практичного використання комп’ютера для обробки текстів та графічних зображень, для зберігання та пошуку інформації, для обробки великих числових масивів інформації.
У цей період приділяється увага розвитку алгоритмічного мислення шляхом знайомства з поняттям алгоритму, вивченням його основних структур, оволодінням прийомами побудови алгоритмів.
При тематичному плануванні вивчення базового курсу інформатики в середніх класах слід пам’ятати, що для кращого засвоєння деяких тем, у учнів немає ще достатніх знань з інших предметів (математика, фізика), тому деякі теми слід залишати для вивчення в старших класах.
На сьогоднішній день зберігається в деяких школах ситуація, коли учні в 10–11 класах вперше вивчають предмет інформатики та обчислювальної техніки. В таких школах вивчається базовий курс відповідно міністерської програми. В інших школах йде поглиблене вивчення або курсу користувача персонального комп’ютера, або основ програмування. Різні варіанти вивчення матеріалу обумовлені профільною спеціалізацією школи або окремих класів. Для класів гуманітарного профілю застосовується курс користувача та предметне використання комп’ютерних програм. Для класів фізико-математичного напрямку – вивчення мов програмування, набування навичків побудови алгоритмів розв’язування задач та предметне використання комп’ютерних програм.
На цьому етапі відбувається формування необхідних навичків використання комп’ютера як інструментального засобу професійної діяльності, велика увага приділяється роботі з прикладними програмами, особливо програмами комп’ютерного моделювання.
Для учнів гуманітарних класів – значно зменшується обсяг теоретичних знань, вся увага приділяється використанню прикладних програм. Для бажаючих поглибити свої знання з інформатики – факультативи та кружки.
Таким чином рух по курсу ОІОТ на факультативах та гуртках повинен йти як по-горизонталі (включаються теми, які не ввійшли до базового курсу), так і по-вертикалі (учні поглиблюють свої знання при вивченні мов програмування).
Позаурочна робота з інформатики має своєю метою підвищення інтересу до вивчення даного предмету, проведення профорієнтаційної роботи.
Види роботи:
– екскурсії (знайомство з сучасною технікою та напрямками професійного використання НІТ);
– диспути (наприклад, «Ерудит – інформатик»; «Проблема вибору. Розгалуження»);
– вікторини (наприклад, «Мандрівка по гіпертексту»; «Інформація навколо нас»);
– усні журнали (наприклад, «Віртуальний світ»; «Країна алгоритмів»);
– інтелектуальні гри (наприклад, «Цикли у нашому житті»).
Одним із найважливіших компонентів розвитку сучасних інформаційних технологій є створення та використання систем штучного інтелекту. Попит на такі технології стрімко зростає. Активно розробляються та впроваджуються системи сканування і розпізнавання тексту; нагальними постають проблеми створення комп’ютерних словників національних мов, машинного перекладу з однієї мови на іншу тощо. Це насамперед пов’язано з розвитком глобальної інформаційної мережі Internet і підвищенням рівня комп’ютеризації управління всіх сфер людського життя. Вивчення інформатики на фізико-математичному факультеті педагогічного ВНЗ передбачає розгляд питань зі штучного інтелекту, проте зміст і методика їх навчання потребує подальшого вдосконалення.
Аналіз стану навчання основ штучного інтелекту в практиці вищої педагогічної школи показує, що рівень сформованості знань та особливо практичних умінь учнів, їхньої самостійності, готовності до подальшої самоосвіти значною мірою не відповідає вимогам сьогодення; в умовах обмеженої кількості годин, традиційної організації навчального процесу відмічається складність, а іноді й неможливість ґрунтовного розгляду вказаних питань під час вивчення інформатики.
Висновки
Невід'ємним компонентом культури сучасної людини є інформаційна культура, вирішальний вклад в формування якої сьогодні належить вивченню інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах.
Зміст навчального курсу «Інформатика» ґрунтується на принципах практичної доцільності; концентризму та наступності змісту; варіативності; диференціації; відповідності обсягу навчального матеріалу та рівня його складності віковим особливостям учнів.
В умовах профілізації старшої школи шкільний курс інформатики набуває нового функціонального призначення, спрямованого на формування інформаційної культури, інформатичної компетентності.
Без вивчення інформатики неможливе формування сучасного світогляду, розуміння ролі інформаційних процесів у природі, суспільстві, техніці. Від рівня й якості опанування шкільним курсом інформатики залежить успішність подальшого продовження освіти та самоосвіти випускників.
Актуальним для сьогодення є завдання формування основ інформаційної культури, достатніх для впевненого та ефективного використання сучасних інформаційних технологій у власній професійній діяльності, визначальну роль у вирішенні якого відіграє курс інформатики. Він спрямований на формування необхідних знань та вмінь майбутніх учителів для забезпечення викладання інформатики в середній школі (спеціальність «інформатика»), інформатизації її навчального процесу, впровадження нових інформаційних технологій навчання різних дисциплін та розв’язування інших проблем, зумовлених завданням інформатизації освіти.
В сучасних умовах основним осередком інформатизації навчального процесу, впровадження і поширення нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів, формування основ інформаційної культури учнів, їх підготовки до життя в сучасному інформатизованому суспільстві і праці в умовах високотехнологічного інформатизованого виробництва залишається шкільний предмет «Основи інформатики та обчислювальної техніки», вивчення якого відбувається в умовах, найбільш наближених до інформатизованого навчання в порівнянні з іншими навчальними дисциплінами.
Література
1. Селевко Г.К. Современніе образовательніе технологии. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.академвидав, 2004. – 352 с.
3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – Київ: Академвидав, 2004. – 190 с.
4. Головко М.В. Використання можливостей нових інформаційних технологій у навчанні // Зб. Наукових праць К.: – Подільського державного педагогічного університету: Серія пед. – Коломія: ВПТ «ВІК», 2001. – Вип. 7. – С. 15–19.
5. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. Посіб.: у 4 ч./ за ред. Акад. М.І. Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2003. – Ч.ІІ.
6. Методика навчання інформаційних технологій. – С. 203–287
7. Шафрин Ю. Азбука компьютерных технологий. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2000
Похожие работы
... . В ході нашого дослідження ми також виконали поставлені нами завдання. Вивчення психолого-педагогічних, а також і методичних аспектів використання комп’ютерних ігор у процесі навчання молодших школярів на уроках математики дало змогу проаналізувати шляхи такого використання, на основі чого створити свої. Підбір навчальних ігор для уроків математики в початковій школі дав змогу зробити певні на
... нтуватися на використання підручників [53; 54; 5]. У класах фізико-математичного спрямування доцільно орієнтуватись на використання підручників [53; 54; 5; 1]. РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ У ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 2.1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ Математика є універсальною мовою, яка широко застосовується в усіх ...
... зичної освіти, а й важливий чинник загального розвитку школяра та професійного становлення у будь-якій галузі. Перша проблема, яку потрібно вирішити, упроваджую чи елементи комп'ютерного моделювання при вивченні фізики – вибір інструментальних засобів його реалізації. У час зародження сучасних інформаційних технологій єдиним способом було використання мов програмування високого рівня. За останні ...
... ролі різних видів програмних засобів навчального призначення в навчанні предметам початкової школи. · виділення місця ІКТ на уроках художньо-естетичного циклу в початковій школі. Використання комп’ютера як засобу навчання у навчальному процесі початкової школи вносить зміни й у інші елементи педагогічної технології (процес навчання, організацію навчання, засоби навчання тощо). Це, на ...
0 комментариев