Учнівський колектив та його формування

3.3 Учнівський колектив та його формування

Для особистості учня учнівський колектив – це своєрідна модель суспільства. Він необхідний суспільству як інструмент виховання, щоб з його допомогою «розмістити» в учні «державу», ту саму державу, якій властиві визначенням принципи, соціальні норми, в якому педагоги готують своїх вихованців. Учнівський колектив як модель суспільства характеризується властивими суспільству відносинами, атмосферою людських ціннісних орієнтацій.

Крім того, школярський колектив для особистості учня є соціальним мікросередовищем, своєрідним середовищем проживання: учень не може повністю розвиватися поза спілкування з однолітками. Вся його діяльність (навчання, працю, дозвілля) відчувається переважно в колективі навчального закладу, позашкільних установах. Середовище, в якому обертається учень, може бути сприятливою і несприятливою. Якщо вона несприятлива для всебічного розвитку учня, він витрачає значну сили або на пристосування до неї, або на боротьбу. При наявності сприятливого середовища найбільш повно розвивається індивідуальність, творчі здібності учня.

Будучи сполучною ланкою між суспільством і особистістю учня, колектив перетворює вплив навколишнього середовища. У результаті в колективі відбувається трансформація масового впливу з метою виховання особистості учня.

У колективі в процесі спільної діяльності, спільних переживань виникає емоційне зараження, в результаті чого учень глибше відчуває, яскравіше переживає події, що відбуваються, переживає почуття радості від праці, спілкування, збагачується внутрішній світ взаємною інформацією і створюється так зване поле інтелектуально-моральної напруги, що самим істотним чином впливає на формування уявлень, поглядів і прагнень учнів.

Особливо велика роль учнівського колективу у формуванні громадянської самосвідомості в очах однолітків та дорослих. У своїй діяльності він шукає сприятливе середовище для самоствердження себе як особистості. У колективі учнів він чи знаходить суспільне визнання своїх наявних чи уявних гідностей, або засудження товаришами своїх дій, вчиться відстоювати свою думку, свою життєву позицію. Тому колектив учнів є тим середовищем, в якому може відбутися самоствердження особистості учня, а в силу цього – могутнім засобом його індивідуального розвитку.

Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання хлопців під час предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки і проведення зборів, вечорів. Колективні емоційні переживання, які супроводжують різноманітну громадську діяльність учнів, сприяють формуванню колективу, зближують між собою учнів, навчають їх відчувати біль і радість іншого.

Учнівський колектив є потужним чинником впливу на окремих мало-дисциплінованих учнів, допомагає в проведенні заходів виховного характеру, в організації громадської роботи, допомоги відсталим учням і т. п.

У цьому випадку зазвичай мається на увазі більш-менш дружний організований досвідченим вихователем колектив, і ця згуртованість розглядається як важливий виховний фактор. Але такого типу колектив учнів ще не є виховним колективом. Виховний колектив, по Макаренко, – це наукова установа вихованого процесу. Чи не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собі, нехай навіть найкращий, самий організований і піднесений, що склався в ході життєвої діяльної тієї чи іншої об’єднаної групи людей, а спеціально з педагогічними цілями науково організований виховний колектив.

Фактори, що впливають на формування учнівського колективу

Перший, самий вагомий чинник, – це професіоналізм самого майстра ПЗ, його навички спілкування з учнями та їх виховання. Завдання майстра ПО полягає не тільки в тому, щоб прищепити навички професійної діяльності учням, але і виховати в них суспільно корисні якості. Тому майстер зобов’язаний вивчити кожного учня, його стосунки в сім’ї, здатність взаємодії з колективом. Багато чого залежить від стилю управління керівника. Так як в групі учнів зустрічаються найрізноманітніші характери, особистості з індивідуальними якостями, майстер повинен вміло поєднувати типи управління, в залежності від того, з ким саме він працює.

Другий, важливий чинник, що впливає на формування учнівського колективу, є взаємовідносини в самій групі. Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання під час проведення олімпіад, спортивних змагань і т.д. Всі види спільної діяльності учнів повинні носити колективний характер, тому що це дозволяє формувати колективістичні принципи, зміцнювати і розвивати дух дружньої підтримки, взаємодопомоги.

Актив групи, запропонований майстром і узгоджений з групою, – вагомий чинник, що впливає на формування учнівського колективу.

Також важливу роль у формуванні учнівського колективу грають громадські організації. В першому дні навчання майстер залучити всіх учнів до профспілки і налагодити профспілкову роботу.

3.4 Роль майстра ПЗ в процесі формування учнівського колективу

Першочергова задача майстра і активу групи – створення здорової громадської думки в колективі, щоб самі учні могли правильно реагувати на будь-яку провину свого товариша. Жодне питання в групі не повинно вирішуватися без участі активу.

Велику увагу майстер повинен приділяти учнівської профспілкової організації в групі. У перший місяць навчання необхідно провести групове збори, на якому роз'яснити учням значення професійних спілок. У перші дні навчання треба постаратися залучити всіх учнів до профспілки і налагодити в групі профспілкової роботи.

В умовах науково-технічного прогресу, що додає праці новий характер, необхідно, щоб сучасний робітник був підготовлений до нього, мав професійної допомоги, навчально-технічну освіту, володів глибокими знаннями з професії і уміннями у виробничій діяльності. У вирішенні цього завдання провідне місце належить майстрам профтехучилищ – головним наставникам робочої зміни. Вони покликані передати юнакам та дівчатам свої знання та досвід, ідейну переконаність, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість зростаючого громадянина України, прищепити високі морально-етичні якості.

Очима свого першого наставника дивляться його вихованці на обрану професію, по його справах вчаться поважати її.

У середніх профтехучилищах майстер одночасно як організатор, вихователь, спеціаліст (інженерно-педагогічний працівник) і керівник первинної ланки – учнівської групи. Діючи як фахівець високої кваліфікації, що знає свою справу, майстер навчає тому, що сам уміє добре і доброякісно робити, передаючи учням свої знання і вміння.
Успішна робота майстра багато в чому залежить від його професійних і психолого-педагогічних знань, володіння методикою навчання і виховання, здатності до постійного вдосконалення, його особистісних якостей.

Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем колективістичне суспільними відносинами.

У спілкуванні з учнями майстер виробляє свій педагогічний такт, сутність якого полягає у встановленні відносин, що сприяють розвитку особистості вихованця і приводять в рух кращі сторони його розуму і характеру. І в цьому полягає одна з найважчих завдань педагогічної майстерності.

Майстру належить вирішальна роль у вихованні в учнів любові до професії. Саме він повинен розкрити найкращі риси професії так, щоб учні захопилися нею, тоді буде хороший результат і в навчанні, і у вихованні. Важливо, щоб майстер бачив найменші досягнення вихованця, знав, у чому він відчуває труднощі, міг визначити, який результат праці для учня буде радісною подією, вчасно допоміг йому закріпити і розвинути цей успіх.

Як показує досвід, майстру завжди потрібно пам’ятати, що у кожного учня свої, тільки йому властиві здібності і можливості, а від них і залежить успіх навчання. Наприклад, один учень за якийсь час зробив 5 деталей, а інший за той же самий час – 10. У того і в іншого учня – це особисті досягнення, і майстру дуже важливо це враховувати, оцінюючи роботу кожного відповідно до його можливостей, особливо на перших порах.

Якщо учень любить свою професію, майстру порівняно легко виховати у нього почуття відповідальності, високу організованість і свідому трудову дисципліну, прагнення до знань і постійного вдосконалення.