Виготовлення серветок з бахромою і вишивкою. Шов «голку вперед»

1. Виготовлення серветок з бахромою і вишивкою. Шов «голку вперед».

Оздоблення краю серветки швом "через край".

Вишивання по контуру предметних малюнків швом "голку назад".

Вишивання декоративними швами на іграшкових рушниках.

При цьому в учнів формуються такі групи умінь:

1) мовленнєві: орієнтується в назвах декоративних швів правильно називає матеріали, інструменти і пристосування для вишивання, супроводить діалогічним мовленням графічні і художньо-трудові дії;

2) графічні: робить замальовки для декоративних вишивок. зображає декоративні шви, виконує варіанти візерунків традиційних місцевих вишивок на макетах серветки і рушника, колективно планує послідовність художньо-трудових дій за малюнками;

3) практичні: утворює бахрому на серветках способом висмикування ниток, вишиває декоративними швами "голку вперед", "через край", "голку назад" або іншими.

Вивчаючи тему «Художні техніки декоративно-ужиткового мистецтва» (3 год), учні 3 класу вивчають український етнодизайн, сучасні і традиційні види художньої праці, вишивання і в'язання як види української народної творчості.

Проводиться практична робота (на вибір учителя й учнів):

1. Тренувальні вправи з вишивання на клаптиках тканини та канві.

2. Створення геометричних орнаментів для вишивок, перенесення малюнків на тканину.

3. Виготовлення ковдри у техніці "клаптикової графіки".

При цьому в учнів формуються такі групи умінь:

1) мовленнєві: наводить приклади сучасних і традиційних видів художньої праці;

2) графічні: планує послідовність технік вишивання і в'язання;

3) практичні: вишиває серветку маніжки, пояси швами "ланцюжок", "змійка "хрестик", "низинка" (на вибір), в'яже найпростіші вироби: ланцюжок, круги, квадрати; обв'язує серветки, хустини; дотримується безпечних і правильних прийомів роботи з голкою і гачком.

Вивчаючи у 4 класі тему «Художні техніки декоративно-ужиткового мистецтва» (3 год), учні вивчають види декоративно-ужиткового мистецтва: художня вишивка, макраме, ткацтво, бісерне низання. Також вивчають ритм як засіб композиційної виразності у творах декоративно-ужиткового мистецтва.

Проводиться практична робота (на вибір учителя й учнів):

1. Вишивання в різних техніках: "хрестиком", "низинкою", "гладдю" або іншими.

2. Техніка виконання вузликового ланцюжка (макраме).

При цьому в учнів формуються такі групи умінь:

1) мовленнєві: розповідає про рушник як народний символ українців, називає оздоблювальні шви, вузли макраме, знає лексичне значення слова ґердан;

2) графічні: пояснює символічні візерунки на зображеннях рушників ("життєва доля" і "життєві стежини", "дерево життя"), розрізняє в зображеннях знаряддя для прядіння, ткацтва, прасування (терниця, гребінь, рубель, качалка, ткацький верстат);

3) практичні: порівнює міцність ниток різного походження, класифікує нитки з опорою на інструкції, вишиває за традиційними місцевими узорами "хрестиком", "низинкою", "гладдю", дотримується безпечних прийомів роботи голкою, уміє в'язати вузликовий ланцюжок, складає найпростіші ґердани з бісеру.

Але в сучасних програмах з трудового навчання, як підкреслено в низці педагогічних досліджень, недостатньо розкрито цілісне бачення виробничої діяльності як засобу патріотичного виховання учнів. Дуже слабкий зв’язок трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. Не знайдено ще правильного сполучення вивчення технологічних процесів з виконанням трудових операцій при виготовленні вмотивованих, естетично привабливих виробів, які б викликали зацікавленість молодшого школяра трудовим процесом як творчою діяльністю [70, 61].

Не забезпечується єдність розумових та практичних дій при виконанні трудових завдань, які б сприяли розвитку, вдосконаленню та виникненню нових типів мислення. Тому учні оволодівають лише виконавськими навичками без достатнього їх осмислення. У результаті учні: а) не бачать суспільної оцінки наслідків власної праці; б) часто не мають можливості творчо працювати, займатись винахідництвом; в) не сприймають завдання як бажане, не відчувають необхідності в його виконанні.

Таким чином, педагогічно організована праця дітей має величезні можливості для їх громадянсько-патріотичного виховання. У трудовій діяльності створюються великі можливості для розвитку в дітей цілеспрямованості, наполегливості, волі, вищих людських почуттів і кращих моральних якостей. Проте цілком очевидно, що ці можливості можна використати по-різному, залежно від того, наскільки педагог знає розвиваючі можливості праці і володіє вміннями реалізувати їх у повсякденній педагогічній роботі.

Розділ 2. Експериментально-дослідницька робота у патріотичному вихованні молодших школярів

2.1 Методика організації експерименту

Розвивальний характер трудової політехнічної підготовки в навчально-виховному процесі школи передбачає розвиток патріотизму молодших школярів, їх національне виховання у праці. Такий комплексний підхід до визначення мети трудового навчання вимагає від учителя під час підготовки і проведення кожного заняття чітко усвідомити, в чому буде виявлятися ріст кожного учня в національному розвитку і які загальнолюдські якості діти здобудуть або закріплять у процесі і результаті трудової діяльності.

Предметно-практична діяльність, покладена в основу трудового навчання, у своєму психолого-педагогічному механізмі має найбільш помітний серед інших дисциплін розвивальний потенціал стосовно дітей молодшого шкільного віку. Саме практична діяльність дозволяє дитині «перекладати» складні абстрактні дії із внутрішнього (невідомого) плану в зовнішній (видимий), роблячи їх більш зрозумілими. Звичайно, подібне значення не може бути притаманне будь-якій ручній праці. Якщо на перший план ставиться оволодіння тільки практичними прийомами і технологіями, то результатом буде засвоєння навичок, а не розвиток особистості. Ручні уміння та навички, хоча і займають важливе місце в трудовому навчанні, можуть виступати як засоби, а не як основна мета навчання, особливо, у молодшому шкільному віці. Ручна конструктивна праця є передусім засобом розвитку сфери відчуттів, розуму, творчих сил, естетичного смаку, а також патріотичних якостей особистості молодшого школяра.

До форм організації навчально-трудової діяльності у процесі реалізації завдань патріотичного виховання належали:

а) форми спільної пізнавальної діяльності (колективно-фронтальна, кооперативно-групова, диференційовано-групова, індивідуальна, парна);

б) форми моральної діяльності (пошук та вибір рішення у моральних ситуаціях, практична гуманістична діяльність);

в) форми спілкування (ділове, особисте, в парі, між парами, групове, міжгрупове).

Дослідження здійснювалося у три взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (І семестр 2007-2008 навч. рр.) – проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (ІІ семестр 2007-2008 навч. рр.) – проведено констатуючий експеримент, розроблено критерії патріотичної вихованості та проведено педагогічну діагностику рівнів патріотичної вихованості молодших школярів; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови патріотичного виховання учнів початкових класів. Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів.

З метою реалізації завдань патріотичного виховання молодших школярів ми пропонували учням експериментального 4-го класу систему взаємопов’язаних (за національно-патріотичною спрямованістю) навчальних занять, де на матеріалі народно-цінних видів діяльності чи об’єктів праці здійснювалося виховання національної свідомості учнів та формування відповідних трудових навичок.

Покажемо це на прикладах.

При вивченні теми «Знаки державної символіки» учні дізнаються, що національною символікою є герб і прапор. Герб — це стилізований знак. В Україні цей знак у вигляді тризуба. Це зображення відоме ще з печаток київських князів (рис. 1, а). З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Він символізує поділ світу на небесне, земне й потойбічне, а також уособлення трьох природних стихій — повітря, води й землі. Існує декілька версій про походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).

Рис. 1. Тризуб на печатках київських князів

Після створення Української Народної Республіки тризуб прийнято в якості державного герба (рис. 1, б).

У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, так як вважався символом національно-визвольного руху.

19 лютого 1992 року Верховною Радого було затверджено тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Зображення герба вмішується на печатках, штампах органів державної влади і державного управління, грошових знаках, службових посвідченнях, бланках державних установ.

У першому класі кожен учень має змогу взяти участь у створенні зображення герба своєї країни. Зображується герб з однакових паперових квіток синього і жовтого кольорів.

Спочатку з паперу вирізують квадрат 5x5 клітинок (рис. 2, а). Використовуючи його як шаблон, розмічають і вирізують квадрати з кольорового паперу (б). Для визначення середини перегинають квадрати навпіл, в одній половині квадрата роблять надрізи (в).

На стержні від кулькової ручки склеюють трубочки (г) і розпушують надрізані частинки у вигляді пелюсток квітки (ґ).

Основою герба може бути картон або пінопласт з рівною поверхнею. Намазуючи торець трубочок густим клеєм ПВА, прикріплюють їх до основи (д). До компонування зображення герба бажано залучити здібних учнів і проводити роботу з допомогою вчителя. Особливу увагу слід звернути на компонування трубочок-квіток жовтого кольору.

За бажанням можна створити зображення герба більш насиченим, якщо вже на склеєній трубочці склеїти ще одну. Тоді прорізи між нижніми пелюстками перекриваються верхнього квіткою (є).

Учні четвертого класу в змозі виготовити зображення герба, наприклад, з дротинок. Тло краще зобразити у вигляді прапора з двох смужок синього і жовтого кольорів (рис. 3, а), наклеєних на картон (б). Синій і жовтий кольори на прапорі України — це символи миру і достатку (синє мирне небо та жовте пшеничне поле).

На зображення прапора наносять олівцем контури герба (б). Вигинають згідно з контурами товстіші дротинки і приклеюють до основи густим клеєм. Тонкі мідні дротинки нарізають на короткі .відрізки і заклеюють поверхню між контурами герба (в). За відсутності тонких дротинок можна поверхню зафарбувати.

Бесіди про національну символіку та участь молодших школярів у її виготовленні сприятимуть патріотичному вихованню підростаючого покоління.

Працюючи над об’єктом праці «Карта України у вигляді квіткового килима», ставилася така мета: виготовити карту України у вигляді квіткового килима; розвивати вміння дивитися на знайомі речі під новим кутом зору; милуватися красою довкілля.

На початку уроку звучить пісня "Україна" — Т. Петриненко.

Бесіда вчителя.

Рідна мати і рідна Україна — два крила любові, що несуть українську душу через віки і не в'януть у вічному польоті, бо тримає їх на світі любов.

Образ України постає з калинових степів і глибинної чорноземної скиби, зоріє із зажури поліських озер, виростає небосяжно на повен зріст із карпатських верховин.

Є на Україні святе місце, де чисту сповідь перед Матір'ю виповідає душа. Є на Україні Чернеча гора, яку знає весь світ і з якої видно весь світ. Є зелена круча над Дніпром у Каневі, освячена "Заповітом", що вернувся до народу із тяжкого застійного забуття, і найменша грудка цієї землі священна для кожного українця.

¾ Дуже хочеться, щоб ви, діти, уявили собі квітковий килим України. Побачили під новим кутом зору. Милуйтеся красою довкілля. Саме сьогодні ми помандруємо "суцвіттями" наших областей.

Далі учні розглядають зразок "Квітковий килим України".

¾ Контури яких областей України нагадують квіточки?

¾ Які з областей схожі на листочки?

Розповідаючи технологію виготовлення виробу, учитель повідомляє:

¾ Виготовіть схему "Україноцвіття". Перенесіть зображення областей на папір. Перетворіть області на квіти або листочки. Як?! За власним вибором. Вам допоможуть вірші про суцвіття областей. Виріжте їх, а потім попробуйте знову скласти, відповідно до карти України. Фантазуйте! Кожну область обведіть червоним фломастером.

¾ Щоб опанувати топографією областей, розбийтеся на 7 груп. Кожна з груп за власним задумом оформляє області. Удачі!

Працюючи над об’єктом праці «Карта-саморобка України», ставилася така мета: ознайомити із поняттям "топографія"; виготовити карту-саморобку України; виховувати любов до своєї держави.

Учитель повідомляє, що на минулому уроці ми робили квітковий килим України, а сьогодні ми виготовимо карту-саморобку. Для цього ознайомимося з поняттями "топографія", "топоніміка".

¾ Топографія — (з грецької topos — місце і grapho —пишу) вивчення місцевості шляхом проведення робіт (наземних, з повітря), створення на їх основі топографічної карти.

¾ Топографічні карти детальні та єдині за змістом та оформленням. Вони відображають основні природні і соціально-економічні об'єкти (рослинний і тваринний світ, населені пункти, дороги тощо).

Топоніміка — (від грецького topos — місце, ім'я, назва) назви міст, сіл, областей, рік і т. д.

Далі учні розглядають зразки та ознайомлюються із технологією виготовлення виробу.

¾ Для виготовлення карти-саморобки поділіться на три групи.

І група "Житниця".

ІІ група "Корисні копалини".

ІІІ група "Топоніміка". (Можна придумати свої назви груп.)

¾ Група "Житниця ".

Користуйтесь атласом! Намалюйте контури карти України. Нанесіть на них клей (бажано ПВА). Зверху насипте зерно (найкраще рис, бо білий), упорядкуйте його за допомогою сірника. Коли висохне — розфарбуйте карту. Подивіться на карту природних зон і зробіть так само. Дерзайте!

Світло-зелений колір — мішані ліси;

темно-зелений колір — широколисті;

салатовий — лісостеп;

жовтий — степ;

коричневий — гори.

¾ Група "Корисні копалини ".

Користуючись картою (атласом), наклейте умовні знаки (виріжте з кольорового паперу) корисних копалин на кожну з областей.

ІІІ група "Топоніміка ".

Намалюйте контури карти України. Чорним фломастером наведіть кожну з областей. Синім (або чорним) фломастером напишіть назви найбільших міст або назви областей держави.

Працюючи над об’єктом праці «Національний жіночий костюм для ляльки», ставилася така мета: поглибити і розширити знання учнів про національний жіночий костюм та його різновиди в різних регіонах України; вчити вирізати і шити елементи жіночого національного одягу з тканини за шаблоном (чи викрійкою) для ляльки, правильно користуючись ножицями і голкою; виховувати любов до рідного краю, вчити берегти свою національну культуру.

Вчитель повідомляв, що національні костюми завжди вважали національною святинею, однією з форм народної індивідуальності.

¾ Український народний костюм складається з довгої сорочки, запаски чи плахти, віночка або стрічки на волосся у дівчат, намітки або хустки у заміжніх жінок.

¾ Вже у XIV І XV ст. на Україні одягались у вишиті сорочки. Плахти і спідниці, підтички і запаски (фартухи) у різних регіонах України не були однаковими. На півночі України їх частіше виготовляли з полотна, а на Галичині ткали з вовни на верстатах. Але всюди їх зі смаком прикрашали вишиттям чи аплікацією тих кольорів і візерунків, які здавна побутували у кожній місцевості. При цьому обов'язково зберігали особливості кольорів та візерунків, притаманні вишивці даного регіону.

Сорочка була і залишається головним одягом людини, про що свідчать українські приповідки і повір'я.

Своя сорочка ближче до тіла.

Щасливий, бо в сорочці народився.

¾ На Галичині сорочку називали подекуди "кошуля", а на Гуцульщині — "смалянка". Вважалося, що сорочка є провідником магічної сили, прихованої у людині. Шиючи сорочку, треба було враховувати наступне:

жіночу сорочку починати шити в жіночий день, краще у середу, щоб у житті мати добру пару;

під час пошиття обов'язково слід зав'язувати всі вузли, щоб не впустити через пропущене місце злі сили.

Запаска відрізняється від плахти тим, що вона виготовлена не з суцільної тканини, обмотаної навколо стану, а з двох полотнищ, які скріплюються зав'язками так, щоб з боків виглядали білі смужки сорочки.

На сьогоднішньому уроці ми виготовимо національний жіночий костюм для ляльки.

Далі учні розглядають зразки виробу та ознайомлюються із технологією виготовлення виробу.

Спочатку виготовляють з цупкого паперу викрійки окремих деталей. Розмічають на білій тканині і вирізують дві деталі сорочки (перед і спинку). Зшивають їх та прикрашають з лицьового боку раніше вишитою стрічкою або кольоровою тасьмою. Вишиттям прикрашають рукава, горловину і край подолу.

Для запаски вирізають з кольорової тканини дві деталі прямокутної форми, пришивають з мотузочків зав'язки до прошитого на тканині пояса. Якщо замість запаски буде плахта, то необхідно мати стрічку, яка імітуватиме крайку (пояс). На ляльку спочатку одягають сорочку, потім запаску. Голову обв'язують яскравою стрічкою.

Працюючи над композицією "Без верби і калини нема України", ставилася така мета: ознайомити з поняттями "барельєф"; навчити поєднувати способи "витягування" з цілого шматка пластиліну (глини) і "примазування" деталей до основи.

У вступній бесіді вчитель повідомляв, що Берегиня, обереги — наші давні і добрі символи. їхнє генетичне коріння сягає глибини століть. Маючи такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбний дух.

Мамина пісня, батькова хата, дідусевий тин, бабусина вишиванка, добре слово, незамулена криниця, верба й калина — все це наша родовідна пам'ять, наша Історія. Не вивітрити з пам'яті, зберегти пі символи людського духу від забуття і байдужості, зробити набутком для вас, діти, — саме це й символізує Берегиня.

¾ Сьогодні на уроці ми попрацюємо над композицією " Без верби і калини нема України". За допомогою барельєфа створимо український тин.

Далі проводилася словникова робота.

¾ Барельєф — скульптурне зображення, або орнамент, що виступає на плоскій поверхні менш ніж на половину об'єму зображеного предмета. Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля, пліт.

Під час розгляду зразка виробу вчитель задавав запитання:

¾ Які елементи з народного ви бачите?

¾ Що вони символізують?

Далі учні ознайомлювалися із технологією виготовлення виробу.