Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо «мозковий штурм» не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі

4. Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо «мозковий штурм» не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі.

Результати дослідження використання методу «мозкової атаки» при вивченні курсу «Зоологія з основами екології» дозволили виділити наступні досягнення студентів в навчально-виховному процесі:

– мислення студента звільняється від стереотипів;

– демократичність, відхід від авторитарності;

– навчання звільняється від непотрібних видів діяльності. Мовчун вчиться говорити, говіркий – слухати, усі набувають уміння задавати питання. Питання – найцінніший результат роботи;

– у студента немає страху перед завданням: 1) він може помилятися; 2) помилки не засуджуются; 3) студенти знають, що є приблизне знання предмета, передзнання і неточні результати, які можуть перетворюватися у суворі докази і точні формулювання;

– якщо студент не справляється з завданням, то викладач шукає причину у собі: неправильна методика, саме завдання;

– напрямок думки вибирає студент, використовуючи фантазію, уяву, він «йде» по темі самостійно;

– при доборі завдань викладач намагається використовувати всі п'ять органів почуттів і підключати інтуїцію студентів;

– викладач створює проблемні ситуації і дає можливість аналізувати перешкоди і труднощі;

Разом з тим, слід зазначити виділені нами недоліки і обмеження методу «мозкової атаки»:

-           застосування даного методу дозволяє висунути, знайти творчу ідею в найзагальнішому вигляді;

-           метод не гарантує ретельну розробку ідеї;

-           в процесі його застосування також не завжди вдається подолати інерцію мислення, оскільки іноді створюється ілюзія деякого найбільш вірогідного засобу, прийому, підходу рішення творчої задачі. Логіка мислення групи спрямовується найчастіше саме в цьому напрямі, але цей найбільш очевидний для вирішальних завдання підхід і є найчастішим помилковим.

Слід зазначити, що застосування методу «мозкової атаки» у навчальному процесі вимагає від викладача змінити і ставлення до своєї ролі в аудиторії, як до керівника процесом навчання. Це викликає у нього і певні упередження: страх втратити керівну роль у навчальному процесі; небажання мати клопіт з переробкою курсів; хвилювання втратити контроль за навчанням студентів; побоювання, що працюючи в групах, не всі студенти активні; неможливість постійно підтримувати на занятті «залізну» дисципліну і тишу [6].

Однак, всі ці недоліки і труднощі не применшують важливості використання в педагогічній практиці при вивченні природничих дисциплін методу «мозкової атаки», який забезпечує розвиток творчих особистостей, здатних мислити по-новому, самостійно ставити перед собою завдання, цілі, пропонувати нестандартні рішення, опиратись рутинному підходу, орієнтуватись більше на майбутнє, аніж на минуле.

Висновки з даного дослідження. Аналіз результатів впровадження методу «мозкової атаки» в навчальний процес при вивченні курсу «Зоологія з основами екології» дає право стверджувати, що його використання, поряд з традиційними, створює умови, які стимулюють розвиток природничо-наукових знань майбутніх вчителів початкової школи. Разом з тим, ми можемо зробити висновок і про те, що у вітчизняній педагогічній практиці метод «мозкової атаки» ще не здобув широкого застосування.

Перспективи подальших розвідок з даного напрямку. Необхідним у подальшому є впровадження у навчальну практику методу «мозкової атаки» при вивченні інших курсів природничих дисциплін, з метою комплексного аналізу впливу даного впровадження на підвищення природничо-наукового рівня студентів.

Список літератури

 

1.     Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2.     Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности (основы педагогики творчества). – Казань: Изд-во Казанского университета, 1988. – 238 с.

3.     Ахметова Д., Гурье Л. Преподаватель вуза и инновационные технологии // Высшее образование в России. – 2001. – №4. – С. 138–144.

4.     Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. – 1993. – №5.

5.     Волощук І. С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К.: Педагогічна думка, 1998. – 149 с.

6.     Грабовська С.Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи. // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Вип.15. – Ч. 2. – С. 171–176.

7.     Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике. – М., 1995.

8.     Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. – М.; Воронеж, 1998.

9.     Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке. – М.: Знание, 1975. – 62 с.

10.   «Моделі навчання» (для студентів педагогічних спеціальностей). / За ред. Т.С. Кашманової. Серія: навчально-методичні матеріали, випуск 5. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.

11.   Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998.