Сторона художньої діяльності - пізнавальна, 2-виконавча

1 сторона художньої діяльності - пізнавальна, 2-виконавча.

1 сторона - дитина бачить і оцінює те, що у неї вийшло в результаті дії руки з олівцем чи пензлем, співвідносить це з тим образом, який склався в її уяві, коректує зображення у відповідності із зразком.

Педагог активно включає дітей у процес дослідження предмета, пропонуючи кожному обвести його рукою, а потім показати його в русі у повітрі, як би обмальовуючи предмет.

Важливим прийомом в навчанні дітей техніки малювання є показ педагогом прийомів роботи. Вихователь повинен вміти показати прийоми зображення, декоративного виконання чи декоративного малюнка так, щоб показ був добре сприйнятий дітьми.

Показуючи біля дошки слід на такому ж форматі листка паперу, на якому будуть малювати діти і таким же матеріалом і інструментом. Малюнок не повинен бути малим. Деколи слід за показом, прийому зображення викликати дітей до дошки і пропонувати їм повторити тільки що показаними прийом. Велике значення має слово вчителя.

Деякі вправи для розвитку техніки малювання в художній діяльності дітей.

Вправи поділяють на дві великі групи. Одна з них спрямована на розвиток пізнавальних процесів - зорових, рухових, сприймання пропорцій і форми, образної пам'яті, мислення, уяви і спостережливості, а друга - на розвиток виконавчої сторони діяльності, практичних навичок зображальної роботи.

У молодших школярів виконавча сторона малювання відстає в своєму розвитку від пізнавальної. Основними складовими частинами компонентами малювальної дії необхідно рахувати рухові якості руки. У вправах слід звернути увагу на: ритмічний темп рухів, різну силу натиску, різні напрями руки, точність, плавність.

При засвоєнні лінії дошкільнятами має місце образне сприймання.

При навчанні школярів робиться натиск на свідоме, ціле направлене вивчення лінії, її напряму товщини, характеру.

У 1 класі школи завдання технічних вправ з малювання такі: більш інтенсивне формування навиків малювання з метою помітного розвитку художньої діяльності і разом з тим встановити певну єдність у напрацюванні навиків письма та навиків малювання. Тому вправи в 1 класі повинні проводитись значно частіше, ніж в наступних класах. При тому необхідно використовувати різні матеріали та інструменти. Вправи для учнів у 1 класі рекомендується виконувати одним кольором із ритмічним повторенням паралельних, прямих, скісних ліній.

В 2 класі вправи проводяться при знайомстві з новими матеріалами, інструментами і при освоєнні нових зображувальних прийомів.

Розвиток в дітей зорового сприймання і правильної передачі ними предметів є важливими завданнями в процесі художньої діяльності дошкільнят і молодших школярів.

Разом з тим проблема передачі дітьми простору в малюнках з урахуванням наступності в передачі просторових об'єктів, положень зображуваних предметів в процесі малювання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Особливе значення приділяється конкретизації навчально-методичних завдань і навчально-виховних прийомів, які забезпечують успіх наступності в передачі дітьми простору.

Передача в малюнках просторових відношень об'єктів означає правильне зображення форми, будови, пропорцій, величини, напряму, перспективного скорочення об'єктів.

Програма з художньої діяльності для початкових класів передбачає дальше збагачення і закріплення знань і вмінь в передачі просторових властивостей зображуваних предметів:

Правильно розташовувати лист паперу в залежності від характеру і просторового розташування зображуваного;

Правильно передавати в малюнку форму і пропорції, будову, просторове положення, колір предметів;

Правильно визначати величину зображення в залежності від розмірів листа паперу;

Передавати в малюнках простір - зображувати основу біля близько розташованих предметів на аркуші паперу, дальших - вище, зображувати передні предмети більшими ніж віддалені.

Старші дошкільнята та молодші школярі повинні знати загальні правили про будову зображуваних предметів.

Кожний із оточуючих нас предметів має в своїй основі те чи інше геометричне тіло. Звідси слідує, що діти повинні знати характерні ознаки геометричних тіл. Особливу увагу слід приділяти контуру предмета. Діти повинні попередньо проаналізувати загальні обриси зображуваного об'єкта.

Через колір діти виражають своє відношення, свої почуття до предметів і явищ дійсності. Приділяється велике значення завданню розвитку в дітей зорового сприймання кольору і правильної передачі його у малюнках.

Вимоги у програмах дитячих садків і школи.

Велике значення має попередній аналіз кольорової гамми предмета при малюванні його з натури.

Спеціальні вправи по кольору:

1.Покрити фарбою прямокутник, не виходячи за його контур.

2.Намалювати три прямокутника: 1 - червоний, 2 - жовтий, 3 – за власним бажанням.

3.Показати картину кольорову і задати питання «Чи в природі зустрічається такий колір»

ІІІ.3 Індивідуальний підхід до учнів як засіб формування інтересу в образотворчій діяльності

Дослідження проведені в експериментальному класі показали, що молодші школярі мають в основному середній рівень інтересу до художньої діяльності. Вони малюють з задоволенням тільки з натури чи декоративного малюнку, в важких завданнях не завжди розбирають самостійно , часто звертаються за допомогою .Також слід відмітити обмежений характер інтересів . Це проявляється в тому, що учнів цікавить один чи два види малювання, в основному вони пасивні спостерігачі .

Вирішення проблеми наступності не може бути повним без забезпечення високого рівня інтересу дітей до художньої діяльності. А досягти цього можна лише зацікавивши дитину, вивчивши її нахили та задатки до художньої діяльності. Як відмічалось, інтерес до навчального предмету залежить від змісту матеріалу, методів викладання ,характеру поставлених запитань , але в основній мірі він залежить від реалізації принципу індивідуального підходу до кожного учня.

Для того щоб урок малювання був цікавим, викликав емоції ,надихав вчитель повинен знати і , по мірі можливостей, враховувати індивідуальні особливості і інтереси дітей. Учитель не повинен думати насамперед про індивідуалізацію завдань для відстаючих і попередження неуспішності , але й про залучення всіх учнів до творчої діяльності.

Любе завдання із розділів малювання на теми навколишньої дійсності, роботу з натури і декоративне малювання можна виконати з врахуванням нахилів і інтересів учня. Так для дітей, які проявляють інтерес до пейзажу , можна запропонувати зобразити осінню природу рідного краю.

При врахуванні індивідуальних особливостей учнів вчитель неодмінно зіткнеться з типом учнів, які схильні до репродуктивної діяльності. Завдання вчителя в даному випадку розвивати творчі можливості школяра, стимулювати фантазію і самостійне вирішення завдань.

При індивідуальній роботі з учнями слід звернути увагу на вибір техніки виконання. Є більш легкі техніки виконання роботи, які дають непогані результати навіть у слабших учнів. Цю можливість необхідно використовувати в індивідуальній роботі з учнями.

Робота з обдарованими учнями потребує особливого підходу. Для здібних необхідно ускладнювати завдання , щоб вони не скучали на уроці , щоб у них не виникало враження ,що вони все вміють.

Час від часу вчитель повинен організовувати виставки кращих малюнків. Такі виставки зацікавлюють дітей , стимулюють творчу роботу.

Висновки

Дипломна робота має науково-теоретична та практичне спрямування. Результати дослідження показали, що:

- успіх художньої діяльності в дитячому садку і початковій школі забезпечується вмінням використовувати в школі кращі починання, які закладені у дітей в дитячому садку, шляхом поступового поглиблення програмного матеріалу, вдосконалення методів і форм роботи, встановленням внутрішнього зв'язку, застосуванням єдиної системи художнього навчання і виховання в дошкільні і шкільні роки;

- при певних педагогічних умовах використання в художній діяльності 1 класів деяких форм і змісту дошкільних закладів не буде зовнішнім копіюванням, а стане діалектичним зв'язком художньої освіти дошкільнят і школярів;

- наступність може впливати на формування художніх інтересів дошкільнят і молодших школярів, збуджувати до активного, швидкого і раціонального засвоєння естетичних сторін навколишнього життя.

- на основі наступності в художній діяльності дошкільнят і молодших школярів більш ціле направлено протікати формування їх художніх інтересів.

Список використаної літератури

1.         Бабанський Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М., 1982. - 192 с.

2.         Біленький П.О. Мова образотворчих мистецтв. - К., 1975.

3.         Божко Л.І, Ланіна І.В., Лейбіна О.О. Предметний тиждень у школі. Образотворче мистецтво. / Методичний посібник для вчителів. - Харків, 2002.

4.         Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К., 1981.

5.         Василенко Л.Л., Соколова Л.Г. Бінарні уроки у початковій школі / Матеріали до інтегрованих уроків. - Харків, 2002.

6.         Вишневський О. Реформи середньої освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи. - Дрогобич, 2001.

7.         Возрастная й педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо. – М, 1984.- 246 с.

8.         Волков К.Н.Психологи о педагогических проблемах. - М., 1981.- 56 с.

9.         Воспитание й обучение в детском саду : Сб.статей / Под ред. А.В. Запорожца. - М., 1976. - 560 с.

10.       Глинська І.П. Образотворче мистецтво. Методика навчання в 1-4 класах. К.Радянська школа, 1981. - 200 с.

11.       Демчук М. Планування нетрадиційних занять /образотворча діяльність. // Палітра педагога, 2000. - № 4.

12.       Жуковская Р.И. Игра й ее педагогическое значение. - М., 1975. - 11 с.

13.       Кайші Ю. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку. - К., 1981.

14.       Косминская В.Б., ХалезоваМ.Б. Основы изобразитедьного искусства и методика руководства изобразительной деятельностью детей. - М., 1987.

15.       Кузин В.С. Изобразительное искусство й методика его преподавания. М.,1987.

16.       Кузин В.С. Методика преподавания изобразительного искусства в 1-3 классах. - М., 1979.

17.       Любарська Л. Барви та фарби в образотворчій діяльності першокласників. //Поч.школа, 2000. - № 6.

18.       Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. М., 1977. 224 с.

19.       Младший школьник /Под ред. А.Г. Хрипковой. М., 1981. - 400 с.

20.       Подготовительная к школе группа в детском саду /Под ред. М.В. Залужской. М., 1975. 320 с.

21.       Подготовка детей к школе в детском саду: Сб. статей /Под ред. Ф.А. Сохина, Т.В. Тарунтаевой. М., 1978, 160 с.

22.       Полякова Г.А., Божко Л.І. Образотворче мистецтво / Навчально-методичний посібник для вчителів. Харків, 2001.

23.       Преемственность в обучении математике. Пособие для учителей /Сост. А. Пышкало. М., 1978. 240 с.

24.       Примерное содержание воспитания школьников / Под ред. Й. С. Марьенко, М., 1984. - 144 с.

25.        Програми середньої загальноосвітньої школи (1-4 класи). К, 1991. 238 с.

26.       Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М., 1982.

27.       Самостоятельная художественная деятельность дошкольников / Под ред. Н.А. Ветлугиной. М., 1980, 298 с.

28.       Сенсорное воспитани в детском саду / Под, ред. Н.Н. Поддьякова, В.М. Аванесовой. М., 1981. - 192 с.

29.       Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобразительного искусства. - М., 1981.

30.       Типовая программа воспитания й обучения в детском саду / Под ред. Р.А. Курбатовой, Н.Н. Поддьякова. М., 1984. - 175 с.

31.       Тихеева Е.Й. Развитие речи детей раннего й дошкольного возраста / Под ред. Ф.А. Сохина. М., 1981. - 160 с.

32.       Толстих Н. Варіант уроку образотворчого мистецтва // Поч. шк., 1997, № 6.

Додатки

•Таблиці досліджень

•Конспекти уроків

Таблиця 2.

Композиція	Колір	Фантазія	Технічні вміння
Значні порушення композиційних прийомів Деякі порушення композиційних прийомів - Правильність прийомів	Відсутність правильних кольорових відношень - Відносно правильні кольорові відношення - Правильні кольорові відношення	Відсутність фантазії Слабка фантазія Багата фантазія	Значні технічні погрішності Незначні технічні погрішності Технічні погрішності відсутні

Таблиця 3.

1 урок	Олівець		Пензлик
1клас
	Вміють тримати	Вміють проводити лінії	Сила натиску	Темп	Вміння тримати	Вміння проводити лінії	Вміння рівно замальовувати
Діти відвідували •дитячий садок Діти не відвідували дитячий садок			Слабка Сильна Слабка Сильна	Швидкий Серед ній Повільний

Тема: Малювання за уявою на осінню тематику.

Мета: Навчити дітей елементарно передавати в малюнку свої образні уявлення про навколишню дійсність і її явища, зображувати предмети на основі спостережень, проведених під керівництвом вчителя, виховувати в дітей любов до природи та естетичні смаки.

Обладнання та наочність: великий лист паперу розділений на дві горизонтальні нерівні частини; 1/3 малюнку повинна бути замальована коричневим (зображує землю), 2/3 – голубим (небо), зображення ялинки, листяних дерев відповідних розмірів, малюнки вчителя, папір, акварельні фарби, олівці.

Хід уроку. 1.Актуалізація опорних знань.

Урок розпочинається із спостережень за деревами з вікон класу.Питання до учнів в процесі спостережень:

-Які дерева ви бачите,чи можете їх назвати?

-За якими ознаками ви їх розрізняєте?

-Чи такі зараз дерева як літом?

-Чим літні дерева відрізняються від тих,які ми зараз бачимо?

-Чи всі дерева змінюються восени?

-Який стовбур у дерев, де він товстіший, де тонший, як розміщені гілки,листя на дереві? Вчитель узагальнює :

а)дерева різних порід відрізняються одне від одного за кольором стовбура,за листям і розміщенням гілок;

б)стовбур у всіх дерев товстіший внизу і тонший у верху;

в)листя на деревах восени дуже різноманітне за кольором,воно має жовті ,червоні відтінки; листя на деревах менше і воно падає,лежить на землі.

2.Мотивація навчальної діяльності

Вчитель повідомляє тему і мету уроку.

З.Пояснення і демонстрація правильних прийомів роботи.

Вчитель показує зображення ялинки,берези,дуба.3а допомогою вчителя діти встановлюють загальні ознаки і характерну різницю між різними породами дерев. Потім вчитель на дошці показує як правильну послідовність малювання дерев.

Далі він пояснює дітям,що малюнок треба зробити на всю сторінку альбому; при цьому він показує як треба його покласти;пояснює,що перш ніж малювати дерева,треба провести лінію для позначення землі і неба,демонструючи при цьому наочність.

4.Виконання практичної роботи.

Поки діти малюють,вчитель обходить парти,нагадує дітям про будову дерева. Відібравши два-три малюнки,він показує їх класу,пояснюючи при цьому ,що добре і що погано.

Діти з допомогою вчителя виправляють свої помилки і починають розфарбовувати малюнки олівцями та фарбами. Вчитель дає вказівки як розфарбовувати малюнок:перш ніж розфарбовувати дерева,треба розфарбувати небо і землю. Треба звернути увагу дітей,щоб вони не залишали біля землі не зафарбовану полосу,як це вони часто роблять. Після цього можна братись за розфарбовування дерев.

б. Домашнє завдання

Вчитель пропонує дітям закінчити малюнок вдома,а також просить дітей на наступне заняття принести листя різних порід дерев.

Чи знаєте ви, чому Сонечко не виглядає з свого віконечка?Його тітонька Хмара не пускає.

Одного разу відпустила тітка Сонечко погуляти .Та воно не вбереглося,простудилося,бо скупалося у холодній річці. Тяжко захворіло Сонечко. Лікує його тітонька. Чаєм із малини напуває,гуляти не пускає.

Тож як Сонечка не видно, знайте, що воно захворіло. Його хмарки теплою ковдрою вкривають і від хвороби лікують.

3.Повідомлення теми уроку.

-Але ми будемо малювати сонечко, яке не хворіє,а виглядає із-за хмарок і посилає нам на землю свої ніжні промінчики.

4.Розповідь вчителя.

-Подивіться уважно на цей предмет (тарілка).Це тарілка. Як видумаєте,що спільного між тарілкою і сонцем?(однакові за формою)

-Вони мають однакову форму ,яка називається колом. А ось це діти тенісна ракетка,вона має інший вигляд:у неї коло ніби видовжене,сплюснуте. Така форма називається

- овал. Приблизно таку форму мають хмарки.

5-Підготовчі вправи.

_Давайте навчимось креслити в повітрі коло та овал(учні вправляються з олівцем в руці ,а поті м малюють коло та овал на папері)

б. Пояснення .(Учитель малює сонечко на великому аркуші,прикріпленому до дошки,пояснюючи хід роботи)

-Подивіться уважно на дошку,як правильно малювати. Беремо пензлик і розводимо фарбу жовтого кольору водою на палітрі. Малюємо коло ,не відриваючи руки і зафарбовуємо його трохи притискаючи пензлик до аркуша,щоб мазки були товстими. А тепер намалюємо промінчики. Вони у нього ніжні і тоненькі. Шоб намалювати їх такими,треба малювати кінчиком пензлика, з легка торкаючись паперу. Ми говорили,що наше сонечко посміхається,то давайте намалюємо йому ротик,носик,очки. Але для того,щоб намалювати іншою фарбою поверх якоїсь потрібно почекати поки висохне перша фарба. А ще обов'язково змочити пензлик водою ,щоб змити попередню фарбу .А поки фарба сохне, я розкажу вам віршик.

Сонячний зайчик

Спати лягає,

Скраю подушки

Світло дрімає,

Сам прокидається,

Скочить із хати, Сонечку - мамі Сон розказати.

-Фарба жовта вже підсохла і ви можете малювати очі,носик чорною фарбою,а ротик червоною. Для того,щоб сонечко посміхалось ,ротик слід малювати дугою,а кінчики губ підняти доверху.

А тепер намалюємо хмарки. Вони мають форму хвилястого овалу і можуть бути різні:великі і малі.

б. Практична робота.

-Діти виконують поставлене завдання. Т.Перевірка робіт і виставлення оцінок.

-Показ кращих робіт з поясненням .

-Підведення підсумку уроку.