Бесіда

1. Бесіда.

Діти, ви вже знаєте, що таке паузи і де їх слід робити, читаючи тексти. Сьогодні ми розглянемо їх тривалість. Не всі паузи однакові за тривалістю. Одні з них вимагають короткої мовчанки, інші — довшої.

Прочитайте мовчки один абзац тексту, вдумайтесь у прочитане і олівцем позначте місце пауз.

Перевіривши правильність позначок, вчитель зосереджує увагу дітей на слуханні.

— Зараз я читатиму текст, а ви прислухайтесь, чи однаково я мовчатиму на місці кожної паузи, чи не однаково. Помічайте ті місця, де я мовчатиму довше.

Після читання сприймання тривалості пауз обговорюються. Одночасно вчитель рекомендує довші мовчанки позначати двома рисочками, а тривалі — трьома.

2. Переконавши дітей у тому, що паузи бувають різної тривалості, вчитель пояснює, як виміряти і позначити тривалість на письмі.

— А тепер, діти, зверніть увагу ще раз на текст. Короткі паузі припали на середину речень, довгі — на кінець, а тривалі — на кінець абзаца. Короткі паузи позначені однією рискою, довгі — двома, а тривалі — трьома. Отже, вам слід пам'ятати, що:

а) коротку паузу ми найчастіше робимо в середині речення, бо відокремлюємо нею тільки групу слів або н окремі слова;

б) довгу — робимо в кінці речення, бо відокремлюємо одну закінчену думку від іншої, тобто речення від речення;

в) тривалу паузу робимо після абзаца, тобто після групи речень, що виділяються на полях сторінок відступом.

— Правда, — пояснює далі вчитель, — бувають випадки, коли в середині речення слід робити довгу паузу. І в кінці речення може бути коротка. Це залежить від того, наскільки тісно пов'язаний зміст мовних тактів у реченні, а також речень між собою. Зрозумійте, найкращій спосіб визначення тривалості пауз — це уміння глибоко вникнути у зміст тексту, виявити зв'язок між змістом самих мовних тактів і речень між собою. Чим ближчі за змістом мовні такти між собою у реченні чи й самі речення, тим коротша між ними тривалість пауз. І навпаки, чим далі за змістом мовні такти у реченні чи й самі речення між собою, тим довша тривалість пауз між ними.

Звечоріло; //ніч заходить, /

місяць з хмари не виходить; //

ані зіроньки не мріє, /

тільки сніг кругом біліє. ///(45)

Щоб учні краще засвоювали сутність тривалості пауз, бажано проводити з ними вправи на визначення зв'язку речень, мовних тактів за змістом і постійно їх закріплювати. Але спочатку треба підвести їх до такого розуміння, переконати прикладами.

1. Зимонько-снігурочко, /

наша білогрудочко, /

не верти хвостом, /

а хрусти тихесенько, / рівненько, /гладесенько / срібненьким сніжком. //(64)

2. Ясні зорі, //тихі води, /

далина орлина, //

за заводами заводи... //

Це — /моя Вкраїна. ///

(Ясні зорі, тихі води. В. Сосюра)

— У першому прикладі, — пояснює вчитель, — мовні такти між собою тісно пов'язані за змістом і складають речення. Зміст його становить звертання до зимоньки-снігурочки, тому й паузи між мовними тактами короткі. У другому прикладі у першому реченні, нема такого тісного зв'язку. Кожний мовний такт має свій власний зміст, незалежний один від одного. Після кожного з них можна поставити крапки, зробивши їх таким чином окремими реченнями, і зміст від цього не зміниться. Всі ж вони разом становлять перелік понять, які узагальнюються наступним реченням. Тому паузи між мовними тактами довгі, а в кінці речень — тривалі.

Отже, в першому прикладі за допомогою пауз, їх тривалості передаємо тільки зміст звертання, а в другому — красу, простір і багатство країни.

Після цього вчитель перечитує тексти, витримуючи тривалість пауз, і аналогічну роботу пропонує учням.

Заняття 3

На закріплення у теоретично-практичному плані умінь визначати тактові і головні наголошені слова в тексті можна запропонувати учням самостійно опрацювати приклад із переліком рівноправних за змістом тактових наголошених слів, з яких останнє завершує собою зміст речення, наприклад:

Навесні

  

Надійшла весна / прекрасна. /

   

многоцвітна, / тепла. / ясна. /

 

ніби дівчинка в вінку. //

  

Ожили луги. / діброви. /

  

повно гомону. / розмови /

 

і пісень в чагарнику. (196)

— Розкрийте читанку на стор. 196. Прочитайте мовчки вірш І. Франка «Навесні». Продумайте зміст. Зробіть позначки пауз і наголошених слів.

Після читання вірша учні пояснюють зміст, відповідають на запитання вчителя.

Щоб спрямувати увагу дітей на правильне, послідовне розкриття змісту твору і виправданих ним пауз та наголошених слів, вчитель ставить запитання:

— Чому перед словом «прекрасна» ми робимо паузу, а слово «весна», що перед нею: наголошуємо? (Відп.: тому що «надійшла весна» — це головна частина речення. Всі інші її пояснюють. Ми дізналися про весну, яка вона (прекрасна, многоцвітна, тепла, ясна) і з ким порівнюється (ніби дівчинка в вінку). Тому слова «весна», «прекрасна», «многоцвітна», тепла», «ясна» читаються з підвищенням голосу, бо розвивають думку, а слово «дівчинка» — з пониженням голосу, бо ним завершується думка першого речення. Друге речення розкриває нам зміни, які відбулися з приходом весни: ожили луги, діброви, гомін, пісні. Тому слова «луги», «діброви», «гомону», «розмови» наголошуються і читаються з підвищенням голосу (висхідною мелодикою), бо розвивають думку, а слово «пісень» з пониженням голосу (спадною мелодикою), бо завершує думку.

— У вірші маємо яскравий приклад того, — закріплює вчитель значення головного наголошеного слова і голосове його оформлення в реченні, — що будь-який перелік понять (предметів, явищ, ознак тощо) передається підвищенням голосу (висхідною мелодикою) і завершується спадом голосу (спадною мелодикою) на останньому.

Далі підводить учнів до виразного читання вірша.

А тепер уявіть собі картину весни, зображену у вірші, і скажіть, який настрій вона у вас викликає — веселий, радісний чи нерадісний, сумний? (Відп.: Картина весни, зображеної у вірші, викликає у нас радісний настрій).

Правильно, — стверджує учитель. — Вірш сповнений радістю, яка передається особливо через наголошені слова. Хто ж прочитає вірш так, щоб ми усі відчули цю радість?

Читають вірш бажаючі учні.

Для того, щоб визначити рівень сформованості уміння виразно читати вірші після спеціального навчання, був проведений контрольний експеримент в двох класах: експериментальному 2 «В» - 21 людина і контрольному 2 «Б» - 21 людина в ЗОШ №1 М. Тернополя. Експеримент проводився в квітні 2008 року.

Робота по формуванню навиків виразного читання ліричних віршів за програмою даного експерименту виявилася ефективною. Результати викладені в контрольному експерименті.

Для того, щоб визначити рівень сформованості уміння виразно читати вірші після спеціального навчання, був проведений контрольний експеримент в двох класах: експериментальному 2 «В» - 21 людина і контрольному 2 «Б» - 21 людина в СОШ №1 м. Тернополя Експеримент проводився в квітні 2008 року.

Дітям з обох класів було запропоновано виразно прочитати напам'ять вже знайомий вірш О. Олеся «Веснянка».

Порядок проведення контрольного зрізу.

Кожен з учнів виразно читає вірш напам'ять. Сформованість навичкок виразного читання віршів здійснювалася за наступними критеріям:

-    правильний словесний наголос;

-    правильне дихання;

-    зміна сили голосу;

-    правильна інтонація;

-    правильна постановка фразового і логічного наголосу;

-    правильна постановка пауз;

-    оптимальний темп читання.

Отримані дані підраховані і приведені в кількісному і процентному співвідношенні

Результати даного експерименту показують, що після спеціального навчання в експериментальному класі підвищився рівень сформованості навиків логіко-емоційної виразності читання віршів.

-    Уміння правильно управляти диханням збільшилося на 19 %;

-    Уміння змінювати силу голосу – на 28 %;

-    Уміння вибирати потрібну інтонацію – на 19 %;

-    Уміння правильно ставити фразовий і логічний наголос – на 24%;

-    Уміння правильно ставити паузи – на 23 %;

-    Уміння читати з потрібним темпом – на 28 %.

По цих результатах можна зробити висновок, що найефективніше була робота над формуванням таких компонентів виразності, як сила голосу, темп читання і постановка фразового і логічного наголосу. Рівень сформованості останніх компонентів виразності (інтонації, пауз, дихання) також зросли.

Висновки

Отже виразне читання як вищий тип читання – це уміння використовувати основні засоби виразності для віддзеркалення в читанні свого розуміння, оцінки змісту і сенсу тексту, відношення до нього, прагнення з найбільшою повнотою і переконливістю донести все це до слухача або аудиторії.

Формування в учнів навичок виразного читання у плані завдань основних положень теорії і практики виразного читання — це методи і прийоми роботи над засобами логіко-емоційної виразності читання: паузою, логічним наголосом, емоційним зарядом наголошених слів, мелодикою і темпом.

Найширше застосовується виразне читання в початкових класах на уроках (класного й позакласного) і розвитку мовлення. Без роботи над виразністю читання вони втрачають свій зміст і завдання. І як би ми не виправдовували методику проведення таких уроків, навіть кращу з кращих, все одно вона залишиться малоефективною. І це тому, що, по-перше, методику читання як таку не можна розглядати без засобів логіко-емоційної виразності читання. Уроки читання як навчальний предмет покликані забезпечити розвиток у дітей навичок правильного, свідомого, швидкого і виразного читання і, по-друге, сприяти всебічному розвиткові учнів через зміст художніх і публіцистичних творів.

У даній роботі описаний педагогічний експеримент, який проходив в 3 етапи. Не першому етапі був проведений констатуючий експеримент метою якого, було виявлення початкового рівня сформованості навиків виразного читання знайомого вірша.

Результати констатуючого експерименту показали, що ці навики у дітей розвинені на невисокому рівні.

Щоб підвищити рівень сформованості навиків виразно читати вірші застосовуючи засоби логіко-емоційної виразності читання був розроблений і проведений формуючий експеримент. Програма формуючого експерименту включає два взаємозв'язані напрямки:

1)  Робота над сприйняттям вірша (робота над мовними особливостями вірша)

2)  Робота над компонентами виразності: постановка пауз і наголосів, дихання, сила голосу, темп читання, інтонація.

На третьому етапі був проведений контрольний експеримент з метою, виявлення сформованості навиків виразного читання віршів після спеціального навчання.

Результати педагогічного експерименту показали, що при спеціальному навчанні формування у молодших школярів навиків використовувати засоби логіко-емоційного виразного читання ефективно на матеріалі віршів.

По закінченню педагогічного експерименту, під час якого було проведено 3 уроки, спрямовані на формування навиків виразного читання віршів, були отримані такі результати:

-    Уміння правильно управляти диханням збільшилося на 19 %;

-    Уміння змінювати силу голосу – на 28 %;

-    Уміння вибирати потрібну інтонацію – на 19 %;

-    Уміння правильно ставити фразовий і логічний наголос – на 24%;

-    Уміння правильно ставити паузи – на 23 %;

-    Уміння читати з потрібним темпом – на 28 %.

Ці результати показують, що у дітей початкової школи можна сформувати навики виразного читання віршів, якщо на кожному уроці приділяти цьому увагу.

Для полегшення роботи над виразністю читання учням можна запропонувати пам’ятку «читай виразно».(Додаток 2)

Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах, дописування віршів, казок.

Робота з художнім текстом на уроці – це зустріч із прекрасним, пошуки та відкриття, спілкування дітей з учителем та автором. Лише такий підхід методики уроку можна вважати сучасним.

А завдання вчителя початкових класів – виховати в учнів естетичне сприймання художніх творів, допомогти їм усвідомити моральну красу персонажів. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованих уроків.

Вдосконалення навичок правильного, свідомого, виразного, швидкого читання, творчі завдання сприяють не лише заохоченню до роботи з текстами, книгами, але й допомагають пізнавати великий і складний світ навколо себе маленькій людині, що прагне самоствердитися в ньому і виявити себе як особистість.

Список використаної літератури

 

1.    Аксенов В.Л. Искусство художественного слова. – М.: Просвещение, 1954, С. 64-125

2.    Аксенов В.М. Искусство художественного слова. – М.: Работник просвещения, 1962. – 244 с.

3.      Артоболевский Г. В. Очерки по художественному чтению.— М.: Просвещение, 1959.— 267 с.

4.      Баженов М. М. Виразне слово.— К.: Рад. шк., 1940.— 162 с.

5.      Баженов Н. М., Черкашин Р. А. Выразительное чтение.—X. : Изд-во Харьк. ун-та, 1970.—212 с.

6.    Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., 1979.

7.    Блинов И.Я. Выразительное чтение и культура устной речи. – М.: Просвещение, 1946. С. 153 - 165

8.    Бондаренко Н. Читання як проблема методики навчання української мови. // Дивослово. – 2004. - №12. – с.19-25.

9.      Бугайко Т. Ф., Бугайко Ф. Ф. Навчання і виховання засобами літератури.— К. : Рад. шк., 1973. — 175 с.

10.  Буяльський Б.Г. Поезія усного слова. – К.: Радянська школа, 1969. – 168 с.

11.    Вербовая Н. Н. и др. Искусство речи.— М.: Искусство, 1977.—298 с.

12.  Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М.: Работник просвещения, 1954. – 287 с.

13.  Г.С. Костюк. Психологія. – К.: Радянська школа, 1968. – 568 с.

14.    Горбушина Л. А. Выразительное чтение и рассказывание. — М.: Просвещение, 1975.— 142 с.

15.    Горчаков Н. Режиссерские уроки К. С. Станиславского. — М.: Искусство, 1952.— 574 с.

16.  Григорчук А, Протопопова М. Проектна діяльність учнів на уроках читання. // Початкова школа. – 2007. - №1. – с.14-18.

17.  Ґудзик І.П. Робота над змістом твору //Початкова школа. - № 11. - 1993.

18.  Джежелей О.В., Ємець Л.І. Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. - 1994. - № 7. – С. 43-46.

19.  Жинкин Н.И. Психологические основы развития речи. – М.: Просвещение, 1966. С. 23 -60.

20.  Жубрид С. Цікаві завдання до уроків читання. // Початкова школа. – 2004. - №1. – с.23-25.

21.  Завадская Т.Ф. Методика выразительного чтения. – М.: Просвещение, 1985. - С. 57-59.

22.  Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению. - М.,- 1991.

23.  Заховаймо Г.М. Урок виразного читання як засіб осягнення змісту художнього твору. // Зарубіжна література. – 2006. - №4. – с.22-25.

24.  Исаковский М.В. О поэтическом мастерстве. – М.: Сов. писатель, Изд. 3-е, доп., 1960. С. 28 – 43.

25.  Капська А.Й. Виразне читання на уроках літератури. – К.,1980. – С.22-35.

26.  Качурин М. Г. Выразительное чтение в VIII—Х классах. Л., 1960, с. 76.

27.  Керівництво і контроль за читанням у початкових класах. Методичні рекомендації. - К., 1995.

28.  Кузьміна Н., Коршун Т. Проблема підвищення рівня мотивації на уроках читання. // Початкова школа. – 2007. - №3. – с.26-28.

29.    Методика выразительного чтения. / Под ред. Т. Ф. Завадской.—
М.: Просвещение, 1977.— 175 с.

30.    Найдёнов Б. Выразительность речи и чтения. - М., 1969.

31.    Найдёнов Б. С. Выразительность чтения и речь.— М.: Просвещение, 1969.— 259 с.

32.    Найдёнов Б. С. и др. Выразительное чтение.— М.; Просвещение, 1964,— 183 с.

33.    Найденов Б. С., Завадская Т. Ф., Соловьева Н.М. Выразительное чтение. – Пособие для студентов пединститутов – М.: Просвещение, 1972. – С. 34 -190.

34.  Науменко В. Орієнтовне планування уроків читання. // Початкова школа. – 2005. - №3. – с.31-36.

35.  Науменко В. Програма читання. 4 клас. // Початкова школа. – 2004. - №8. – с.26-33.

36.    Никольская С. Техника речи. - М., 1978.

37.  Ніколаєва Л.О. Слово вчителя як спосіб емоційного впливу на учнів // Новітня філологія. – 2005. – №2 (22). – С. 111-120.

38.  Олійник Г.А. Виразне читання. – К., 1995.

39.    Острогорский В. Беседы о преподавании словесности. — СПб., 1885—110 с.

40.  Потебня А.А. Мысль и язык. – К.: Синто, 1993. – 189 с.

41.  Присяжнюк Н. Особливості формування навички читання у 2 класі шкіл з російською мовою викладання. // Початкова школа. – 2005. - №3. – с.12-16.

42.  Рапорт С. Искусство и эмоции. - М., 1986.

43.  Розвиток навички читання. Методичні рекомендації. - К., 1993.

44.  Рубинштейн Л.С. Основы общей психологии. – М.: Педагогика, 1989. – Т.1. – 485 с.

45.    Рыбникова М. А. Выразительное чтение // Избр. тр.— М. Изд-во АПН РСФСР, 1958 —С. 365—388.

46.  Рыбникова М. А. Очерки по методике литературного чтения. М., 1963, с. 146.

47.  Савченко О. Варіативність побудови уроків читання. // Початкова школа. – 2006. - №9. – с.3-8.

48.  Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка» 4 клас (Частина перша). // Початкова школа. – 2004. - №8.

49.  Сагач Г. Риторика – Вид.2. – К., 2000. – 556с.

50.  Сальникова Т.П. Методика обучения чтению - М.: Просвещение, 1996. С. 111- 154.

51.  Сащак Н. Культура мови та мовлення // Рідна школа. – 2006. - № 3. – С.43-46.

52.  Семчук Д. Культура української мови // Українська мова та література. – 2003. – число (325-327), червень. – С.6-10.

53.  Симонов В.П. Метод Станиславского. – М., 1962.

54.  Синиця І. Психологія усного мовлення. – К., 1974. – 206с.

55.  Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст. Початкова школа. - №12. - 1996. – С.56-62

56.  Скіпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання. Початкова школа. - №4. - 1996. – С.46-51

57.  Соловьева А. М., Завадская Т. Ф. Выразительное чтение в 4—8 классах. М., 1983, с. 30.

58.  Станиславский К.С. Сочинения: В 9 т. – М.: Мысль, 1990. – Т.3. – 583 с.

59.    Станіславський К. С. Моє життя в мистецтві.— К.: Мистецтво, 1955.—480 с.

60.    Станіславський К. С. Робота актора над собою.— К.: Мистецтво, 1953.—670 с.

61.  Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1987. – 190 с.

62.  Эльконин Д.Б. Как учить детей читать // Педагогика и психология.- № 4. - 1976.

63.  Язовицкий Е. Выразительное чтение как средство эстетического воспитания.- М., 1987.

Додаток1

Засоби логіко-емоційно виразності читання

Додаток 2

 

Пам’ятка «Читай виразно»

1. Перечитай текст уважно. Визнач зміст, думки, почуття, настрій і переживання героїв, автора.

2. Визнач своє ставлення до подій.

3. Подумки уяви собі їх.

4. Виріши, що будеш повідомляти при читанні слухачам, що вони повинні зрозуміти (яке твоє завдання як читця).

5. Обміркуй відповідно до цих завдань і обери інтонаційні засоби – тон, темп, читання, поміть паузи, логічні наголоси.

6. Прочитай спочатку текст вголос для себе. Не забудь, що ти промовляєш текст перед слухачами і спілкуєшся з ними.

7. Прочитай текст виразно.

Додаток 3

 

ВЕСНЯНКА

А вже красне сонечко

припекло, припекло,

ясне-щире золото

розлило, розлило.

На вулиці струмені

воркотять, воркотять.

Журавлі курликають

та летять, та летять

Засиніли проліски

у ліску, у ліску...

Швидко буде земелька вся

в вінку, вся в вінку.

Ой сонечко-батечку,

догоди, догоди!

А ти, земле-матінко,

уроди, уроди!

Олександр Олесь.