Навигация
Стратегія розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності
56614
знаков
1
таблица
0
изображений
3.2 Стратегія розробки концепції шкільної соціально-педагогічної діяльності
1. Створення творчої групи для розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції загальноосвітнього навчального закладу, до складу якої можуть увійти члени дирекції школи, соціальний педагог, педагог-органі-затор, шкільний психолог, класовод, звільнений класний керівник, активні вчителі, співробітники, батьки, представники громадськості, науковий консультант. Зважаючи на міждисциплінарну специфіку процесу соціалізації у складі творчої групи об'єднати, насамперед, фахівців, які змогли б обґрунтувати концепцію з позицій культурології, соціології, психології, соціальної педагогіки та соціальної роботи.
2.Орієнтація на те, що сутністю соціально-педагогічної діяльності школи є створення шкільного і позашкільного культурно-виховного простору через організацію суспільної життєдіяльності школярів, який сприяв би позитивному розвитку їх внутрішньоінтенційної спрямованості в руслі вимог європейського Кодексу виховних цінностей.
3. Розглядати соціальну роботу в школі як один із аспектів соціально-педагогічної діяльності, пам'ятаючи, що орієнтація лише на неї здатна створювати ефект «сизифової праці», коли доводиться усувати наслідки, не зачіпаючи їх причин.
4.У визначенні об'єкта соціально-педагогічної діяльності орієнтуватися не лише на дітей-жертв несприятливих умов соціалізації, а на кожного школяра як особистість, котра заслуговує власного автентичного самовизначення, цілеспрямування на шляху самореалізації, створення найсприятливіших умов для скорочення в майбутньому стартового періоду акме.
5. Об'єктом соціально-педагогічного впливу вважати також батьків учнів, оскільки діти, у випадку необхідності, стають ефективним інструментом цього процесу.
6.Суб'єктом соціально-педагогічної діяльності вважати всіх членів педагогічного колективу, батьків, представників громадськості, наукових консультантів, зважаючи нате, що виняткову відповідальність за організацію та результати цієї діяльності несуть члени адміністрації школи, особливо, заступник директора з виховної роботи, соціальний педагог, педагог-організатор, шкільний психолог, класоводи, звільнені класні керівники.
7. Базовою основою для змісту соціально-педагогічної діяльності загальноосвітнього навчального закладу може бути Конвенція ООН про права дитини (1989), Концепція національного виховання (1994), постанова «Про вдосконалення керівництва виховною роботою в закладах Міносвіти України» (1994), «Концепція виховання у національній системі освіти» (1996), «Національна програма «Діти України» (1996), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, сучасний вітчизняний та зарубіжний досвід соціально-педагогічної діяльності.
8.Визначення методів та форм соціально-педагогічної діяльності в узгодженні з метою її, назрілими завданнями, потребами та наявними засобами і можливостями.
А.Малько пропонує також структурно доцільну модель соціально-педагогічної діяльності освітнього закладу. У випадку незначних змін чи доповнень, викликаних специфікою діяльності певного загальноосвітнього навчального закладу, її можна використати як вихідну основу для створення власної. Вона складається з внутрішньої та зовнішньої частин соціально-виховної діяльності закладу, які взаємодоповнюють одна одну. Внутрішкільна соціально-педагогічна діяльність полягає в діагностуванні об'єктів соціального виховання, управлінні соціально-виховною діяльністю. На основі діагностування (соціологічного, психологічного, педагогічного, соціально-педагогічного) рівня сформованості соціального досвіду, соціальної вихованості, потреб та інтересів дітей, плануються заходи соціального працівника з охорони та захисту прав дитини. Поряд із цим проектується здійснення соціального виховання за трьома напрямами: організація життєдіяльності з метою формування людяності; соціально-педагогічна корекція позицій та поведінки дитини, відхиленої від допустимих норм; соціально-педагогічна реабілітація. Реалізація цих частин соціального виховання відбувається у процесі створення та функціонування культурно-виховного простору школи. Він складається з таких взаємопов'язаних виховних сфер: традицій школи (історія, свята, гімн, герб, прапор, норми одягу, вітання тощо), виробництва (навчальний процес, догляд за приміщенням школи, присадибними ділянками, третій трудовий семестр), інформаційної системи (бібліотечно-інформаційний центр, газета, телебачення, радіо, комп'ютерна мережа, архів), мистецтва та дозвілля (гуртки, секції, клуби, театри, музеї, художня і музична школи), економіки (грошова одиниця, стипендії, гранти) тощо.
«Культурно-виховний простір школи, - небезпідставно вважає А.Малько, - в умовах демократизації суспільства має будуватися на принципі самоуправління, тому провідна роль в оновленні соціального виховання належить таким виховним сферам: самоуправління (парламент, рада, шкільний кооператив, загальні збори), право і політика (писані закони школи, суд, боротьба за досягнення бажаних змін шкільної життєдіяльності законними і моральними засобами), громадська думка (моральні закони, соціальні цінності школи), соціальна робота (самозахист та самодопомога дітей)» [14, 36-40].
3.3 Стратегія зовнішньої соціально-педагогічної діяльності загальноосвітнього навчального закладу
1. Діагностування учнями, вихователями, класними керівниками під керівництвом заступника директора з виховної роботи та соціального педагога культурного рівня мікрорайону з виділенням таких аспектів цього рівня: соціального, економічного, політичного, демографічного, етнічного та релігійного.
2. Визначення на основі результатів діагностування сприятливих і несприятливих можливостей для соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні.
3. Планування соціально-педагогічних заходів із метою оптимального використання сприятливих можливостей соціалізації школярів у мікрорайоні та заходів з метою подолання несприятливих можливостей для соціального виховання.
4. Вивчення класоводами, вихователями та класними керівниками соціально-культурних умов сімей, у яких проживають учні. Складання на основі зібраних даних соціальних паспортів класних колективів [22, 356].
5. Використання соціальних паспортів класів з метою надання соціально-педагогічної та можливої матеріальної допомоги тим сім'ям, які потребують цього у першу чергу.
6. На основі вивчення соціальної інфраструктури мікрорайону спланувати заходи з метою організації та самоорганізації дозвілля школярів. Насамперед, передбачити створення спортивних майданчиків та підготовку з числа колишніх учнів школи громадських інструкторів із різних видів спорту, представлених матеріальними засобами майданчика.
7.Організувати за місцем проживання учнів, за прикладом шведської молоді, молодіжне товариство спортивно-екологічного спрямування «Чистий, чиста, чисте». Продумати атрибутику його та зміст і форми заходів, спрямованих на виховання бажань поєднати екологію зовнішнього середовища з екологією душі.
8.Для підготовки соціально-педагогічних заходів у мікрорайонах продумати форми та методи співробітництва загальноосвітніх навчальних закладів із місцевими органами влади, засобами інформації, різноманітними громадськими організаціями, культурно-дозвіллєвими закладами та організаціями, правовими та судовими органами, медичними закладами, виробничими колективами, закладами соціального забезпечення, службами у справах неповнолітніх та сім'ї й молоді, відомими, авторитетними в краї людьми: представниками господарського, громадського, спортивного, мистецького життя.
3.4 Стратегія управління соціально-педагогічною діяльністю загальноосвітнього навчального закладу
1. Створюючи творчу групу для розробки індивідуальної соціально-педагогічної концепції загальноосвітнього закладу, в структурі її передбачити елементи самоконтролю, контролю, корекції та звітності.
2.Аналіз діагностичних досліджень з метою виявлення соціально-педагогічних ситуацій, які потребують посиленого контролю з боку адміністрації школи.
3.Вивчення ефективності діяльності соціалізуючого простору школи, окремих фахівців, які працюють у цьому просторі, з метою доцільної корекції їх діяльності або надання відповідної методичної допомоги.
4.Налагодження зв'язків із випускниками школи, виробничими колективами, організаціями та установами, які знаходяться в мікрорайоні школи, активістами батьківського комітету з метою залучення їх до соціально-педагогічної діяльності та інтеграції культурно-виховного простору школи з культурно-виховним простором мікрорайону.
Похожие работы
... -педагогічного патронату, забезпечення взаємодії з сім'єю, поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку [3]. Мета – проаналізувати особливості діяльності соціального педагога в дошкільному навчальному закладі (ДНЗ). Про актуальність соціально-педагогічного патронату на сучасному етапі, можливість уникнення проблем, що призводять до напруження і ...
... ії та досягненню загальної мети - перевиховання неповнолітніх засуджених. Висновки Підсумовуючи перший розділ можна сказати, що при розробці теоретико – методологічних основ діяльності соціального педагога в установах пенітенціарної системи для поліпшення умов перебування, навчання, трудової діяльності і ресоціалізації особистості неповнолітнього засудженого необхідно дотримуватись основних ...
... соціальних служб та соціальних професій. При цьому, виходять з міркування, що і безпритульні, і діти, і молодь, яка живе у бідності, потребують не лише матеріальної, але й педагогічної підтримки. Соціальна і соціально-педагогічна робота представляє собою особистісну службу допомоги людям і направлена на вирішення всієї сукупності проблем в контексті "особистості і навколишнього середовища", де в ...
... стом для людини. Для формування основних підструктур людини, для досягнення їм зрілості й суб'єкта спілкування, пізнання й діяльності, як індивідуальності сприятливим є період ранньої зрілості. Розділ 2. Структура спрямованості особистості соціального педагога 2.1 Особливості професійної діяльності соціального педагога Зміст роботи соціального педагога відповідно до кваліфікаційної ...
0 комментариев