1.3 Особливості проведення уроків трудового навчання в початковій школі

Сьогодні, коли у шкільне життя починають впроваджуватися стандарти початкової освіти, постає необхідність у зміні підходів до організації та здійснення професійно-педагогічної діяльності, зокрема, і в освітній галузі "Технології", до якої належать згадані предмети. Наголос у цій сфері робиться на формуванні не виконавця, а цілісної особистості, здатної до творчого, конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії. Це означає, насамперед, що діти з допомогою вчителя мають знайти місце для докладання своїх сил, розуму, здібностей, знань і умінь у найближчому оточенні: в родині, в школі, у дворі чи селі. При цьому вони мають навчитися враховувати і використовувати існуючі ресурси.

Нова програма з трудового навчання орієнтує на конструктивно-технологічний підхід до розв'язання трудових завдань на уроках. Це передбачає формування в учнів умінь знаходити необхідну для досягнення мети інформацію, висувати та обґрунтовувати, ідеї щодо розробки конструкції і технології виготовлення виробу, обирати найраціональніші з них, планувати та організовувати трудовий процес для виконання задуму, оцінювати результати, коригувати свою діяльність, представляти одержаний результат, з'ясовувати умови вдосконалення та реалізації виробів за призначенням. Усі перелічені аспекти предметно-перетворювальної діяльності мають реалізуватися в сумісній трудовій діяльності учнів, об'єднаних у творчі групи, у яких створюються передумови для виховання почуття відповідальності, підприємливості, культури поведінки і ділового спілкування.

Основним шляхом трудового навчання молодших школярів за даним підходом є проектування. Включення учнів у цей складний процес відбувається поступово, поетапно і, відповідно, окремі елементи проектної діяльності використовуються вчителем на звичайних уроках праці упродовж навчального року.

Основна увага на них приділяється навчанню дітей розв'язувати проблемні завдання щодо створення виробу, а не його репродуктивного виготовлення. Створити ж педагогічну ситуацію вільного вибору різних за складністю трудових завдань, як пропонується у пояснювальній записці до програми, найкраще дозволяють узагальнюючі практичні роботи, які проводяться по завершенні вивчення окремих модулів.

Вся діяльність вчителя початкових класів повинна бути спрямована на формування в учнів умінь спостерігати навколишній світ і оволодівати прийомами зображення (живопис, графіка, аплікація, ліплення, декоративно-прикладна діяльність, конструювання на основі дизайну). Велику увагу потрібно приділяти створенню умов для розкриття творчих здібностей школярів, формуванню трудових навичок та вмінь, вихованню любові й поваги до праці, розвитку художньо-естетичного смаку. Обладнання кабінету художньої праці дозволяє по-новому використовувати навчально-матеріальну базу, застосовувати технічні та інші засоби навчання, забезпечує чітку систематизацію програмового матеріалу, курсу «Художня праця», організацію занять на науковій основі.

Спираючись на нові психолого-педагогічні ідеї (О. Я. Савченко, Ю. 3. Гільбух, С. А. Коробко та ін.) відносно індивідуального диференційованого підходу до навчання дітей, багато вчителів поставлять в центр своєї уваги особистість учня, його індивідуальність, рівень підготовки, бажання і здатність учитися, характер, життєві прагнення. Це дає змогу організувати працю таким чином, щоб кожен учень заохочувався до творчості не лише за бажанням, але й з урахуванням своїх можливостей. Заохочення здійснюється двома шляхами: в процесі обов'язкових уроків з художньої праці та під час поурочних занять, що будуються за індивідуальними інтересами дітей і їхніми можливостями. Розвитку творчої активності школярів сприяє не тільки індивідуальна робота, а й доброзичливість, спокійний мікроклімат, повага, співробітництво вчителя й учнів.

Значне місце в календарно-тематичному плануванні практичних занять займає виготовлення іграшок з паперу, пінопласту, поролону, тканини, м'якого дроту тощо. Найбільше дітям подобаються м'які іграшки: хутряні, плюшеві, суконні, із кольорових клаптиків тканини.

Вміло організована робота дає змогу кожному бачити реальний її результат, конкретне корисне значення. Наприклад, ремонт книжок, виготовлення масок на новорічний карнавал, ялинкових іграшок, дидактичного матеріалу для інших уроків, виробів прикладного мистецтва на ярмарок-продаж, шкільну районну виставку тощо.

На прикладі іграшок розкриваються секрети майстерності народних умільців. А знання історії, традицій народу розвивають у дітей здібності розпізнавати і порівнювати твори мистецтва. Це розширює і збагачує їхній кругозір, споріднює урок трудового навчання та образотворчого мистецтва, вкосить елементи народознавства. Школярі ознайомлюються з Петриківським розписом, народним декоративно-прикладним мистецтвом, з історією писанок, символікою, українськими оберегами, національним орнаментом, народним мистецтвом витинанки, художніми виробами тощо. Такі уроки збагачують учнів новими знаннями, урізноманітнюють їхню діяльність, розвивають інтелект.

Важливі техніко-технологічні відомості вчитель подає методом розповіді, бесіди. Вміло навчає дітей планування. Всю роботу розбиває на операції і разом з дітьми обговорює порядок їх виконання. Поступово вивішує на дошці аркуші паперу зі змістом роботи на кожному етапі. Це орієнтує учнів на послідовне виготовлення виробу, дає змогу чітко уявити результат своєї праці і шлях до його досягнення. В кінці оцінюється кожна операція і готовий виріб. Відзначаються зусилля кожного школяра: старанність, ретельність, уміння. Колективні оцінки, обґрунтовані, прийняті дітьми, є тим стимулом, який допомагає утверджувати моральні норми колективної пращ. Така робота сприяє вихованню в учнів почуття відповідальності, формується вміння працювати за загальним планом, у певному темпі, з'ясовувати свої дії з діями інших, допомагати один одному. Поступово вчитель навчає дітей засвоювати всі операції і виконувати виріб від початку до кінця самостійно, зменшуючи педагогічне керівництво. Детальний аналіз, інструктаж замінює більш загальним (на що звернути увагу під час виконання виробу, які труднощі, як їх подолати). Після кожної самостійної роботи обов'язково розглядаються дії учнів, аналізуються шлях, вибраний школярем, уміння, помилки, знахідки. Порівнюється запланований хід роботи з фактичним, розрахунковий час із затраченим і в кінці оцінюється якість виробу.

Плануючи урок, вчитель повинен завжди враховувати зміст роботи і ступінь підготовки дітей. Використання загальних форм навчальної діяльності, зокрема: фронтальних, групових (ланкові, бригадні, кооперативно-групові, диференційовано-групові), індивідуальних. При кооперативно-груповій формі учні класу розподіляються на групи для виконання кожною з них загального завдання.

За групової форми вчитель керує художньо-трудовою діяльністю малих груп з допомогою лідерів (ланкових, бригадирів). Динамічні групи, мікрогрупи об'єднують дітей на різній, але обов'язково добровільній основі за психологічною сумісністю, взаємосимпатією, інтересом. Кожен учень групи виконує певне трудове завдання, яке є частиною колективного. Вчитель намагається, щоб учні добре зрозуміли, що і як робитимуть, деякі операції демонструє. Після цього школярі сідають за номерами відповідно до послідовності операцій і беруть необхідні інструменти.

Вчитель стежить за роботою учнів, вивчає типові помилки, з'ясовує їх причини, розробляє заходи для запобігання цих помилок, організовує взаємоконтроль, самоконтроль школярів і вчить самооцінювати якість виробів перед тим, як їх здати.

Організація групової діяльності потребує багато зусиль учителя та учнів. Часто порушується темп роботи, і деякий час панує незлагода. Але згодом інтерес до колективного процесу праці, до його результатів підвищується. Уміле використання вчителем оригінального змісту, форм і методів художньої трудової діяльності дозволяє створити сприятливі передумови для естетичного, художнього та інтелектуального розвитку школярів. У кабінеті вчителя завжди є еталонні зразки, письмові інструктажі. Але нерідко діти придумують свої варіанти, прикрашають виріб, намагаються зробити його красивим, відмінним від інших. На заняттях учні привчаються економно витрачати матеріал, бережливо ставитися до інструментів. Наприклад, залишки паперу тримають у конвертах, голки, шпильки — в гольниці, інструменти — в окремих коробках тощо.

Переважно вчитель чергує види художньо-трудової діяльності в такій послідовності.

I чверть. Аранжування рослин. Учні збирають природні матеріали, використовують їх на заняттях (флористика).

II чверть. Формування графічної навички. На основі спостережень за природою діти навчаються зображувати предмети (контурне окреслення технічних об'єктів, а також природних об'єктів — птах у польоті, тварина у русі і т. ін.).

ІІІ чверть. Виготовлення художніх виробів на основі простих зразків декоративно-прикладного мистецтва.

IV чверть. Художньо-прикладна діяльність з рослинними і природними матеріалами (навесні). Тобто зміст художньої праці відповідає сезонності.

Складаючи календарні плани з художньої праці для 4-річної початкової школи, вчитель врахувує специфіку міської школи, використала принцип різноманітності.

Працюючи з учнями різних вікових груп, вона намагається у першокласників пробудити художню допитливість, формує вміння бачити красу самого процесу художньої праці; у школярів 2—3 класів переважно розвиває творчу уяву, художньо-пізнавальні мотиви праці; у четвертокласників цілеспрямовано формує інтереси до різних видів художньої праці.

На кожній сходинці навчання вчитель всіляко підтримує і розвиває потребу дітей у творчості і набутті практичних навичок. Усе це слугує естетичному, художньому та інтелектуальному розвитку молодших школярів.

Організовуючи навчально-трудову діяльність учнів, учитель намагається що уроку здійснювати правильний добір методів і прийомів навчання, способів співробітництва з дітьми, згідно з критеріями (пізнавальна, виховна, розвивальна цінність матеріалу; його емоційність — вплив на почуття і емоції; адекватні способи постановки навчальних завдань — відповідність віковому рівню, досвіду, розвитку; естетична привабливість зразка виробу і організаційних форм праці; оптимальне поєднання ігрової і навчальної діяльності у спільно-трудовій, парній, індивідуальній організації праці; всебічний розвиток самодіяльності й творчості).

Таблиця. Зміст мотиваційно-процесуального забезпечення художньої праці молодших школярів

Етапи художньо трудової діяльності Мета художньо-трудової діяльності Засоби реалізації художньо-трудової діяльності Передбачені результати сформованості позитивного ставлення
1. Організаційно-спонукальні Формування у дітей перших вражень від художньо-розвивального середовища, підготовка естетично привабливого зразка вибору. Виділення критеріїв, що спрямовують діяльність, а також предметів і засобів для художньої обробки матеріалів Дидактичні ігри за вибором видів праці, предметів і засобів Емоційно-позитивні, інтелектуально-позитивні і дієво-позитивні ставлення до удосконалення умов вибору зразків виробів предметів, засобів і способів художньо-трудової діяльності, до раціональної організації робочих місць і постійної підтримки порядку на цих місцях
2. Пояснення і планування Створення пізнавальних ситуацій для ознайомлення з обладнанням, новими способами дій, послідовністю виготовлення виробів Нетрадиційні способи ознайомлення з особливостями художньої обробки матеріалів: колір професії, звуки матеріалів, ілюстрування дій. Римовані навчальні діалоги вчителя і учнів. Словники лексичного мінімуму з художньої праці. Папки конструкторські з художньої обробки матеріалів Емоційно-позитивне, інтелектуально-позитивне, дієво-позитивне ставлення до нових знань з художньої праці. самостійне планування послідовності художньо-трудових дій, правила користування різними інструментами, додаткові джерела і форми
3. Виконавчий і контрольно-оцінюючий Орієнтування на доцільність темпоритму діяльності і окремих дій, в т тому числі віршованих текстів Римовані фізкультхвилинки, пісні-ігри з імітацією трудових дій. Римовані правила безпеки праці з ручними інструментами і механізмами «традиційними і сучасними) Емоційно-позитивне, інтелектуально-позитивне. дієво-позитивне ставлення до художньої діяльності

Розділ 2. Приклади проведення уроків праці в початкових класах


Информация о работе «Розвиток творчої діяльності на уроках трудового навчання»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 65494
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
23215
0
0

... . Тому вчитель, впроваджуючи мозковий штурм, має стежити за розподілом навчального часу. Наведемо методичні рекомендації з досвіду вчителів, які впроваджували активні та інтерактивні методи на уроках трудового навчання. Найбільш ефективно наведений метод можна використовувати під час пошуку проблем (варіантів виробів), які учні будуть виготовляти упродовж наступних уроків у вигляді навчальних або ...

Скачать
106707
3
1

... , що „Трудове навчання” – загальноосвітній навчальний предмет, який можна поставити з усіма іншими в один ряд. РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження особливостей дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах   2.1 Організація і зміст експериментального дослідження Шкільний курс трудового навчання має великі можливості для здійснення творчого розвитку молодших школяр ...

Скачать
67761
4
2

... в процес навчання і перевірити в одній із шкіл. Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності розробленого змісту методики навчання виконанню учнів ескізів та начерків на уроках трудового навчання з використанням інтерактивних методів. Основним завданням експерименту було: виявити рівень засвоєння учнями основних понять, оволодіння навиками і вміннями виконання ескізів та ...

Скачать
92444
1
8

... порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи. 2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти ...

0 комментариев


Наверх