РІВНІ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ТРАДИЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2.1 РІВНІ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ТРАДИЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Систематизовані знання відіграють значну роль у розумовому розвитку дитини тому, що їх засвоєння сприяє активізації попередньо одержаних знань і їх використанню для більш глибокого розуміння тих, які формуються. Саме систематизовані знання значно розширюють можливості пізнавальної діяльності дітей і дозволяють їм перейти до розуміння складних відносин у навколишній дійсності. У процесі засвоєння систематизованих знань можливе формування загальної стратегії пізнавальної діяльності дітей - від виділення окремого предмета до встановлення його зв'язку з іншими предметами, у системі яких він існує. Згодом відбувається аналіз його окремих властивостей у системі функціональних зв'язків з іншими предметами. И гдОзнайомлення з предметами і явищами оточуючого світу - важливий засіб розумового розвитку. Обсяг і характер знань визначає програма виховання і навчання дітей відповідно до можливостей розумового розвитку дитини по вікових групах. Всі знання згруповані в окремі розділи: про природу, предметний світ, працю дорослих, явища суспільного життя. У процесі навчання дитина оволодіває основними уміннями і навичками різних видів діяльності: ігрової, трудової, навчальної, спілкування, малювання, ліплення, конструювання. Коло знань про предмети і явища розширюється завдяки виникненню і розвитку нових видів діяльності та поглибленню змісту тих, які формувались у період раннього віку. Дітям даються поняття про життя і працю дорослих, норми і правила поведінки, стосунки між людьми. Засвоюються знання про сім'ю, явища суспільного життя, рідне місто чи село, Україну, рідний народ, його звичаї та традиції, народне мистецтво. У середньому шкільному віці знання все частіше поєднуються з розвитком пізнавального ставлення до навколишнього, яке вимагає розвитку певних способів їх освоєння. Діти оволодівають порівнянням, узагальненням, класифікацією, у них формується загальний метод розумової діяльності: здатність швидко і точно зрозуміти завдання, планомірно і послідовно вирішувати його, правильно оцінювати результати. Розумова діяльність у дітей формується в процесі навчання під керівництвом дорослого. Одним із засобів розумового виховання виступає ознайомлення з навколишньою дійсністю. Все, що оточує дитину: люди, предметний світ, природа, явища суспільного життя, - є джерелом розумового розвитку. Досвід, який формується в повсякденному житті, О.Усова називала природною «дидактикою життя». « Цю природну дидактику життя, - писала вона, - ми повинні розглядати як певний вплив навколишнього середовища, у якому живуть діти». Особливу роль у процесі ознайомлення відіграють відповіді учителя на численні питання дітей, які є одним із показників їх розумового розвитку. Спочатку питання досить прості, головним чином інформаційного характеру. Пізніше розвивається допитливість та інтерес до предметів і явищ не лише безпосереднього оточення, а й більш віддалених. О.Сорокіна виділяє такі категорії питань: 1) питання, що висловлюють бажання дитини одержати від дорослих пораду або допомогу; 2) питання, що відображають бажання дитини викликати емоційне співпереживання дорослих; 3) питання, викликані прагненням дітей до знань - пізнавальні. Давати відповіді слід таким чином: допомогою ( перша категорія запитань ), співчуттям ( друга категорія ), точною, правильною за змістом і з наукової точки зору відповіддю ( третя категорія ). Спілкування з дорослими у повсякденному житті, поза спеціально організованим процесом навчання відіграє важливу роль в ознайомленні дітей з навколишнім світом. Цей шлях розумового виховання М.Поддьяков називає стихійним, неорганізованим навчанням. Розумовий розвиток дитини успішно відбувається у різних видах діяльності, які у педагогічному процесі використовуються у ряді засобів виховання. Найдієвіший засіб розумового виховання - навчання. Разом із збагаченням дітей новими знаннями в процесі навчання підвищується рівень їхнього розвитку, вдосконалюються всі форми мислительної діяльності. Провідна роль навчання у розумовому вихованні визначається позицією педагога, роль якого в процесі навчання інша, ніж у процесі розумового виховання дітей у повсякденному житті. Вчитель на основі діючих програм відбирає, відповідним чином структурує для повідомлення дітям знання, цілеспрямовано формує уміння і навички та організовує діяльність дітей. Важливо аналізує засвоєння знань і вмінь з метою здійснення індивідуального підходу до дітей. У процесі занять формується власне навчальна діяльність: вміння слухати і чути те, що говорить педагог, діяти згідно з його вказівками, досягати потрібних результатів у тій чи іншій діяльності, оцінювати їх результат. Важливо, що навчальна діяльність на заняттях носить колективний характер, а це дає дитині можливість порівнювати правильність і успішність своїх результатів із досягненнями інших дітей, аналізувати власні помилки і об'єктивно оцінювати успіхи. У світовій педагогічній практиці існує цілий ряд технологій з розвитку творчого мислення дітей. Нинішні високі вимоги до якості навчально-виховного процесу школярів зумовили виникнення та впровадження ТРВЗ (теорія розв'язування винахідницьких задач ). Адже оптимізувати навчальний процес, підвищити ефективність обсягу та форм роботи з учнями вже неможливо, керуючись лише традиційними методами та прийомами виховання та навчання дітей. В основу навчання покладено головні принципи методики ТРВЗ: 1) розв'язання суперечностей; 2) системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його елементів ); 3) вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв. Основною ідеєю ТРВЗ є творчість в усьому - в постановці запитань; в прийомах їх розв'язання; в подачі матеріалу. Кожен день роботи з дітьми за цією методикою - це пошук, знахідки. Головне у розвивальному навчанні - дати змогу висловитись, не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи мислення і творчості. Ми виявили, що робота з ТРВЗ у школярів проходить у п'ять етапів і визначається такими послідовними завданнями: завдання першого етапу: - навчити дитину знаходити і розв'язувати суперечності, не боятися негативного в об'єкті та явищі; - навчання системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв'язку його компонентів; - формування вміння бачити і використовувати навколишні ресурси. На другому етапі необхідно вчити учнів винаходити ( наприклад, на заняттях з конструювання можна запропонувати придумати новий стілець ). На цьому етапі навчання діти за допомогою ТРВЗ «оживляють» предмети та явища, приписують одним якості інших і навпаки, а також відкидають непотрібні і знаходять найкращі варіанти. Третій етап - вирішення казкових завдань і придумування казок. Треба навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казок, не змінюючи при цьому сюжету; складати нові казки на основі добре відомих. Четвертий етап - використовувати нестандартні оригінальні рішення, спираючись на набуті знання та інтуїцію, дитина вчиться знаходити вихід із будь-якої життєвої ситуації. П'ятий етап ТРВЗ - це проведення бесід з вихованцями на історичну тему. Дітям варто пропонувати прослідковувати історію виникнення книги, олівця, стола, вчити логічно обґрунтовувати свої вимисли.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів в умовах традиційного навчання є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку має не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її розумовий розвиток та компетентності як самоздатність до оптимальних дій.

Розумовий розвиток дитини - це загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню та належить до сфери складних умінь і якостей особистості.

Виявлення рівнів розумового розвитку учнів здійснювалось нами в процесі контролю за навчальними досягненнями молодших школярів. Структурними компонентами якого є виявлення, вимірювання (перевірка) та оцінювання успішності учнів.

Об’єктами контролю у процесі навчання були: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними, про способи розумової і практичної навчально-пізнавальної діяльності; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

Основними функціями перевірки й оцінювання рівнів розумового розвитку учнів ми вважаємо діагностичну, коригуючу, прогностичну, навчальну, розвивальну, виховну, стимулююче-мотиваційну. Ці функції пов’язані з визначенням видів знань і вмінь, їх якісних характеристик, властивостей та рівнів оволодіння ними відповідно до поставлених цілей. Це дало нам змогу виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях, з’ясувати причини їх виникнення і відповідно коригувати навчально-пізнавальну діяльність школярів та способи управління ними.

Навчальна функція полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності - з одного боку, та вимога повноти й обґрунтування відповідей - з іншого, забезпечують систематизацію й узагальнення засвоєного змісту. Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання завдань на перевірку зумовлює його осмислення, усвідомлення та закріплення, практичне і теоретичне застосування за зразком у подібних та нових ситуаціях.

Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам’яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. Тільки у процесі контролю можна цілеспрямовано формувати вміння взаємо- і самоконтролю, взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань у процесі традиційного навчання молодших школярів. А також розвивати розумову рефлексію, тобто вміння обміркувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомо ставитися до учнів.

Контроль має виховне значення. Правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності. Адже результати індивідуальних зусиль під час перевірки стають предметом суспільного обговорення й оцінювання.

Оцінка у процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх навчально-пізнавальної діяльності. Цю функцію у поєднанні з іншими мотивами учіння оцінка виконує, якщо розкриває перспективи успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки.

Під час здійснення контролю рівнів розумового розвитку в початкових класах ми керувалися певними дидактичними принципами, найважливішими серед яких були:

а) систематичність. Вона зумовлена, по-перше, дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання; по-друге, необхідністю контролю за кожним учнем на кожному уроці, у зв’язку з психологічними особливостями розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів і оволодіння ними учінням як провідним видом діяльності у молодшому віці;

б) всебічність, яка передбачає визначення рівня оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками за їхніми основними параметрами відповідно до цілій, поставлених у процесі навчання;

в) індивідуалізація, зумовлена різним рівнем розумового розвитку дітей.

Психологами доведено, що сам факт контролю як особливого виду діяльності, яка вимагає самостійності та оцінювання, порушує "психологічну рівновагу" учнів, збуджуючи або пригнічуючи їх. За таких обставин виявити справжній рівень розумового розвитку досить важко. Тільки індивідуальний підхід та конструювання інтегрованих уроків дає змогу зняти психологічне напруження в дітей, створити умови в процесі перевірки для повної реалізації їх суб’єктивних можливостей і об’єктивного оцінювання вчителем. Важливо, щоб індивідуалізація та інтеграція ґрунтувалася на єдності загальних вимог до всіх учнів із урахуванням індивідуальних особливостей кожного.

Реалізація об’єктивності контролю рівнів розумового розвитку полягала у запобіганні суб’єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображали реальних досягнень учнів у навчанні. Об’єктивність контролю залежить від багатьох факторів, найсуттєвішими серед яких є: а) чітке визначення конкретних і загальних цілей оволодіння учнями змістом навчального предмета; б) наявність вимог до досягнень учнів з окремих навчальних предметів; в) обґрунтоване виділення об’єктів контролю; г) адекватність цілей навчання змістові і способам перевірки; г) застосування науково обґрунтованих критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

Умовами експерименту були передбачені різні види контролю рівнів розумового розвитку: поточний, періодичний, тематичний, підсумковий, самоконтроль тощо.

Вибір видів контролю, їх поєднання, взаємозалежність між ними визначалися специфікою змісту навчальних предметів.

Поточний контроль здійснювався на всіх макроетапах процесу поурочного вивчення теми. Особливістю цього виду контролю полягає в тому, що він є компонентом процесу оволодіння темою уроку. Це визначило його основні цілі: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу.

Періодичний контроль був спрямований на визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних умінь і навичок (аудіювання, читання, усне мовлення тощо), якими оволодівають учні у процесі вивчення окремих інтегрованих предметів. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється протягом певного періоду, шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Періодичність перевірки та вимоги до оцінювання й обліку оцінок конкретизуються в рекомендаціях з окремих предметів.

Тематичний контроль, як правило, здійснювався після опанування програмової теми. У разі, коли вона розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини - підтеми. Якщо ж програмова тема невелика за обсягом, то об’єднують з однією або кількома наступними темами. Отже, одиницями тематичного контролю з різних предметів були: програмова підтема, тема, кілька тем. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння системою основних елементів знань і способів діяльності, вміннями застосовувати їх за зразком і в новій ситуації, висловлювати оцінні судження.

Тематична перевірка здійснювалась шляхом виконання тематичної роботи, яка організовувалась з допомогою різних методів. Їх вибір зумовлю вся насамперед особливостями змісту навчальних предметів, їх обсягом, півнем узагальнення, віковими можливостями школярів.

Підсумкове оцінювання з окремих предметів здійснювалось на основі результатів усіх видів оцінювання за цей період.

Оцінювання - це процес встановлення рівня розумового розвитку учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм.

Об’єктивність і точність оцінок забезпечувалась критеріями оцінювання. Критерії - це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об’єктів оцінювання.

Визначаються такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

- якість знань: міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість;

- рівень сформованості вмінь (предметних, розумових, раціональної навчальної діяльності, оцінних): копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією і в нових ситуаціях;

- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: вміннями виконувати процедури творчої діяльності та вирішувати проблему;

- рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

На основі зазначених критеріїв доцільно виділіть чотири рівні успішності учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:

І рівень - початковий. Учень засвоїв знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; різними видами умінь володіє на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; самостійну роботу виконує під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення.

ІІ рівень - середній. Учень володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, може встановлювати засвоєні внутрішньопонятійні зв’язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; вміннями володіє на рівні виконання способів діяльності за зразком в подібній ситуації; самостійну роботу виконує зі значною допомогою.

ІІІ рівень - достатній. Учень володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки вже відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; вміннями володіє на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

ІУ рівень - високий. Учень володіє системою понять в їх ієрархічній підпорядкованості, в межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, під час відповіді перебудовує засвоєний зміст у новій логічній послідовності, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; володіє вміннями самостійно вирішувати проблеми за аналогією (пошукова діяльність).

Аналіз успішності учнів

№	Ф.І.	Навчання грамоті	Математика	Читання	Мова	Я і Україна
1	В. І	Н	С	Н	С	Н
2	В. В.	Н	Н	Н	С	Н
3	Г. С.	В	С	В	С	В
4	Г. В.	С	С	С	В	С
5	Д. Д.	В	В	В	С	В
6	Д.П.	В	С	В	Н	С
7	З.М	С	С	С	В	С
8	З.Е.	Н	Н	Н	Н	Н
9	К.К.	С	В	С	С	С
10	К.В.	С	С	С	С	С
11	К.І.	В	В	В	В	В
12	Л.В.	С	Н	С	Н	С
13	Л.А.	С	С	С	С	С
14	М.Л.	В	В	В	С	В
15	М.І.	С	Н	С	Н	С
16	М.Н.	С	Н	С	Н	С
17	М.Д.	С	С	С	С	С
18	Н.А.	С	С	С	С	С
19	П.А.	С	С	С	С	С
20	П.М.	С	С	С	С	С

Додатково рівні розумового розвитку учнів визначались нами за методикою Е.Ф. Замбицявичине [,с.8].

У даній методиці вивчаються розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення, логічне умовивід. Тест проводиться з кожним учнем індивідуально. За результатами підраховується середній бал кожного субтесту та виводиться відсоток розумового розвитку. Згідно інструкції учень повинен використати чотири субтеста.

В І субтесті необхідно закінчити почате речення одним зі слів, яке міститься в дужках.

1. У сапога всегда есть… (шнурок, пряжка, подошва, ремешки, пуговицы).

2. В теплых краях живет… (медведь, олень, волк, верблюд, пингвин).

3. В году… (24 месяца, 3 месяца, 12 месяцев, 4 месяца, 7 месяцев).

4. Месяц зимы… (сентябрь, октябрь, таблиця, ноябрь, март).

5. В нашей стране не живет… (соловей, аист, синица, страус, скворец).

6. Отец старше табли сына… (часто, всегда, никогда, редко, иногда).

7. Время суток… (год, месяц, неделя, день, понедельник).

8. У дерева всегда есть… (листья, цветы, плоды, корень, тень).

9. Время года… (август, осень, суббота, утро, каникулы).

10. Пассажирский транспорт… (комбайн, самосвал, автобус, экскаватор, тепловоз).

У ІІ субтесті одне з п’яти слів в рядку не підходить к іншим. Викресли його. Наприклад: читання, письмо, ранець, малювання, математика. Не подходить слово «ранець». Чому? Всі останні слова позначають навчальні предмети.

1. Тюльпан, лилия, фасоль, ромашка, фиалка.

2. Река, озеро, море, мост, пруд.

3. Кукла, скалка, песок, мяч, юла.

4. Стол, ковер, кресло, кровать, табурет.

5. Тополь, береза, орешник, липа, осина.

6. Курица, петух, орел, гусь, индюк.

7. Окружность, треугольник, четырехугольник, указка, квадрат.

8. Саша, Витя, Стасик, Петров, Коля.

9. Число, деление, сложение, вычитание, умножение.

10. Веселый, быстрый, грустный, вкусный, осторожный.

У ІІІ субтесті необхідно найти серед п’яти слів, написаних під рисою, одне, яке так же підходило би до слова, написаного над рисою, як підходять одне одному слова сусідньої пари.

Наприклад:

Поезд Самолет

машинисткрылья, пилот, небо, билет, горючее

Какое из слов подходит к слову «самолет» так же, как слову «поезд» подходит слово «машинист»? (Пилот). Обведи его.

1. ОгурецГвоздика

овощсорняк, роса, садик, цветок, земля.

2. ОгородСад

морковьзабор, грибы, яблоня, колодец, скамейка

3. УчительВрач

ученикочки, больница, палата, больной, лекарство.

4.ЦветокПтица

вазаклюв, чайка, гнездо, перья, хвост.

5. ПерчаткаСапог

рукачулки, подошва, кожа, нога, щетка.

6. ТемныйМокрый

светлыйсолнечный, скользкий, сухой, теплый.

7. ЧасыГрадусник

времястекло, больной, кровать, температура, врач.

8.МашинаЛодка

моторрека, маяк, парус, волна, берег.

9.СтолПол

скатертьмебель, ковер, пыль, доски, гвозди.

10. СтулИгла

деревянныйострая, тонкая, блестящая, короткая, стальная.

ІУ субтест. Підбери загальне слово к двом зазначеним в рядку. Наприклад: чашка, ложка, кружка. Як це все назвати разом, одним словом? Посуд. Назви знайдене слово замість крапок.

1. Окунь, карась…

2. Метла, лопата….

3. Лето, зима…

4. Огурец, таблиця…

5. Сирень, орешник…

6. Шкаф, диван…

7. Июнь, июль…

8. День, ночь…

9. Слон, муравей…

10. Дерево, цветок…

Таблиця 1 Показники успішності виконання вербальних завдань

№	Ф.І.	І субтест	ІІ субтест	ІІІ субтест	ІУ субтест	Висновки
1	В. І	14,6	1,1	11,1	4,8	31,6 низький
2	В. В.	14,9	2,3	10,8	9,9	37,9 низький
3	Г. С.	26,1	25,6	16,2	19,5	87,4 середній
4	Г. В.	14,2	2,5	8,9	5,6	31,2 низький
5	Д. Д.	23,3	25,6	11,3	17,8	78 середній
6	Д.П.	21	25,9	18,4	26	91,3 високий
7	З.М	20,5	20,4	11,1	19,9	71,6 середній
8	З.Е.	14,6	0	11,1	4,8	30,5 низький
9	К.К.	23,8	12,9	9,3	19,9	65,9 середній
10	К.В.	20,4	25,6	2,4	18,2	69,3 середній
11	К.І.	26,1	25,6	22,8	20,1	94,6 високий
12	Л.В.	15,2	25,8	8,8	21,2	71 середній
13	Л.А.	26,1	15,5	11,3	17,3	70,2 середній
14	М.Л.	23,3	26	15,8	23	88,1 середній
15	М.І.	19,5	25,6	4,4	15,2	64,7 середній
16	М.Н.	10,9	2,1	8,6	5,1	26,7 низький
17	М.Д.	14,2	2,5	10,5	5,6	32,8 низький
18	Н.А.	16,2	13,4	13,4	20,2	63,2 середній
19	П.А.	18,4	17,8	10,0	15,5	61,7 середній
20	П.М.	14,6	1,5	11,1	4,8	32,1 низький

Високий рівень мають 10% учнів

Середній рівень мають 55% учнів

Низький рівень має 35% учнів

Після проведеної методики використовується тест доктора психологічних наук Гильбуха Ю.З., що побудував шкалу тестових завдань для визначення розумового віку школярів від 6 до 14 років.

Використовувався тест на 6,7 років на визначення та випередження розумового віку.

Інструкція. Дитині надається тест свого віку. Якщо дитина справляється з завданням, дається завдання на випередження. Підраховується результат. Паспортний вік досліджуваної дитини ставиться у дробі в знаменнику, а інтелектуальний вік у чисельнику, отриманий результат помножується на 100 та виводиться відсоток розумового віку.

Інтелектуальний вік 6 років:

1. В чем заключается отличие:

а) между птицей и собакой?

б) между ручкой и карандашом?

в) между деревом и стеклом?

Нормой считается правильный ответ на два задания из трех.

2. Аналогия :

а) стол изготавливается из дерева, око из...

б) птица летает, рыба...

в) у палки конец тупой, а у ножа...

г) сантиметр короткий, километр...

Зачет - три правильных ответа из четырех.

Інтелектуальний вік 7 років:

В чем сходство предметов в следующих парах:

а) дерево и уголь

б) яблоко и абрикос

в) корабль и автомобиль

г) железо и серебро

Зачет - три правильных ответа.

2. Аналогия:

а) у кролика уши длинные, а у крысы уши...

б) снег белый, уголь...

в) собака имеет шерсть, птица имеет...

г) волки - дикие животные, собаки...

Зачет - три правильных ответа.

Таблиця 2 Результати виконання завдань для визначення розумового віку школярів від 6 до 14 років

№	Ф.І.	Інтелектуальний вік 6 років	Інтелектуальний вік 7 років	Висновки
1	В. І	+
2	В. В.	+
3	Г. С.	+
4	Г. В.	+
5	Д. Д.	+
6	Д.П.		+
7	З.М	+
8	З.Е.	+
9	К.К.	+
10	К.В.	+
11	К.І.		+	Випереджає розумовий вік
12	Л.В.	+
13	Л.А.	+
14	М.Л.	+
15	М.І.	+
16	М.Н.	_		Віковий рівень розумового розвитку недостатній
17	М.Д.	+
18	Н.А.	+
19	П.А.	+
20	П.М.	+

Малюнок 1. Рівні успішності учнів з навчання грамоті.

Малюнок 2. Ріні успішності учнів з математики.

Малюнок 3. Рівні успішності учнів з читання.

Малюнок 4. Рівні успішності учнів з рідної мови.

Малюнок 5. Рівні успішності учнів з предмету „Я і Україна”.

В результаті проведеного дослідження виявлені навчальні та психологічні утруднення, що виникають у категорії дітей з низьким рівнем у різних видах діяльності. Для підвищення рівня успішності розроблено серію інтегрованих уроків.

Таким чином, бачимо, що до кожного учня повинен бути індивідуальний підхід, який можна реалізувати на інтегрованих уроках.