Нормативно-правова база роботи дитячих оздоровчих закладів

1.1 Нормативно-правова база роботи дитячих оздоровчих закладів.

Кожен другий громадянин України хоча б раз відпочивав у таборі. Сучасні діти, як їх батьки в свій час , мають можливість відпочити у різноманітних таборах. Незважаючи на те, що останні змінили свою назву – тепер вони не піонерські , а оздоровчі, - але зміст залишився колишнім – урізноманітнити дозвілля дітей, зробити їх життя веселим, цікавим та водночас змістовним, а також дати можливість дитині набратися сил та зміцнити перед наступним напруженим навчальним роком.

Дитячий оздоровчий заклад (заміський, профільний, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням тощо) є позашкільним оздоровчо-виховним закладом. Створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення, зміцнення здоров’я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку.

Дитячий оздоровчий заклад може бути сезонним або цілорічної дії, розміщуватись у стаціонарних або орендованих приміщеннях ( на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв, спортивних і туристських установ, навчальних закладів тощо). Терміни оздоровлення й відпочинку дітей визначаються засновниками з урахуванням місцевих природнокліматичних умов та при узгодженні з відповідними органами виконавчої влади.

Засновниками дитячого оздоровчого закладу можуть бути центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності й підпорядкування, їх об’єднання, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності. Дитячий оздоровчий заклад здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та власного статуту. У статуті визначаються назва, мета і напрями діяльності, органи керівництва і контролю, джерела фінансування та утворення майна.

 Прийняття дітей до дитячого оздоровчого закладу здійснюється на підставі оздоровчої путівки або заяви батьків ( опікунів, піклувальників), довідки про стан здоров’я дитини, профілактичні щеплення та епідемічний стан середовища, в якому проживає дитина. З урахуванням вікових особливостей та інтересів дітей створюються загони та групи, наповнюваність яких не повинна перевищувати: для дітей 6-9 років – 25 чол., 10-14 років – 30 чол., старших 14 років – 35 чол.

Під час організації профільних туристично-краєзнавчих дитячих заходів чисельність дітей у загоні визначається «Правилами проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України», затвердженими наказом Міністерства освіти України № 96 від 6 квітня 1999 року та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20 травня 1999 р.[18]

Дитячий оздоровчий заклад працює за календарним планом роботи, затвердженим директором, організовує та здійснює різноманітні масові заходи. Тривалість занять у гуртках, секціях, клубах встановлюється з урахуванням психофізіологічного розвитку дітей різних вікових категорій: від 6-7 років – 35 хвилин, старших 8 років – 45 хвилин.

Всі види діяльності дітей в таборі, пов’язані з фізичними навантаженнями, рухливою активністю узгоджуються з головним лікарем.

Режим дня повинен бути диференційован в залежності від віку дітей. Рекомендований режим дня:

 8.00 – Під’йом

 8.10 – Ранкова гімнастика

 8.30 – Водні процедури

 8.50 – Ранковий збір, лінійка

 9.00 – Сніданок

 9.30 – Робота гуртків, суспільна праця

11.00 – Оздоровчо-гігієнічні процедури, навчання плаванню

12.30 – Вільний час, заняття на вибір

13.30 – Обід

14.30 – Тиха година

16.00 – Полудник

16.30 – Заняття в гуртках, загальнотабірні заходи

18.30 – Вільний час, заняття на вибір

19.00 – Вечеря

20.00 – Загальні заходи, вогнища

21.00 – Відбій для дітей 7-9 років

22.00 - Відбій для дітей 10-16 років [13]

Зміст, форми і методи роботи визначаються статутом закладу з безумовним дотриманням потреб соціалізації дитини, громадянина України, з обов’язковим урахуванням специфіки національних і культурних, історичних традицій, загальнолюдських духовних надбань і цінностей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04 98 № 591 «Про розвиток Міжнародного дитячого центру «Артек» та дитячих оздоровчих закладів» були спрямовані заходи на забезпечення належних умов для дозвілля, відпочинку та оздоровлення дітей, їх культурного і фізичного виховання, підтримки дитячих оздоровчих закладів та на виконання Національної програми « Діти України». Ці заходи передбачали:

·        забезпечення реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення;

·        збільшення кількості оздоровлених категорій, насамперед, дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей;обдарованих та талановитих дітей; дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;

·        забезпечення підготовки й підвищення кваліфікації працівників, робота яких пов’язана з організацією відпочинку та оздоровлення дітей;

·        збереження, розвиток та максимальне використання існуючої мережі оздоровчих закладів.

Значення позашкільної освіти зростає як для окремої людини, так і для суспільства в цілому. В області збережено мережу понад 100 позашкільних закладів, до яких залучено 90 тисяч дітей та підлітків, тобто кожного четвертого учня. [5]

Подальший розвиток позашкільної освіти відбувається на основі «Регіональної Програми відпочинку та оздоровлення дітей до 2008 року» затвердженої головою Луганської облдержадміністрації від 20 травня 2003 року. [22]

Метою Програми є створення умов для якісного відпочинку та оздоровлення дітей. Основні завдання програми:

·        збільшення кількості дітей, охоплених організованими формами відпочинку та оздоровлення;

·        удосконалення мережі дитячих оздоровчих закладів;

·        поліпшення матеріально-технічного, науково-методичного забезпечення діяльності дитячих оздоровчих закладів;

·        створення сприятливих умов для реалізації соціально-педагогічних, медико-оздоровчих інноваційних проектів відпочинку та оздоровлення дітей;

·        зміцнення кадрового потенціалу та підвищення престижу праці в дитячих оздоровчих закладах;

·        підвищення престижу вітчизняної системи відпочинку та оздоровлення дітей.

Щодо дитячих оздоровчих закладів, які діють в різні періоди і які функціонують за різним терміном, то вони просто не спроможні охопити потрібну кількість бажаючих, що призводить до збільшення бездоглядності дітей, особливо під час літніх канікул.

Сьогодні, в умовах розбудови Української державності й розвитку демократичного суспільства, значне місце посідає створення умов для рівноправних стосунків між педагогічними працівниками і дітьми, між дітьми всіх вікових груп.

Виховна робота влітку є складовою всього виховного процесу, спрямованого на національно-культурне відродження, і вона передбачає:

·     демократизацію та гуманізацію всіх заходів;

·     пріоритет загальнолюдських духовних цінностей;

·     органічний зв’язок з національною історією, культурою, традиціями;

·     реалізацію інтересів, запитів, індивідуальних здібностей дітей;

·     активний діяльнісний підхід до виховного процесу;

·     використання елементів ігрової діяльності.

Оздоровчий період дає прекрасну можливість для виховання у дітей та підлітків бережливого ставлення до природи, розвитку й удосконалення екологічних знань та навичок, хисту до природоохоронної роботи. Все, що знаходиться навколо табору, може стати зоною дитячої турботи.

Літо дає простір для фізкультурно-спортивної, оздоровчої і туристичної роботи. Спартакіади, спортивні свята, міжтабірні змагання, походи допоможуть організаторам спортивної і туристичної роботи загартувати дітей та підлітків. виявити серед них перспективних спортсменів, зробити життя школярів більш різноманітним та динамічним. [15]

Для оперативного вирішення поточних питань, організації оздоровчої та виховної роботи на загальних зборах дітей і працівників може бути обраний орган самоврядування, який працюватиме у взаємодії із засновниками, адміністрацією закладу, батьками.

Відповідно до чинного законодавства в оздоровчому закладі можуть діяти осередки дитячих і молодіжних організацій. [28]

Кількість працівників та кадрові посади визначаються «Типовими штатними нормативами оздоровчих таборів (комплексів) для дітей, підлітків та учнівської молоді з цілодобовим перебуванням». При визначенні загальної кількості кожного структурного підрозділу табору перш за все керуються необхідністю забезпечення повної безпеки життя і здоров’я дітей та дотримання норм чинного законодавства.

Кількість вихователів (вожатих) встановлюється з розрахунку 2-3 одиниці на кожен загін. На кожні 2-3 загони встановлюється посада підмінного вихователя та посада помічника вихователя.

При наявності у таборі туристського клубу може встановлюватись посада інструктора з туризму.

Кількість педагогічних працівників встановлюється залежно від кількості дітей на зміну:

Найменування посади
	90 -150	151-240	241-330	331-420	421-510	511-600	601-690	691-780	781-870
Ст. вихователь	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Культорганізатор	1	1	1	1	1	1	2	2	2
Методист	_	1	1	1	1	1	2	2	2
Психолог	_	1	1	1	1	1	1	1	1
Інструктор з фізкультури	1	1	1	1	2	2	2	3	3

При наявності пляжу встановлюється посада інструктора з фізкультури і спорту на кожні 150 дітей.

Кількість керівників гуртків встановлюється з розрахунку одна одиниця на кожні 4 групи. Кількість акомпаніаторів встановлюється з урахуванням кількості гуртків, що потребують музичного супроводу, а також часу, який витрачається на супровід ранкової гімнастики, підготовку й проведення культурно-масових та спортивних заходів.

При наявності книжкового фонду встановлюється посада бібліотекаря.

Вимоги, що висуваються до тих, хто бажає працювати в таборі залежать від специфіки або типу того чи іншого табору. Проте є деякі загальні вимоги. Педагогічні працівники повинні бути здатними до:

·     роботи з дітьми – зацікавити та розважити їх. Це визначається їх кваліфікацією у певній галузі, посада вихователя, вожатого займається за конкурсом;

·     вміння налагоджувати дружні стосунки з іншими. Цю вимогу можна пояснити надзвичайною увагою, що приділяється так званому «духу» табору. Цей «дух» створює імідж табору та робить його неповторним та конкурентно спроможним;

·     керівництва й нагляду за дітьми.

Поряд з загальними вимогами існують й певні специфічні:

·     спроможність вивчити, що подобається, а що – ні, кожній окремій дитині з якою працюють;

·     здатність до розкриття конфлікту в певній групі дітей та прийняття на себе відповідальності за його можливе вирішення;

·     здатність до налагодження й розвитку взаємодії між колективом вихователів та колективом дітей;

·     спроможність забезпечити роботу групи таким чином аби вона сприяла індивідуальному розвитку кожної дитини;

·     спроможність забезпечити обговорення й вирішення особистих та групових проблем;

·     здатність керувати групою дітей, що живе в одній кімнаті та окремими дітьми у всіх випадках. [23]

На посаду вожатого приймається особа, яка на момент працевлаштування досягла 18 років та має педагогічну освіту або проходить навчання в педагогічному закладі на старших курсах.

 Вожатий несе особисту відповідальність за збереження життя та здоров’я вихованців свого загону.

 Обов’язки вожатого:

·     повинен знати кількість дітей свого загону, їх індивідуальні особливості, здібності та можливості;

·     дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, правил внутрішнього трудового розпорядку, режимних моментів;

·     застосовувати теоретичні педагогічні знання в практичній діяльності;

·     організовувати цікаву та змістовну роботу в загоні, не забуваючи про дитяче самоврядування;

·     захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насилля, попереджувати вживання алкоголю, психотропних речовин.

 Вожатий в своїй роботі керується перспективним планом роботи, планом роботи на зміну. Разом з дітьми проводить збори, екскурсії походи, загонові конкурси, залучає дітей до спортивних секцій, гуртків.

На посаду вихователя приймається особа, яка має вищу або середню спеціальну освіту, з досвідом практичної роботи. В своїй роботі керується наказами, інструкціями, постановами, програмами та іншими нормативно-правовими документами, що регламентують проведення виховної роботи.

Вихователь працюючи в таборі, повинен знати як проводити виховну роботу в загоні; як складати плани роботи, графіки чергувань; правила з охорони праці, техніки безпеки та правила внутрішнього розпорядку.

Вихователь має певні обов’язки:

·     повсякденно планує, організовує роботу з формування всебічно розвиненої особистості;

·     створює оптимальні умови для фізичного та розумового розвитку вихованців;

·     обирає ефективні форми й методи виховної роботи;

·     впроваджує систему педагогічного впливу, що базується на педагогіці співробітництва, національній культурі.

Центральною ланкою організації виховного процесу є чітке планування, засноване на завданнях, що ставляться перед педагогічним колективом в залежності від контингенту дітей, які знаходяться на оздоровленні. [15]

Планування виховної роботи в таборі вимагає послідовності, системності та наступності. Починаючи планування вихователі вивчають державні документи з питань виховання підростаючого покоління, знайомляться з інструктивними матеріалами відповідних організацій, з публікаціями в пресі про організацію літнього відпочинку дітей та молоді. Велике значення має врахування визначних дат, свят, що припадають на цей період, подій, що відбуватимуться в країні й за кордоном, календаря літніх пам’ятних дат, традицій табору, місцевих умов й можливостей, вікових особливостей дітей.

 Планування виховної роботи буде ефективним, якщо вихователь дотримуватиметься певних методичних вимог:

·     забезпечувати на практиці єдність мети і завдань, змісту і форми виховної роботи;

·     враховувати своєрідність роботи загонів і дружини;

·     підтримувати ініціативу та соціальну активність дитини.

В практиці роботи дитячих оздоровчих таборів необхідно складати наступні види планів:

перспективний план на оздоровчий сезон;

календарний план на зміну, що складається на основі перспективного але з більшою конкретизацією;

план роботи гуртків, клубів за інтересами;

план-сітка загонових справ;

робочі плани вихователів, методиста, заступника начальника (директора) з виховної роботи;

конкретні плани підготовки та проведення різноманітних справ у таборі. [13]

На основі цих планів вихователі повинні складати календарні плани роботи загону.

План, як будь-який документ повинен бути конкретним, виконаним без зайвих навантажень. План підведе вихователя до розуміння 3 найважливіших питань виховної роботи: що робити, для чого та як.

Вимоги до плану:

суспільно корисна спрямованість, єдність із сучасністю;

необхідність чітких, конкретних, практичних справ, підпорядкованих визначеній меті;

послідовність, конкретність й посильність плану для вихованців;

урахування вікових особливостей вихованців.

Перспективний план складається на всі зміни директором (начальником) табору разом з методистом, заступником директора з виховної роботи та іншими членами педагогічного колективу. Він обговорюється й затверджується педрадою до заїзду дітей у табір. Перспективний план включає такі розділи:

характеристика регіону, що оточує табір, матеріальної бази;

виховні завдання, зміст виховної діяльності табору;

національне виховання;

організація суспільно корисної праці й трудове виховання;

розвиток допитливості та пізнавальної активності;

естетичне виховання та розвиток культури спілкування;

фізичне виховання, валеологічна, туристична й екологічна робота;

організаційно-методична робота;

школа дитячого самоврядування в умовах табору.

Календарний план складається кожну зміну з урахуванням завдань, що зазначені в перспективному плані, і пропозицій загонів. Перш ніж розпочати планування, педагог-організатор повинен на оргзборах ознайомити його учасників з перспективним планом на сезон, традиціями табору. Після обговорення пропозицій рада табору складає календарний план й визначає відповідальних за підготовку й проведення тієї чи іншої справи. На зміну доцільно планувати не більш як 4-5 загальнотабірних заходів.

Календарний план має 3 розділи:

загальнотабірні заходи;

робота з проведення заходів в загонах;

оздоровлення.

Педагогічний колектив табору разом з органами самоврядування має право на вибір та впровадження форм, методів виховної діяльності, поділу табору на структурні одиниці як за віковими особливостями, так й за інтересами, може прийняти свій статут, забезпечити різні форми самоврядування.

У додатках до плану подається розклад фізкультурних занять, робочих гуртків, клубів, секцій, фіксуються дні чергування загонів. На основі цього плану складається план-сітка на кожну зміну.

Календарний план роботи загону складається дітьми разом з вихователем на одну зміну. На зборах загону голова ради доводить до відома дітей проект плану. Вони можуть вносити доповнення, виправлення. З усіма змінами план роботи затверджується шляхом відкритого голосування. На цих зборах обирають відповідальних за виконання кожного заходу. Важливо, щоб при розподілі роботи ніхто не залишився без завдання, доручення. Кількість запланованих заходів має бути посильною для виконання.

На основі затвердженого плану складають календарний план-сітка загону, який зазвичай вивішують у «загоновому куточку».

Підготовка до табірних і загонових справ, режимні моменти, заходи, що проводяться повсякденно (купання, прогулянки, екскурсії) фіксуються у планах роботи на день. Такий вид планування отримав назву – «путівка дня». Складають в двох варіантах (на випадок несприятливої погоди) та містить такі частини: дата, час проведення, справи загону на день (докладно), відповідальні за виконання. [15]

Календарний план табору і загону можуть коригуватися.

На основі щоденних планів кожного загону педагог-організатор разом зі старшим вихователем складають зведений план на наступний день.

Протягом всієї зміни вихователі складають щоденник. Щоденник – це робочий документ, в якому аналізується кожен день, робляться висновки, узагальнення, план на перспективу. Щоденник заповнюється за встановленою формою:

Назва табору, загону. Черговість зміни. Прізвище, ім’я та по-батькові вихователя. Дата початку та закінчення зміни.

Список вихованців й необхідні дані про кожного, що повинні бути зведені в таблицю.

Прізвище, ім’я та по-батькові дитини

Дата народження

Домашня адреса, контактний телефон

Прізвище, ім’я та по-батькові батьків

Хобі дитини

Особливості дитини

3. Режим дня табору.

4. Портрет дитячого літа (традиційні свята, визначні дати, події, що відбуватимуться в країні, справи дітей табору).

5. Оргсторінка і назва загону, девіз промовка, пісня, рада загону, доручення.

6. Педагогічна характеристика загону в розвитку(на початку та наприкінці зміни), вікові особливості вихованців, вміння, навички та організаційні здібності.

7. План-сітка загону та коротка пояснювальна записка.

8. «День за днем» - щоденні записи(путівка дня, аналіз, висновки, роздуми, аналіз КТС, пропозиції дітей, їх активність).

По закінченню зміни пишеться звіт, що базується на даних щоденника. В цьому звіті аналізуються етапи, кінцевий результат, дається оцінка своїй діяльності, шляхи поліпшення роботи.

На основі матеріалів щоденника складають характеристику вихованців та характеристику дитячого колективу. [14]

Характеристика вихованця.

Прізвище, ім’я та по-батькові___________________________

Дата народження ____________________________________

Стать ______________________________________________

національність ______________________________________

Батьки _____________________________________________

Членство в дитячих (молодіжних) об’єднаннях ____________

 _____________________________________________________

Особливості характеру _______________________________

Індивідуальні особливості _____________________________

Захоплення, хобі ___________________________________

10. Поведінка (стосунки з однолітками, вихователями), чинники,

що її визначають _____________________________________

11. Висновки й пропозиції щодо основних напрямів роботи

з цим вихованцем _____________________________________

 

Характеристика дитячого колективу.

Назва колективу _____________________________________

Кількість дітей _______________________________________

Розподіл за статтю ___________________________________

Середній вік ________________________________________

Національність ______________________________________

Аналіз основних ознак колективу (мета, спільна діяльність,

 органи самоврядування, рівень згуртованості) ___________

___________________________________________________

7. Взаємодія з вихователем _____________________________

8. Співпраця з іншими колективами _______________________

9. Досягнення _________________________________________

10. Основні проблеми __________________________________

11. Висновки й пропозиції _______________________________

Для оцінки якості та ефективності виховної роботи рекомендовано використовувати такі приблизні показники:

·     наявність відповідних планів педагогічної роботи з дітьми, узгодженість виховної та лікувально-профілактичної роботи;

·     організація дитячого колективу з урахуванням вікового складу дітей та стану їх здоров’я, створення системи дитячого самоврядування;

·     охоплення виховним процесом всіх дітей, з урахуванням інтересів кожної дитини та її можливостей;

·     комплектування загонів, гуртків, груп дітей відповідно до встановлених норм;

·           створення бригадної системи обслуговування (лікар, педагог). Наукова організація праці, раціональне використання часу педагогічних працівників.

·           «путівка дня» на кожен день.