2.1 Тестування та виявлення недоліків при формуванні пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку
Були перевірені діти від 5,5 до 7 років на рівень розвитку їх пізнавальних процесів і готовності дітей до навчання у школі.
В цілому виявився середній або навіть недостатній рівень розвитку пам’яті, середній рівень розвитку уваги та зовсім низький рівень розвитку мовлення та уяви.
Були проведені тести на розвиток механічної пам’яті:
Окремо кожній дитині були прочитані слова, і запропоновано повторити всі, які дитина змогла запам’ятати. Далі підраховувалась кількість названих вірно слів, в незалежності від порядку їх називання. Потім список слів прочитувався ще 2 рази, і після кожного разу підраховувалась кількість правильно названих слів.
Через годину після цієї перевірки дітям пропонувалося знову згадати ті самі слова, які були вивчені в процесі тестування. І знову вівся підрахунок.
Результати тесту:
якщо дитина з першого разу згадала не менше 5 слів, після 3-х повторень вивчила 9-10 слів, та при новому прочитанні називає не менше слів, чим до цього, то це свідчить про те, що у дитини гарно розвинена механічна пам'ять.
якщо дитина з першого разу згадала менше 5 слів, після повторень вивчила менше 9 слів та при кожному новому прочитанні згадував менше слів, чим до цього – це свідчить про недостатній рівень розвитку механічної пам’яті.
Результати тестування можна подивитися в таблиці 1.
Таблиця 1. Рівень розвитку механічної пам’яті.
слово | Настя 5,5 років | Катя 5,5 років | Валерія 5 років | Анжела 6,5 років | ||||||||||||
1 раз | 2 раз | 3 раз | ч-з год. | 1 раз | 2 раз | 3 раз | ч-з год. | 1 раз | 2 раз | 3 раз | ч-з год. | 1 раз | 2 раз | 3 раз | ч-з год. | |
Рік | + | + | + | |||||||||||||
Слон | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||
М’яч | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
Мило | + | + | + | + | + | + | + | + | + | |||||||
Сіль | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
Кінь | + | + | ||||||||||||||
Рука | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
День | + | + | + | + | ||||||||||||
Весна | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||||
Син | + | + | + | + | + | |||||||||||
Всього | 7 | 6 | 7 | 5 | 2 | 5 | 5 | 4 | 5 | 3 | 2 | 4 | 5 | 4 | 7 | 4 |
Як видно з таблиці, жодна з дівчат не показала високий рівень розвитку механічної пам’яті. Але майже всі запам’ятали після першого прочитання 5 і більше слів. Майже в усіх знижувалася кількість згаданих слів при наступних прочитаннях. Це пояснюється тим, що в дітей недостатньо розвинена увага й здатність тривалий час концентруватися на поставленому завданні, особливо, якщо їхня зацікавленість знижується.
Також був проведений тест на визначення рівня мисленевої пам’яті. Він допомагає встановити готовність дитини до роботи з графічним матеріалом, взагалі до навчання. Тестувалася та сама група дітей, що і у попередньому дослідженні. Основна задача тесту – виявити, чи зможе дитина запам’ятовувати слова за допомогою малюнків.
Групі дітей по черзі називалися слова, і давався час на те, щоб вони намалювали малюнок на це слово або словосполучення (10-15 сек.). Після цього діти йшли на інше заняття, і їх увага не концентрувалася на цьому завданні. Через одну годину дітям віддали їх малюнки і попросили згадати слова.
Список слів та словосполучень (рос. мовою):
грузовик;
умная кошка;
темный лес;
день;
веселая игра;
капризный ребенок;
хорошая погода;
сильный человек;
наказание;
интересная сказка.
Результат у двох дітей (6,5 років і 5 років) був дуже хорошим, що свідчить про достатній рівень розвитку мисленевої пам’яті і взагалі про те, що вони зрозуміли завдання. Ці діти назвали всі слова і словосполучення лише за деякими неточностями. (див. додаток 1-2).
Двоє інших дітей зрозуміли завдання вірно, їх малюнки були чіткими і лаконічними, але через одну годину вони не змогли майже нічого згадати, а просто описували зроблені малюнки. Це непоганий рівень запам’ятовування, але потребує додаткових занять з розвитку логічної пам’яті. Дитина вже розуміє, що малюнок може бути засобом запам’ятовування, але асоціації встановлюються ще неміцні. (див. додаток 3-4).
Також були проведені тести на розвиток уваги у дітей недільної школи від 5 до 7 років.
Перший тест – на визначення розвитку уваги. Дитині дається аркуш із надрукованими літерами крупним шрифтом. Дитині пропонується за п’ять хвилин знайти визначену літеру і закреслити її олівцем, продивляючись строки зліва направо. Якщо дитина за цей час опрацювала 400 знаків і більше, допустила 5 помилок і менше, то її увага і концентрація – в нормі.
Результати тестування показали середній рівень здатності до концентрації уваги, вищі результати були в тих дітей, яким взагалі притаманна посидючість і наполегливість. Деякі не могли зосереджено працювати 5 хвилин. (Див. додатки 5-9).
Другий тест – на визначення здатності розподіляти увагу під час ігор і занять.
Дітям читають вголос невелике речення, одночасно голосно і чітко стукаючи олівцем по столу. Діти повинні переказати текст і порахувати число ударів. Хороший рівень, коли дитина впоралася з обома завданнями без помилок.
Результати тестування показали хороші результати у більш старших дітей, з більш досконалою нервовою системою, а також у тих, які взагалі люблять різні незвичні вправи. Загалом рівень здатності розподіляти уваги у дітей 5-7 років виявився середнім і низьким.
Визначення рівня розвитку мовлення та уяви проводилося у формі вільних бесід, спілкувань із дітьми.
Дослідження показало досить низький рівень розвитку мовлення й уяви. В більшості випадків в дітей виникали труднощі з описом малюнка. Навіть якщо це була ілюстрація знайомої казки, діти відповідали одним-двома словами. Більшість дітей 5-6 років не змогла придумати історію про знайомі предмети, або вигадати неіснуючу тварину.
Дуже часто на запитання: «Яка твоя улюблена казка?» діти відповідали «Не знаю». Загалом дітей, спроможних підтримати бесіду, придумати щось цікаве, розповісти зміст мультфільму, який щойно подивилися, виявилося лише троє серед десяти (дві дівчинки по 5 років і хлопчик 4 роки). Про цих дітей відомо, що батьки приділяють їм достатньо уваги, читають з ними, спілкуються.
В основної маси дітей є пробіли в розвитку мовлення, уяви. Серед них дівчинка семи років, в якої є проблеми із вимовою багатьох звуків, і це не виключення.
Причиною такої ситуації є те, що більшість дітей дома в основному проводить неконтрольовано час перед телевізором, або граються самі. Батьки не приділяють дітям належної уваги, не грають разом з ними в ігри, їм не цікаво проводити час із своїми дітьми. Діти не бувають ні в театрах, ні в музеях, хоча проста прогулянка містом, навіть перегляд дитячого фільму разом з батьками і послідуюче обговорення дадуть надзвичайно більше, ніж додаткові заняття з педагогами із розвитку мовлення.
Таке становище призводить до того, що молодші школярі зазнають великих труднощів із читанням, запам’ятовуванням, взагалі із розвитком мислення і здатністю до навчання.
... , що саме це характерно для кращих радянських людей, тому, «що колиб батько Володі дізнався, чому Володя його не зустрів, він на нього не образився б, а навпаки, мабуть, навіть похвалив». Для дітей молодшого шкільного віку дуже характерні різні оцінки своїх вчинків і вчинків інших людей, а також судження про них. Ця суперечність властива самому життю, самим фактам людських відносин, в які включає ...
... ї активності у молодшого школяра на уроках української мови в експериментальному дослідженні З метою визначення ефективності різних видів вправ, спрямованих на розвиток пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови, було проведене контрольне тестування. Яке ставило перед собою вирішення таких завдань: 1) виявити рівень розвитку пізнавальної активності у молодших ...
... і зусилля для подолання утруднень у процесі виконання завдань, виховання емоційно-позитивного ставлення до навчання); контрольно-оцінний (формування вмінь здійснювати контроль та оцінку своєї навчально-пізнавальної діяльності). [10, 245] Розділ 2. Діагностики та методики формування пізнавальних здібностей молодших школярів 2.1 Особливості пізнавальних здібностей та стану рівня їх розвитку ...
... об’єкті, у слабкому розподілі уваги, в її малій рухливості чи патологічній фіксації на певному об’єкті. Критерієм вихованості уваги є подолання всіх різновидів неуважності на основі формування мотивів учіння та праці. Розділ 2. Психологічні умови розвитку уваги в молодших школярів у процесі учбової діяльності 2.1 Психологічні особливості розвитку видів уваги у молодшому шкільному віці ...
0 комментариев