Навигация
Стандарти регламентовані законом України «Про вищу освіту»
64289
знаков
0
таблиц
0
изображений
3. Стандарти регламентовані законом України «Про вищу освіту»
Стандартам вищої освіти України присвячено третій розділ Закону України «Про вищу освіту». Відтак, Стаття 11 містить загальні положення та описує систему стандартів освіти, в подальших статтях (12-й, 13-й та 14-й) маємо детальний опис викладених в одинадцятій статті положень.
Систему стандартів вищої освіти України формують: по-перше, державний стандарт, далі галузеві стандарти й стандарти ВНЗ. В Законі проголошується, що «стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання». [7]
Для порівняння дамо визначення, запропоноване в Проекті Закону «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту». Отож, «Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти за певними освітньо-професійними (освітньо-науковою) програмами відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів усіх типів незалежно від їх підпорядкування і форм власності». [14] Спостерігаємо певні відмінності й надалі: якщо в ще діючому законові нам запропоновано наступний поділ:
I. Державний стандарт містить такі складові:
a) перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
b) перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
c) вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;
d) вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти;
II. Галузеві стандарти вищої освіти містять:
a) освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ;
b) освітньо-професійні програми підготовки;
c) засоби діагностики якості вищої освіти;
III. Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів складаються з:
a) переліку спеціалізацій за спеціальностями;
b) варіативної частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВНЗ;
c) варіативної частини освітньо-професійних програм підготовки;
d) варіативної частини засобів діагностики якості вищої освіти;
e) навчальних планів;
f) програм навчальних дисциплін, – натомість, у новому варіанті пропонується включити такі складники, як освітньо-кваліфікаційні (освітньо-наукові) характеристики, освітньо-професійні (освітньо-наукові) програми та засоби діагностики якості освіти. Відповідно до цього змінюється і зміст стандартів, зафіксованих в обох документах. Ми пропонуємо зупинитися на стандартах діючого закону, проте не оминемо увагою й пропозиції щодо змін в ньому.
Докладніше розглянемо державний стандарт, в якому ми знаходимо, по-перше, перелік назв кваліфікацій, що визначаються назвами тих робіт, які має виконувати людина, отримавши ту чи іншу кваліфікацію на первинній посаді; по-друге, перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищій школі, тобто в ньому зміст освіти та професійної підготовки конденсується з виробничими функціями, здійснення яких в майбутньому буде вимагатися від споживача освітніх послуг. Також одним із складників державного стандарту надання послуг з питань освіти та розвитку особистості є вимоги до рівня сформованості у особи соціальних та громадянських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності та вимоги до формування її патріотичного почуття до Батьківщини, а також знання української мови. І цей аспект на мою думку не варто ані вилучати, ані якось коректувати, бо в сучасних умовах дуже важливо показати молоді, що українська культура має свою захоплюючу історію, що вона не менш модна та актуальна, аніж західна, що для того, щоб нам жилось не гірше ніж в країнах Європи, ми самі маємо розвивати рідну державу, а не мріяти про виїзд на постійне місце проживання та роботи за кордон. На нашу думку, в молоді варто утвердити девіз-питання «Хто, як не ми?». А от в Проекті Закону… ми не знайдемо навіть згадки про це досить важливе положення. Натомість ми бачимо сухе перерахування документації, що забезпечує базу для визначення якості надання освітніх послуг.
Проте розгляньмо галузеві стандарти, які відображають цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначають місце фахівця в системі галузей, вимоги до його компетентності, систему виробничих функцій і типових завдань, що має вміти розв’язувати суб’єкт дії. Тобто ця складова визначає весь комплекс знань і вмінь, якими має оволодіти особа, щоб виконувати свої функції на царині певної діяльності, відповідно до цього визначається термін надання освітніх послуг, зміст навчання, виробничі практики, тут же маємо нормативно-правову базу, якою послуговуються для задоволення потреб зацікавлених сторін. Що ж до стандартів вищої освіти, то вони забезпечують підготовку фахівця відповідно до особливостей соціального поділу праці України та вимог ринку праці та їх швидкої зміни. Також тут знаходимо положення про послідовність та час вивчення певних дисциплін, про матеріали, котрими послуговуються студенти у навчанні, про інформаційно-технічне забезпечення тощо.
Тепер порівняймо це з новою редакцією закону. Одразу хочемо зауважити, що зміни в даному Законі були просто необхідні, адже час, як і суспільство не стоять на місці й в нових умовах нам необхідне законодавство, що адекватно реагує на прецеденти та здатне здійснювати регламентацію життя громади, також зауважимо, що в новій редакції стандарти викладені більш наближені до новітніх умов і принципів, про які йшлося вище.
Почнемо зі зміни в структурі самого розділу. В запропонованому варіанті стаття 11 містить зміст вищої освіти (Зміст вищої освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кадрів з вищою освітою і визначається стандартами вищої освіти для освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів з напрямів і спеціальностей, зазначених у відповідному переліку напрямів і спеціальностей. [14]), далі у статті 12 подано перелік напрямів та спеціальностей вищої освіти України, що майже точно відтворює частини другу та п’яту статті 12 за старою редакцією. У статті 13 знаходимо повний опис стандартів вищої освіти та розмежування на державний складник та складову ВНЗ, галузеві ж стандарти повністю виключені, але в зміст перших не внесено змін, просто написано більш новітньою термінологією.
Відтак, як держава контролює та регламентує якість надання освітніх послуг, так і вищі заклади долучаються до цього, проте в нас ще не виникла система стандартів, яка б стимулювала конкуренцію між ВНЗ, немає в нас рейтингових систем доступних широкому загалу, хоча, звісно, негласна боротьба за майбутніх студентів точиться між навчальними закладами вищої школи й кожен ВНЗ зацікавлений в своїх студентах, які представляють його на державних олімпіадах, з’їздах, конференціях, конкурсах. Проте, на нашу думку цього недостатньо, необхідно, щоб кожен заклад прагнув не тільки отримати вищій рівень акредитації, а ще й увійти до престижніших ВНЗ країни, щоб мати змогу виходити на міжнародний рівень, адже за змістом і рівнем підготовки наша вища школа надає потужну базу для виконання не тільки тих функцій, що покладаються на особу, як на фахівця в тій чи іншій галузі, а й інші функції, виконання яких забезпечується набутим комплексом знань.
Похожие работы
... її на забезпечення високого рівня професіоналізму майбутнього вчителя З огляду на вищезазначене й було визначено тему дисертаційного дослідження: „Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз)”. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри ...
... традиціями даної країни, великою зацікавленість уряду у вихованні і достойному навчанні своїх громадян. Певною мірою ми не можемо відкидати фактор самостійності та індивідуальності навчальних закладів, особливо тих, які надають вищу освіту. Стосовно етапів розвитку системи освіти Англії в ХІХ – ХХІ ст., то ми б хотіли виділити основні дев’ять: 1) 1894 р. – реформи Д. Брайса (було зроблено крок
... триває два роки. Ступінь доктора філософії (Hakushi) вимагає вже трьох років навчання для тих, хто має ступінь магістра, і не менш 5 років для бакалаврів. [1, 193] 5. Сучасна система освіти в Росії Повну середню освіту в Росії можна одержати, вступивши в школу, гімназію, ліцей у шість років і закінчивши десять — одинадцять класів. Результат такого навчання — одержання атестату про повну ...
... в сучасних умовах спостерігається тенденція до уніфікації навчальних програм у різних регіонах країни. У третьому розділі – „Практичні аспекти реалізації завдань громадянського виховання старшокласників у Великій Британії” – проаналізовано сутність та зміст навчальної програми предмету „Громадянознавство” в освітніх закладах Великої Британії; розглянуто комплексний підхід до розв’язання завдань ...
0 комментариев