Навигация
Функціонування типів пам’яті на усіх етапах розвитку школяра
52719
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.3. Функціонування типів пам’яті на усіх етапах розвитку школяра.
Оскільки на сьогоднішній день англійську мову вивчають діти ще з першого класу, то, відповідно, підходи до вивчення також мають бути різні. Людська пам’ять на будь-якому віковому етапі поділяється на типи:
–наочно-образний (легко відтворюються образи);
–словесно-образний (легко запам’ятовуються думки, виражені в словесній формі);
–проміжний тип [6].
Не важко здогадатись, що учні молодшого шкільного віку є більш чутливі ніж старшокласники до слів дорослих, міжособистісних стосунків а також в навчальному середовищі. Отже, виклад навчального матеріалу для таких учнів має бути чітко продуманий вчителем, щоб ні в якому разі не викликати в учня відразу до досить важливого на сьогодні предмету.
Спостерігаючи під час шкільної практики за роботою уроку англійської мови в учнів 1 та 4 класів, я зробила висновок, що вони краще сприймають навчальний матеріал, застосовуючи словесно-образний тип пам’яті. Тобто, лексику діти сприймають на слух, переважно у формі рольової гри. В одному класі сталося так, що слова, які були відведені в підручнику для домашнього вивчення, жоден учень не назвав правильно, хоча до його уваги пропонувалася транскрипція, яку він добре читав з книги. Коли вчитель образливо звернулась до класу з висновком, що вони ігнорують предмет, то навіть відмінники зауважували, що провели за уроками чимало часу. Зваживши усі обставини, вчитель не гаяла часу на покарання, а вирішила проблему іншим шляхом. Враз один аркуш паперу вона зім’яла в формі кульки, і вийшов такий собі біленький м’ячик. Далі, ставши посеред класу з усміхненим обличчям, почала кидати по черзі кожному цей веселий предмет, називаючи при цьому слово англійською з домашньої вправи, а учень мав сказати переклад, кинувши м’ячик назад. Ті учні, котрі помилялись чи не називали слова зовсім, її увагою були обмежені, а оскільки кульку хотіли отримати всі, то через короткий проміжок часу навіть двієчники добре володіли тим лексичним запасом слів, котрий, можливо, ні за яких умов не вивчили б удома. Далі, натішившись і попрацювавши, вчитель організовує діяльність по-іншому (ще цікавіше). Оскільки домашні слова були лише іменниками, то вчитель показує смішні картинки, де зображені предмети в формі істот, з кумедними ніжками, очками, носиками та ін. При тому, що слова знали усі учні, задіяний у розповіді був цілий клас. Але постає питання: що ж робити з письмовою роботою? Зважуючи факти виховання дітей вдома, де матуся немає часу гратися, тато може хіба що постояти „над головою” доки малюк виводить свої кривульки, а старші братики й сестрички краще вивчать китайську, аніж спілкуватимуться англійською зі своїм „малим”. То нехай воно вдома ліпше попише, виконуючи письмові вправи на чорновику, на чистовику і т.д. Ні-ні, звичайно, на уроках теж годиться писати, але більше на дошці, щоб і „самому повчитись і комусь похвалитись”. Ну, хіба не компроміс?
Не менш цікаво відбуваються уроки і в 5-6 класах. Оскільки інтерес до „дошки” у дітей у цьому віці ще не згас, то вчитель теж спрямовує свою роботу аналогічним чином, але дещо ускладнюючи завдання відповідно з віком учнів. Наприклад, один учень виходить на клас, а інші задають йому запитання. Деякі з питань можуть бути кумедного змісту, на що учасник дає відповідну відповідь. Але ж англійською. Тут, на мою думку, є великий плюс. Так як поспілкуватись бажають усі, то невідомі слова учні можуть запитувати у вчителя. Оскільки питання для них самих є цікавим, то й словниковий запас їхній звісно збагачуватиметься. Адже весело буде прийти додому і запитати старшу сестру-розумницю приблизно у такому дусі: „Elen, where are you stand now?” – Олено, а де ти зараз знаходишся? „I am in the kitchen, as usually” – На кухні, звичайно. – просто відповість сестра. А малюк їй у відповідь – „No, you are in the free Ukraine!” – Ні, ти у вільній Україні. І вже кілька нових слів з цього всього він закріпив. Цікаво й зі смаком, чи не так?
З усьго вище приведеного напрошується висновок, що у дітей такого віку швидше спрацьовує словесно-образний тип пам’яті. Але це не зовсім так, тому що наочно-образний теж відіграє на цьому віці не останню роль, та все ж наочність тут сприймається більше в картинках, художніх написах, а ніж в сухих наукових фразах і рекомендаціях.
Дещо іншими є процеси пам’яті підлітків, що у своєму віці потребують уваги вчителя не менше за попередників. Новоутворення в розвитку їхньої пізнавальної сфери (довільність пізнавальних процесів, рефлексія) закріплюються і розповсюджуються на всі види діяльності та життя загалом.
Часто підлітки просто відмовляються від дослівного запам’ятовування навчального матеріалу і на перше місце в такому разі висувається словесно-логічна пам’ять. Прийоми логічного запам’ятовування вдосконалюються, текст трансформується, відтворюється основний зміст прочитаного. На відміну від молодших школярів у підлітків змінюється організація процесу заучування матеріалу. Вони не схильні просто повторювати читаний текст, а, як правило, розбивають його на частини.
У цьому віці змінюються і способи пригадування, а саме: складання плану, що допомагає обдумувати відтворюване, аналізувати його, оживляти і систематизувати потрібні асоціації. Змінюється також співвідношення між мимовільним і довільним запам’ятовуванням. Мимовільно підліток запам’ятовує яскраве, барвисте, те, що пов’язане з емоціями. У підлітків певною мірою виробляється вміння чергувати заучування й відтворення, використовуючи відтворення як засіб контролю і підвищення ефективності запам’ятовування. Далеко не всі підлітки можуть організувати досить продуктивне їх чергування. Оволодіння прийомами запам’ятовування вносить ясні зміни в процес відтворення, адже підліток починає свідомо керувати ним.
Розвиток пам’яті в підлітковому віці виявляється також у співвідношенні її основних видів, а саме: рухової, образної, емоційної та словесно-логічної.
Основна тенденція в розвитку пам’яті старшокласників характеризується подальшим зростанням і зміцненням її довільності. Довільне запам’ятовування стає в цей період набагато ефективнішим від мимовільного. Відбуваються істотні зміни і в перебігу логічного запам’ятовування. Помітно зростає продуктивність пам’яті та думки на абстрактний матеріал. Намічається спеціалізація пам’яті. Удосконалюються і способи заучування за способом свідомого застосування раціональних його прийомів.
Старшокласники самі високо оцінюють таке засвоєння матеріалу, в якому виявляється розуміння понять, оригінальна інтерпретація чи формування того, що викладено в підручнику. Важливу роль у процесі запам’ятовування відіграє настанова на засвоєння матеріалу, яка водночас включає в себе і настанову на його усвідомлення. Специфічного характеру набуває в старшому шкільному віці мимовільна пам’ять. Продуктивність її безпосередньо залежить від орієнтації розумової роботи учнів з навчальним матеріалом. Адже матеріал запам’ятовується старшокласниками краще, якщо він входить у мету їхньої розумової діяльності і коли ця діяльність має активний характер.
Чуйне, уважне ставлення вимагається від вчителя до особливо сприймаючих дітей. За зовнішньою неуважністю, заглибленістю всередину себе, часто приховується вразлива, тонка натура. Тому такі способи впливу, як натиск, крик неприпустимі до методики спілкування з вразливими учнями. В зворотному випадку це часто призводить до важких колізій і навіть до конфліктів. Вчителю необхідно мати доброзичливість і такт для включення дитини в активну учбову діяльність.
Моторна, емоціональна та образна пам‘ять в своїх особливих формах притаманна і тваринам. Специфічно людська пам‘ять – словесно-логічна, змістом якої є наші думки та мова. [ 7 ]
Словесно-логічна пам‘ять – це не просто запам‘ятовування, а переробка словесної інформації, виділення з неї найбільш суттєвого, відхилення від другорядного, несуттєвого, і збереження в ній не безпосередньо сприйнятих слів, а тих думок, які ними виражені. В основі словесно-логічної пам‘яті завжди лежить складний процес перекодування повідомлюючого матеріалу, пов‘язаний з відстороненням від несуттєвих деталей і узагальненням центральних моментів інформації. Ось чому людина, запам‘ятовуючи зміст великої кількості матеріалу, одержаного з усних повідомлень та прочитаних книг, одночасно є неспроможною утримати в пам‘яті його буквальне словесне вираження. А. Р. Лурія, даючи визначення і характеризуючи словесно-логічну пам‘ять, розкриває її “технологію”, принцип дії, в якому здійснюється можливий для нас відрив вже не тільки від реальності, але й від того, що дано у вигляді її образних уявлень.[ 8 ]
І на завершення доречно буде зауважити такі факти, коли в молодшому шкільному віці учень, отримуючи незадовільний результат оцінювання, вважає, що це не успіх поганий, а „я” – поганий. Тоді як підліток здатен повністю аналізувати свої вчинки.
Розділ ІІ. Психологічні особливості удосконалення процесів пам’яті у шкільній практиці.
Похожие работы
... застосування, тобто, що ми отримали у результаті застосування того чи іншого методу. В курсовій роботі було доведено доцільність використання сучасних методів активізації пізнавальної діяльності учнів старшої школи на уроках англійської мови, показати їх ефективність у навчальному процесі. В роботі ми розглянули найбільш актуальні та реальні у застосуванні в сучасній школі методи активізації пі ...
... . Завдання з розгорнутою відповіддю передбачає створення власного висловлювання у письмовій формі відповідно до запропонованої комунікативної ситуації. 3. Розробка серії завдань з контролю аудіювання англійською мовою. 3.1 Формат текстів та тестових завдань Всеукраїнської учнівської олімпіади з англійської мови 3.1.1 Вимоги до аудіотексту та характеру завдань (9 – 11 класи) Учасникам ...
... мов полягає в наявності сформованої іншомовної комунікативної компетенції,яка входить до складу когнітивно-технологічного компоненту. 2. Компонентно-стурктурний аналіз професійної компетентності вчителя іноземних мов Професійна компетентність учителя синтезує в собі, по-перше, загальні вимоги до педагога як до особистості, по-друге, особливості його професійно-педагогічної діяльності, по-трет ...
... мовленню. В окремих текстах подається інформація про особливості життєдіяльності людей, мова яких вивчається. Така інформація викликає інтерес в учнів, певним чином вмотивовує їхню навчальну діяльність. 13. Кожний урок іноземної мови в початковій школі має бути об’єднаний спільною темою, а діяльність учнів на ньому повинна бути різноманітною. Враховуючи вікові особливості учнів, їхню швидку ...
0 комментариев