Місце, завдання i зміст гімнастики в режимі дня школяра
Ранкова гігієнічна гімнастика основа здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку
Анатомо–фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
Організація і контингент дослідження
Вчителі фізичної культури і початкових класів про зміст та методику проведення ранкової гігієнічної гімнастики
Для дітей які мають рівень показників фізичної підготовленості середній і вище – підтримуючі загальнорозвиваючі комплекси
Навигация
Організація і контингент дослідження
Удосконалення процесу виконання ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодшого шкільного віку
77661
знак
11
таблиц
1
изображение
2.2 Організація і контингент дослідження
При організації дослідження ми керувались вимогами, які широко викладені у спеціальній літературі обумовлюють достовірність отримання результатів. Ці вимоги насамперед, полягають у виборі об'єкту дослідження, визначенні його ознак, необхідної кількості спостережень.
Проведення експерименту як найважливішого засобу наукового пізнання вимагає чіткості під час планування, послідовності введення нових умов, усунення сторонніх впливів, визначення кількісних та якісних змін, що відбуваються. Дані положення і характер дослідження дозволили визначити багатоетапність його організації, яка полягає у вивченні літературних джерел з піднятої проблеми; розробці і апробації експериментальних комплексів вправ для ранкової гігієнічної гімнастики, аналізі одержаних результатів і підведення підсумків.
Дослідження здійснювалось у два етапи:
На першому етапі (2006-2007) вивчено стан питання у теорії і практиці фізичного виховання.
На другому етапі (2007-2008) сформовано і апробовано комплекси ранкової гігієнічної гімнастики для школярів молодших класів, проаналізовано результати, літературно оформлено роботу.
Організація дослідження
Анкетування вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури проводилось нами протягом 2007 року. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий. Опитування проводилось з метою визначення думки фахівців, які проводять заняття з фізичної культури з учнями молодших класів і зацікавлені у покращенні цього процесу та рівня підготовленості дітей.
Рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів визначався шляхом тестування учнів другого класу протягом першого-другого тижня вересня місяця 2007 року.
На основі аналізу рівня розвитку показників фізичної підготовленості, нами проведено поділ учнів на групи за відставанням у розвитку тих чи інших фізичних якостей. – експериментальна група (10 учнів). Контрольна група (12 учнів) ніяких додаткових вправ не виконувала.
По відношенню до рівня підготовленості розроблялись комплекси ранкової гігієнічної гімнастики для виконання вдома під керівництвом і контролем батьків. Вправи в комплексах ранкової гігієнічної гімнастики підбирались за принципом покращення фізичних кондицій які відстають у розвитку і тим самим впроваджувався індивідуальний підхід, що розвитку фізичних якостей. Окрім того комплекси вправ носили: розвиваючий та підтримуючий характер. Підтримуючий характер носили комплекси які рекомендувались учням з належним рівнем розвитку фізичних якостей, а розвиваючий учням з відставанням у розвитку.
Комплекси вправ через класного керівника, вчителя фізичної культури та під час особистого контакту з необхідними методичними порадами давались батькам, щоб вони організували і проводили контроль за виконанням ранкової гігієнічної гімнастики. Попередньо з батьками було проведено методичне заняття з організації та методики проведення ранкової гігієнічної гімнастики для учнів молодшого шкільного віку вдома. В процесі проведення експерименту проводились контрольні зрізи рівня фізичної підготовленості і вносились певні корективи та уточнення.
В кінці другої четверті (грудень 2007 року) нами проведене повторне тестування контрольної та експериментальної груп і визначено динаміку розвитку показників фізичної підготовленості, та узагальнено результати дослідження.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !
Основні правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики
1. Гімнастика виконується після відвідування туалету, в провітреному приміщені, на майданчику, стадіоні, парку тощо.
2. Вправи виконуються з акцентуванням дихання і практично не виконуються вправи з затримкою дихання.
3. Кількість вправ 6-12, кількість повторів кожної вправи 4-16 разів.
4. Найбільше навантаження (ЧСС – 150) повинно бути після виконання 2/3 всіх вправ, в кінці зарядки навантаження знижують, неповинна відчуватись втома.
5. Комплекс вправ змінюють не частіше одного разу на місяць, але можуть виконуватись і більш тривалий час 2-3 місяці. Проводиться зміна 2-3- вправ у комплексі.
6. Після виконання вправ протягом 2-3 місяців можна приступити до виконання вправ з обтяженням (легкими гантелями, еспандером).
7. Після ранкової гімнастики потрібно прийняти водні процедури.
8. Потрібно слідкувати за станом організму вашої дитини. При перших ознаках перевтоми потрібно припинити виконання вправ.
Симптоми втоми після навантаження різної величини
| Величина втоми | Невелика | Середня | Надмірна |
| Колір шкіри | Незначне почервоніння | Значне почервоніння | Виникнення на шкірі плям, синюшності |
| Дихання | Прискорене | Посилене | Поверхневе, сильно прискорене |
| Рухи | Координовані, точні рухи | Порушення точності рухів | Не координовані рухи |
| Увага | Безпомилковість виконання дій | Неточність у виконанні рухів | Сповільнене виконання рухів і команд |
| Пітливість | Невелика | Велика | Різка з сольовим відкладенням |
| Самопочуття | Відсутність скарг | Скарги на біль в працюючих органах | Головний біль, нудота |
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !
Основні правила загартування
1. Необхідно переконатися в необхідності загартування. Свідоме ставлення до загартування створить необхідні потрібний психологічний настрій і забезпечить успіх.
2. Загартовуйте організм систематично щодня протягом тривалого періоду
3. Умови і дозування змінюйте поступово. Повітряні і водні процедури починайте влітку і продовжуйте восени і зимою, поступово знижуючи температуру повітря та води.
4. Привчайте організм до систематичного впливу подразників різної сили. Для цього перебувайте на вітрі, сонці у воді різної температури.
5. Урізноманітнюйте засоби загартування. Змінюйте холодові подразники тепловими і навпаки, застосовуючи в комплексі сонячні, повітряні і водні процедури. Поєднуйте засоби загартування з фізичними вправами.
6. При загартуванні необхідно пам’ятати про індивідуальність, тобто температура повітря, води, тривалість загартування встановлюється відповідно до індивідуальних особливостей.
7. Загартування необхідно проводити в хорошому настрої і так, щоб воно приносило задоволення.
8. Прохолодні та холодні ванни необхідно поєднувати з фізичними вправами, темп виконання повинен бути таким, щоб не переохолодити організм. Тривалість загартування повітрям 15-20 хв. – вітром, 10 хв. В холодні періоди. Після повітряних ванн проводять водні процедури.
9. Водні процедури проводяться безпосередньо після ранкової гімнастики, домашніх тренувань. Вони застосовуються у вигляді обтирань (рушником, губкою), обливання, душ та купання. Обливання та душ необхідно починати приймати з температури води 30-35°. Поступово температуру води знижують до 15° і нижче. Тривалість процедури від 1 до 4 хвилин.
10. Купання це більш цінний засіб загартування. Його слід починати при температурі повітря і води не нижче 18-20°, а закінчувати купальний сезон при температурі води не нижче 10-12° і повітря 14-15°. Кращий час для купання ранок і вечір. Час перебування у воді 4-5 хв. Який поступово доводиться до 15-20 хв.
11. Загартування сонцем проводиться у вигляді сонячних ванн. Найкращий час прийому сонячних ванн ранішні години з 8 до 12 год. При прийомі сонячних ванн необхідно, щоб голова і очі були захищені від сонячних променів. Починати прийом сонячних ванн потрібно з 5-10 хв. і поступово збільшуючи до 2-3- годин. Після прийому сонячних ванн приймають водні процедури.
Контингент дослідження
В досліджені взяли участь 33 особи серед яких 23 учні молодших класів, 12 вчителів фізичної культури, та вчителів початкових класів.
Дослідження проводилось на базі Озернянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зборівського району.
Опитано вчителів фізичної культури та початкових класів, що працюють у міських і сільських школах Тернопільської області.
Розділ ІІІ. Аналіз і узагальнення результатів дослідження
Похожие работы
... , рухового і оздоровчого блоків. Таким чином, сукупність алгоритмічних розпоряджень, спрямована на досягнення гармонізації фізичного і розумового розвитку молодших школярів, передбачає варіювання динаміки навантаження учбових засобів рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків в учбовому процесі з фізичної культури. Посилення рухового блоку можливе за рахунок збільшення інтенсивності педагогі ...
... включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи. Розділ 3. Розвиток організованості молодших школярів 3.1 Особливості розвитку організованості учнів початкових класів на уроках фізкультури У молодшому шкільному віці переважає мимовільна увага, тому що учні молодших класів легко відволікаються сторонніми ...
... Аналіз медичної і педагогічної літератури. Аналіз літератури проводився нами з метою вивчення особливостей виникнення і протікання захворювання атонічно-астатична форма ДЦП, а також методів відновлення координаційних здібностей при даному захворюванні. Метод аналізу літератури дозволив нам побачити всю масштабність і значимість даної проблеми. Було встановлено значимість ЛФК, що є невід'ємною ...
... щільність уроків, прискорюють формування швидкісно-силових можливостей дітей на 18 — 19 %. Постійно зростає кількість учнів, які бажають відвідувати спортивні секції. Розділ 2. Досвід роботи вчителів у позаурочній та позашкільній діяльності 2.1 Клуб атлетичної гімнастики Порівняльний аналіз результатів виконання навчальних нормативів юнаками 10 — 11 класів шкіл м. Кам'янця-Поді ...
0 комментариев