Матеріал до уроку на тему "Опорно-рухова система"

3.3 Матеріал до уроку на тему "Опорно-рухова система"

Даний матеріал рекомендуємо використати на уроці біологія людини у 8-9 класі при вивченні теми "Опорно-рухова система"

Касьяненко Володимир Григорович (16.11.1901 — 17.01.1981)

Український анатом (порівняльний морфолог), академік АН УРСР (з 1951 р.), директор Інституту зоології АН УРСР. Народився на Донеччині, в селі Велика Новосілка. Праці присвячені питанням функціональної морфології хребетних тварин.

Був учнем Б.А.Домбровського, працюван разом із О.Сєверцовим, ГШмальгаузеном.

Зробив порівняльно-анатоміч-ний аналіз мускулатури плазунів і ссавців, запропонував нову го-мологізаиію м'язів у хребетних і висунув нові припущення щодо причин і шляхів їх еволюції. Касьянснко показав, що зовнішні та внутрішні (глибокі) міжхребетні м'язи не є м'язами-антагоністами, а синергістами, що беруть участь у вдиху.

Володимир Григорович вивчав плюсновий і колінний суглоби ссавців, еволюцію хордових тварин, проводив дослідження в галузі порівняльної анатомії.

По лінії біоніки очолюваний ним відділ еволюційної морфології розшифрував механізми, що забезпечують міцність кісток, їх високу надійність у роботі. Усе це стало підґрунтям для створення концепції біологічного остеосин-тезу (використання кісток тварин при лікуванні переломів кісток іюдинц, що скоротило строки лікування на 25—30 %).

Запитання

І. Що таке м'язи-антагоністи, м'язи-синергісти?

2. Як ви розумієте суть теорії біологічного остеосинтезу?

Цікаво знати, що... • Фізичне вдосконалення юних українців у давнину відбувалося в постійних іграх, забавах, танцях, вправах. Ігри були тісно пов'язані і віковічними обрядами. Рухливі ігри присвячувалися початку хліборобського сезону (веснянки), Купальським святам, святу збирання врожаю. Різдву (налічується більше 600 ігор).

Запорізькі козаки основну частину вільного часу присвячували духовному і фізичному вдосконаленню.

• Бойові танці, що зародилися в Давній Греції, входили до програми гімнастичних вправ, яка використовувалася під час підготовки воїнів. Давні греки називали танцем кожний ритмічний рух, навіть марширування. Спартанці серед чисельних тілесних вправ чільне місце відводили танцям.

Давньогрецькі лікарі призначали танці хворим як ліки, здатні їх зцілити.

На Січі танці розподілялися на кілька груп складності, вершиною майстерності вважався гопак. Спочатку його танцювали тільки чоловіки, виконання супроводжувалося героїчним пафосом, відбувалося у формі змагання, поєдинку. Основу танцю становили важкі з точки зору виконання рухи, а саме стрибки: "щупак", "яструб", "розтяжки в повітрі" тощо.

• Система фізичного виховання козаків включала:

1) початковий відбір, де визначальну роль відігравав рівень розвитку фізичних і моральних якостей людини;

2) здоровий спосіб життя (ефективне використання сил природи, водні процедури, очищення водою, сон на свіжому повітрі, загартування, поміркованість у харчуванні, вживанні алкоголю);

3) цілеспрямований розвиток рухових якостей: сили, спритності, витривалості;

4) удосконалення навичок у плаванні, бігу, їзді верхи і майстерності у володінні різними вида ми зброї та засобами пересування. Ї

В основі гопака лежала система духовного і морального виховання. Усе це сприяло гармонійному розвитку наших предків.

• Сучасна спортивна аеробіка, спрямована на оздоровлення сотень тисяч людей, виникла з вправ, які у 1980-х рр. запропонувала знаменита Джейн Фонда. На Олімпійських іграх 2000 р. аеробіку було включено до показової програми.

В Україні цей вид спорту культивується з 1992 р. Центром української спортивної аеробіки вважається клуб "Талісман" при столичному Національному технічному університеті. Крім Києва, аеробіка популярна в Запоріжжі. Донецьку, Хмельницькому, Харкові, а центри Федерації діють у всіх областях України.

У 1998 р. в нашій країні пр водився європейський чемпіон з аеробіки.

Поради валеолога.

Рух — запорука здоров'я. Як свідчить статистика, секрет довголіття полягає в активній рутовій діяльності. у Відомо, що академік І.Павлов, дврацюючи щодня по 12 годин, нІколи не знав утоми. Лекції, досліди в лабораторії він чергував з фізичними, гімнастичними вправами, заняттями спортом, їздою велосипеді.

• Щоб продуктивно працювати після уроків над домашніми завданнями, слід через кожні 45 хвилин робити 15—20-хвилинну перерву, виконуючи кілька фізичних вправ. Нескладна фізична робота по домашньому господарству сприятиме активізації розумової діяльності.

• Перегляд телепередач слід по можливості обмежувати, адже, як встановили вчені США та Англії, щоденний 3-годинний перегляд програм сприяє стійким симптомам нервового і психічного розладу, виснаженню нервової системи, розвитку гіподинамії.

• Вирівнюванню постави, по-іащенню координації рухів, сприятимуть спеціальні фізичні вправи.

1. Сядьте прямо на звичайному стільці з прямою спинкою. Розведіть руки через боки, стуліть долоні над головою, відтак опустіть донизу.

2. Не відриваючи пальців ніг підлоги, підніміть п'яти. Ви-їуйте рухи, імітуючи їзду на іосипеді.

3. Спирайтесь руками на сидіння, п'ятами об підлогу. Нахиліть тулуб управо, уліво, уперед.

Усі вправи повторіть по 10—12 Такі "сидячі" вправи звичайно, корисні, але не можуть замінити прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом, щоденну ранкову зарядку.

• Зарядкою найкраще займатися до сніданку .на свіжому повітрі: у дворі, садку, на балконі, майданчику, у холодну пору року — в добре провітреній кімнаті. Одяг не повинен заважати рухам. Подбайте про килимок для виконання вправ на підлозі.

• Протягом дня корисними для організму є й інші фізичні навантаження (уроки фізкультури, заняття спуртом, робота по господарству).

Знайте, що активний руховий режим — запорука нормальної ваги тіла, міцного здоров'я-

• Слідкуйте за поставою, вона потребує постійної уваги. У підлітків м'язи ще недостатньо розвинуті, тому спина вигинається, грудна клітка сплющується, а живіт випинається. Сутулість — дефект постави.

• Неправильний розподіл навантаження на хребет призводить до його викривлення — сколіозу. Найчастіше ця звичка виникає у 5—15 років.

Дітям з порушенням постави, викривленнями хребта призначають коригуючу гімнастику. З метою запобігання цим видам необхідно:

а) позбутися звички сутулитися;

б) відрегулювати висоту робочого стола. Стілець і стіл підбирають залежно від росту. Висота стільця має бути такою, щоб ноги спиралися повною стопою на підлогу, утворюючи в тазостегновому й колінному суглобах прямі або трохи тупі кути. Стегна на 2/3 довжини повинні бути на сидінні стільця.

Під час роботи стілець зсувають на 3—5 см за кришку стола. Висоту стола підбирають таку, щоб, сидячи на стільці, можна було тримати на столі передпліччя, не опускаючи корпуса тіла і не піднімаючи плечей;

в) стежити за вагою портфеля (сумки), який носите із собою, перемінно перекладаючи тягар з однієї руки на другу. Віддавати перевагу невеликим рюкзакам, які носять на спині.

Розвитку всього організму і (опорно-рухової системи) сприяє спорт, який розвиває спритність і силу, витривалість і наполегливість.

Найкращі види спорту для більшості учнів — плавання, ковзани, лижі. Доцільно починати систематичні заняття:

— плаванням — у 7—8 років;

— тенісом — у 8 років;

— лижним спортом, спортивною гімнастикою, баскетболом — з 10—11 років;

— ковзанярським спортом — з 11—12 років.

Фізична праця — важлива умова гармонійного розвитку школяра. Її режим відрізняється від режиму дорослих. Тривалість робочого дня залежить від віку учнів:

— до 15 років — 3 год;

— 15—16 років — 4 год;

— 17—18 років — 6 год.

Висновок

1.   Програма шкільного курсу біології розрахована на вивчення починаючи з 6 класу і триває до закінчення середньої школи, тобто закінчення вивчення біології завершується в 11 класі. Програмою передбачено охоплення всіх розділів біології на протязі вивчення 6 років.

2.   Проаналізувавши програму з біології ми дійшли вивсновку, що досить часто при вивченні різних тем у нас виникає можливість використання матеріалів робіт вітчизняних вчених-біологів. Але кількість годин програмного курсу обмежена, тому використання детального вивчення робіт вчених не досить часто використовується.

3.   Вчитель вибирає найбільш вдалі для цього теми, де можна найбільш повно розкрити та познайомити учнів з роботою того чи іншого вченого.

4.   В своїй роботі ми пропонуємо розробки кількох уроків на яких ми мтожемо використати матеріал роботи вчених-біологів. Ми вважаємо, що найбільш раціональне використання таких уроків має місце в старших класах при вивченні тем "Загальної біології".

Список літератури

1.   Біологія. Програма для середньої загальноосвітньої школи. — К.: Перун, 2000.

2.   Базилевская Н. А., Белоконь Й П.. Щербакова А. А. Краткая история ботаники. — М.- Наука. - 1968. - 810 с.

3.   Береговий П. М., Лагутіна М. А. Видатні вітчизняні ботаніки. - К.: Рад. шк., 1969. - 222 с.

4.   Биологи: Биограф. справ. - К.: Наук. думка, 1984. - 816 с.

5.   Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біологи. —К.: Вища шк.. Головне вид-во, 1980.

6.   Вьщаюшиеся советские генетики. - М.: Наука, 1980 - 150 с.

7.   Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. — М.: Просвещение, 1985.

8.   История Академии наук УССР. - К..: Наук. думка, 1979. -836 с.

9.   Калинова Г. С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. — М.: Просвещение, 19§5.

10.       Корнева И.Д., Шубкина Л.С. Хрестоматия по методике преподавания биологии. — М.: Просвещение, 1977.

11.       Корчагіна В. О. Біологія: Підруч. для 6-7 кл. середньої шк. — К.: Освіта, 1993.

12.       Конюшко В. С. Как подготовить урок биологии. — Минск: Нар. освита, 1988.

13.       Кузнецова В.И. Уроки биологии. — М.: Просвещение, 1991.

14.       Максимова В.Н. Проблемный подход к обучению в школе. — Л.: Просвещение, 1973.

15.       Максимова В.Н., Конева Т.Е., Голънева Д.П. Современный урок биологии. — М.: Просвещение, 1985.

16.       Максимова В.Н., Груздева Н.В. Межпредметные связи. — М.: Просвещение, 1987.

17.       Морозюк С.С. Біологія, 6 кл. — Харків: Торсінг, 2000.

18.       Муртазин Г.М. Активные формы и методы обучения биологии. — М.: Просвещение, 1989.

19.       Мягкова О.М., Комісаров Б.Д. Методика навчання загальної біології. — К.: Рад. шк., 1982.

20.       Никишов А.И., Макева З.А., Орловская Е. В. Внекласная работа по биологии. — М.: Просвещение, 1980.

21.       Яковлева Е. В. Уроки біології: Методичний посібник для вчителів біології. — Запоріжжя: Просвіта, 1999.