Аналіз поняття «патріотичне виховання», «патріотичне почуття», «патріотизм» у філософії, соціології, психології
Любов до рідної землі, народу, Батьківщини та її минулого
Особливості сучасного патріотичного виховання в позаурочній діяльності
Діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів молодших школярів
Форми, методи, засоби формування патріотичних почуттів молодших школярів
Конкурс на кращого знавця народної пісні, який проходив під гаслом „Пісня – душа народу”
Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
Назвіть столицю України. Розкажіть історію її виникнення
Вересень
Навигация
Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
271327
знаков
20
таблиц
8
изображений
2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
Проведення формуючого експерименту дозволило створити певну систему позаурочної виховної роботи та експериментально перевірити технологію патріотичного виховання молодших школярів. Така робота сприяла залученню учнів до активної співпраці, вияву інтересу, бажання брати участь у різноманітній виховній роботі.
У ході експериментальної роботи були створені сприятливі умови для розкриття можливостей учнів, які оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками, розвивали риси характеру, погляди, почуття.
Аналіз вихованості патріотичних почуттів у молодших школярів у процесі позаурочної роботи проводили, враховуючи три рівні патріотичної усвідомленості (за дослідженням А. Зосимовського).
Високий рівень – рівень патріотичної усвідомленості, тобто цілковитої переконаності. Він характеризується тим, що всі головні компоненти патріотизму усвідомлюються школярем і як суспільні, і як особистісні, розуміються, стають переконанням.
Середній рівень – рівень фрагментарної патріотичної усвідомленості; це не тільки патріотичні знання, але й розуміння їхнього значення. Разом з тим більш - менш значну частину патріотичних почуттів не перенесено у сферу його потреб.
Низький рівень – рівень мало усвідомленого засвоєння патріотичних почуттів. Дитина має прості, інформаційні патріотичні знання, але не розуміє їхнього значення для особистості та суспільства [63].
Як видно з експерименту, в першому класі головний акцент робився на вирішення задач „Родинного” розділу, в другому класі – „Соціального”, в третьому класі – „Державного”, в четвертому класі всі отримані знання узагальнювалися.
Наше дослідження свідчить, що однієї доброї волі експериментатора та суб’єктивної готовності вчителів до виховання патріотичних почуттів молодших школярів недостатньо, якщо їхня мета не збігається з інтересами дітей, прагненнями та поглядами батьків, вимогами школи та суспільства.
Таким чином були створені сприятливі умови, що дозволили виявити знання дітей та їхні потенційні можливості, а також сприяли формуванню в них патріотичних почуттів, які згодом переростуть в їхні переконання й будуть спонукати до дії. За допомогою анкетування, аналізу розповідей, бесід, продуктів творчості молодших школярів, спостережень, розроблених дослідних методик ми спробували визначити динаміку розвитку патріотичних почуттів.
Учням експериментальної та контрольної груп пропонувалося скласти розповідь про історію роду.
Учні експериментальної групи малювали родовідне дерево, розповідали про родичів, про походження та значення прізвища, про місце народження бабусі й дідуся, мами й тата, про реліквії роду, про улюблені заняття батьків, цікаві історії з життя родини. Цікаві, повні розповіді склали 44,6% респондентів експериментальної групи (високий рівень).
У результаті експерименту відбулися зміни в знаннях дітей про народні, національні, релігійні й родинні звичаї та свята. Щоб з’ясувати знання дітей, був проведений конкурс „Витоки народу – історія України”. Для змагання були дані наступні завдання:
1. Назвіть свята:
а) народні;
б) національні;
в) релігійні;
г) сімейні (перемагає та команда, яка назве якомога більше свят, дотримуючись послідовності).
2. Розкажіть історію виникнення улюбленого свята (на вибір учнів).
3. Виконайте святкові пісні, колядки, щедрівки, гаївки тощо. Під час якого свята вони виконуються?
4. Інсценуйте свято (до цього конкурсу діти готувалися заздалегідь; виконували його з урахуванням усіх правил; команда-суперник мала визначити, чи витримані правила його проведення).
Кожний конкурс оцінювався за п’ятибальною системою. Команди набрали по 18 балів. Глибокі знання про зміст та значення свят продемонстрували 60,7% дітей.
Конкурс довів, що діти експериментальної групи знають багато свят, розрізняють народні, державні, релігійні, їхню послідовність на протязі року, особливості кожного свята. Виключно важливим для нашого дослідження є те, що діти з бажанням розповідають про свята, люблять брати в них участь, розуміють значення свят для народу та України.
Змінились і відповіді респондентів на запитання „Чи ходите ви на свята до церкви?”. Наведемо приклади відповідей:
- Так, хоча треба рано вставати, але мені дуже хочеться піти.
- Так, хоча батьки кажуть, що ще малий. Я їх дуже прошу, і вони погоджуються.
- Так, це дуже цікаво й важливо для всіх людей, для моєї родини.
Але, на превеликий жаль, зустрічаються відповіді: „Батьки не ходять, я теж”.
Суттєвим є також бажання батьків брати участь у святах та прилучати до них дітей. Це можна пояснити тим, що вчителі працювали також з батьками, розповідали про значення традицій, свят, звичаїв для виховання розвиненої особистості, для зміцнення родинних коренів.
У результаті краєзнавчо-пошукової діяльності, походів, екскурсій зросла патріотична свідомість молодших школярів експериментальної групи. Вони глибше познайомилися з рідним краєм, зрозуміли, що навколишнє в деякій мірі залежить від кожного з них.
Отже, учням експериментальної та контрольної груп ми запропонували взяти участь у вікторині „Чи знаєш ти свій рідний край?”.
Вона складалася з таких запитань:
1.Звідки походить назва вашого міста?
2.Які історичні назви вулиць є в місті?
3.Найдавніші поселення району. Що вам відомо про їхню історію?
4.Хто з видатних людей народився в районі? Що він зробив для народу, держави?
5.Найдавніша споруда в районі. Історія її створення.
6.Які пам’ятники є в місті? На честь кого вони збудовані?
7.Що для вас означає слово “Батьківщина”?
8.Від якого слова воно походить?
9.Які ще слова-синоніми можна використати для передачі змісту цього слова?
Похожие работы
... іювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно). На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні патріотичної вихованості молодших школярів засобами трудового навчання: низький середній і високий. Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об’єктів народного мистецтва, ...
... і методів; 4) Статистична обробка результатів експериментальної роботи та інтерпретація здійснювалася за допомогою методів математичної статистики. Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ТА ЮНАКІВ 1.1 Патріотичне виховання підлітків та юнаків: мета, завдання, принципи Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому ...
... із історичного та передового педагогічного досвіду екологічного виховання, а й узагальнили практику роботи вчителів сучасної початкової школи. Ці ж прийоми роботи ми пропонуємо використовувати на уроках та в позакласній діяльності для покращення процесу формування екологічної культури молодших школярів. Розробки вчителів в даній проблемі йдуть у трьох напрямах. Перший напрям. Створюється повні ...
... і засобів навчання, спрямованих на формування екологічної культури молодших школярів, органічне поєднання урочної, позакласної і позашкільної роботи.2. Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі 2.1 Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас) Щоб з'ясувати, які екологічні знання передбачено у змісті ...
0 комментариев