От Кирило, вбивши змія, визволив князівну й віддав її князеві. Князь уже й не знав, як йому й дякувати

9. От Кирило, вбивши змія, визволив князівну й віддав її князеві. Князь уже й не знав, як йому й дякувати.

10. І вже з того часу й почало зватися те урочище, де ↑ він жив, Кожум'яками.

Текст розбито на десять ланок. Найважчі синтагми, в яких здебільшого допускаються інтонаційні недоліки чи помилки, розмічено партитурними позначками.

Описові богатирського подвигу Кожум'яки передує лаконічна характеристика героя, в якій виділяються найголовніші особливості його вдачі. В першій ланці - добросердечність, здатність уболівати за інших, що потрапили в біду. Хай не дивують сльози героя: добра людина сильна духом співчуття і прагненням допомогти в нещасті, особливо дітям. Саме в цьому й полягає та духовна міць героя, що пластично вимальовується в його фізичній могутності.

Друга ланка відтворює, крім фізичної сили, рішучість, діловитість і завбачливість Кожум'яки.

Третя - відвагу і прямоту, на питання бундючного несамовитого змія він відповідає чесно, прямо, відверто і різко.

В описі поєдинку (4-6 ланки) має переважати величний тон з відтінками то захвату (захоплення), коли йдеться про силу і вправність героя, то перестороги, напруженої настороженості в зображенні несамовитого шаленства змія. Про необхідність цих інтонаційних зламів нагадують знаки адресата.

Виконання сьомої ланки, якою завершується опис двобою, має відтворити найвищий ступінь душевного напруження: чия візьме?

У восьмій ланці, початок якої має звучати притишено, ступінь настороженості доходить кульмінації.

Дев'яту ланку слід оформити в розповідному тоні.

А десята прозвучить поважно, шанобливо, в уповільненому темпі.

Байка - невеличкий, здебільшого віршований, повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, у якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або звернене до простих і умовних стосунків.

"Байка, - писав не без лукавства Бомарше у передмові до "Одруження Фігаро", - це легка комедія, а всяка комедія - ніщо інше, як довга байка: різниця між ними полягає в тому, що в байці звірі розумні, а в нашій комедії люди бувають часто тваринами і, що найгірше, тваринами злими".

Це стисла розповідь про одну якусь подію, що використана поетом для повчання. Воно може передувати зображеній події або йти вслід за нею, або логічно з неї випливати [31, 57].

Більшість байок є комбінацією мовлення тієї особи, від імені якої ведеться розповідь, і дійових осіб. При передачі розповіді виконавець "повинен ніби ввійти в роль живописця, ілюструє даний поетичний текст, з тією лише різницею, що замість фарб він володіє інтонацією", - наголошував у своїх перших рекомендаціях Ю. Озаровський. Крім того, на нашу думку, за своєю інтонацією байка найближча до усного мовно-побутового мовлення. Лаконізми реплік, відсутність описів, жвавість дії - все це доступно для розуміння читців-початківців.

Проте, тут є моменти, що потребують особливої уваги. Оскільки під змальованим у байці персонажем автор завжди розуміє певні типи людей, читець має чітко усвідомлювати ці типи. Для цього потрібне особливе загострене бачення, яке базується на спостережливості. Зібрані факти, явища за певними ознаками "сортуються" і з них відбираються лише ті, які допомагають створити живий образ.

Байка близька до казки (про тварин). З неї вона й бере свій початок. Тому дійові особи в ній часто нічим не відрізняються від казкових: наділені тими ж сталими рисами характеру, часто поділяються на позитивних і негативних.

Як і всякий розповідний твір, байка має сюжет. Він часто буває драматично напруженим і складається з традиційно усталених компонентів: експозиції, зав'язки, розгортання події, кульмінації, розв'язки. Якийсь із цих компонентів може бути й відсутній, але така загальна схема для класичної байки здебільшого залишається обов'язковою.

Вміння правильно розчленити байку на її складові частини забезпечує композиційну чіткість її виконання. На відміну від казки та інших жанрів, байка складається з двох частин: розповіді й моралі (повчання), яка подається в афористичній формі й містить головну думку твору. Виступати мораль може на початку твору ("Лебідь, Рак і Щука" Л. Глібова) або в кінці ("Чиж та Голуб" Л. Глібова). Трапляються байки, в яких немає авторської моралі ("Коник-стрибунець", "Вовк і Кіт" Л. Глібова). У таких випадках вона випливає безпосередньо з розповіді.

Слід відзначити й те, що серед інших жанрів байка більше дає можливість читцеві розкрити ідейний зміст. Тому потребує особливої роботи над текстом, незалежно від того, чи вона з мораллю, чи без неї. І в першому, і в другому випадках читець повинен яскраво бачити своє творче завдання, прагнути якомога ближче донести до слухачів ідейну спрямованість, справити на них відповідний естетичний вплив.

"Те, що ідея байки часто виявляється сформульованою самим автором, аж ніяк не звільнює виконавця від необхідності і підкорити своє виконання розповідної частини розкриттю і донесенню цієї ідеї. Мораль байки підведе підсумок, а розповідна частина повинна цей підсумок підготувати, зробити його максимально переконливим, наочним" - писала Т.Ф. Заводська. [14, 173]

Олександр Потебня пояснював живучість байки тим, що вона постійно знаходить усе нові й нові застосування. Отже, написана століття або й тисячоліття, тому вона може викликати асоціації з живим оточенням, у якому знаходяться виконавець та його слухачі.

І саме тому Осел, який критикує Солов'я, не є алегорією якоїсь абсолютно абстрактної глупоти. У кожній конкретній обстановці виконавець може, проголошуючи слова Осла, малювати і тяжкодумного "чинушу від мистецтва", легковажно-недоумкуватого "жовторотого" критика і т.д.

Отже, уява читця буде дещо домальовувати до зображеного в байці, а цим визначатиметься загальний характер тону байки в конкретному виконанні.

По-різному висвітлювалось питання про те, викривальною чи не викривальною мусить бути інтонація читця у виголошенні реплік негативних персонажів. Одні стверджували, що, відтворюючи слова такого ж Осла, виконавець має промовляти їх так, щоб його інтонація лукаво "підморгувала" слухачеві: "не вір дурницям". Інші, навпаки, наполягали на необхідності надати "дурницям" переконливого і серйозного звучання, що створює ефективний контраст між змістом висловленого і характером вимови.

У першому випадку виконавець відверто глумиться з Осла, вип’ячує своє ставлення до нього, дивиться на нього збоку. У другому - виконавець немовби зливається з персонажем. Щоб краще це зрозуміти, подумайте і пригадайте, чи не доводилось вам зустрічатися з людиною, яка часом говорить дурниці таким серйозним і переконливим тоном, що поки її не знаєш, важко збагнути, тупа вона чи прикидається недоумкуватою, щоб розіграти вас.

Застосування того чи іншого методу інтонування не може регламентуватися завчасно, а визначається трактуванням твору.

Особливу увагу приділяють дослідники баєчного жанру байки образові автора-оповідача, байкаря. Більшість із них підкреслювали, що байкарі не хизувалися власною уявою і не схильні були потішати своїми дотепами; вони невдавано і щиро намагалися змалювати подію настільки яскраво, немовби самі були при тому.

У зв'язку з усім цим розглядається манера виконання байки.

Байка виконується в оповідній манері. Виконавець байки безпосередньо звертається до слухачів, але уже не від імені автора, а від свого власного. Виконавець не може ставити перед собою завдання "зіграти" роль простакуватого байкаря взагалі або конкретного автора байки, про характер якого читець може скласти уяву з критичної літератури. [18, 12-13]

Виконавець байки впадатиме в банальність, коли силкуватиметься перевтілитись в образи-персонажі й зіграти їх перед слухачем. Виконавець і тут залишається оповідачем, який немовби спостерігає поведінку персонажів збоку. Однак, як уже згадувалося, виконавець - не байдужий спостерігач, він увесь час оцінює те, про що розповідає; і це знаходить вияв у його інтонації. Усе це разом з тим не позбавляє виконавця від елементів інтонації тону чи копіювання міміки і жестів уявного персонажа. І саме в такій мірі, в якій цього вимагає стримана побутова імітація, реалізується вимога дотримуватися "звукових масок". Тому грубо і неприродно звучить, наприклад, байка "Вовк та Ягня", коли тиради Вовка вимовляються на низьких, а репліки Ягняти на високих регістрах.

Ритміка байки також вимагає пильної уяви. І треба запам'ятати, що у тих випадках, де наголос у слові, визначений розміром вірша, не збігається з граматичним, граматика має поступитися перед ритмікою художнього твору.

Рима в байці буває дуже виразною, і її також треба зберігати, а не замазувати під виглядом прагнення до простоти, бо в цьому разі простота вироджується у спрощенство. [60, 26-27]

Байка є чудовим матеріалом для формування вміння передавати виконавське ставлення буквально з першої фрази тексту. Наприклад, якщо сказати лише два рядки з байки Л. Глібова "Вовк і Кіт":

В село із лісу Вовк забіг... Не думайте, що в гості, братця!

то вже в них слухачі повинні відчути, як ви оцінюєте цей факт, як ставитися до цього персонажа.

Цікавим моментом у роботі над байкою є створення образу розповідача. Хто він? Що це за людина?

На мою думку, немає потреби дотримуватись традиційного типу розповідача - мудрого, з лукавинкою чоловіка. Читець повинен залишатися самим собою і саме з позиції сучасної людини пропагувати певні ідеї, засуджувати чи висміювати недоліки, пороки людського суспільства. Єдине, що обов'язково необхідно витримати у створенні характеру розповідача, - це відчуття гумору: доброзичливого, сердитого чи злого.

Байка цікава для роботи ще й тим, що під час її виконання студенти, виступаючи у ролі оповідача безпосередньо спілкуються з аудиторією. Вони то коментують подію, то прямо висловлюють своє ставлення, то закликають слухачів оцінити вчинки, факти, то роблять висновки для всіх та ін. Цей вид спілкування найближчий їм за своєю природою і завдяки йому читцям легше тримати себе перед слухачами.

Звичайно, робота над байкою потребує знання всіх її жанрових особливостей, усвідомлення всіх етапів роботи над твором і врахування творчого рівня кожного виконавця байки. Одному може бути під силу байка з кількома яскравими характерами, іншому - невелика за розміром, де все навантаження бере на себе оповідач і розкриває в основному один характер - самого оповідача, його позицію, його оцінку подій.

Для того, щоб було цікаво працювати і сильним і слабшим студентам, спочатку варто провести колективну роботу.

Щоб полегшити попередню роботу над текстом байки, варто взяти до уваги К. Пархоменка - розчленувати її за композиційною побудовою: експозиція, зав'язка дії, розвиток дії, розв'язка. Від того, настільки чітко уявляє собі читець план байки і її поділ на частини, залежить композиційна чіткість виконання. Частини твору, що виконуються, - це ніби сходини, і перехід від однієї до другої супроводжується змінами тону, відтінюється паузами, переломом темпу й ритму мови та іншими засобами, вибір і застосування яких випливає з конкретного змісту твору [2, 8-9].

Щоб не порушити під час читання байки специфіки її як жанру, слід, по-перше, не забувати, що байка - це так званий вільний вірш, тобто з різною кількістю стоп у віршованих рядках і астрофічною будовою, і потребує дотримування в кінці кожного віршованого рядка відповідних пауз; по-друге, основний тон виконання повинен бути природний, переконливий і не сумний оскільки зображення в байці подається у формі розповіді з наявністю розгорнутого діалогу. Крім цього, байці властиві ще елементи комізму. Отже, читець повинен виступати перед слухачами як співбесідник, який емоційно розповідає їм про цікавий повчальний випадок, з якого вони повинні взяти той чи інший урок практичної моралі. По-третє, обов'язково треба врахувати мову автора і мову алегоричних образів. Правильність читання авторської мови залежить від того, наскільки читець визначить ставлення автора до зображуваних ним подій, їх оцінку, його думки, почуття, наміри у зв'язку з цими подіями. Так, розповідаючи про Чижика, з яким трапилося нещастя ("Чиж та Голуб" Л. Глібова), автор ставиться зі співчуттям до нього: називає його сердегою ("Сердега в клітці рветься, б'ється... ").

Мова персонажів передається з обов’язковим урахуванням їх індивідуальних особливостей, зовнішності, характеру, дій, поведінки, вчинків, оскільки під тваринами, рослинами чи речами ми розуміємо людей з різними рисами - не тільки психологічними, а й соціальними, професіональними, віковими тощо.

Отже, головним у читанні мови персонажів є передача характерних рис людей, а не тварин. Характер передачі мови алегоричних персонажів, залежить не від тих чи інших звірячих масок, а від конкретних людей, що за ними ховаються, від тієї соціально-побутової обстановки, в якій вони діють, і від цілого ряду інших обставин: цільової настанови, завдань виховання, а найголовніше - від ідеї твору.

Тому будь-яке силкування перевтілитися в образ персонажа, грати його перед слухачами може призвести до руйнування змісту твору.

2.2 Використання малюнків та ілюстрацій під час вивчення творів для дітей

Перед тим, як починати роботу над творами цього жанру, формувати інтереси до них, дітей, учитель сам повинен знати їх специфіку, особливості, щоб не втратити того духовного заряду, яким вони сповнені, якнайяскравіше показати ідейне спрямування, багатство мови, різноманітність образів. Як відомо, дітей у казці захоплює, насамперед, незвичайність подій, сміливі, сильні, винахідливі герої, перемога добра над злом, правди над кривдою [30].

Виховне значення казок величезне. Вони завжди педагогічні в кращому розумінні цього слова: вчать скромності, безкорисливості, висміюють якісь людські вади. Казки висловлюють народну мудрість, накопичену століттями. Повчальність казки не здається нав'язливою, штучною, оскільки її замисел виражається через захоплюючий сюжет, у витонченій композиції, в яскравих, чітких образах. Драматичність дії казки і живописність персонажів сприяє образному баченню світу, розвиває увагу, але й, за висловлюваннями К. Ушинського, вводить читача у володіння народними скарбами, залучає до духу народу [19].

Під час вивчення народних і літературних казок, пропонованих програмою для опрацювання в 4 (3) класах, на уроках та під час самостійної роботи використовуються поодинокі малюнки, а також їх серії, які допомагають учням простежувати логіку подій, встановлювати часові, просторові й при чинові зв'язки. Демонстрація картин та їх серій виконують не лише ілюстративні функції. Сутність роботи над кожним сюжетом багатопланова. Така робота може відбуватись у формі завдань:

1) для фронтальної творчої діяльності учнів на уроках класного чи позакласного читання. Наприклад, доведіть словами тексту, що зображене на малюнку стосується певних подій, вчинків, належить до початку, середини чи кінця казки "Три міхи хитрощів" І. Франка або "естонської народної казки" "їжак і лисиця";

2) для колективно групової діяльності під час виявлення позитивних і негативних персонажів казки "Коваль щастя", "Хитрий півень" та інших;

3) для індивідуально-групової діяльності над виявленням характеру окремих дійових осіб: коваля щастя, їжака, лисиці, півня та ін.;

4) для індивідуальної діяльності над мовою дійових осіб, головною думкою того чи іншого твору, засобами виразності картин і літературного твору та іншими завданнями творчого характеру.

Опрацьовуючи народні і літературні казки, учитель поступово закріплює уміння дітей не тільки зіставляти зображення на картині зі змістом уривків творів, а й вчить глибше проникати у підтекст, бачити внутрішній світ героя, його душевний стан.

Під час опрацювання казки "Коваль щастя" А. Саксе учні повинні визначити ідею твору; щастя - то людська праця. Дуже важливими є малюнки та ілюстрації до казок, щоб сформувати читацькі інтереси. Вчитель пропонує не тільки свою наочність, але й заставляє дітей малювати словесно, як вони уявляють того чи іншого героя.

Як би намалювали коваля, багатіїв?

А кого автор вважає ковалем щастя? (Молодого коваля, який оволодівши своїм ремеслом, відкрив власну кузню і почав чекати замовників).

Чому коваль вдався до вигадки? (Він був молодий, ніхто не знав його можливостей, і люди проходили повз кузню. Тому він вирішив заманити перехожих незвичайною вивіскою на кузні: "Коваль щастя").

Чи був упевнений молодий коваль, що люди, прочитавши таку назву, прийдуть до нього? Як він розмірковував над своїм вчинком? (Так, коваль був упевнений, що люди зацікавляться такою вивіскою і прийдуть до нього. Він міркував так: "Кожна людини - коваль свого щастя. Потрібне тільки уміння. То чому ж я, молодий, умілий, не зможу викувати щастя для себе?").

Хто став першим замовником такого незвичайного коваля? (Першим прийшов селянин).

Знайдіть у тексті і прочитайте розмову, яка відбулася між ковалем і селянином.

Яким постав перед вами коваль із цієї розмови? (Впевненим у собі, ввічливим, відвертим, щирим).

А що ви дізналися про замовника? (Він був недовірливий, замовив незвичайний плуг).

У чому була незвичайність замовлення? ("Я хочу мати такий плуг, за яким би не доводилося ходити слідом. Запріг собі коня і, гайда!").

Який висновок можна зробити про цю людину? (Як каже автор, "то був ледацюга, котрому більше подобалось спати на запічку, ніж працювати в полі").

Чи міг коваль викувати такого плуга? (Так, навесні плуг був готовий. Коваль узяв його на плечі і поніс селянинові. Той запріг коня і плуг сам, без орача, почав орати).

Чи приніс щастя ковалю і селянинові це виріб? (Ковалю він приніс щастя. Слава про нього облетіла всю округу, до нього поспішали замовники, прославляли його працю, ковальське уміння. А родині селянина цей виріб приніс тільки лихо).

Що відповіла дружина селянина на запитання коваля про плуг, що сам оре? ("Відколи мій чоловік перестав ходити за плугом, він пропадає в шинку, а повернувшись додому, спить у запічку. Земля виснажилася недоглянута, не удобрена земля стала неродючою, не давала доброго врожаю; "сім'я зубожіла" (Сім'я стала бідною, не було чого їсти, у що одягнутись)"життя занапастив" (зробив його важким, безрадісним, непотрібним).

Отже, дружина селянина у всьому звинувачувала виріб коваля. А як ви гадаєте, хто був винуватцем? (Сам селянин, його байдуже ставлення до праці, до своєї родини. Адже через своє ледарство, бажання дбати про свою сім’ю, став неробою, почав пиячити, виносячи все в шинок, довів родину до зубожіння).

Тепер подумайте, як допоміг у здобутті щастя інший виріб коваля" - ключ щастя. Пригадайте, хто мого замовив? Одним з найбагатших господарів округи).

Для чого йому потрібен був такий ключ? (Щоб його майно було під міцним замком).

Можливо, майно потрібно було оберігати від розбійників, злодіїв? Що тут поганого? (Замовляючи цей ключ, господар поставив перед ковалем таку вимогу: щоб цим ключем міг відімкнути свої комори тільки він, господар, і щоб ключ "не слухався" ні батька, ні матері, ні дружини, ні дітей).

Чи зробив такого ключа коваль? (Так, він точно виконав замовлення: ". кував і вимірював, кував і підпилював, і восени ключ був готовий").

Як випробував господар замовлення на членах своєї родини? (Він замкнув двері комори і попросив батька принести коням вівса. Батько не міг відімкнути. Мати пішла по борошно не змогла відімкнути. Жінка пішла по капусту і повернулася в сльозах, бо всі нігті пообламувала, а дверей не відімкнула. Послав господар дітей по горох, і вони не змогли відімкнути дверей).

Що сказано в казці про долю родини найбагатшого господаря? (Від того дня, як з'явився у господаря ключ щастя, коні залишилися без вівса, родина без хліба, без м'яса, а господар радів, що його майно під міцним замком. Бо то був такий скнара, що навіть для себе шкодував смачного шматка).

Чи допоміг ключ щастя цьому господареві стати ще багатшим? (Ні. Коваль, прийшовши на колись багате подвір'я подивитися, як діє його ключ щастя, побачив жалюгідну картину повного запустіння. Навколо панувала тиша. Не лунали дитячі голоси, не іржали коні, не гавкали собаки. Виснажена господиня сиділа під хатою і кришила в казанок лободу. Розпитуючи господиню колишнього багатія, коваль дізнався, що батько і матір господаря повмирали від голоду, діти пішли в найми, худоба загинула. Навіть собака не витримав такого життя і втік до лісу. А сам господар збожеволів: удень і уночі тільки й те робить, що гроші лічить. Жінка колишнього багатія звинувачувала коваля в тому, що від того "проклятого горе та злидні оселилися в їхній хаті")

Ви погоджуєтесь з такою думкою? (Ні. Основна причина становища, що склалося в цій родині, не у виробі, який з точністю і великою майстерністю виконав коваль, а в жорстокості, скупості, жадібності, бездушності самого багача).

Обґрунтуйте свої висловлювання. (Багач був жорстоким: знаючи, що цим ключем міг користуватися лиш він, почав випробовувати його на своїх рідних. Скупим, жадібним: залишив своїх дітей і батьків без шматка хліба, худобу без вівса: щоб не померти з голоду, його дружина мусить варити юшку з лободи. Бездушним: занапастив себе і свою родину)

Як ви гадаєте, позитивним, чи негативним є селянин і багач? Як ви ставитися до них? Як, на вашу думку, ставиться до них сам автор? (І селянин, і багач - негативні персонажі, їхні вчинки страшні, безглузді, бездуховні. І селянин, і багач втратили людську гідність, загубили найдорожчих їм людей. Життя селянина зводиться лише до того, щоб нічого не робити, а тільки відпочивати та пиячити. Після того, як багач придбав ключ щастя, основне його заняття полягало в тому, щоб рахувати гроші і милуватися ними. Наше ставлення до цих персонажів може бути тільки негативним. Своїми вчинками і діями вони викликають у нас огиду, осуд. І автор теж негативно ставився до них. Речення: " То був ледацюга, котрому більше подобалося спати в запічку, ніж працювати в полі " і "то був такий скнара, що навіть для себе шкодував смачного шматка", - найкраще ілюструють його ставлення).

Хто з персонажів казки викликає у вас позитивні емоції? Що схвалюється у цій казці? (Звичайно, коваль. Він поступово виковував своє щастя. В молодості він зумів довести свої уміння, високу майстерність. Виготовивши незвичайні речі - плуг, який самий оре, ключ, який підвладний лише одній людині. Слава про його майстерність поширилась по всій окрузі: "Ще й ковалеві руки не відпочили, як у двері кузні стукав другий замовник". Пізніше він користувався такою ж шаною, до нього весь час приходили нові і нові замовники, тобто майстерність його підвищувалась. Про це свідчать і такі речення: "спливали роки. У кузні не стихав стукіт молота, не вгавав спів, у горні не згасав вогонь... ").

Що ви ще можете сказати про коваля? (Він завжди ввічливий, веселий, наполегливий у праці, уважний, вимогливий, справедливий) [70].

Усі ці риси характеру коваля діти підтверджують рядками твору, доповнюють своїми судженнями. Розглядають ілюстрацію до казки, зіставляють її зі змістом казки, доходять до висновку, що коваля тут зображено старим чоловіком, який виготовляє замовлення.

Отже, підсумовує вчитель, ми розглянули ілюстрацію, аналізували зміст казки і визначили основну думку твору: людина творець свого щастя. Але кожний із персонажів казки розумів щастя по-своєму. Селянин бачив щастя у тому, щоб нічого не робити, багач - щоб мати якомога більше грошей і нікому їх не давати. Коваль бачив своє щастя чесній і сумлінній праці на 15лаго інших. Саме працею він добився визнання і поваги людей. Звичайно, і ми з вами визнаємо справжнім щастям щастя коваля - працю на благо людей. Певні особливості має формування читацьких інтересів та підготовка учнів до сприймання і читання прозових творів. Вони бувають різними за жанрами, різноманітна їх тематика. Для цілеспрямованішої підготовки до їх сприймання умовно групують прозові твори за змістовими ознаками і тим, на тим скільки вони близькі до життєвому досвіду учнів. Зокрема, у четвертому класі значною є група оповідань на морально-етичні теми, в яких розкриваються різні людські якості, риси характеру у спілкуванні і дітей - ровесників [43].

Дійові особи творів "Жевжик" Всеволода Нестайко, "Казка про друга" Марії Сумарної, це їхні ровесники, які діють у знайомих дітям ситуаціях. Але самостійно не можуть розібратися у мотивах вчинків дійових осіб, тому, опрацьовуючи такі твори, доцільно використовувати ілюстрації до творів створити на уроці ситуацію для оцінювання вчинків. До первинного читання важливо зберегти таємницю сюжету, поставити проблемне запитання допоможе ілюстративний матеріал. Малюнок до оповідання морально - етичної спрямованості може бути стислим і адекватним ідеї конкретного твору. Наприклад, при підготовці учнів до сприймання оповідання Я. Стельмаха "Нахаба" демонструється конкретний малюнок із зображенням в ліжку дитини з перев'язаним горлом, яка читає книжку. Інтригу можна створити за допомогою запитань:

Як можна назвати цей малюнок?

Чи відповідає на, вашу думку, сюжет малюнка назві оповідання?

Чи можна в образливому тоні говорити про хворого?"

Хто може так вчинити?

Після такої бесіди можна переходити до прочитання оповідання.

Сьогодні ми прочитаємо нове оповідання "Нахаба". Його написав молодий український письменник Я. Стельмах. Як ви вважаєте, що означає слово "нахаба"?

Діти відповідають по-різному: погана людина, той, хто б'ється, краде, всіх кривдить... Вчителька пропонує перевірити це визначення у "Довідковому бюро". (Тут працює щодня новий учень, який заздалегідь одержує від вчителя завдання знайти в словнику значення того чи іншого слова або певні відомості. Так бюро працює і на інших уроках.

Учень дає довідку що "нахаба" - це безсоромна настирлива людина.

Коли виявляються подібні якості? (Звичайно, у спілкуванні).

Як ви вважаєте, - запитує вчитель, - коли спілкування буває приємним і корисним?

Підсумовуючи відповіді, вчителька звертає увагу дітей на прислів'я, записане на дошці: "Чого собі не хочеш іншому не бажай".

Далі діти ознайомлюються із змістом оповідання, читають і готуються відповідати кого із героїв твору стосується таке негарне слово "Нахаба".

У 3-4 класах на першому уроці у підготовці школярів до читання творів, вміщених у розділах "Письменники рідного краю" і "Видатні письменники України" рекомендується, звичайно, зробити акцент не на змістовому аспекті, а на особі автора (або, якщо є матеріал, на історії написання твору): коротко сказати коли він жив, про що писав, чим цікавився, пригадати, що читали раніше, показати його книжки, портрет. Після такої "Зустрічі" з письменником чи поетом відбувається більш осмислене і емоційне ознайомлення з твором.

За допомогою ілюстрації, на якій зображений добрий лікар, можна пробудити інтерес до прочитання оповідання "Таємнича хвороба" І. Січовика. Зазвичай діти з острахом відносяться до лікарів і до білого халата взагалі. Проте загадковість назви оповідання й добродушність зображеного лікаря, який нагадує своїм виглядом доброго лікаря Айболита, викликають бажання дізнатись зміст оповідання, після прочитання якого в них появляються нові позитивні враження про лікарів та вміння самостійно визначити діагноз своїм дивакуватим "захворюванням".

Коли продемонструвати учням малюнок, на якому зображений хлопчик з поливалкою, то в них одразу він асоціюється із віршем "Помагай" П. Воронька. У вступній бесіді вчитель має можливість підвести клас близько до розуміння того, що може бути спільним між днем народження і сюжетом малюнка.

А демонстрація ілюстрації до оповідання "Бабусині руки" В. Сухомлинського відповідає його назві. Проте це не зменшує інтересу до прочитання, хоч і підготовча робота може розкрити ряд епізодів оповідання. Читання тексту доповнює прочитаний малюнок. Для цього вчитель використовує проблемне завдання:

А тепер, після прочитання оповідання, скажіть, чого ми ще не зуміли впізнати в бабусиних руках?

Коли учні розглядатимуть малюнок до оповідання "Ласочка" Г. Тютюнника, то одразу перечислять багато казок, в яких зображена лисиця. І, безперечно, характеризуватимуть її як хитру, підступну і навіть злу тварину. Однак слід спрямувати увагу учнів до малюнка, щоб упізнати, що ілюстрація до цього твору показує лисицю зовсім з іншого боку, а назва оповідання є цьому підтвердження. Робота над даним малюнком, пробуджуючи інтерес до прочитання твору, розвіює стереотипи в упередженому ставленні до тварини.

Під час вивчення оповідання "Шпаки" Дніпрової Чайки можна скористатися репродукціями картин О. Саврасова "Весна" та І. Левітана "Березень". при аналізі картини О. Саврасова діти під керівництвом педагога доходять висновку, що вона викликає найрізноманітніші, іноді навіть протилежні почуття: сум і радість, спокій і тривогу, усмішку і смуток. Чим більше ми дивимось на неї, тим більше проймаємось любов'ю до рідної природи. На картині переважають сірі, коричневі, білі та голубі кольори. Це допомагає відчути не тільки гомін граків, а й запах весни, радість пробудження природи. Простота й доступність сюжету дає змогу провести бесіду за змістом картини:

Чи сподобалась вам картина? Чим саме? За якими ознаками ви довідались, що це рання весна? Що роблять граки? Як вони поводяться? Розкажіть, що ви знаєте про граків (зовнішній вигляд, на кого схожі, чим харчуються). Продовжуючи бесіду і закріплюючи одержані знання, учитель

запитує:

Де стоять берези?

Чому гілля на березах голе?

Які ще ознаки свідчать про те, що на картині зображена рання весна?

Якими фарбами писав художник картину?

Із змістом картини "Весна" О. Саврасова перегукується картина "Березень" І. Левітана (1860-1900). На картині зображено початок весни, коли ще не біжать гомінкі струмочки, не чути співу пташок. Але вже тепле проміння весняного сонця починає зігрівати землю.

Робота над цими картинами підготовлює не тільки до сприймання творів, а й до формування в учнів читацьких інтересів.

Показувати персонажів (проте не грати їх) можна тільки в тих випадках, коли в їх поведінці виявляються повадки, звички безпосередньо їм властиві. Це може послужити засобом емоційного впливу на слухачів.

Відповідні вимоги ставляться й до читання моралі байки. Оскільки вона завжди виступає як узагальнення розповіді, як висновок з певною метою навчання, то тривалість читання її диктується тільки правильністю визначення завдань наскрізної дії. Читець чітко розуміє своє творче завдання і відповідно з ним діє словами: висміює, таврує брехуна, боягуза, егоїста, підлабузника, ледаря тощо протягом усього твору, а потім робить з цього певні висновки. Тому читати мораль потрібно не нав'язливо, не навмисно, а глибоко реалістично, відверто, щиро. Перед і після неї треба робити довгі паузи, щоб зосередити увагу і стимулювати до осмислення почутого [50, 15].

Читання віршів у початкових класах має виняткову важливість для виховання естетичних смаків, формування читацьких інтересів. Вірші збагачують духовний світ дитини, вчать бачити красу у природі, у вчинках людей, розвивають поетичну чутливість, тішать і дивують читача музикальністю і яскравістю рідної мови.

Ритмічний розмір віршів, милозвучність рифм, звукове інструментування - це зовнішні ознаки вірша, що служать для вираження змісту.

Найбільш важливим моментом є підготовка до читання вірша: виявлення його головної думки і настрою: емоційного підтексту і визначення темпу, ритмічного малюнка, інтонаційної виразності, вправлення у читанні вірша в голос.

Багато віршів учні заучують напам'ять. Важливо навчити свідомому запам'ятовуванню, умовою якого є смисловий і лексичний розбір тексту. Корисне перед заучуванням словесне малювання картини вірша.

Малювання дії функціонально пов'язане із зміною конструктивно-композиційних відношень статичне змінюється динамічним. Регуляція рухів у малюванні розвивається на основі сенсомоторних еталонів, які відображають певні якості рухів. Музично-ритмічна діяльність та малювання за своїм механізмом є не тільки сенсорними, а й інтелектуальними, орієнтовними діями.

Зважаючи на це, доцільно проілюструвати тексти віршів, поєднуючи ритм вірша та ритм малювальних рухів для розвитку плавного чіткого мовлення дітей паралельно проводиться робота з накопиченням пасивного та активного словника учнів, удосконалення граматичної будови мови, розвитку зв'язного мовлення [63].

Під час розкладання вірша на строфи, що містять окремі образи, спрацьовує словесний ефект діафільму, коли розглядання кадру супроводжується виразним читанням тексту. Діти одночасно слухають чітку, виразну мову вчителя і розглядають зображення, що значно посилює враження. Учні із задоволенням включаються в таку систему роботи.

Відомо, що мистецтво навчання полягає не стільки в повідомленні інформації, скільки в умінні пробуджувати, оживляти образи. Чим можна зацікавити дитину? Слід створити ефект здивування. Зупиняючи увагу дитини на одну мить, низка хаотичних рухів починає набувати ритмічної періодизації.

Інтерес у дітей до читання викликають різноманітні творчі завдання. Вони слідкують за змінами звучання поетичних творів, за зображенням картинок і розвитком художнього образу, усвідомлюють свої враження і роблять висновки.

Сюжетними малюнками можна супроводжувати вивчення вірша Л. Українки "Конвалія". До першої строфи використовують малюнок, на якому зображено конвалію, яка росла в гаю під дубом високим. До другої - малюнок, на якому чоловіча рука вкорочує віку конвалії. Третю строфу ілюструє малюнок, де конвалію несуть "у високу залу". Четверту - малюнок, де на фоні забави конвалія сумує у вазі. До наступних строф можна запропонувати учням самим намалювати малюнки.

Наступним етапом творчої роботи можуть бути мовленнєві імпровізації придумування закінчень до віршованих рядків. Художня діяльність має бути спрямована передусім на розвиток асоціативного мислення дитини, пошук нею таких виразних засобів в інших видах мистецтва, які б могли допомогти їй усвідомити зміст поетичних образів.

Послідовна спільна діяльність з учнями дає можливість вчителю залучати до роботи не тільки активну частину класу, але й безініціативних учнів. Творчий підхід дозволяє учням щоразу по-новому проводити роботу над одним і тим самим твором, щоб досягти реалізації його виховних, освітніх, розвивальних можливостей, успішного розв'язання завдань формування чіткого мовлення, щоб процес навчання був плідним і цікавим.

Час роботи для ілюстрації віршів учитель може визначити залежно від можливостей учнів. Можна використовувати цілі уроки або відвести 15-20 хвилин на уроці розвитку читання, мовлення.

Загальна схема роботи за методикою "Живий малюнок"

Прослухати текст вірша (оповідання, казки).

Вчитель читає кожен рядок вірша та одночасно ілюструє за текстом.

Учні спостерігають за малюнками, проговорюючи рядки вірша разом з учителем.

Кожен учень за порядковим номером малюнка самостійно декламує рядок вірша.

Учні виконують таку вправи:

Складають речення за малюнком та записують його схемою

Роблять звуко-буквений аналіз окремих слів.

Виписують окремі слова в схему

Пишуть всі речення за схемою.

Читають текст вірша за схемою

Згадують і записують текст усього вірша [63]

При виборі конкретних прийомів формування інтересів під час роботи над віршами слід підходити диференційно, залежно від його виду й характеру центрального образу.

Ліричні вірші виражають думки і почуття поета, викликанні навколишньою дійсністю, часто почуття поета виражено за допомогою картин і образів природи. Такими віршами в четвертому класі є поезія Л. Українки "Сосна" і П. Тичини "Зима".

Під час аналізу краси природи взимку поряд із творами художньої літератури можна використати картини "Ранній сніг" В. Полєнова і "На півночі дикій" І. Шишкіна. Картину В. Полєнова доцільно використати під час опрацювання віршів "Сосна" Л. Українки, та "Зима" П. Тичини.

Картина "Ранній сніг" допоможе молодшим школярам зробити широке узагальнення: перший пухнастий сніг укрив землю, згладив її обриси, зробив ще відчутнішою безкрайню широчінь просторів. На передньому плані, на тлі снігового покриву, ми бачимо верхівки дерев, оповитих уже інеєм, і кущі, що не встигли скинути ще своє чудове осіннє вбрання - червоні, жовті, зеленкуваті та коричневі листочки. Соковитою живописною плямою художник виділяє бурштиново-жовту хащу, що йде вдалечінь уздовж берега ріки. На правому березі височіє голе дерево, вкрите першим снігом. Лівий берег, зливаючись із смугою горизонту, створює суцільну рівну лінію. Природою вже оволоділа скованість, суворість, дрімота. Важкі сірі та голубуваті хмари з яскравими просвітами висять над холодним, насичено голубим горизонтом і білими та сіро-коричневими берегами. У тиші природи, що сумно наближається до зими, відчутна велика внутрішня сила. Усе це створює почуття неспокою, настороженості. В. Полєнов (1844-1927) вніс у пейзажний живопис справжню поезію. Його полотна сповнені ніжності, вишуканості, свіжості, відчуття краси рідних просторів. У своїх пейзажах художник зумів висловити радість світосприймання, наповнити їх яскравими, чистими фарбами [69].

Оскільки молодші школярі з описом краси одного предмета ознайомлювались нечасто, їм буде важко розкрити зміст картини І.І. Шишкіна "На півночі дикій". Через це учитель спочатку веде підготовчу роботу над окремими творами підручників, зосереджуючи увагу дітей на виділенні окремих фактів, сторін, явищ природи. Лише після цього він розкриває задум художника - відтворити на полотні образ одинокого дерева, оспіваний у творах видатних поетів (Г. Гейне, М. Лермонтова), але показати його не як сліпе підкорення долі - безвихідність і сум, а знайти таке рішення, щоб переконати глядача, що і в суворих умовах предмет опису може зберегти свою неповторну красу. Цього художник досяг завдяки чіткій композиції і вдалому добору кольорів. Над глибоким урвищем, на місцевості, відкритій для бур, ураганів, шалених вітрів і завірюх, або, як каже сам художник, на дикій півночі, тобто необжитому і непривітному місці, стоїть у всій своїй красі одиноке дерево - сосна. На ній ошатний одяг, її гілля схиляється під вагою цього ошатного вбрання. Місячне сяйво, що падає на сосну, робить її ще привабливішою і стрункішою. Голубуваті тіні відбиваються на її бічній стороні, підкреслюючи величність і розкішність самотнього дерева. Давно згасли сонячні промені, темрява оповила землю, але ось на небі з'явився місяць, і природа наче прокинулась і зажила іншим життям, таким же складним, як і денне. У своєму полотні художник створив поетично узагальнений художній образ. Ця картина не схожа на інші пейзажі І.І. Шишкіна, з якими діти вже знайомі - "Ранок у сосновому лісі", "Жито", "Корабельний гай". Вони більше перегукуються з пейзажами А.І. Куїнджі - майстра передачі місячного сяйва. Але якщо А.І. Куїнджі будує свої пейзажі на ефектному контрасті світла, то у І. І Шишкіна - це спокійна нічна розповідь фарбами. Несхожість цієї картини на інші шишківські пейзажі свідчить про велику обдарованість майстра, його широкий творчий діапазон.

При читанні ліричних віршів з елементами роздумів увага дітей направляється на висновки і заклики, які в них містяться. Наприклад, як у вірші "Лебедина казка" В. Симоненка:

Можна все на світі вибирати, сину,

вибирать не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

та не можна рідну матір вибирати.

Для осмислення даного вірша В. Симоненка, як і вірша О. Олеся "Білі гуси", важливий не тільки розбір поетичних засобів, але й аналіз тих доказів, якими автор підкреслює свої висновки. Ілюстративний матеріал про лебедів і гусей, як оберегів України, символів вірності та відданості, пробудить інтерес до читання цих поетичних творів. Характерним для малюнків із зображенням цих птахів є те, що лебеді завжди виступають в парі, а гуси - у табунах.

Отже, для повноцінного сприймання ліричних, а також епічних віршів надзвичайно важливо емоційно настроїти учнів безпосередньо перед читанням і слуханням твору, попередньо організувати поетичні спостереження у природі, збагачувати чуттєвий досвід через живописний образ, унаочнити художні деталі. Усе це потрібно для того, щоб учні хотіли читати той чи інший вірш.

 

2.3 Експериментальне підтвердження ефективності формування читацьких інтересів з допомогою малюнків та ілюстрацій

Експериментальне дослідження читацьких інтересів молодших школярів проводилося під час роботи у Жирівській ЗОШ І-ІІ ступенів Жидачівського району Львівської області.

Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити рівень розвитку читацьких інтересів учнів на етапі завершення початкової школи. Для цього здійснювалася оцінка рівня розвитку пам'яті, уваги, мислення, що є основними компонентами читацьких інтересі, адже якщо діти з охотою читають і хочуть більше знати, то вони і краще пам'ятають, що читали, про що там розповідається, хто писав той чи інший твір. Дослідження проводилося в три етапи:

етап - підготовчий - збір даних з метою отримання необхідної інформації про учнів експериментального та контрольного класів.

етап - власне експериментальний, який складався з констатуючого та формуючого експериментів.

Під час констатуючого експерименту проведено діагностику рівня читацьких інтересів учнів експериментального та контрольного класів. А також здійснено обробку та аналіз одержаних результатів.

У процесі формуючого експерименту розроблено комплекс вправ, спрямованих на розвиток читацьких інтересів за допомогою малюнків та ілюстрацій, продумано методику їх проведення.

ПІ етап - повторне обстеження рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального та контрольного класів. Обробка та аналіз одержаних даних шляхом зіставлення даних первинного і повторного обстеження.

Контингентом обстеження вибрано учнів 4-их класів. У дослідженні взяли участь 28 учнів 4-А (ЕК) та 26 учнів 4-Б класу (КК) №.

Усі обстежувані на момент проведення експерименту здорові, психічно і фізично нормально розвинуті. В експериментальному класі З відмінники "12-10" балів та 6 учнів, які мають поточні бали "1-6", серед яких 2 дівчинки і 4 хлопці. У контрольному класі 4 відмінники та 7 учнів "слабеньких" у навчанні, серед них 3 дівчинки і 4 хлопці.

Для оцінки рівня розвитку основних компонентів читацьких інтересів на початку навчального року учнями ЕК та КК були запропоновані такі завдання:

Завдання 1. "Згадай твір"

Мета: Визначити рівень розвитку пам'яті школярів. Завдання полягає в тому, що ми пропонували ряд творів, а учні повинні були назвати ті, які вони вивчали у розділі "На світі є одним-одна Вкраїна".

1. "Усе моє, все зветься Україна", "Калина".

2. Герб, прапор, гімн - держава.

3. "Лебідь, Щука і Рак".

4. "Кирило Кожум'яка".

Оцінка відповідей: правильна 2 бали, неправильна відповідь 0 балів, половина виконаного завдання 1 бал.

Завдання 2. "Про кого говориться?" Мета: Визначити рівень розвитку мислення школярів. Вибрати правильну відповідь.

В оповіданні Л. Храпливої "Дивна дівчинка" розповідається про:

а) І. Франка;

б) Л. Українку;

в) О. Пілку.

Правильна відповідь 2 бали.

Завдання 3. "Хто автор?"

Мета: визначити рівень розвитку пам'яті.

Вибрати правильну відповідь.

Автором слів пісні-гімну "Ще не вмерла Україна" є

а) М. Вербицький;

б) А. Малишко;

в) П. Чубинський.

Автором твору "Лебедина казка" є

а) В. Симоненко;

б) Л. Костенко;

в) А. Малишко.

Правильна відповідь 2 бали, половина 1 бал, неправильна 0 балів.

Завдання 4. "Утворити прислів'я".

Мета визначити рівень розвитку мислення.

Поєднавши відповідні частини, треба утворити прислів'я.

Життя як стерня - вилетить - не впіймаєш.

Раз опечешся - умій і змовчати

Слово - не горобець, не пройдеш, ноги не вколеш

Умій сказати, другий остережешся.

Правильно поєднано 3-4 прислів'я - 2 бали, 1-2 - бал, усе неправильно - 0 балів. Завдання 5. "Книжки з бібліотеки".

Мета: визначити рівень читацьких інтересів учнів.

чи читаєте ви книжки крім читанки та інших підручників, а також крім тих, які задають на позакласне читання? Виберіть відповідь і назвіть книжки, які ви прочитали за останні 2 тижні.

а) ні, не читаю;

б) так, читаю.

Оцінка відповідей: "а" - 0 балів; "б" - 1 бал, якщо прочитали 1-2 книжки; 2 бали - 3 і більше книжки.

Зведені результати констатуючого експерименту подані в таблиці №2.

Експериментальний клас

Показники рівня розвитку компонентів читацьких інтересів учнів

експериментального класу

Таблиця № 1

Загальна к-сть набраних балів	Рівень розвитку компонентів читацьких інтересів	Кількість учнів	Відсотки
8-10	Високий	4	14,3
5-7	Середній	16	57,1
до 4	Низький	8	28,6

 

Контрольний клас

Показники рівня розвитку компонентів читацьких інтересів учнів контрольного класу.

Таблиця №2

Загальна к-сть набраних балів	Рівень розвитку компонентів читацьких інтересів	Кількість учнів	Відсотки
8-10	Високий	4	15,4
5-7	Середній	13	50
до 4	Низький	9	34,6

Як бачимо, учні, як експериментального, так і контрольного класу, показали в загальному середній рівень розвитку компонентів читацьких інтересів. Для підвищення рівня їх розвитку ми провели формуючий експеримент у 4-А класі.

Під час формуючого експерименту була запропонована система роботи вчителя для формування читацьких інтересів учнів молодшого шкільного віку за допомогою малюнків та ілюстрацій. Були використані вправи, завдання та ілюстративний матеріал під час проведення уроків читання.

Наведемо фрагменти кількох уроків.

Тема: Людина починається з добра.

Мета: Вчити робити людям добро; розвивати уміння самостійно виділяти головне у характеристиці дієвої особи, складати план прочитаного, переказувати текст за планом.

Матеріал до уроку: Л. Забашта "Людина починається з добра", "Їжачок і лисиця" (естонська народна казка), ілюстрація до казки.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Підготовка до сприймання прочитаного твору.

Розгляньте малюнок, кого там зображено? (На малюнку зображено лисичку).

А як її зображено, в якому положенні? (Лисичка лежить на землі з закритими очима).

Як ви думаєте, чому вона так намальована, що з нею сталося, а може просто заснула? (Діти висловлюють різноманітні думки: лисичка померла, їй стало погано, вона навмисне так лягла, щоб когось обхитрити, її хтось образив та ін.)

Скажіть, а де лисичка лежить? Чому ви так думаєте? (Вона лежить у саду, бо на малюнку зображені дерева: яблуні, груші).

А зараз ми прочитаємо естонську народну казку і дізнаємось, чому лисичка лежить у саду, і що з нею трапилось.

Тема: Щастя - це праця на благо народу.

Мета: Вчити учнів розрізняти моральний вибір дійових осіб, простежувати за їх змінами й особливостями; розвивати уміння читати текст в особах, ділити його на частини; уявляти картини, що відповідають змісту, описувати їх; знаходити образні слова і вислови; виховувати повагу до людей праці, зневагу до ледарства і пожадливості.

Матеріал до уроку. А. Саксе "Коваль щастя", В. Сухомлинський "Віл і Садівник", ілюстрація до твору А. Саксе.

V. Узагальнююча бесіда за змістом твору. Підсумок уроку.

Як ви гадаєте, селянин і багач - це позитивні чи негативні герої? Як ставиться до них автор? Яке ваше ставлення? (Обидва персонажі є негативними. Своїм ставленням до найближчих вони занапастили їх. Автор пише про них: "То був скнара... ". У цих реченнях висловлено ставлення автора до персонажів).

Хто схвалюється в казці? (Коваль. У молодості він зумів довести свою високу майстерність, виготовивши незвичайні речі).

Як би ви охарактеризували коваля? (Він завжди ввічливий, веселий, невтомний у праці, справедливий, уважний до людей, вимогливий).

А зараз погляньте на малюнок і скажіть, що не так зобразив художник, як написано у казці "Коваль щастя" у першій частині? (Коваль спочатку був молодим, а на малюнку він старий, невеселий).

Знайдіть слова в тексті, які б відповідали малюнку. ("Спливали роки. У кузні не стихав стукіт молота, не вгавав спів, у горні не згасав вогонь. Посріблилося чорне ковальське волосся, руки стали загрубілими і жилавими).

Доберіть прислів'я про щастя, які б відповідали змісту казки.

("Було щастя, та пропало". "Щастя зіпсує дурного". "Тяжко щастя знайти, а легко його загубити").

Тема: Вперта праця усе переможе. Мета: Виробляти в учнів уміння робити висновки з прочитаного, переказувати близько до тексту; розвивати спостережливість, пам'ять; відпрацьовувати навички правильного і усвідомленого читання, і виховувати повагу до праці.

Матеріал до уроку. В. Святовець "День народження", ілюстрація до твору.

VI. Повторне читання тексту учнями, робота над твором.

Учні самостійно мовчки читають оповідання. Потім відповідають на питання:

Як звали хлопчика? (Максим).

Хто приходив дивитися на роботу хлопчика? (Кішка, собака, півень).

Що вирощував Максим на ділянці? (Помідори і капусту).

Прочитайте, як свійські тварини спостерігали за роботою Максима. ("Ось на роботу прийшла подивитися сіра пухнаста кішка. Усе лащиться до Максима... Півень зозулястий та гребенястий і собі побіля заступів походжає... Аж луна покотилася").

Як Максим боровся з шкідниками? (Він їх збирав, посипав попелом).

Подивіться на малюнок і зачитайте з твору ті слова, що відповідали б зображеному. ("Як посадили розсаду, дід Левко витяг із колодязя води.

Тепер, онуче, - сказав він, - трохи покропимо розсаду, щоб корінці жвавіше чіплялися за землю.

Відтоді поливали майже щовечора. Особливо, коли вдень припікало сонце. В такі дні голівки рослин схилялись дуже низько немов просили пити").

Тема: Людину праця творить.

Мета: Виховувати повагу до будь-якої праці людини; вчити з виразно читати віршовані твори (самостійно добирати тон, темп, інтонацію); розвивати зв'язне мовлення школярів.

Матеріал до уроку. В. Сухомлинський "Ремісник і Різець", М. Рильський "Не кидайтесь хлібом", Г. Чубай "Най рідніші голоси", В. Сухомлинський "Бабусині руки", ілюстрація до твору "Бабусині руки".

V. Робота над текстом В. Сухомлинського "Бабусині руки". Відшукайте, як описані руки. (Старі, натруджені)

Прочитайте виділені речення. На що вони вказують? (На різні описи рук: коли бабуся працювала, хворіла, одужувала).

Що сталося з бабусею і руками? (Бабуся захворіла, і її руки вже не плели, а тихенько лежали на грудях).

А тепер подивіться на цю ілюстрацію і зачитайте ці слова, що б відповідали зображеному. (Бабуся плете панчохи. Швидко рухаються її старі, натруджені руки." Це вони дякують один одному за веселу працю).

Тема. Веселинки для лінивців.

Мета. _Вчити учнів свідомо ставитися до своєї роботи; розвивати в них працьовитість, чесність, дружелюбність; виховувати повагу до лікарів, вчителів, друзів.

Матеріал до уроку. І. Січовик "Таємнича хвороба", веселики, В. Сухомлинський "Кінь утік... ", ілюстрація до твору "Таємнича хвороба".

Ш. Робота над текстом І. Січовика "Таємнича хвороба".

Над чим міркував Санько в коридорі та в кабінеті невропатолога? (Він думав, що сьогодні не треба йти ні робити укол, ні у стоматологічний кабінет. І радів, що в руках лікаря немає ріжучих і гострих інструментів).

З якими скаргами на своє здоров'я прийшов хлопець у кабінет лікаря? (що він не спить уночі).

Як ви думаєте, в чому суть таємничої хвороби? (В тому, що Санько нічого не робив після школи, а тільки спав, і тому вночі спати йому вже не хотілося).

Перегляньте очима в тексті опис лікаря.

Тепер подивіться на малюнок і скажіть, кого там зображено? (Лікар сидить за столом з олівцем, приймає відвідувачів).

За малюнком і за допомогою тексту опишіть лікаря. (Невропатолог радий, що до нього прийшов пацієнт. У лікаря великі руки, борода, неначе у Карабаса-Барабаса. Він в білому халаті, у шапці, окулярах).

Тема: 3 самого початку думай, яким буде кінець.

Мета - Розширювати знання дітей про творчість сучасних українських письменників, зокрема про Ярослава Стельмаха; вчити оцінювати дії героїв твору.

Матеріал до уроку. Я. Стельмах "Нахаба", ілюстрація.

VII. Застосування знань на основі творчої роботи над текстом.

Розгляньте малюнок, хто на ньому зображений? (На малюнку зображений хворий хлопчик).

Як ви думаєте ця ілюстрація більше підходить до тої частини тексту перед тим, як мали прийти друзі його відвідати, чи - вже як вони пішли? Чому? (Тут зображено хлопчика, ще до приходу однокласників, бо він ще спокійний, і уважно читає книжку).

А зараз, нехай кожен складає розповідь, яку б міг читати Сашко, тобто якесь оповідання з його книжки. Твір повинен пояснювати прислів'я: "Приятелів тьма, а вірного друга нема", "Друзі пізнаються в біді".

Тема. Буяння весняних суцвіть.

Мета: Викликати у дітей захоплення красою весни. Розвивати образне мислення, уяву; збагачувати мову епітетами і порівняннями. Вчити інтонувати вірші за розділовими знаками.

Матеріал до уроку. Л. Забашта "Дивосвіт", В. Грінчак "Білі ночі", О. Олесь "Степ", О. Олесь Білі гуси летять над лугами... ", ілюстрація до твору О. Олеся "Білі гуси летять над лугами... ".І. Підготовка до читання нових творів.

Люди завжди радіють весні, бо з нею веселіше жити. Навесні все оживає, тягнеться до сонця. Якою поети й письменники називають весну? (Привітною, запашною, многоцвітною, красною. .).

Сьогодні ми прочитаємо твори українських поетів про весну, про природу.

Подивіться на ілюстрацію хто там зображений? (На малюнку намальовані білі гуси).

То про кого ми будемо читати вірш? (Про гусей).

Опиши ілюстрацію: як зображені гуси? Де вони, які вони, яке небо, дерева, який настрій у вас вона викликає? (Білі гуси летять, вони неначе щось говорять, усміхаються.

Небо голубе, чисте, а дерева - зелені, молоді. Всюди літає пір'я. Малюнок наповнений радістю, майбутнім).

А зараз давайте прочитаємо, яких гусей описав О. Олесь.

Тема: Так зароджується дружба.

Мета: Ознайомити учнів із цікавою життєвою пригодою, висвітлюючи гідну поведінку осіб, причетних до неї. Розкрити причинно-наслідкові зв'язки таких стосунків людини і звіра, коли між ними виникає дружба. Вчити бачити прекрасне у житті й дорожити ними, зокрема, з розумінням ставитися до "братів наших менших". Удосконалювати навички мовлення, правильного читання; формувати уміння стисло і детально переказувати прочитане.

Матеріал до уроку. Г. Тютюнник "Ласочка", ілюстрація.

V. Узагальнююча бесіда над змістом твору.

Чому дід Арсен назвав лисеня Ласочкою? (Бо воно захотіло поласувати рибкою).

То які ж стосунки склалися між Арсеном і Ласочкою? (Дружні, товариські).

Отже, Арсен і Ласочка подружились, стали разом рибалити. Чи можна назвати такі стосунки добрими, красивими в нашому житті? Чого навчає нас автор? Яка головна думка оповідання? (Товаришувати і дружити зі звірами, у добрій справі виявляти терпіння і наполегливість).

Добре, молодці. А тепер спробуйте за допомогою ілюстрації переказати ту частину твору, яку зображено. (Зустріч з Ласочкою. Очікування риби).

Також було запропоновано учням під час вивчення таких творів, як "Хитрий півень" (українська народна казка) та "Три міхи хитрощів" І. Франка поставити запитання до ілюстрацій цих творів. На таких уроках де не було ілюстрацій, учням були задані завдання додому знайти ще твори, в яких би були малюнки тих чи інших героїв. З ними вони добре справлялися.

Систематичне використання ілюстрацій, виконання вправ і завдань, на нашу думку, сприяє розвитку читацьких інтересів молодших школярів.

Перевірка ефективності проведеної роботи була здійснена шляхом повторного обстеження рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального та контрольного класів. Повторне тестування проводилось наприкінці навчального року.

Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті.

У процесі обстеження учням пропонувались завдання, аналогічні до тих, за якими проводилось первинне обстеження, тільки був змінений зміст, а саме: Завдання №1 "Згадай твір".

Вибрати твір, який належить до розділу "Зростайте справжніми людьми" "Коваль щастя" "Катерина Білокур" "Нахаба" "Казка про рідний край" Завдання № 2 "Про кого говориться"

У творі В. Святовеця "День народження" розповідається про:

Максимка;

Сашка;

Санька. Завдання № 3 "Хто автор"

Автором вірша "Білі гуси летять над лугами..." є

О. Гончар

О. Олесь

М. Рильський

Автором твору "Ласочка" є

Є. Гуцало

Г. Тютюнник Л. Глібов

Завдання № 4 "Утвори прислів'я"

Поєднавши відповідні частини, треба утворити прислів'я.

На чужому горі А легко його згубити

Щастя Щастя не будують

Тяжко щастя знайти Зіпсує дурного

Щастя з нещастям В одному дворі живуть

Завдання № 5 "Книжки з бібліотеки"

Чи читаєте ви інші книжки крім читанки і на позакласне читання? Якщо так, то які і назвіть їх (за останні 2 тижні).

Оцінювання завдань аналогічне до попереднього. Внаслідок повторного обстеження виявлено, що учні експериментального класу виконують завдання значно швидше і якісніше, ніж перший раз.

Зведенні результати повторного обстеження подані в таблиці 3 і 4.

 

Таблиця № 3. Показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального класу при повторному обстеженні.

Загальна кількість набраних балів	Рівень розвитку читацьких інтересів	Кількість учнів	Відсотки
8-10	Високий	12	42,9
5-7	Середній	14	50
До 4	Низький	2	7,1

Таблиця № 4. Показники рівняння розвитку читацьких інтересів учнів контрольного класу при повторному обстеженні.

Загальна кількість набраних балів	Рівень розвитку читацьких інтересів	Кількість учнів	Відсотки
8-10	високий	8	30,7
5-7	середній	13
До 4	низький	5	19,2

Із повторного обстеження у ЕК видно, що показники значно змінилися порівняно з початком навчального року. Після проведення формуючого експерименту 12 чоловік показало високий рівень розвитку читацьких інтересів, 14 учнів - середній і лише 2 - низький.

При цьому показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів КК практично не змінився.

Вивчаючи досвід формування в учнів уявлень, понять за допомогою малюнків, картин, у нас виникла потреба експериментальне дослідити:

Яка перевага уявлень, понять, набутих за допомогою малюнка, в порівнянні з тими, які учні дістали вербальним шляхом?

Чи сприяють формуванню уявлень і понять в учнів схематичні малюнки?

Чи сприяє умінню учнів класифікувати, узагальнювати та давати визначення одночасний розгляд кількох картин, що ілюструють якесь одне поняття?

Наслідки експерименту ми перевіряли малюнками учнів. Нас задовольняла ще недосконала для дітей молодшого шкільного віку техніка малювання. Вона давала можливість нам не тільки перевірити уявлення, але й процес їх формування. Крім того, малюнок робить уявлення учнів конкретнішими, ніж слово. Користуючись малюнком, учням часто легше показати, наприклад, загальний контур предмета, ніж передати це словами.

Наслідки експерименту ми перевіряли також усними відповідями на наші запитання.

В зв'язку з тим, що в читанках для початкових класів часто мова йде про тварин, побачити яких не всі діти мають змогу, і що тільки за допомогою малюнка можна створити про них певне уявлення, ми й обрали для експерименту досліджень формування понять в учнів про слона, жирафу, бегемота, крокодила. Ми вивчили понад 100 малюнків цих звірів, зроблених учнями 2 класів Жирівської ЗОШ І-ІІ ступенів Жидачівського району Львівської обл. Учням КК у різні дні було запропоновано намалювати слона, жирафу, бегемота та крокодила. При цьому ніяких пояснень, описів не давалось. Учні повинні були зробити малюнки цих тварин лише на основі своїх уявлень, на основі того досвіду, який вони до цього мали. Одержавши малюнки учнів ми прийшли до висновків, що учні ще погано уявляють собі зовнішній вигляд цих тварин. Про це говорила кількість неправильних рішень, зроблених дітьми при виконанні малюнків, зокрема неправильні зображення форми тіла, голови, кінцівок, хвоста і т.д.

Таблиця № 5. Про кількість правильних рішень при малюванні тієї чи іншої тварини можна судити з таблиці № 1

Тварини	Кількість правильних рішень КК	Кількість правильних рішень ЕК
Слон	2%	13%
Жираф	1,1%	7,8%
Бегемот	4,4%	16%
Крокодил	4,3%	15%

Аналіз дитячих малюнків та індивідуальні бесіди з виконавцями дали можливість встановити джерела правильних уявлень дітей. Учні, що порівняно вірно виконали малюнок слона, вказували, що бачили його у зоопарку, по телевізору, в книжках, пам'ятають таку іграшку з дитячого садка. Проте наведена в таблиці 5 кількість правильних рішень при малюванні слона говорить про те, що таких небагато і що очевидно, сприймання в минулому лишило в їх свідомості ще дуже неповний образ слона.

Учням ЕК було запропоновано прослухати оповідання про цих тварин, про їх зовнішній вигляд та спосіб життя, а також показані малюнки, ілюстрації слона, жирафи, бегемота, крокодила (у різні дні). Треба зазначити, що діти з великою увагою слухали оповідання, їх дивували розміри, вага та особливості цих тварин.

Виконані після слухання оповідань, розгляду ілюстрацій малюнки були набагато кращими, правильнішими порівняно з першими. Збільшилась і кількість правильних рішень, як це бачимо на таблиці 6.

Таблиця № 6

Тварини	Кількість правильних рішень КК	Кількість правильних рішень ЕК
Слон	26%	32%
Жираф	29%	43,5%
Бегемот	28%	33%
Крокодил	25%	34%

Як бачимо прослухані оповідання активізували досвід учнів ЕК і дали їм можливість по - своєму передати хобот, хвіст, клики. Але якщо характерні деталі цих тварин більше цікавили дітей, то загальні контури, форма голови, тіла, лишались поза увагою і зображувалися у більшості випадків не правильно. Найбільше помилок було у передачі розмірів цих тварин.

Малюнки виконані учнями після розгляду зображень цих тварин на картинах, якісно відрізняються від усіх попередніх. Більшість учнів правильно передала загальні контури тварин. Форму голови кращими стали і інші зображення ніг, вух, хвоста...

Самі лише оповідання без показу картин ще не могли створити уявлень про те, наскільки довгою повинна бути по відношенню до всього тіла морда крокодила і наскільки короткими повинні бути його ноги. Важко по слову намалювати правильної форми вуха, хобот слона, проте якісно ці малюнки були кращими порівняно з попереднім варіантом.

Учні ЕК після прослуханого оповідання та розгляду картин зобразили тварин якісно.

Отже, образ створений за допомогою картини, порівняно з образом, створеним вербальним шляхом, має ще й якісну перевагу. Можна навести ще ряд прикладів, які свідчать про те, що малюнки, використані під час читання, допомагають краще зрозуміти суть предмета, його призначення, умови існування та зовнішній вигляд.

На наш погляд знання, які діти набувають за допомогою малюнка, картини, глибші, ніж ті, які вони набувають тільки за допомогою слова.

Як бачимо, результати підтверджують гіпотезу дослідження про те, що спеціально підібраними вправами і завданнями та системою ілюстративного матеріалу можна впливати на рівень розвитку читацьких інтересів молодших школярів.

Висновки

Використання малюнків та ілюстрацій, як засобу формування читацьких інтересів в початковій школі має свою багатовікову історію.

Палким проповідником їх ролі в шкільному і сімейному навчанні, творцем різних видів наочних посібників був великий чеський педагог Ян Амос Коменський. Підручник Коменського "Світ почуттєвих речей у малюнках", який вміщує 150 різних за своїм змістом малюнків, є родоначальником майже всіх наступних ілюстрованих підручників для початкового навчання.

Читацькі інтереси молодших школярів формуються на уроках під час вивчення творів різних жанрів - віршів, казок, байок, прозових творів. Важливим засобом у цьому є використання ілюстрацій та малюнків.

Останнім часом, у зв'язку з запровадженням ТЗН, поліпшенням матеріальної бази школи створилися сприятливі умови для роботи з картинами. Проте, як свідчить спостереження в учнів багатьох шкіл дещо знизився інтерес до такої роботи. Головна причина полягає в тому, що класоводи не завжди глибоко продумують хід роботи з творами живопису, не враховують вікових особливостей дітей і специфіки образотворчого мистецтва. Картини використовуються здебільшого, як засіб активізації мислення, чи як матеріал для морально-етичних бесід.

Плануючи проведення вправ за ілюстраціями, картинами, малюнками не варто обмежуватися лише тим, щоб привчити дітей грамотно скласти кілька речень за їх змістом. Важливо виховувати у школярів мислення (вміння зіставляти, аналізувати, порівнювати), почуття, спостережливість, власне бачення творів образотворчого мистецтва. У процесі виконання різних вправ за ілюстраціями, картинами та іншими засобами слід ознайомлювати учнів з історією живопису, його жанрами, вчити їх грамотно передавати на письмі свої думки, спостереження, робити висновки і, водночас, подавати їм "елементарні відомості про суть і специфіку образотворчого мистецтва.

Сьогодні все більша увага приділяється використанню творів живопису на інших уроках. Робота над картинами пожвавлює їх, полегшує і роботу вчителя, і засвоєння граматичного матеріалу учнями, сприяє кращому запам'ятовуванню вивченого. Крім активізації навчальної діяльності картини, ілюстрації, малюнки є засобом естетичного виховання й розширення загального кругозору школярів.

Отже, у дипломній роботі досліджено, що до дитячих творів усіх жанрів існує реальна можливість у підборі і створенні ілюстративного матеріалу, за допомогою якого пробуджуються читацькі інтереси учнів. Проведене дослідження у дипломній роботі свідчить, що у підручниках "Читанка" 2, 3, 4, за редакцією О.Я. Савченко є мало ілюстрацій та малюнків. І якщо при одному слові казка в учнів уже виникає інтерес до прочитання тексту, то до інших жанрів ілюстративний матеріал є необхідним.

Саме тут потрібне цілеспрямоване звертання вчителя до пошуку відповідних картин живопису і наявності шкільної картотеки, використання сучасної комп'ютерної графіки, системний підхід до творчих завдань на між предметній основі (читання - образотворче мистецтво), що відкриває простір для творчих знахідок класовода, створює реальну базу для збагачення учнівського мислення, розширення художнього світогляду учнів, вільного спілкування з мистецтвом.

Класовод повинен шукати шляхи до розуму й почуттів дитини: від тексту до учня, чи навпаки - від особистих тверджень, досвіду дитини, навколишнього життя - до змісту нового твору.

І щоб спрямувати цей шлях, зробити його цікавим для дитини, треба володіти широким діапазоном засобів збудження уваги, мислення, емоцій, уваги дітей. Серед них особливо важливим є доцільне використання репродукцій картин, малюнків та ілюстрацій. Вправи і завдання, що подані у роботі, можуть бути використані у написанні курсових робіт, а також під час проведення уроків читання у молодших класах.

У дипломній роботі подано лише найважливіші аспекти досліджуваної проблеми, і тому вона потребує подальшого вивчення.

Список використаних джерел

1.         Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства - М. Прометей, 1994.

2.         Білецький П О. Мова образотворчих мистецтв - К Радянська школа, 1973

3.         Бондарчук Л.І. Рекомендації до використання народного джерела (народні казки, пісні, думи) в середніх школах комплекту картин - 3 - К.: Мистецтво, 1990.

4.         Вауменко Б.В. Архітектура книги. - К. - Мистецтво, 1976.354 с.

5.         Вашуленко М.С. Нові цілі початкової мовної освіти // Освіта України 1999. - №3 - С.4,Ващенко Н. Виховання у молодших школярів любові до читання // початкова школа. - 1989. - С.11-16.

6.         Волошина Н.Й. Посібник до комплекту картин "Людина і праця". Випуск 2 (за творами української літератури, що вивчаються у 8-10 класах середніх шкіл) -К.: Мистецтво, 1987.

7.         Герчука Ю.Я. Советская книжная графика. - М.: Знание, 1986. - 237с.

8.         Головко З.Л. Уроки позакласного читання. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000.

9.         Гончаров А.Д. Художник й книга. - М. Знание, 1964. - 190с.

10.       Ґудзик І.П. Робота над змістом твору // Початкова школа - 1993. - №11. - С.16-19.

11.       Гуня Л.П. Наступність та перспективність у навчанні читати // Початкова школа. - 1994. - №2. - С.11-14.

12.       Данилюк Л.Д. Воспитание эмоциональной отзывчивости на, уроках чтения // Начальная школа. - 1992. №1. - С.10.

13.       Демосфенова Г.Л. Как иллюстрируется книга - М, 1961 - 562 с.

14.       Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. М.: 1953. - С.7.

15.       Едігей В. Нове читання // Початкова школа. - 2000. - №10. - С 48-50.

16.       Едігей В. Нове читання // Початкова школа. - 200І. - №2. - С 19-21.

17.       18 Едігей В. Нове читання // Початкова школа. - 2001. - №3. - С 65-67.

18.       Захарчук 3., Пишечкіна Т. Урок читання Казки з використанням елементів театральної педагогіки // Початкова школа. - К., 2001. - №І2. - С.37-42.

19.       Захарчук 3., Суржук Т. Так народжується дружба (Урок читання, 4 (3) Кл) // Початкова школа. - 2001. - №4. - С.18-22.

20.       Искусство книги (Альманах). - М.: Искусство, 1961. - 405с.

21.       Каніщенко А.П. - Наталочка. К.: Освіта, 1997. - 191с.

22.       Каніщенко А.П. - Катруся. К.: Освіта, 1997. - 255с.

23.       Киналь М.П. Розвиток мовлення на уроках позакласного читання // Початкова школа. - 1996. - №5. - С.13.

24.       Кириченко М.А., Кириченко І.М. Основи образотворчої грамоти. - К.: Вища школа, 2002. - 190с.

25.       Киринчук О.І., Волошина Т.П. Підготовка учнів до сприймання нового тексту. // Початкова школа. - 1992. №9-10. - С.29-31.

26.       Клименко С., Клименко Ю. Дидактичний матеріал з українського читання // Початкова школа. - 2001. - №2. - С. 19-

27.       Коленцова Н. Синтез мистецтв на уроках читання // Початкова школа. - 1991. - №3. - С.64-65.

28.       29. Коновалець С.В. Сприймання і оцінювання учнями мистецьких творів // Початкова школа. - 1987. - №10. - С.41.

29.       30. Копчук A. M. Виховання читацьких інтересів учнів. - К., 1985.

30.       Кузьменко Н Підручник з читання від реалій до ідеалу // Початкова школа. - 1999 - №1. - С.57.

31.       Лаптева Л Читання - віконце в світ // Початкова школа - 1997. - №11. - С.11-13.

32.       Лиса О. Радість від читання - радість пізнання // Початкова школа. - 2000. - №1. - С.24-28.

33.       Літвін С. Вчимося читати і писати (3 досвіду роботи) // Початкова школа. - 1999. - №9. - С.38-40.

34.       Львов М.Р. и другие. Методика обучения русскому языку в начальних классах. - М.: Просвещение, 1987 - 487с.

35.       Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников. Пособие для учителя. - М: Просвещение, 1985. - 205с.

36.       Максименко Л.І. Методичні рекомендації до використання комплекту "Землю красить сонце, а людину - праця". - К.: Мистецтво, 1984.

37.       Малькевич Г. Уроки культури читання // Початкова школа. - 1997. - №2. - С17-18. -

38.       Мартиненко В. Визначення базового компонента змісту початкової освіти // Початкова школа - 1997. - №1. - С.23.

39.       Машталер О. Художні описи та оповідання школярів // Початкова школа. - 1998 - №4. - С.7-9.

40.       Методика викладання української мови // За ред. С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - 295.

41.       Методика русского языка для школьных педагогических училищ. Учеб. Пособие для учащихся педучилищ по специальности №2001. Изд. 2-е перераб. - М. Просвещение, 1973. - 413 с.

42.       Міщук Г.І. Формування навичок читання молодшого школяра // Початкова освіта - 1999 - №9. - C.3.

43.       44. Мовчун Л. Норми літературної вимови // Початкова школа - 1999. - №4C.43-44.

44.       Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. - №4-С.34-38.

45.       Наумчук М.М., Наумчук І.І. Творчий підхід до роботи з текстом // Початкова школа. - 1996. - №4. - С.15-18.

46.       Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання). - Тернопіль: Астон, 2001. - 264с.

47.       Йеменський Б.М. Мудрость, красоты. - М: Просвищение, 1987.

48.       Олійник Г. Позамовні засоби виразності читання і мовлення учнів // Початкова школа - 1998. - №5. - С.44-45.

49.       Онищенко О. Робота за ілюстрацією // Початкова школа. - 2000. - №2-С.7-9.

50.       Онищенко О. Робота над текстом. // Початкова школа. - 2002 - №2. - С.7.

51.       Пархоменко К. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. - 1997. №7. - С.44-48.

52.       Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема // Початкова школа. - 1998. №7. - СІ8-22.

53.       Пінчук Т.Д. Використання малюнка для формування понять на уроках пояснювального читання. - К.: Рад. школа, 1962. - 56с.

54.       Победова О.И. О природе книжной иллюстрации. - М: Знание, 1967. - 629с.

55.       По калова М. Як навчитися читати швидше // Початкова освіта. - 1979. - №3. - С.5-6.

56.       Почупайло О.В. Дитяче читання (Роздуми бібліотекаря) // Початкова школа - 1991. - №2. - С.55-58.

57.       Програми середньої загальноосвітньої школи 1-3 (1-4) кл. К.: Освіта, 1994. - 194с.

58.       Проць М.М. Особливості використання наочності і ТЗН у період навчання грамоти // Початкова школа" - 1982. - №9. - С26-33.

59.       Пріть Н.М. Легенди і перекази на уроках читання // Початкова школа. - 1992. - №1. - С.9-15.

60.       Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках українського читання // Початкова школа. - К., 1990. №3. - С.12-17.

61.       Сагірова О. Живий малюнок // Початкова освіта. - К., 2002. - №43. - С.6-7.

62.       Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст // Початкова школа. - 1996. - №12 - С.17-21.

63.       Скрипченко Н.Ф. Рекомендації до використання у початкових класах загальноосвітніх шкіл, комплекту картин "Казки та байки" - К.: Мистецтво, 1989.

64.       Савченко О. Я Читання - це віконце в світ // Початкова школа. - 1995. - №12. - С.14-18.

65.       Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного читання // Початкова школа - 1990. №5. - С.36.

66.       Скрипченко Н.Ф. Муштенко С.Д. Методичні рекомендації до використання комплекту "Давно те діялось" у початкових класах. - К.: Мистецтво, 1994.

67.       Скрипченко Н.Ф. Муштенко С.П. Методичні рекомендації щодо використання комплекту картин "Краса землі моєї батьківщини". - К.: 1985.

68.       Савченко О.Я., Читанки для 2-4 класу.К. "Освіта"2004.

69.       Соколов К. Картина як посібник на уроках російської мови // Рос. Школа. - 1912. - №1. - с 49.

70.       Солсо Р.Л. Когнитивная психология. - М. 1996.

71.       Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям Вибрані твори У 5 Т. - 1977. - Т.З. - С.143.

72.       Таранов Н. Н.,Іванов С.И. Основы учебного рисунка й производственной графики. - Львов: Свит, 1992. - С.143.

73.       Тихомиров Д.И. Чему й как учить русского языка в начальной школе, - Изд.10 - М., 1906. (ст.75-76 j

74.       Ткаченко Л. Ї., Сердюк H.I. Роль міжпредметних зв'язків у збагаченні лексичного запасу школярів. // Початкова школа. - 1989. - №1. - С.12.

75.       Ткачук Т. Уроки - зустрічі з книжкою // Початкова школа. - 1997. - № 6. - С.24-28.

76.       Ткачук Г. Уроки зустрічі з книжкою // Початкова школа. - 2000. - №2. - С.15-18. '

77.       Тулупов Н.В., Шестаков П.М. Для вчителя, вип. .4, М., 1904.

78.       Ушинський К. Д.: Изобр. пед. соч. - М., 1954. - Т.2. - С.78.

79.       Цвелик І.П. Творчість на уроках читання // Початкова школа. - 1996. - №11-С. 19-22.

80.       Чепуренко О. Г Урок - спілкування з художнім твором // Початкова школа. - 1995. - № 3. - С.23.,

81.       Чирва О. Використання рисунка у формуванні пізнавальної активності учнів.

82.       Шпаков А.П. Художник і книга. Укр. Рад. Книжкова графіка. Шляхи ставлення і розвитку. - К.: Мистецтво, 1973. - 471с.

83.       Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе. - М.: Просвещение, 1996.