Розповідь учителя по досліджувальних об’єктах природи. Ознайомлення з маршрутом

1. Розповідь учителя по досліджувальних об’єктах природи. Ознайомлення з маршрутом.

Це рослини, що є свідками природи минулого, тобто дійшли до нас з минулих епох і не втратили свого розвитку. Вони є єдиними і неповторними видами на нашій планеті.

Кількість реліктів обмежена, тому їх треба оберігати і розмножувати.

До реліктових рослин належать гінкго дволопатеве, магнолія тубос, метасеквойя, тюльпанове дерево, тис ягідний та інші.

Будь яка рослина, її не живе і живе оточення нерозривно пов’язане одне з одним і знаходиться в постійні взаємодії.

На кожну рослину діють фактори неживої природи – абіотичні фактори (світло, тепло, вода, повітря, мінеральні речовини).

У свою чергу рослини змінюють навколишнє середовище: повітря, грунт, водний баланс, клімат.

Уся різноманітна діяльність людини, що може призводити до змін природи, середовища, життя рослин, впливає на них як позитивно, так і негативно (антропогенний фактор).

2. Завдання екскурсії:

Найти і визначити кількість особин тюльпанового дерева та виділити з них молоді і дорослі особини. Виявити їх пристосування до навколишнього середовища та абіотичних факторів.

Знайти на досліджувальній ділянці популяції реліктових видів рослин.

Вияснити місце зростання та поширення древніх видів рослин, що наявні в саду [14].

Заповнити таблицю

Види рослин (назва)	Число особин кожного виду	Ярусність	Фаза розвитку	Морфологічні особливості (листя, стебла, квітів. .)	Розповсюдження плодові насіння

V. Узагальнення і систематизація знань (4 хв).

Поміркуйте, яке значення мають вивчені вами сьогодні рослини в житті людини?

Яка особливість розвитку цих рослин?

VІ. Підведення підсумків уроку (1 хв)

Чи взнали ви сьогодні щось нове, цікаве? Які форми роботи сподобались? Що хотіли б ви дізнатися на наступний раз?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання (1 хв)

Фрагмент уроку з біології за 6 клас

Тема: Листок та його будова. Різноманітність листків.

Мета: Розкрити будову листка, закріпити вміння розрізняти листки за формою листкової пластинки тощо;

розвинути вміння аналізувати, узагальнювати;

виховати пізнавальну активність, культуру спілкування

Обладнання: Підручники, гербарні зразки, малюнки.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І. Організація класу (1 хв)

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (1 хв)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку (1 хв)

IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)

Мікроструктура уроку:

Листок як орган рослин, основні його процеси.

Типи листорозміщення.

Будова листка.

Типи листків та їх форма.

1. Листок – це бічний орган пагона. Листки на пагоні розташовуються таким чином, щоб якнайкраще уловлювати світло.

Основні процеси, що відбуваються у листку – це фотосинтез і випаровування. У листку, як і в усіх інших частинах рослин, здійснюється також дихання. Дихання у рослин є зворотнім процесом фотосинтезу. Будова листка зумовлюється його функціями.

2. Розрізняють кілька основних типів листкорозміщення: спіральне, або чергове, супротивне і кільчасте, або мутовчасте. При спіральному листкорозміщуванні у вузлах є лише по одному листку, при супротивному – у кожному вузлі сидять один проти одного два листки (бузок, клен), а при кільчастому – три або більше (елодея, гінкго, вороняче око) (див. гербарні зразки).

3. Листок складається з пластинки, черешка, основи, якою він з’єднується зі стеблом – віссю пагона. Черешок якнайкраще орієнтує розташування пластинки щодо світла, яке основною умовою фотосинтезу. Пластинка, яка звичайно плоска, безумовно найкраще забезпечує необхідну площу для вловлювання променів світла. На пластинці, в її покривній тканині, розміщуються продихі, через які у рослин здійснюється газообмін і випаровування. Продихі складаються з двох замикаючих клітин і щілини між ними, яка може час від часу відкриватися або закриватися. Листкові пластинки бувають гладенькі або вкриті волосками й восковим нальотом.

4. Розрізняють листки прості й складні. Прості листки мають тільки одну листкову пластинку, яка може бути щілиною або розчленованою. Цілісні листки мають дуже різноманітні форми, різні типи жилкування і так далі (див мал.)

За способом розчленування листки поділяють на лопатеві, роздільні і розсічені трійчасті, пальчасті і перисті.

Прості листки опадають разом із черешком. Якщо черешок не розвивається, листок називається сидячим.

Складні листки мають спільний черешок, до якого прикріплюються прості листки. У складному листку кожен простий листок опадає окремо. Серед складних листків бувають трійчасті, пальчасті і перисті.

Є такі листки: пальчасто-лопатеві, голчасті (у хвойних), перисто-лопатеві, округлі, серцеподібні, ниркоподібні, лінійні, овальні, ланцетоподібні та інші.

V. Узагальнення і систематизація знань (8 хв).

Робота із гербарієм.

За гербарними зразками визначить назви листків за формою і краєм листкової пластинки. Для визначення використовуємо гербарій таких рослин: гінкго дволопатеве, тис ягідний, магнолія тубос, тюльпанове дерево.

VІ. Підведення підсумків уроку (3 хв).

VІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)

Фрагмент уроку з біології за 6 клас

Тема: Значення плодів і насіння, пристосування їх до поширення в природі.

Мета: Ознайомити учнів із поширенням плодів і насіння, навчити основних понять і термінів;

розвинути уяву, пам’ять, творче мислення, пізнавальну активність;

виховати інтерес до живої природи.

Обладнання: Колекція сухих плодів та насіння, малюнки.

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку.

І. Організація класу (1 хв)

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (1 хв)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (5 хв)

Самостійна робота.

Варіант І.

Що таке насіння?

З чого складається насіння?

Варіант ІІ.

Що таке плід?

З чого складається плід?

IV. Повідомлення теми і мети уроку (1 хв)

V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

Мікроструктура уроку:

Значення плодів і насіння.

Способи поширення плодів і насіння.

1. Поширення плодів і насіння сприяє розселенню рослин, а розселення рослин – збереженню і процвітанню видів. Плоди і насіння можуть поширюватися самостійно, або за допомогою вітру, води, птахів, звірів, людини тощо.

2. Здатність рослин самостійно поширювати плоди і насіння називається автохорією. До автохорних рослин належать жовта акація, люпин, герань і багато інших. У них після достигання плоди розтріскуються і з силою викидають насіння на значні відстані від рослин.

Поширення плодів насіння вітром називається анемохорією. Це найпоширеніший спосіб розселення рослин. У анемохорних рослин плоди і насіння мають відповідні пристосування до розповсюдження: вони або дуже легкі, або на них розвиваються волоски, летючки тощо. До анемохорних рослин належать верба, метасеквойя, береза, клен, тюльпанове дерево...

Гідрохорія характерна для водно-болотяних рослин, зокрема осок, камишів, глечиків та інших.

Досить часто у природі зустрічаються і орнітохорія та зоохорнія. Цими способами переважно поширюється насіння рослин із соковитими плодами (тис ягідний, малина, черешня... .).

Нерідко на плодах розвиваються причепкі або липкі речовини, як у череди, лопуха тощо.

У ХХ сторіччі важливим фактором розселення рослин стала антропохорія. Плоди і насіння долають величезні відстані разом із транспортом, продуктами, що їх перевозить людина, нерідко з одного континенту на інший.

VІ. Узагальнення і систематизація знань (13 хв).

Розгляньте гербарні зразки плодів тису ягідного і насіння метасеквої, тюльпанового дерева.

Що таке гідрохорія?

Що таке автохорія?

Що таке анемохорія?

Що таке орнітохорія та зоохорія?

Що таке антропохорія?

VІІ. Підведення підсумків уроку (3 хв).

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)

Висновки

Рослини – це живі організми, які є невід’ємною частиною нашого життя. Вони одні із найважливіших компонентів живої природи, що забезпечують нам існування "легені нашої планети" джерело харчування та багатьох інших цінностей. Кожен вид рослин є унікальним, неповторним та необхідним на Землі, оскільки складає певну екосистему. Тому наш обов’язок і завдання – зберегти в природному стані усю рослинність.

В наш час створено багато заходів по охороні рослинного світу. Існують організації, які займаються відновлення і збереженням в першу чергу тих рослин, що знаходяться на межі зникнення і потребують особливої уваги, рідкісні види, ендемічні, реліктові. Всі вони входять до сторінок Червоної книги та оберігаються законом від знищення. За їхню долю несе відповідальність все людство, від дітей до дорослих. Саме через це, потрібно показати величезне значення рослин. Таку роботу слід виконувати в школі з учнями, як майбутніми громадянами, що нестимуть відповідальність за свою діяльність до природних багатств, зокрема рослинність.

Виховувати гуманне, бережливе ставлення до навколишнього середовища, формувати у свідомості молоді природоохоронні засади. Навчальний процес повинен сприяти цьому. Школа має робити все необхідне для здійснення цієї мети. Її методологічною основою є різні форми роботи вчителя-вихователя зі своїми вихованцями.

Реліктові вили рослин є живим прикладом поступового збіднення флори. Адже їх кількість незначна, а корисність невичерпна, надзвичайно велика. Ось чому, їм надано таке важливе значення.

Особливо важливим є повернути функцію реліктових видів в біоценозі, створити оптимальні умові для їх росту і розвитку та перевести їх в категорію відновлених видів.

Сучасні методи генної інженерії, біотехнології дозволяють вирішити цю проблему. Ці та інші проблеми стануть предметом наших подальших досліджень.

Список використаної літератури

1.   Державний комітет ради міністерств УРСР по охороні природи. Українське товариство охорони природи. Природа України та її охорона. Політвидав. України. – Київ; 1975. – 292 С.

2.   Природоохоронні документи в Україні. Короткий довідник. Кам’янець-Подільский "Абетка-НОВА", 2004. – 72 С.

3.   Національна академія наук України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного. Український ботанічний журнал. том 61№3, Київ. – 2004. – 122 С.

4.   Заставний Ф. Д.3-36. Географія України: у 2-х книгах. – Львів; Світ, 1994. – 472 С. іл. .

5.   Запорожан З. Є. Основи сільського господарства: Лабораторно-практичні заняття. – Кам’янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничій відділ, 2004. – 122 С.

6.   Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 С.

7.   Білявський Г.О. та ін. Основи екології; Підручник / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков. – К.; Либідь, 2004. – 408 С.

8.   Путеводитель по Каменец-Подольскому ботаническому саду. Каменец-Подольский. 1983. Зак.864. тир. 2000.

9.   В.Л. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр. 2001. – 456 С.

10.      С.І. Ковалечук, М.А. Задорожний. Пам’ятки природи Хмельниччини. – Львів: Каменяр. – 1985. – 56 С.

11.      Навчально-практичне видання. Міністерство освіти і науки України. Біологія 7-11 класи. Видавничо-торгова фірма "Перун". – Київ, 2002 р. – 96 С.

12.      С.С. Морозюк. Біологія: [Підручник з 6 класу для середніх загальноосвітніх шкіл]. – Київ. Видавництво "Ґенеза", 1996. – 160 С.

13.      Є.С. Слободянюк, А.П. Ванярх. Биология. Примерное поурочное планирование с применением интерактивных и аудиовизуальных средств обучения.7-9 классы: - Москва, Школьная Пресса, 2003. – 78 С.

14.      Евдокимова Р.М. Внеклассная работа по биологии. – Саратов: Лицей, 2005. – 288 С. – (Библиотечка учителя).

15.      Мусієнко Микола Миколайович. Екологія рослин: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 432+8 С.

16.      Загальна методика навчання біології: Навч. посібник / І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Т. Гончар та ін.; За ред. . І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 С.

17.      Мудрак О.В. Екологія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: ВАТ "Міська друкарня", 2006. – 508 С.

18.      Попиш А.Ф., Медвідь В.Г., Гвоздецький О.Г., Козак З.Я. Екологія: теоретичні основи і практикум. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.3-тє видання, стереотипне. Львів: Новий світ – 2000, 2006. – 328 С.

19.      Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посіб. – К.: Лібра, 2006. – 368 С.

20.      Джимрей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – Навч. посіб. – 5-те видання., випр. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2007. – 432 С.

21.      Біологія: Навч. посіб. / А.О. Слюсарєв, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін., За ред. та пер. з рос.В.О. Мотузного.4-те вид., стер. – К: Вища шк. ., 2003. – 622 С.: іл. .

22.      Крисаченко В.С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології. Підручник. – К.: Заповіт, 1998. – 688 С.

23.      Плахтій П.Д., Чаплинський Р.Б. Кобила В.М. Лікарські рослини і продукти бджільництва при серцево-судинних захворюваннях. Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: Друк Мослак М.І., 2004. – 248 С.

24.      Брайон О.В. Фізіологія рослин для допитливих. Стежина в зелений світ. Посібник / за ред. .К.М. Ситника. – К.: Український фітосоціологічний центр., 2003. – 219 С.

25.      Красільникова Л.О., Садовниченко Ю.О. Анатомія рослин. Рослинна клітина, тканини, вегетативні органи: Навч. посібник. – Х.: Колорит, 2004. – 237 С.: іл. .

26.      Нечитайло В.А., Баданіна В.А., Грищенко В.В. Культурні рослини України. Навч. посіб. – Київ.: Фітосоціоцентр., 2005. – 351 С.

27.      Орлов О.О., Якушенко Д.М. Рослинний покрив проектованого Коростимівського національного природного парку. – Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – 180 С.

28.      Мусієнко М.М. та ін. Екологія: Тлумачний словник. – К.: Либідь, 2004. – 376 С. – Укр. і рос. мовами.