Девіз: Якщо твої плани розраховані на рік –
Сій зерно, якщо на десятиріччя –
Сади дерева, а якщо на ціле життя –
Віддай дітям часточку своєї душі –
Навчай їх.
Моє кредоУ своїй педагогічній роботі, я намагаюся вчити дітей, здобувати знання, слідкувати за своїм здоров’ям, приймати самостійно рішення, відповідати за них, добиватися результатів і поставленої мети.
Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою його діяльністю, а засобом розвитку дитини.
В кожній дитині я бачу Людину, вірю в неї, в її розум, добре серце, безкорисливість і неповторність, тому до кожної дитини намагаюсь знайти індивідуальний підхід, стати не просто вчителем, а й товаришем.
Так хочеться, щоб мої вихованці мали добру душу і серце , чуле до людського болю, мали добре здоров’я, були ввічливі та поважали старших.
Перевагу надаю ненав’язливим порадам, методу відстрочки, який дає змогу учням краще підготуватися та розумно підкоритися вимогам; поважаю індивідуальність кожного учня, шукаю або створюю привід похвалити учня, порадіти за досягнення як самому, так і всім класом.
Досвід роботи вчителя фізичної культури Кобеляцької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. О. Гончара Золотухіна Олега Валерійовича
Здоров’я дитини – багатство УкраїниПедагоги й лікарі визначають недостатність руху, коли йдеться про руховий режим школярів. Протягом дня школярі сидять за партою в класі, біля телевізора, виконуючи домашні завдання і читаючи, від 5,5 до 8,5 годин. Отакий мало рухомий спосіб життя, звичайно, позначається негативно на здоров’ї. З давніх давен люди використовували фізичні вправи з метою попередження захворювань та активізації життєвих процесів організму. Гімнастика, плавання й обливання водою різної температури слугують людям як оздоровчі заходи. Давньогрецький учений Гіппократ вважав гімнастику, свіже повітря і прогулянки важливими чинниками здоров’я й довголіття. Ніщо так не виснажує і не руйнує організм людини, як тривала фізична бездіяльність, стверджував Аристотель. А відомий філософ і математик Піфагор назвав фізичну культуру і спорт важливими помічниками в розумовій діяльності людини. Він мав для цього підставу, адже сам був видатним атлетом і досяг олімпійських висот, узявши участь в Олімпійських іграх з панкратіону (поєднання елементів боротьби з кулачним боєм). Піфагор виборов першість.
Існує багато засобів впливу на організм людини, це – ходьба й біг, стрибки й метання, ігри й плавання, ранкова гімнастика, пересування на лижах, катання на ковзанах та ін. Може виникнути запитання: які ж фізичні вправи найкорисніші, які з них краще впливають на організм?
Вчені, лікарі і спортивні педагоги вважають, що тільки різноманітні фізкультурні засоби, вправи з багатьох видів спорту можуть сприяти фізичному розвитку людини, зміцненню її здоров’я.
Сучасні темпи життя вимагають від учнів, щоб вони змолоду дбали про своє фізичне вдосконалення, мали знання в галузі гігієни і медичної допомоги, вели здоровий спосіб життя, самостійно займалися фізичними вправами.
Для розв’язання цих завдань у загальноосвітній школі передбачена організація щоденних занять учнів фізичною культурою (на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях).
Збереження і зміцнення здоров’я учнів, особливо в наш час, потребують конкретного вирішення. Неможливо бути здоровим і всебічно розвиненим без систематичних занять фізичною культурою . Дві, три години занять фізичною культурою на тиждень передбачені навчальними програмами, не вирішують цієї нагальної проблеми. По – перше, неможливо здійснити індивідуальний підхід; по – друге, недостатня рухова активність; по – третє, не виконуються гігієнічні вимоги. Діти повинні мати восьми – десяти годинне рухове навантаження і при цьому додержуватися гігієнічних норм ,тобто: прийняти душ, переодягнутись, може, трохи відпочити та інше. Школа, а тим більше багато комплектна, не має можливостей забезпечити ці потреби. Чому?
· По-перше, це прив’язка до розкладу занять. Далеко не всім учням (не всім класам ) є можливість поставити урок фізкультури останнім, щоб піти відразу додому або, не поспішаючи залишитись у школі, щоб по черзі прийняти душ (якщо такий є ). А між уроками це зробити взагалі неможливо.
· По-друге, коштів, щоб забезпечити обов’язкове проведення 6 – 10 уроків фізкультури на тиждень немає і не скоро буде .
· По-третє, дотримання режиму харчування. Після сніданку на першому уроці чи навпаки безсилля на останньому майже не дає шансів для повноцінного уроку.
· По-четверте, це неможливість справжнього диференційного підходу, тому що шкільний клас – це і хлопці, і дівчата, це і високий рівень фізичного розвитку, і слабкий, і підготовча група, і спеціальна група, і зовсім звільнені від занять учні, але вони також потребують уваги.
Але є можливість досягти найкращих умов для оздоровлення дітей, є розробка програми з фізичної культури для багатокомплектних шкіл, яку розробив і вже 4 роки працює за нею учитель фізичної культури ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Комсомольська Полтавської обл. Біліченко В.А.
Оригінальність цієї програми полягає в тому, що вдалося уникнути штампу розподілу годин “приблизно порівну“ за видами програми, а також застосувати рівні завдання і вимоги для груп з різним рівнем фізичної підготовки з врахуванням статевих особливостей. Також така система дала змогу вирішити деякі проблеми, а саме:
а) 8 – 10 годинне фізичне навантаження учнів на тиждень, що відповідає вимогам їх фізичного розвитку;
б) виконання гігієнічних вимог після занять фізичною культурою;
в) відповідність розподілу фізичного навантаження фізичній підготовці, віковим та статевим особливостям;
г) з’являється сенс вчителю для творчого підходу до занять, поскільки можна готувати дітей до змагань на рівні спортивних шкіл;
д) демократизація і гуманізація при виборі учнями спортивних секцій;
е) поєднання уроків фізичної культури з позакласними та позашкільними роботами, що є невід’ємною частиною тренувального процесу, тобто об’єднання системи фізичної культури і спорту в єдину систему з загальними плануванням і загальними інтересами;
ж) зацікавленість дітей, які будуть бачити свої результати комусь подібними , цікавими на протязі навчання в школі.
І це все може стати основою для розвитку масової фізичної культури і спорту в школі і взагалі. Для реалізації цієї програми була запропонована така форма (схема) організації завдань:
1. Винесення уроків фізичної культури поза розкладом, що дає змогу особисто вчителю фізичної культури правильно планувати час занять фізкультури в режимі для учнів.
2. Скласти з усієї паралелі класів списки учнів окремо за статевою ознакою, виявити стан здоров’я, заняття в спортивних секціях, інші заняття. У результаті такого аналізу ми отримали таку групу хлопців (яка відповідає кількості учнів в класі) і таку ж групу дівчат. Ці групи наказом по школі були переведені на індивідуальні форми навчання при виконанні необхідних умов. Після цього кількість класів відносно до кількості груп скоротилась на 2 (тобто 4 години) далі за рахунок одностатевих груп можна довести кількість учнів у групі до максимального. А ще відняти повністю звільнених дітей і дітей спецмедгрупи, а також з урахуванням певної відсутності дітей з різних причин. Це ще маємо 1 – 2 години. Таким чином, одержуємо всього 3 – 4 години які переносяться для занять з дітьми високого і середнього фізичного розвитку (а це 4 – 6 години на тиждень). У дітей підготовчої групи 2 – 3 години. У результаті з 9 класів однієї паралелі ми одержали 3 групи хлопців і 3 групи дівчат.
Матимуть місце випадки, коли діти підготовчої групи, піднявши рівень своєї фізичної підготовки, або покращивши здоров’я, переходитимуть до основної групи.
Взагалі, можна твердо говорити про позитивний результат як у фізичній підготовці учнів, так і в вихованні культури занять.
Ставлячи перед собою мету, досягти найкращих умов для оздо-ровлення дітей, а також підвищення їх духовних та фізичних можли-востей, я все частіше зупиняюсь на думці про далеко невичерпані можли-вості методики в системі фізичної культури учнів, а також самої системи фізичної культури в загальноосвітніх школах. Багатокомплектність шкіл є унікальною можливістю для організації занять з фізичної культури дітей нашого міста, тобто можна вести мову про об’єднання фізичного виховання під єдиний дах в інтересах міста та держави. Винайдена ідея дає можливість з наукової позиції підійти до розробки програми для дітей відповдно до їх фізичної підготовки, вікових, статевих особливостей.
Оригінальність цієї програми полягає в тому, що планується на конкретного учня або ученицю. Тобто у вчителя з’являється стимул творчої праці. Програма дає можливість вирішити декілька проблем:
· гігієна занять фізичною культурою;
· 8-10 годинне фізичне навантаження на тиждень, що відповідає вимогам їх фізіологічного розвитку; творчий підхід до поєднання класної, позакласної та позашкільної роботи з фізичної культури та спорту;
· відповідність фізичного навантаження фізичній підготовці та статевим ознакам;
При розробці програми малось на увазі те, що маючи велику кількість учнів, а також необхідну кількість вчителів фізичної культури можна створити групи згідно з їх статевими ознаками та фізичними особливостями. А маючи такі групи з фізичної культури,можна займатися за програмою спортивних шкіл, тобто досягати певної мети в окремих видах спорту, для зручності відвідування занять з фізкультури, а також додержання вимог гігієни уроку були винесені поза розкладом, а учням, які займались в спортивних секціях міста, дозволено, за узгодженням з адміністрацією, перейти на індивідуальний графік занять. Додаткові години з’явились за рахунок скорочення кількості груп відносно до кількості класів, а також перерозподілу годин для груп з різними фізичними можливостями та відношенням до груп здоров’я.
Необхідною умовою ефективності роботи за авторською програмою є дієвість зв’язків шкільного колективу фізичної культури з іншими організаціями нашого міста, залучення батьків, спортсменів, тренерів, спонсорів, які під керівництвом вчителів беруть участь у підготовці і проведенні спортивно-масових заходів.
Продовжуючи пошуки шляхів, які ведуть до вдосконалення оздоровчої системи учнів і користуючись введенням уроку футболу, я пропоную втілити у життя дещо новий підхід до організації системи фізичної культури в школі. Даний метод полягає в поєднанні урочної та позакласної форм роботи. Оскільки спортивна секція має також урочну форму, то є сенс не виділяти окремо урок від секції і навпаки, а забезпечити дітям адекватність фізичного навантаження їх фізіологічним потребам. І також акцент ставиться на виконанні вимог гігієни, фізіології та психології учня.
Між заняттям з фізичної культури та іншими предметами повинна бути достатня кількість часу: для відпочинку, підготовки до уроку, виконання інших потреб режиму дня.
Знову ж, є можливість працювати на більш конкретний результат, більш виважено планувати розвиток рухливих якостей, більше уваги приділяти кожному учневі. І заняття футболом у навчальному процесі є додатковим стимулом у виконанні цих ідей.
Міжпредметні зв'язки
Поєднання фізичного виховання з іншими предметами
Фізкультурні хвилинки на заняттях
Перші ознаки втоми з’являються в дітей:
середньої групи – на 7-8-й хвилині заняття;
старшої групи – на 10-12-й хвилині заняття;
підготовчої групи – на 10-12-й хвилині заняття.
Основні ознаки втоми такі:
· гальмування щойно сформованих умінь;
· порушення координації дрібних рухів, їх уповільненість;
· багаторазова неуважність;
· примітивні маніпуляції (пересування, кидання предметів, постукування ними об стіл тощо);
· поява автоматичних рухів, які вже давно не проявлялися (смоктання пальців, розгойдування на стільці);
· позіхання, сонливість;
· впадання в „дивлюся й не бачу”, „слухаю й не чую”. Найкращій спосіб запобігти втоми – виконання фізичних вправ. Саме тому в дошкільних закладах, починаючи із середньої групи, практикується щоденне проведення фізкультхвилинок. До комплексу фізкультхвилинки має входити не менше 3-4 вправ, кожна з яких повторюється 4-6 разів.
· Загальна тривалість фізкультхвилинки не має перевищувати одну-дві хвилини. Основні вимоги до організації та проведення фізкультхвилинок:
· вправи мають бути добре знайомі дітям, простими за структурою, цікавими за змістом та зручними для виконання на обмеженій площі;
· комплекс обов’язково має включати вправи, що впливають на великі групи м’язів та сприяють поліпшенню функціональної діяльності всіх органів (вправи для рук і плечового пояса: потягування-випрямлення хребта з обов’язковим підніманням голови вгору);
· вправи для розширення грудної клітки – руки вгору, до плечей, перед собою; для тулуба – нахили чи повороти; для ніг – присідання, підстрибування (біг на місці). Відомо що позитивні емоції добре впливають на регуляцію діяльності всіх внутрішніх органів, сприяють підвищенню тонусу кори головного мозку, спонукають до активної діяльності. Під час Фізкультхвилинки слід акцентувати увагу дітей на якості виконання кожного руху для підвищення його фізичного ефекту. Не варто на довго відривати дітей від роботи, якщо вони нею захоплені. запропонуйте лише 1-2 вправи на випрямлення постави, які малюки можуть виконати сидячи на стільці.
Фізкультхвилинки для уроків природознавства
| Станьте рівно, поверніться І до сонечка зверніться. А тепер хай всі малята Пострибають, мов зайчата. Руки вгору підніміть, Вдих і видих всі зробіть. У садку зеленому яблук нарвемо. У плетені кошики ми їх складемо. Ніжки хай потрудяться — танок почнемо. Вправними, бадьорими ми всі зростемо. Ніби ягоди рвемо. Будемо присідати І мурашок розглядати. Ой, ходили журавлі, то великі, то малі присідали на ріллі. Так де гнеться верболіз Чорногуз у став заліз, крила миє у водиці вичищає крила птиця. Бо брудною ходитьїй сумління не велить. Пострибає так хвилинку й годувать летить дитинку. Травичка низенька-низенька Дерева високі-високі. Вітер дерева колише, гойдає, птахи летять, відлітають, А діти тихенько за парти сідають. | Випрямляються, кладуть руки за голову. Обертаються праворуч, ліворуч, підносять руки вгору, тримаючи руки на поясі, підстрибують на місці на обох ногах. Піднімають випрямлені руки вгору, стають навшпиньки, дивляться на руки, опускають їх. Піднімають випрямлені руки, стають навшпиньки, імітують знімання яблук. Піднявши руки вгору, нахиляються вперед, торкаються пальців ніг. Тримаючи руки на поясі, тупотять ногами. Піднімають зігнуті руки до плечей, розгинають їх. Руки на поясі.
Присідання. Руки розвести в сторони, підняти, опустити. Тримаючи руки на поясі, виконати присідання. Піднявши руки вгору, нахилитися праворуч, ліворуч, кисті розслаблені. Витягнувши шию, нахилитися вперед, випрямити руки й потерти долоні. Крокують на місці, піднявши випрямлені руки. Підстрибують на місці на обох ногах. Плавно піднімають і опускають руки. Присідають. Стають навшпиньки, руки піднімають вгору. Нахиляють тулуб вліво, право. Махають руками, як крилами. «Показують», хто краще сів. |
| Кіт збирався до роботи та завадили турботи: Треба висушить хвоста, накрутити вуса, почесати живота. І помити носа. Цілий день такі турботи, що не встигнеш до роботи! Забавлялись зайченята, виглядаючи маму і тата. Ось так лапку до лапки. Ось так шапку до шапки. Ось так — вусом потрусили. Так — так — так! Сильний вітер до землі гне дерева молоді, а вони ростуть, міцніють вгору тягнуться, радіють. Петрик йшов, йшов, йшов і суницю знайшов з’їв і далі пішов. Петрик йшов, йшов, йшов І горішок знайшов. Підняв і далі пішов. Петрик йшов, йшов, йшов І грибочок знайшов. Поклав у кошик і додому пішов. | Потягуються. Розводять руки в сторони. Показують «хвіст». Гладять живіт. Лічать пальцем. Розводять руками, крутять головою. Встають, руки піднімають вгору. Руки на поясі, повертаються праворуч-ліворуч. Плескають у долоні. Руки піднімають до голови. Хитають головою. Стрибають на місці. Присідають. Піднімаються. Стають навшпиньки, руки тягнуть вгору. Крокують на місці. Нахиляються вперед. Імітація рухів, які хлопчик виконує. Сідають за парти. |
Здавалося б, ну що можуть дати звичайні фізичні вправи? Із-за простоти багато хто недооцінюють їх. Однак, на тих предметах, де проводиться фізкультурна пауза, продуктивність праці на уроках зростає на 2-6 %. Фізкультурна пауза включає:
по-перше - вправи, що розслаблюють натружені м’язи і заспокоюють стомлені нервові центри;
по-друге - вправи, що тонізують нервові центри і м’язи, які не діяли;
по-третє - вправи, що поліпшують мозковий і периферичний кровообіг та уникають несприятливих впливів умов праці на організм.
Види вправ, їхня послідовність, темп, кількість повторень, тривалість фізкультурної паузи залежить від характеру навантаження на учнів.
При невеликій втомі (на початку навчального дня) – виконуються інтенсивні вправи, при важкій (останні уроки) – менш інтенсивні.
Також, це залежить і від вікових груп.
Якщо на уроці діти працюють більш розумово і піддаються значній нервовій напрузі, то схема фізкультурної паузи буде такою:
Перша вправа – потягування; друга – для розслаблення м’язів рук і тулуба; третя – для м’язів ніг (випади, присідання, піднімання ніг); четверта – для збереження чи збільшення рухливості хребетного стовпа (нахили голови, нахили тулуба назад і ін.); п’ята вправа – для м’язів тулуба - Повороти і нахили в сторони.
Якщо праця зв’язана з великою нервовою і легкою фізичною напругою й одноманітними робочими рухами (письмова праця), то схема Фізкультхвилинки буде такою: перша вправа – потягування; друга – на розслаблення м’язів рук і тулуба; третя вправа – для м’язів тулуба (нахили в сторони і повороти); Четверта – для м'язів ніг, що сприяє посиленню кровообігу і подиху, наприклад - махові рухи; п’ята вправа – на координацію рухів і уваги.
Якщо праця зв'язана з середньою нервовою і фізичною напругою та різноманітними робочими рухами (уроки трудового навчання), то необхідно виконати інший комплекс фізкультурної паузи: перша вправа – потягування, що закінчується розслабленням м'язів рук і тулуба; друга – для посилення кровообігу і подиху; третя вправа – широкі рухи тулуба і рук з акцентом на розтягування; четверта – кругові рухи тулубом з широкою амплітудою та маховими рухами руками; п’ята вправа – на координацію і увагу.
0 комментариев