Навигация
Екологічне виховання: сучасні аспекти
45740
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.8 Екологічне виховання: сучасні аспекти
Державні національні документи з питань сучасної освітньої політики в Україні оцінюють освіту як важливий засіб забезпечення здоров'я нації та екологічної безпеки. Указується в них і головна стратегія на цьому шляху — досягнення сталого людського розвитку. Ідеться про збалансований розвиток, коли підтримується рівновага між споживанням людства та самовідновлюванням природи. Суспільство може споживати природні ресурси протягом певного часу не більше, ніж природа встигає їх відновити, і суспільство може виділяти у довкілля стільки відходів, скільки може розкластись у природному кругообігу, не викликаючи його деструкції.
Це е перший за значенням екологічний об'єктивний факт, що маємо добре усвідомлювати ми, дорослі, незалежно від свого фаху, віку та пояснювати дітям ще змалечку.
Впродовж останніх століть людство бездумно порушувало природну рівновагу, що й призвело до глобальних екологічних проблем Землі:
— забруднення довкілля техногенними речовинами;
— нестачі сировинних ресурсів;
— радіаційного забруднення середовища;
— нераціонального використання енергетичних ресурсів;
— порушення озонового «екрану» Землі;
— кислотних опадів і смогів;
— скорочення лісів;
— парникового ефекту;
— спустошення земель;
— зменшення біологічної різноманітності;
— порушення екологічних функцій Світового Океану;
— поширення захворювань людей тощо.
Водночас, відомі вчені наголошують на тому, що людство, зрештою, прийде до необхідності раціонального споживання, навіть відмови від деяких видів споживання, що не є життєво необхідними.
Вимога збалансованого розвитку поширюється не тільки на споживання людства загалом, вона стосується індивідуального споживання громадян.
Настав час, коли збалансований розвиток набув місця центрального базового поняття в системі екологічних знань людини, а повсякденне дотримання такого розвитку оцінюється як вияв екологічної культури особистості.
Отже, до розвитку екологічної кризи причетний кожен землянин. Це другий важливий факт, що маємо усвідомити ми — дорослі та наші діти.
На школу покладається завдання не тільки забезпечити усвідомлення учнями сутності збалансованого розвитку суспільства, а й сформувати навички врівноваженого споживання, здорового способу життя. Тоді можна буде сподіватися, що майбутній менеджер виробництва, оператор ЕОМ, фермер чи агроном на своєму робочому місці не зможе порушити екологічні вимоги — оскільки це означатиме для нього піти проти своїх особистих принципів і переконань.
За результатами діагностичного дослідження (ситуативного тестування), було виділено 4 групи учнів, залежно від стратегії їхньої поведінки щодо природи (активно агресивна, пасивно агресивна, природовідповідна та активно природоохоронна). Хоч для переважної більшості учнів характерні природовідповідна та активно природоохоронна стратегія, утім у 5—11-х класах спостерігається поповнення груп учнів з активно агресивною та пасивно агресивною стратегіями за рахунок частини тих, що мали природовідповідну та активно природоохоронну стратегії. Особливо зростає кількість учнів із пасивно агресивною стратегією, які не нищать без потреби природу, проте й не контролюють своє споживання та байдужі до виявів екологічних порушень інших учнів чи дорослих.
Чому, незважаючи на екологізацію змісту загальної середньої освіти, організацію практичних екологічних справ учнів у школі, у громадських дитячо-молодіжних екологічних організаціях тощо, рівень екологічної культури учнів низький?
Серед низки причин на сучасному етапі найвідчутніші дві:
1. Недостатня особистісна орієнтація процесу екологічного виховання у сім'ї, школі та в позашкільних виховних закладах.
2. Нагромаджений негативний досвід спілкування з природою, що домінує в суспільстві та переймається дитиною у сім'ї як усталений стереотип.
Для усунення першої причини нині, як ніколи, сприятливі умови, оскільки одним із пріоритетів державної політики в розвитку освіти визнана особистісна орієнтація. Мається на увазі орієнтація на формування особистісних цінностей школярів.
Природа — важлива суспільна цінність, оскільки є джерелом задоволення матеріальних потреб людства — у середовищі та засобах існування, а також пізнавальних, естетичних, комунікативних, рекреаційних та інших духовних потреб. Завдання екологічного виховання — досягти того, щоб природа набула для школяра життєво важливого значення, стала його особистісною цінністю. Показниками того, що це сталося, можуть бути екологічно доцільна поведінка, здоровий спосіб життя, активна екологічна позиція, різні дії на поліпшення стану довкілля, постійний систематичний самоконтроль за своєю природовідповідністю.
Виховна технологія відповідає вимогам особистісно орієнтованої, якщо вона формує ціннісні настанови, досить інтенсивно впливаючи на емоційну сферу кожної дитини. Тільки на емоційній основі можливе свідоме засвоєння знань та бажаних практичних дій, зокрема й екологічних.
Використання особистісно орієнтованих технологій екологічного виховання — прерогатива вчителя, що залежить від розуміння значення цих технологій, наявності відповідного методичного забезпечення та професійних умінь побудови виховного процесу.
Щодо усунення другої причини – домінування у суспільстві негативного досвіду спілкування з природою, що засвоюється дитиною у сім'ї та найближчому соціумі, — на школу покладається роль осередку екологічних ініціатив — широкого просвітництва серед батьків, особливо, молодих, організації колективних екологічних проектів, учнівських та спільних із дорослими, написання листів-звернень до державних та адміністративних органів, преси, телебачення з екологічними пропозиціями, створення громадських рухів екологічного спрямування, залучення учнів до участі в дитячо-молодіжних громадських екологічних організаціях тощо.
3 РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ: „ЧИ НЕОБХІДНЕ ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА?”
в ході написання даної роботи я провела опитування населення з приводу того, чи необхідне екологічне виховання та екологічна освіта учнів. Було опитано 100 чоловік.
Питання, які задавалися людям:
1. Чи є у вас діти?
2. Скільки їм років?
3. Чи здійснюється екологічна освіта та екологічне виховання в вашій школі?
4. Чи необхідне екологічне виховання та екологічна освіта взагалі?
5. Чому ви так вважаєте?
Результати опитування:
90 % вважають, що екологічне виховання та екологічна освіта необхідні, т. як діти ростуть екологічно невихованими, не піклуються про навколишнє середовище, а є ще і такі, що знищують природу;
7 % вважають, що екологічне виховання та екологічна освіта непотрібна дітям, т. як їм і без цього задають багато домашніх завдань в школі;
3 % не погодились відповісти на запитання, т. як у них мало вільного часу і вони не збираються витрачати його на балачки про екологічне виховання та екологічну освіту.
ВИСНОВОК
Діяльність людини вносить все більш і більш глибокі матеріальні зміни в навколишній світ, але сам він міняється трагічно повільно, не встигаючи йти в ногу з цим швидко набираючим швидкість процесом. І от вже все більш і більш очевидним стає те, що неодмінною умовою виживання людського роду є удосконалювання самої людини, підняття його моральних якостей на рівень, що відповідає масштабам і швидкості змін у сучасному світі.
Це відчуття необхідності інтелектуального і морального удосконалювання людини цілком погодиться з відомою тезою навчання В. И. Вернадського про перехід біосфери у формоване людським розумом стан — ноосферу. До цього ж висновку приводять нас і представлення Н. А. Бердяєва про творчість як вище покликання людини і черговому етапі розвитку людської цивілізації.
Роздумуючи над шляхами вдосконалювання людини, не можна не бачити, що воно відбувається насамперед через передачу необхідних якостей від людини до людини, від покоління до покоління за допомогою культури й освіти. А це значить, що нові вимоги, що пред'являє сучасна цивілізація до Homo sapiens, можуть бути реалізовані насамперед через зміни в змісті і формах освіти.
Сьогодні у всіх країнах світу йдуть реформи освітньої системи. Нова картина світу, викликана появою глобальних проблем, з неминучістю приводить до необхідності нової освіти. Цю нову освіту по праву можна назвати екологічною. Екологія — це наука про будинок. Сьогодні людина починає розуміти, що будинком, що вимагає його безустанної турботи, стає вся планета.
Екологічна освіта припускає навчання дбайливому відношенню людини до навколишнього світу і разом з тим вдосконаленню внутрішнього світу самої людини. Тільки усвідомлення себе як частини макросвіту, пов'язаної з ним незліченними нерозривними зв'язками, дозволяє будувати гармонічні відносини з навколишнім середовищем.
Раніше освіта допомагала людині пристосувати навколишнє середовище для свого безпечного і зручного існування. Сьогодні здійснення такої мети припускає навчання турботі про це середовище. Тільки усвідомлення людиною свого місця у світі і своїй відповідальності перед ним допоможе налагодити правильні стосунки з навколишнім середовищем. Таке розуміння цілей освіти вимагає зміни її змісту, форм і методів навчання.
Теоретична основа екологічного виховання ґрунтується на рішенні задач у їхній єдності: навчання і виховання, розвитку. Критерієм сформованості відповідального відношення до навколишнього середовища є моральна турбота про майбутні покоління. Правильно використовуючи різні методи виховання, вчитель може сформувати екологічно грамотну і виховану особистість.
Як відомо, виховання тісно пов'язано з навчанням, тому виховання, засноване на розкритті конкретних екологічних зв'язків, допоможе учням засвоювати правила і норми поведінки в природі. Останні, в свою чергу, не будуть голослівними твердженнями, а будуть усвідомленими й осмисленими переконаннями кожного учня.
Питаннями екологічного виховання й екологічної освіти школярів займаються багато педагогів сучасності. Вони роблять це по-різному. Це походить від того, що питання екологічного виховання складний і неоднозначний у тлумаченні.
Виходячи з того, що екологічне виховання повинне містити в собі краєзнавство і повинна проводитись природоохоронна робота, тому можна ввести в програму вивчення екологічної обстановки краю.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Букін А.П. У дружбі з людьми і природою.- М.: Освіта, 1991 р.
2. Звєрєв И.Д., Суравегина И.Т. і ін. Екологічна освіта школярів. - М., 1983 р.
3. Звєрєв И.Д. Екологія в шкільному навчанні. - М., 1980 р.
4. Кучері Т.В. Екологічне виховання учнів. - М.: Освіта, 1990 р.
5. Жестова Н.С. Стан екологічного виховання учнів. //Початкова школа.-1989 р, № 10-11, С. 78-81.
6. Звєрєв И.Д. Охорона природи й екологічне виховання. //Виховання школярів.-1985 р, № 6, С. 30-35.
7. Кирилова З.А. Екологічна освіта і виховання школярів у процесі вивчення природи. //Початкова школа. – 1989 р, № 5, С. 25-27.
8. Плешаков А.А. Методичні основи нового підручника природознавства для 3 класи чотирирічної початкової школи. //Початкова школа.-1991 р, №7, C. 30-35.
9. Суравегина И.Т. Методична система екологічного утворення. //Радянська педагогіка.-1988 р, № 9, C. 31-35.
10. Суравегина И.Т., Сенкевич В.М., Кучері Т.В. Екологічне утворення в школі. //Радянська педагогіка. - 1990 р, №12, C. 47-51.
11. Трусова Т.М. Виховання любові до природи. //Початкова школа.-1986 р, №8, C. 63-64.
12. Хафизова Л.М. Екологічне виховання в молодших школярів. //Початкова школа. – 1989 р, № 3, C. 33-34.
13. Деребо С.Д., Ясвін В.А. Екологічна педагогіка і психологія. Ростов-на-Дону, 1996 р.
14. Вороніна Л. Екологічне виховання: сучасні аспекти. // Шкільний світ 2002 р., № 38 жовтень, С. 3.
15. Экологическое образование школьников. – М., 1983 г.
Похожие работы
... Отже, основне завдання кожного педагога — виховати в дошкільнят прагнення виконувати хоча б найпростіші, але конкретні дії для збереження навколишньої природи І навчити їх цього. Розділ 2. Педагогічні умови виховання цілісного ставлення до природи дітей дошкільного віку 2.1 Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільнят Особливості дитячої діяльності Організація взаємодії дошкі ...
... кажуть від Бога, це вдається. Методика організації діяльності в куточку природи Куточок живої природи у дитячому садку - одна з найнеобхідніших умов наочного і дійового ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Дитячі спостереження під час екскурсій чи заняття у кімнаті мають короткочасний характер. У куточку живої природи діти можуть протягом усього дня підходити до тварин і рослин, ...
... її на забезпечення високого рівня професіоналізму майбутнього вчителя З огляду на вищезазначене й було визначено тему дисертаційного дослідження: „Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз)”. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри ...
... Історія української школи і педагогіки. Після програми подано плани семінарських занять та перелік тем індивідуальних навчально-дослідних завдань. Вивчення програмного матеріалу хз історії педагогіки відбувається на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи студентів у позааудиторний час (виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, написання творчих робіт, ...
0 комментариев