Наркоманія

2. Наркоманія

 

На кожні 10 тисяч жителів України припадає 17 наркоманів. 70 % споживачів наркотиків — молоді люди віком від 16 до 20 років.

Відмічається тривожна тенденція — усе більше дітей звикає до наркотиків.

Малюки 5—7 років уже нюхають клей, ацетон, ковтають таблетки, а до 10 років деякі переходять на важкі наркотики.

Наркоманія і токсикоманія — хвороби, які виникають у результаті зловживання речовинами, що викликають короткочасне відчуття приємного психічного стану, бони характеризуються отруєнням нервової системи і патологічним звиканням до цього отруєння. Між цими захворюваннями існує юридична відмінність: речовини, які викликають токсикоманію, законодавчо не внесені у список наркотиків.

Наркотики були відомі ще у давні часи (грец. пагке — заніміння,, тапіа — пристрасть, безумство).

За статистичними даними, на квітень 2000 року в Україні було зареєстровано офіційно 86 тисяч наркоманів. Але спеціалісти вважають, що їх близько півмільйона. Причому в індустріальних районах наркоманів утричі більше, ніж у сільських. У 1999 році у стані наркотичного сп'яніння було скоєно 11 тисяч злочинів. А смертність від наркотиків збільшилася вдвічі порівняно з 1998 роком.

До наркотичних речовин належить опіум, героїн, морфій, кодеїн та ін.

Багато тисяч років тому люди звернули увагу на те, що деякі речовини мають особливий вплив на людину — спричиняють галюцинації, заспокоєння, знімають болісні відчуття, покращують сон, формують стан душевного комфорту, задоволення, імо-ційного підйому. Вживання цих речовин найчастіше було пов'язано із релігійними містеріями.

Ейфорія та неадекватна веселість, а потім дивне заніміння після вживання зілля із різних рослин незмінно супроводжували грецькі вакханалії, релігійні свята мешканців джунглів Амазонки або верхів'я Нілу. Якщо в минулі століття їх використовували доволі рідко, то у XX столітті наркоманія і токсикоманія розповсюдилися дуже широко і головним чином у великих містах.

У наші дні наркоманія стала хворобою незахищених прошарків суспільства, а точніше, найслабших його членів.

Багато людей вважають, що наркоманія — значно більше зло, ніж алкоголізм, і тому вже краще пити, ніж вживати наркотики.

Насправді порівнювати, що жахливіше — черга алкоголіків з руками, що трусяться, чи декілька худих наркоманів — цілком безглуздо.

Як це не видається дивним, але саме спроба позбавитися від алкоголізму призвела до першого спалаху зловживання наркотиками у Европі.

Більшість людей, які вживають наркотики, ставлять себе вище за суспільство, його закони і норми, вважаючи себе дуже обдарованими особистостями.

Почасти причина такої роздутої самооцінки в особливості дії багатьох наркотичних речовин.

Творчі натури, які використовували наркотичне сп'яніння для стимуляції натхнення, загинули у розквіті літ.

Наркоманія — хвороба людей, які не зуміли сказати «Ні!». Наркотики були відомі ще в давні часи. У наші дні наркоманія стала своєрідним способом виходу із стресових ситуацій. Які ж фактори впливають на початок вживання наркотиків серед молоді?

1.         Перш за все — мода, прагнення вписатися у те оточення, ту компанію, яка для молодої людини важлива, цікава і де вживання наркотиків — норма.

2.         Можливо, молодь приваблює поширене помилкове судження, що вживання наркотиків.— ознака сучасного способу життя.

3.         Психологи вважають, що вживання наркотиків — одна із сходинок втечі від реального життя. Наступна — самогубство. Серед інших причин можна назвати такі:

—        погані стосунки в родині, з близькими, з друзями;

—        антисоціальна поведінка та гіперактивність дітей;

—        дружба з однолітками, які вживають наркотики;

—        нелюбов до школи, неуспішне навчання;

—        економічні та соціальні труднощі.

Наркотичне сп'яніння. Сама наркотична ейфорія триває не більше 1—5 хвилин. А решту 1—3 години людина перебуває у фазі розслаблення і заспокоєння, яка переходить у дрімоту, стан марення і сну.

Під час наркотичної ейфорії, крім підняття настрою, відчуття веселості та радості, виникають викривлення у сприйнятті не лише ситуації і стосунків людей, але й форми предметів, кольору, простору, часу і звуку.

Шлях багатьох рок-музикантів і співаків, видатних акторів і художників нашого століття був обірваний наркотиками.

Наркоман у комі має більш пристойний вигляд, ніж п'яниця. Але навряд чи це можна вважати перевагою. Доля кожного третього наркомана — захлебнутися блювотними масами. Сновидіння теж не завжди приносять задоволення. Жах сюрреалістичної картини своєї смерті, розчленування власного трупа і поховання - гострі відчуття не для широкого загалу.

До того ж дуже багато наркотиків навіть у невеликих дозах викликають у початківців нудоту, блювання, різку сухоту у роті і серцебиття.

Наркоманія і токсикоманія розвиваються у процесі регулярного приймання наркотичних речовин і лікарських препаратів. Потрапляючи у внутрішнє середовище організму, вони перш за все дуже впливають на головний мозок. Із часом у людини з'являються, наростають і закріплюються три основні ознаки наркоманії та токсикоманії:

—        психічна залежність;

—        фізична залежність, вираженням якої є абстинентний синдром;

—        зміна чутливості до наркотика (толерантність).

Чому ж людина досить швидко звикає до таких речовин? Справа в тому, що її головний мозок має ділянки, які визначають настрій або емоційний стан,— ділянки заохочення і покарання. Подразнення перших завжди викликає позитивні емоції, гарний настрій і задоволення. Вплив на другі викликає негативні емоції, почуття незадоволеності, поганий настрій, пригніченість.

Розвиток психічної залежності від наркотика або будь-якої токсичної речовини визначається впливом на зони заохочення. Вживання наркотика стає найголовнішим стимулом в одержанні позитивних емоційних переживань, а його відсутність викликає у наркомана психічний дискомфорт, який супроводжується поганим настроєм, пригніченістю, апатією, роздратованістю без будь-яких причин. Так розвивається психічна залежність.

Розвиток фізичної залежності пов'язаний із зменшенням концентрації речовини у крові через декілька годин після останнього прийому. Виникає важкий, болісний стан страждання, який називається «ламанням». Хворий відчуває дуже тяжкі страждання: фізичне нездужання, болі й судоми в усьому тілі, головні болі, болі в суглобах і внутрішніх органах. Пропадають сон і апетит, змінюється хода і координація рухів. Тривожать блювота і поноси. Хворий обливається потом, невтримно чхає, із очей течуть сльози. Можуть бути судомні напади із втратою свідомості. Коли свідомість присутня, хворий відчуває або вкрай пригнічений стан, апатію, повну байдужість і нестерпний сум, або стає роздратованим і навіть агресивним, його охоплює неймовірна тривога, злісне хвилювання. Страждання можуть тривати декілька днів, вимотуючи людину до крайнощів. Полегшити стан хворого може або спеціальне лікування, або прийом наркотика (речовини, яка викликає токсикоманію).

У процесі розвитку хвороби відбувається поступове звикання до наркотика. Він уже не викликає того стану, який був на початку. Це пояснюється тим, що змінюється чутливість організму до вживаної речовини в бік підвищення стійкості до нього, «терпимості». Це фізіологічне явище називається толерантністю. За своєю сутністю — це захисна реакція організму. Людині доводиться збільшувати дозу і робити це неодноразово, що врешті-решт найчастіше за все призводить до отруєння і навіть до загибелі від передозування.

Ця проблема виникає при вживанні абсолютної більшості наркотиків, особливо тих, які містять опій.

Уже через 1—2 місяці доза морфію може перевищити початкову у 200 разів. Для здорової людини вона смертельна, для морфініста необхідна, щоб підтримувати нормальний психічний тонус.

Причому, тут немає підстав гордитися своєю надвитриваліс-тю. По-перше, постійне збільшення дози для одержання хоч якоїсь ейфорії створює величезні фінансові проблеми. По-друге, ефект сп'яніння, розслаблення і комфорту дуже швидко зникає взагалі.

Ін'єкції починають виявляти лише стимулюючі дії. З'являється відчуття додавання сил, яких стає все менше й менше.

Нещасний, вже не може жити і працювати без диявольського зілля.

Наслідки. Вже через 2—3 роки вживання наркотиків призведе до загального виснаження організму.

Людина худне, її шкіра набуває жовтуватого відтінку, з'являється крихкість нігтів і волосся, повна і необоротна імпотенція. Вона втрачає здатність навіть до найменших фізичних та психологічних навантажень. Настає передчасне старіння з ознаками слабоумства.

Повністю втрачаються попередні почуття й інтереси, єдиною турботою стає добування наркотика будь-якою ціною.

Настає остаточна моральна та інтелектуальна деградація — повний розпад особистості.

А рабська залежність від наркотиків обов'язково втягне новачка у кримінальне середовище. Шахрайство й вимагання, крадіжка й проституція — єдині доступні для більшості способи придбання наркотика.

Кримінальні «розбори» і повне фізичне виснаження, самогубства й передозування наркотиків (під кінець хвороби раптово втрачається звична переносимість високих доз) обривають його життєвий шлях, який він не пройшов і до середини. Рідко, коли наркоман доживає до 30—35 років. Найчастіші причини смерті наркоманів:

1.         передозування наркотиків;

2.         гостра серцево-судинна недостатність;

3.         загальна дистрофія;

4.         самогубство (суїцид);

5.         бійки і кримінальні розбирання.

Ознаки наркотичного сп'яніння людини

 

—        Різко звужені (іноді дуже розширені) зіниці.

—        Рухи уповільнені, порушення координації, що можна перевірити, наприклад, попросивши пройти по роздільній смузі декілька метрів.

—        Уповільнена реакція у сприйнятті і відповіді на поставлені питання, важко, з паузами називає навіть своє ім'я і прізвище, тому що важко згадує це, до того ж говорить не чітко, мову важко розібрати.

—        Поведінка, як правило, розв'язна, «під дурника», продиктована надмірною веселістю або, навпаки, пригніченістю.

—        Неадекватна оцінка того, що відбувається.

Є й непрямі ознаки. Наркомани допускають неохайність в одязіі байдужість до виконання елементарних правил гігієни. Прийшовши додому, «надзвичайно» швидко ховаються у своїй кімнаті, під час розмови односкладні, не дивляться в очі. Безпричинно похмурі до агресивності або, навпаки, надмірно насмішкуваті.

Носять сорочки із довгими рукавами, щоб заховати сліди уколів у вену.

Якщо ви перебуваєте у квартирі наркомана, то необхідно проявити увагу до появи нових запахів. Вони теж можуть багато підказати. Скажімо, якщо раптом запахло розпареним віником, можна припустити наявність у будинку анаші. Якщо в квартирі і навіть у під'їзді відчувається запах ацетону, оцтового ангідриду, слід також поцікавитися, звідки він походить.

Якщо спочатку наркотик — це лише трихвилинне задоволення, то вже через місяць наркоман не може без нього існувати.

Поширення наркотиків

 

Як не дивно, але стрімке розширення ринку наркобізнесу, а точніше — захоплення в його щупальця все нових і нових жертв, робиться руками самих наркоманів.

Ці люди часто виступають під личиною людинолюбства та щирості у ролі безкоштовних поширювачів щастя. У своєму «місіонерстві» вони так щиро засмучуються, що хтось ще не відчув райської насолоди та неземного задоволення, що деякі й насправді можуть прийняти все це за щире золото. Кожна подальша доза буде все більшою, а її ціна — тільки вищою. У світі немає більш прибуткового бізнесу.

У деяких країнах боротьба із наркобізнесом давно перейшла у справжню війну з автоматними чергами і вибухами. Але жадобу до наживи не зупинять ні смертні вироки, ні сотні вбитих у перестрілках та терористичних актах: наркобізнес не знищен-ний. Кожне нове покоління вже з 10—12 років підпадає під масовану обробку торгівців. їдучи на найвишуканіші і часом ретельно сплановані акції із запровадженням наркотиків у школи та інші навчальні заклади, в молодіжні формування і клуби, наркодільці на рідкість вдало використовують психологію особистості, яка йде в самостійне життя, її комплекси і проблеми спілкування.

Перший вал наркотиків обрушився на країни СНД та Україну ще в період афганської війни. У наш час наркотики продовжують надходити не лише з Афганістану і сусіднього з ним Пакистану, але й через колишні республіки СРСР. Експансія опіуму в азіатському напрямі збільшилася з 1992 по 1996 рік майже в 1400 разів. Із Китаю контрабандним шляхом надходить ефедрин та ефедринмісткі препарати, із Азербайджану разом із фруктами і овочами автотравспортом також іде доставка різних наркотиків. Зростає кількість підпільних лабораторій «білої смерті» у Москві. Якщо у 1996 році їх було виявлено близько 700, то в 1997 році — вже більше 1000. А причина одна: у переважної більшості наркоманів немає грошей не те що на опій, але навіть і на анашу. От і вариться в усіх московських пригонах «гвинт» — дешевий наркотик на основі первітіну. Він за лічені роки буквально висмоктує людину. Від найменшого передозування підлітки втрачають розум. А іншого наркотика у них просто немає — лише дешевий, усім доступний «гвинт», який косить їх як смертна коса. За свідченням уральського лікаря Володимира Лозового, із двадцяти дітей-однолітків до вісімнадцяти років дожили лише троє. Ось такий цей «гвинт».

Передозування наркотиків:

—        Як правило, всі наркотичні засоби пригнічують активність дихального центру, і хворий помирає від зупинки дихання.

—        Такі препарати, як опій, омнопон, морфій, кодеїн та героїн викликають блювоту, якою й захлинається наркоман.

—        Стан коли при передозуванні наркотиків закінчується смертю від зупинки дихання або аспірації блювотними масами.

—        «Друзі» через боягузтво «швидку допомогу» не викличуть.

—        Якщо наркоман помре, то від трупа намагатимуться позбавитися будь-якими способами.

—        Наркомани — найчастіше самотні люди без певних занять і місця проживання. Померлий у підвалі бомж, швидше за все, був наркоманом.

Допомога при передозуванні наркотиків:

—        Повернути хворого на живіт.

—        Очистити порожнину рота від блювотних мас і слизу.

—        Піднести до носа ватку з нашатирним спиртом.

—        Викликати «швидку допомогу».

—        Спостерігати за характером дихання до прибуття лікарів.

—        Почати штучне дихання із рота в рот при частоті дихальних рухів менше 8—10 раз на хвилину.

Не допускається:

—        Залишити людину в стані коми лежати на спині.

—        Не починати штучне дихання, якщо наявні ознаки зупинки дихання.

—        Не викликати лікаря і приховати від близьких факт наркотичного отруєння.

3. Чи можна вилікувати наркоманів?

Так, але вилікувати дорослого наркомана легше, тому що підліток не сформований психічно. Але це не означає, що допомогти підліткові неможливо. Йому потрібно приділяти більше уваги, але вилікувати можна. Причина, через яку вилікувати дитину складніше, та ж сама, що й при алкоголізмі,— у дітей деградація протікає в 4 рази швидше. Скажімо, людина, яка вперше спробувала наркотики після 20 років, до 30 років стане невиправним наркоманом, але при цьому збережеться як особистість. А дитина, яка почала колотися в 13 років, до 23 років як особистість повністю деградує.

Майже в усіх містах України при звичайних поліклініках є наркологічні відділення, де надають медичну і психологічну допомогу анонімно і безкоштовно, що, безсумнівно, приваблює пацієнтів, які вирішили припинити вживати наркотики.

Особливо багато цих відділень у Дніпропетровській області, де навіть офіційні особи визнають: кожний 10-й житель області — виявлений або прихований наркоман. Співробітники наркополі-югініки, звичайно, розуміють, що виховати байдужість до наркотиків не так просто. В усьому світі для наркомана півроку ремісій вважається дуже непоганим результатом. Створюються у наркологічних відділеннях і групи психотерапії для проведення курсу соціальної реабілітації. Адже, вилікувавшись, вони потрапляють у зовсім інший світ. Деякі навіть не знають, що Радянського Союзу більше не існує!

У січні 2000 року чутки про дивне виліковування наркоманів і алкоголіків у лісах під Севастополем заполонили Крим. Це єдиний в Україні реабілітаційний центр наркоманів «Нове життя». У цьому центрі існують свої правила:

1.         Забороняється палити, вживати і зберігати наркомісткі речовини, вживати алкоголь і токсичні речовини.

2.         Забороняється насилля у будь-якій, формі.

3.         Забороняється красти.

4.         Забороняється лайка, сварка, вживання нецензурної лексики.

5.         Забороняється брехати.

6.         Забороняється самовільно залишати територію общини.

7.         Забороняються будь-які відносини із особами протилежної і своєї статі.

8.         Забороняється невиконання службових обов'язків.

9.         Обов'язково бути присутніми на молитвах.

В Україні нещодавно почали застосовувати найновіший метод лікування наркоманії, так званий укльтрарапід, або метод над-швидкої детоксикації, який використовує «АВС клініка». Суть його проста: людина, яка страждає на наркотичну залежність, занурюється у глибокий наркоз на 12—14 годин.

Під наркозом медикаментозним способом ініціюється ламання. Прокинувшись, пацієнт раптом опиняється в іншому житті, де немає ні ламання, ні згадок про нього. Він ніби перестрибує через неї психологічно і психічно. Як правило, пацієнти ще декілька днів прислуховуються до себе, чекаючи жаху, але з подивом ніяких негативних відчуттів не виявляють.

Єдина в Україні «АВС клітка», яка є членом Міжнародної асоціації надшвидкої детоксикації, взяла на себе ще функцію психологічної реабілітації.

Крім того, лише в «АВС» виконується ексклюзивний аналіз волосся, який виявляє систематичний прийом наркотика. У країніх СНД цей аналіз недоступний.

Україна стала 16-ою країною, де використовується метод надшвидкої детоксикації — медична технологія нового покоління. На думку наркологів, це прорив у наркологи і реальний шанс позбавлення від наркотичної залежності завдяки відсутності болю, страху та негативних спогадів. На початку листопада 2000 року в Україні почала діяти поновлена програма лікування наркоманії. Основною перевагою програми є те, що вона забезпечує біологічну та соціально-психологічну реабілітацію. Поновлена програма лікування наркоманії успішно використовується в багатьох країнах світу.

Отож, любі мої діти я щиро сподіваюсь, що ви зрозуміли весь негативний вплив тютюну та наркотиків і що легше уникнути впливу тютюнової та наркотичної залежності, ніж лікувати ці хвороби.

Тож, краже вміти сказати «ні» в певний момент.

Список використаної літератури

1.         Красовський К.С., Андреєва Т.І Тютюн та здоров’я, . Київ, 2004р

2.         Красовський К.С., Андреєва Т.І, Машляківський М.Н. Економіка контролю над тютюном в Україні з погляду суспільного здоров’я. Київ, 2002р.

3.         Ковтуник І.М., Гончарук В.Я., Стельмащук А.М. Тютюн. Вирощування. Переробка. Кам’янець - Подільський, Абетка. 2001р.

4.         Красовський К.С. - Легка брехня або як тютюнова індустрія обманює споживачів легких сигарет. Київ, 2001 р.

5.         Соловей.А.М. Гомберг М.А. – Тютюнопаління та патологія шкіри. Москва, 1998р.

6.         Андреєва Т.І. Якщо палять батьки. Київ, 2003р.

7.         Андреєва Т.І. Смерть у колисці. Як її уникнути. Київ, 2003р.