Навигация
1. Скласти таблицю „Суспільно-політичні концепції ХІХ століття”
| Час виникнення | Концепція, ідеологія | Цінності | Економічна сфера | Політична сфера |
| 1642рік | Авторитарна модернізація (Томас Гоббс) | Відмова від політичної свободи стає для індивіда „платнею” за економічну та особисту безпеку, яку повноцінно гарантувати може лише абсолютна влада держави | Жорстоке обмеження політичної свободи при забезпеченні й гарантуванні свободи економічної (купівлі-продажу майна, укладання торгових угод, вибору місце проживання та переміщення по країні та ін.) | Відмова індивідів від політичної свободи й передбачення прав верховної влади над собою державні повинні, на думку Гоббса, якось стримати зіткнення груп, забезпечити безпеку підприємницькій діяльності та власницьким правам індивідів |
| 1688рік | Ліберально-демократична альтернатива курсу авторитарної модернізації (Джон Локк) | Нерозривна єдність і взаємозалежність основних політичних та економічних прав людини | Цілковиті гарантії індивідуальної економічної свободи є можливими лише при підкріпленні її свободою політичною | Права людини переважають над будь-якими державними правами; сама держава створюється тільки з метою кращого втілення і гарантованого захисту цих прав особи |
| 1748рік | Ліберальна владно-політична концепція (Шарль-Луї Монтеск’є) | Політична свобода, яка складається не во вседозволеності, але в праве робити те, що дозволено законами | Обмеження владних повноважень кожної влади полягає не просто у забезпеченні ними різних сфер економічної і політичної діяльності, але й в необхідності вони можуть стати перешкодою у виконанні рішень одна одної | Гарантією політичної свободи індивідуума можуть бути тільки розподіл і взаємна незалежність законодавчої, виконавчої та судової влади |
| 1762рік | Радикально-демократична парадигма влади (Жан-Жак Руссо) | Суспільство як універсальне „моральне і колективне ціле” стає джерелом і носієм усякої влади | Заперечення самостійної ролі особи у суспільстві, повному підкоренню її „громадському цілому” | Принцип розподілу влади: „воля або є загальною, або нею не є; вона являє собою волю народу як цілого або – тільки однієї його частини” |
| Час виникнення | Концепція, ідеологія | Цінності | Економічна сфера | Політична сфера |
| В кінці 60-х років | Республіканізм (Еммануїл Кант) | Справжнє призначення права полягає в тому, щоб надійно гарантувати для людської моральності той простір, у якому вона могла б безперешкодно реалізуватися свобода і громадська рівність індивідуумів. | Змінювати державний устрій можна лише шляхом конституційних реформ, причому тільки виконавчої, але не законодавчої влади, що значно покращує економічну сферу | „Республіканізм є державний принцип відділення виконавчої влади від законодавчої; деспотизм – принцип самовладного виконання державних законів, створених ним самим” |
| 1820 рік | Авторитарний етатизм (Георг Вільгельм Фрідріх Гегель) | Ця концепція побудована на розведенні й дослідженні двох ключових понять – громадянського суспільства і держави | Певна сукупність формально рівних індивідів, приватновласницький інтерес яких тісно вплетений в систему „всебічної зайнятості” | У концепції суверенітет держави належить конституційному монархові; концепція являє собою теорію конституційного етатизму, побудованого на засадах станового корпоративізму та панування держави над собою і суспільством |
| 60-80 роки | Трансформації лібералізму(Ієремії Бентама, Джон Стюарт Міль, Алексіса де Токвіля) | Теорія утилітаризму Бентама керується принципами корисності та особистого пожитку. Всі незручності для свободи індивідів, які випливають з наявності держави, мають бути мінімізованими – державне втручання в економічні процеси має по змозі зведеним нанівець. „Загального блага” можна досягти якнайкраще за умов „представницької демократії”, де законодавча легіслатура, з одного боку, володіє вищою владою і контролює уряд та інші виконавчі органи, а з другого – підзвітна виборцям та громадській думці. | ||
| Смисл концепції „захисту меншості” Мілля полягає в узгодженні різних партикулярних інтересів між собою, що виключає можливість сваволі однієї частини суспільства щодо іншої. | ||||
| В концепції Токвіля йдеться про дослідження інституціональних підстав стабільної демократії та проблем політичної культури, аналіз порівняльної ефективності та різноманіття форм демократії, вивчення нових регулятивних функцій сучасної держави та нових версій традиційного деспотизму. | ||||
| Кінець ХІХ століття | Марксизм (Карл Маркс і Фрідріх Енгельс) | В надрах капіталістичного суспільства присутній і постійно розвивається глобальний соціальний конфлікт – класовий антагонізм буржуазії і пролетаріату. | Ідея політичної рівності може бути реалізована лише в рамках економічної рівності | У межах марксистської теорії відбувається істотне уточнення радикально-демократичного концепту влади – ідея прямого та загального народознавства |
Похожие работы
... настроїв, визнані в суспільстві зразки політичної поведінки, що визначають як можна і як слід діяти в політичному житті. Слід розрізняти політичну культуру особистості і політичну культуру суспільства. Для характеристики політичної культури особистості важливо прищепити усвідомлення його суті і мети політичного процесу, знання своїх прав і обов'язків, міру включеності в реалізацію політичної ...
... іалу, а тим самим і його теоретичне осмислення і практичне використання. Тому не буде зайвим повернутися до витоків наукового вивчення політичної культури, згадати перші концептуальні визначення, окреслити найважливіші теоретико-методологічні засоби її дослідження. Потрібно підкреслити, що поняття “політична культура”, на відміну від утворюючих його предметне поле явищ, має порівняно коротку і ...
... , самосвідомості індивіда, систему індивідуальних цінностей, тип особистості її Я-концепція та самооцінку, набір особистісних характеристик. З урахуванням зазначених психологічних чинників прояву політичної культури студентської молоді можна їх узагальнити і обєднати в цілісну систему аналізу. Виходячи з концептуальної моделі особистості Л.М.Собчик, до провідних психологічних чинників прояву полі ...
... . Багато політико-культурних елементів не відповідають національному характеру, традиціям української нації, тобто політичній культурі властива неорганічність. 1.4 Молодь як суб’єкт культурологічного аналізу в контексті процесів демократизації суспільства Значення молоді у поступальному розвитку людської спільноти важко переоцінити. За будь-яких часів, ледве людство стало усвідомлювати себе ...
0 комментариев