Розмноження

2.2 Розмноження

Статевої зрілості кільчасті горлиці досягають у віці 6-12 міс (Котів, 1974), навіть в 2,5-4 міс. Моногам на сезон, можливе збереження постійних пар і прихильності партнерів протягом ряду років; під час прольоту й зимівлі багато птахів тримаються парами. Допускається явище полігінії. Початок шлюбної активності й гніздування визначається фенологічними явищами, на півдні ареалу в теплі зими воно йде цілий рік. У сонячні теплі дні активне воркування самців чутно в грудні - лютому, але припиняється при настанні морозів. У березні самці активно токують практично в будь-яку погоду, особливо в ранкові годинники. Таке раннє токування властиво горлицям осілих популяцій практично на всім просторі ареалу в колишньому СРСР; перелітні птахи приступають до розмноження на 1-1,5 мес пізніше.

У містах півдня України й Молдавії приступає до будівництва гнізд із 15-25 березня, крім років із цілорічним розмноженням, у Білорусії початок гніздування наприкінці березня, у Саратові й Тамбові - з 16 квітня по 1 травня. Закінчується розмноження в листопаді-початку грудня на півдні ареалу й на початку жовтня на півночі (Прибалтика, Саратов, Тамбов).

Гніздові території займаються самцями, маркіруються фотополяриметра піснею й фотополяриметром польотом, границі ревно охороняються від інших самців. При високій щільності гніздування площа гніздових ділянок невелика й становить 0,06- 0,35 га, при низкою досягає 1,5-15 га. Сусідні гнізда розташовуються в 10-20 м друг від друга, рідше в 1-5 м, зустрічали навіть по двох гнізда на одному дереві (Талпош, 1967). У Західній Європі середня щільність гніздування становить 1 пару на 1 га, максимальна - до 10 пар/га. При виборі місця гніздування фактор шуму не. робить впливу; навпаки, складається враження, що кільчасті горлиці тяжіють до жвавих вулиць із інтенсивним рухом транспорту, до вхідних дверей і балконів будинків. Віддає перевагу розрідженим ділянкам скверів, опушки парків, густі деревця туї, бойовиська, ялівця, ялини, особливо при перших кладках.

Токування самця проходить на гніздовій ділянці. Він вибирає найбільш виступаючий предмет, звідки краще помітний і чутний (сухі гілки, виступ стіни, ліхтарний стовп, телевізійна антена, проведення електроліній і ін.) і видає пісню - воркування: « гу-гу-гуггууу». Періодично самець злітає по косої лінії нагору на 10-20 м, сильно й швидко ляскає крильми, як би зупиняється на мить у повітрі, потім широко розправляє крила й хвіст горизонтально й планує до іншого предмета за 30-50 м або ж, описавши в повітрі плавну дугу, сідає на колишнє місце, видаючи характерний лемент. Токування триває й під час гніздобудування й насиджування кладки. Агресивне поводження стосовно порушника границь ділянки полягає в активному переслідуванні його, супроводжуваному хрипкими голосними лементами, бійках у повітрі, на гілках і на землі, часом дуже запеклих.

Рис. 2. Шлюбне поводження кільчастої горлиці (по: Nowak, 1965; Cramp, 1985; зі змінами й доповненнями) 1 — фотополяриметр політ; 2 — токующий самець; 3 — показ місця для майбутнього гнізда; 4 — взаємне почісування оперення членами пари

Суперники б'ються крильми, наносять удари дзьобом, тягають один одного дзьобом за крило (мал. 2, 3).

Кільчаста горлиця використовує для будівництва гнізд дерева різних поров, високі чагарники, різні спорудження. У містах Полтаві й Харкові гнізда (п = 129) містилися: біля стовбура або в його колотівці — 37,2%, у розвилці бічних гілок — 58,9%, на різних спорудженнях (трубах, дахах шпаківень, телефонному стовпі)—3,9% (Коваль і ін., 1979); на висоті 5—9 м розташовувалося 50% гнізд, менш 5 м-м— 15%, на 10 м і вище - 35%. В Одесі з 290 оглянутих гнізд 125 розташовувалися на горобині, що має зручні розвилки й шорсткувату кору, на в'язі - 22, на софорі - 12, на платані - 2, на пірамідальній тополі - 8, на бойовиську - 26, на кленах - 18, на деревах інших порід - 36, на спорудженнях (карнизах будинків, підвіконнях, рекламних вивісках, світлофорах, опорах трамвайних ліній, зрубах дерев, виноградних лозах на балконах і ін.) - 40. У Литві виявлені гнізда кільчастих горлиць на деревах 15 порід на висоті 2,5-15, у середньому 5-7 м (Навасайтис, 1968). Гнізда не маскуються, часто розташовуються зовсім відкрито. Будова їх примітивне, виготовлені «недбало» за 2-3 дні, стінки й дно просвічують. Іноді одне гніздо використовується для повторних циклів розмноження або займається по 2-3 роки підряд. Такі гнізда більші, масивні й щільні.

Рис. 3. Територіальне поводження кільчастої горлиці (по: Nowak, 1965; Cramp, 1985; зі змінами й доповненнями) 1 - відвід від гнізда; 2— погроза, адресована супротивникові; 3 — вихваляння самця перед самкою; 4 — оборона на гнізді; 5 — бійка суперників; б — попередження про оборону

Птахи використовують для будівництва тонкі сухі гілочки, соломинки, корінці, сухі травинки, шматки дроту довжиною до 10-90 см. Відомі гнізда, повністю побудовані із дроту масою до 90-120 г, рибальської волосіні (Сребродольская, 1974). Розміри гнізда (л = 30): діаметр 10-20 см, висота 3-7, глибина лотка 2-2,5 см. Маса гнізда 20-35 г. Незважаючи на гадану неміцність, до 70% гнізд зберігаються до наступної весни. Вони нерідко розтаскуються домовиками горобцями, сороками, граками й сойками. Горлиці збирають будівельний матеріал у радіусі до 15-20 м від майбутнього гнізда, самець іноді ламає гілочки й приносить на гніздо, а самка укладає. Кожна пара починає будувати кілька гнізд, незакінчені будівлі використовуються для відпочинку й нічлігу.

Копуляція відбувається на гілках дерев, іноді безуспішно на проводах. За сезон у південних районах устигає відкласти 2—3, навіть 4 і 5 успішних кладок, у північних — по двох кладки, тому строки яйцекладки розтягнуті з початку квітня до кінця жовтня (Греков, 1962; Навасайтис, 1968; Сребродольська, 1974; ориг. дані). При втраті кладки (або пташеняти) відбувається повторна, але в іншому гнізді. Друга успішна кладка відбувається звичайно на тім же гнізді, злегка оновленому, уже на 2— 5-й день після вильоту пташенят. Яйця, як і в інших голубів, еліпсоїдної форми або правильно-овальні, шкарлупа дрібнозерниста, без блиску. У міру насиживания з'являється слабкий блиск. Фарбування чисто-біла. Розміри яєць: у Литві (п = 18) 30,6x23,7 мм; у Львові 30,3±0,7х24,0±0,2 (за межі варіювання 30,1—34,5x20,7—28,4), маса 9— 13 г (6,7—13,5); в Одесі (п - 14) 31,5x24,5 мм, маса 10,5 г; у Мелітополі (п-8) 32,3x23,8 мм, маса 10,0 г (ориг. дані); у Західній Європі середні розміри яєць (л = 698) 30,5x23,6 мм (26,0—39,0x20,0—27,0), маса 9,6 г (6,6- 14,2) (Cramp, 1985); у Середній Європі 30,6x23,6 мм, маса 9,6 г; у Казахстані 29-34x23-26 мм; у Європі 31,7x24,4 мм (Навасайтис, 1968; Сребродольська, 1974; Яворницький, 1975; наші дані; Rogler, 1975).

Інтервал між кладкою першого й другого яйця 36-48 год. У нормі кладка складається із двох яєць, але за рахунок втрати частини яєць може бути одне яйце. У Чехословаччині із двох яєць складалося 80,1% кладок (n = 302), з одного - 19,9%, середня величина кладки 1,88 (Kubek, Balat, 1983).

Інкубація в горлиць починається з кладки першого яйця, беруть участь обоє партнера по черзі, переміняючи один одного. В окремих парах самка насиджує по 18—19 год на добу, самець міняє її ранком і ввечері на 1—1,5 год.; 40—50 хв. у добу кладка залишається відкритої (Сребродольська, 1974). Тривалість інкубації 14 сут, за даними закордонних дослідників — 14—16, до 18 сут (Nowak, 1965; Cramp, 1985). Пташенята перебувають у гнізді 14—18, до 19 днів, іноді вони випадають із гнізда раніше. Пташенята народжуються асинхронно протягом доби. Перші 7 днів життя вони зовсім безпомічні й лежать у гнізді на череві, батьки їх постійно обігрівають, годують по черзі. Ранком годують 7—8 разів, удень 4—6, увечері 5—8 разів/год (Васильєв, 1976). У віці 20 днів маса пташеняти 116—120 г, здатні до самостійного польоту, виходять із гнізда на гілки. Ще 1—2 дні вони перебувають на гніздовому дереві, потім летять і ведуть самостійне життя. Іноді один з батьків догодовує підлітків протягом 3—7 днів. Розліт молодняку відбувається в радіусі до 700 км. Ембріональна й птенцовая смертність високі. У Львові гине від галок, кішок, вітри й руйнування людьми до 50—55% перших кладок (Сребродольська, 1974), в Одесі з 45 перших кладок загинуло 30 через руйнування сороками, людьми, через сильні вітри, а з 12 пізніх кладок загинуло сім (ориг. дані).

Розділ 3. Спостереження за видом Горлиця кільчаста в смт.Ріпки

Спостереження нами проводилося в смт. Ріпки за поведінкою горлиці кільчатої. В смт.Ріпки кількість особин горлиці кільчастої становить до 30 особин. Переважна більшість перебуває поблизу житлових будинків, де є більше корму. Денний птах, активний тільки у світлий час доби. Зі світанком прокидається, після нетривалого чищення оперення вилітає на годівлю, після чого відпочиває в кронах дерев або на проводах. Другий раз птахи годуються в пообідні годинники. Ночують на дереві по-сусідству із гніздом. У зимовий час ночують в укритих ділянках зі сприятливим мікрокліматом: у дворах будинків, у гущавині хвойних дерев, поблизу теплових комунікацій, у скверах. Уже ранньою осінню молоді горлиці утворюють скупчення по 3-4 особини, деякі поодиноко для годівлі, з настанням холодів до них приєднуються дорослі птахи. Розлітаються на різні ночівлі, між якими існує обмін особинами. Частина горлиць і взимку залишається ночувати парами в гнізд, вони не летять далеко, годуються у дворах на смітниках, на зупинках транспорту й у зграях сизих голубів у місцях підгодівлі.

Сплять горлиці на деревах на висоті 5-15 м, у скупченнях між сусідніми птахами відстань 30-40 см і більше; птаха, що об'єдналися в пари, сидять, щільно пригорнувшись друг до друга. Сплячий птах прикриває очі, голову втягує в плечі, посадка тіла горизонтальна, дзьоб спрямований горизонтально або злегка долілиць.

У період розмноження кільчасті горлиці тримаються парами й родинами, поза гніздовим часом - поодинці, парами, невеликими зграйками. На місцях годівлі утворять скупчення з 3-4, на ночівлях - до 500-3500 особин (ориг. спостереження в Одесі, Мелітополі).

Харчування. Корм збирає переважно на землі, звичайно в районі гнізда; тільки взимку роблять далекі кормові перельоти. У густому травостої не годується. Рослинноїстівна, поїдає насіння різних рослин, рідше ягоди й дрібних фруктів. У місцях підгодівлі підбирає зрідка кухонні залишки: хліб, картопля, м'ясо й ін. У Литві основну їжу становлять зерна пшениці, ячменя, вівса, гречки, жита, гороху, насіння сурепки, польової гірчиці, кухонні залишки, на деревах зрідка збирає гусениць, попелиць, личинок (Нава-Сайтис, 1968); на заході України, крім перерахованих вище,- кукурудзу, насіння горчака, лободи, мишачого горошку й ін., а навесні - гусениць ( Сребро-Дольская, 1974); у південних районах України, крім того, насіння споришу, сорго, соняшника, канареечника (ориг. спостереження). В Умані в осінньо-зимовий сезон зерна злаків склали в харчуванні горлиці 76%, кукурудзи- 13, насіння трав - 69, зелень - 2%; загальна маса вмісту зобів і шлунків - 15-18 г (Васильєв, 1976). Має потребу в частому питві, регулярно вилітає на водопій, угамовує спрагу в калюж, що підтікають водоколонок і кранів. П'ють як і інші голуби: опустивши глибоко по ніздрі дзьоб у воду й насасиваючи її. У якості гастролітів використовує пісок, дрібні камінчики, рідше шматочки скла, кераміки.

Вороги, несприятливі фактори. Для дорослих горлиць небезпека представляють яструби — тетеревятник, перепелятник, а також сапсан, боривітер, пугач, ушастая сова, домовий сич, кам'яна куниця, бродячі кішки. На жвавих міських вулицях кільчасті горлиці, особливо молоді, часто гинуть під колесами автомашин. В Одесі на 1 км вулиці за рік гине від автотранспорту 35—40, у Мелітополі — 5—15 экз. (наші дані). Погано літаючі підлітки стають видобутком бродячих кішок і собак. При раптових відлигах узимку горлиці швидко намокають і гинуть від переохолодження (Кривицький і ін., 1983). У Великобританії смертність дорослих птахів досягає 39% щорічно, у Центральній Європі — 35—55%, у Швеції — 20%. Смертність пташенят - до 69%, молодих протягом першого року життя - 50-75%. Максимальна тривалість життя в природі за даними кільцювання — 13 років 8 мес, у зоопарках — 25—29 років і більше (Cramp, 1985).

Найбільша втрата гніздам кільчастої горлиці наносять сильні й ураганні вітри, особливо супроводжувані зливою; погано закріплені гнізда падають на землю, з інших викачуються яйця або пташенята. В 1989 р. у Мелітополі із цієї причини загинуло 20 гнізд із 30 (ориг. дані). Значне число гнізд, улаштоване в містах на світлофорах, ліхтарних стовпах, опорах трамвайних ліній, скидається людиною (Одеса, ориг. дані). Кладки горлиць розоряють сороки, сойки, галки, сірі й чорні ворони, боривітер, кам'яна куниця, бродячі кішки. Пернаті хижаки нерідко встигають потягти одне яйце або пташеня; горлиці сміло кидаються на сорок і сойок, переслідують їх із хрипкими лементами, але безуспішно (ориг. дані). Птаха, потривожені людиною під час будівництва гнізда або откладки яєць, часто кидають гніздо. В Умані в 1974 р. успішність гніздування склала 89%, (Васильєв, 1976), в Одесі в 1983-1986 р.-55-70%, у Мелітополі в 1988-1989 р.-45-75% у різних частинах міста (ориг. спостереження), у Львові - 45-50% (Сребродольська, 1974). У Чехословаччині з 436 яєць вивелося 377 пташеняти (86,5%), з 242 пташенят на крило піднялося 129 (50%), загальний успіх розмноження склав 68,6% (Kubek, Balat, 1983). У Західній Європі щорічна загибель кладок становить 32-45, до 60%, на крило піднімається 1,5-1,8 пташеняти на парі при успішному гніздуванні. Однак тривалий період розмноження, откладка декількох кладок за сезон, рання статевозрілість, гніздування під захистом людини забезпечують горлиці процвітання й подальший ріст чисельності.

Господарське значення, охорона. У країнах Європи є в цей час звичайним об'єктом спортивного полювання, добувається на приміських полях і водопоях, поблизу сільськогосподарських ферм. У Східній Європі й Північній Азії практично не добувається у зв'язку з перебуванням у населених пунктах і їхніх зелених зонах, хоча формально ставиться до категорії мисливських птахів. Добувається випадково в південних областях України при полюванні на звичайних горлиць на прибраних полях і водопоях. У ряді південних міст досягла високої чисельності й завдає шкоди на елеваторах, маслозаводах, у морських і річкових портах, а в місцях масових ночівель - зеленим насадженням, будинкам, пам'ятникам, тротуарам і альтанкам. Можлива участь кільчастої горлиці в зберіганні й передачі паразитів, арбовірусних інфекцій, особливо в зоопарках, територіях дитячих садків, хлібозаводів. У Нідерландах сильно шкодить посівам гороху (Голованова, 1975). У Західній Україні іноді висмикує сходи томатів і болгарського перцю (Талпош, 1973).

Має безсумнівне декоративне значення як прикраса міських вулиць, скверів, парків і садів у містах і селах; при помірній чисельності шкоди не наносить, особливо в порівнянні із сизим голубом. Утримується в неволі аматорами в якості декоративного екзотичного птаха. У неволі отримані її гібриди з африканською червоноокою горлицею (Rosier, 1975), китайською плямистою горлицею, звичайною горлицею, американським плачучим голубом. Спеціальних мір охорони не передбачено.