3.3 Геоморфологія

Відповідно до 3-х основних тектонічних зон Івано-Франківської області утворюється три основних типи рельєфу:

1)         рівнинно-пластовий на платформі;

2)         флювіально-акумулятивний в зоні прогину;

3)         гірський складчастий в геосинклінальній зоні.

В передкарпарській частині Івано-Франківської області поширений делювіально-акумулятивний рельєф. На річках Передкарпаття (Свічі, Лімниці, Лукві, Бистриця Солотвинській і Надвірнянській) утворилося 7 терас, які в свою чергу утворюють своєрідні акумулятивні рівні.

В Івано-Франківському Передкарпатті крім вище перерахованих є ще такі типи рельєфу:

– структурно-ерозійні низькогір’я зі скульптурно-строзійними формами;

– структурно-тектонійні межиріччя з поширенням зсувних форм рельєфу.

Перший тип рельєфу представлений складками так званих нижніх молах Передкарпатського прогину, складених пісковиками, конгломератами, соляними глинами.

Другий тип рельєфу утворюють структурно-ерозійні межиріччя з поширенням зсувних форм.

3.4 Ґрунти

В межах Івано-Франківської області є такі типи ґрунтів:

1. дренові-підзолисто-глеєві;

2. опідзолені (світло-сірі, сірі, темно-сірі);

3. чорноземи;

4. чорноземи глибокі, мало гумусні;

5. лучно-болотні;

6. болотні;

8. торфовища низинні;

9. бурі гірсько-лісові;

10. буроземно-підзолисті;

11. гірсько-лучно-буроземні.

На Передкарпатті переважають деревно-підзолисто-глеєві та дернові ґрунти. Характерною рисою цих ґрунтів є чітка диференціація на горизонти за підзолистим типом:

–           гумо сово-елювіальний горизонт (безструктурний, світло-сірого кольору);

–           елювіальний горизонт (безструктурний, світло-попелястого кольору);

–           ілювіальний (має призматичну структуру і темно-буре забарвлення).

За ступенем вираження підзолистого процесу деревно-підзолисто-глеєві ґрунти Передкарпаття поділяються на:

–           слабопідзолисті (мають слаборозвинений елювіальний горизонт);

–           середньо підзолисті (елювіальний горизонт яскраво виражений, але товщі не перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт);

–           сильно підзолисті (елювіальний горизонт виражений потужно і по товщі перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт).

Деревно-підзолисто-глеєві ґрунти Передкарпаття безструктурні, брилуваті, їхній водно-повітряний режим незадовільний, ґрунти бідні на фосфор і калій.

3.5 Водні ресурси

Водні ресурси Івано-франківської області – це переважно річки. Озер мало, переважають штучні озера-ставки.

Ріки Карпат і Передкарпаття своїми сильно розгалуженими верхів’ями починаються на північних схилах Карпатських гір на абсолютній висоті 700–1800 м., де річна сума атмосферних опадів становить 900–1500 мм. Середні і нижні їх течії протікають по Передкарпаттю, де також випадає багато атмосферних опадів (понад 700 мм.).

Ріки Передкарпаття, як правило, взимку покриті льодом, але льодовий режим надто нестійкий і протяжність льодоставу, звичайно, невелика. Основний річковий басейн Івано-Франківської області – річка Дністер. До типово Передкарпаських приток Дністра, що протікають через урочище Вістова належать річки Луква з Луквицею – течія цих річок стійка але трапляються паводки.

3.6 Клімат

 

Вітровий режим. У районах Передкарпаття переважають північно-західний та південно-східний напрями вітру. З напрямком пов’язана температура і вологість повітря. Напрям вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно створюється рельєфом місцевості.

Термічний режим. Під термічним режимом розуміють зміни температури повітря у часі та просторі, які виражені в багаторічних середніх місячних і середніх річних температур повітря, амплітудах річних коливань температури, її абсолютних максимумах, мінімумах. Річний хід температури повітря у Передкарпатті континентальний. У липні, найтеплішому місці, середня температура повітря становить 19–19,5оС, у січні, найхолоднішому місяці вона зменшується до (-4) – (-5,5оС)оС.

Режим зволоження. Основні характеристики температури зволоження – середні місячні та річні суми атмосферних опадів, а також їх сума за теплий і холодний періоди. У районах Передкарпаття за рік випадає 800 мм. опадів. За теплий період тут випадає близько 78% опадів від річної норми. Найбільш дощовими вважаються літні місяці, протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень. Річні величини коефіцієнта зволоження в районах Передкарпаття коливань від 1,1 до 1,49.

 

3.7 Рослинний покрив

Територія Івано-Франківської області розташована у двох широтних рослинних зонах:

1)         лісовій;

2)         лісостеповій.

Цим зонам відповідають Європейська широколистяно-лісова та Європейсько-Сибірська лісостепова геоботанічні області.

В межах першої виділяють Центральну Європейську провінцію із Східно-Карпатською гірською провінцією, яка представлена кількома геоботанічними округами – Самбірсько-Івано-Франківським, Карпатським, Гірсько-Карпатським, Свидовецько-Покутсько-Мормароським, і Східноєвропейську провінцію із Західноукраїнською провінцією – Крименецько-Хотинський округ, що охоплює Опілля та частину Прутсько-Дністровського межиріччя.

Рослинність являє собою сукупність рослинних угрупувань, систему фітоценозів даної ділянки зеленої поверхні і характеризується рясністю кожного виду, певним поєднанням видів.

На рівнині та в передгірних районах ліси займають понад 30% території, а на схилах Карпат 60%.

Лісова рослинність. На рівнинній частині області і в пониженнях передгір’ях є 4 лісові формації:

1)         грабово-дубові ліси;

2)         дубові ліси;

3)         букові ліси;

4)         Долинні ліси з домуванням вільхи чорної;

5)         Соснові ліси, ялинкові і мішані, хвойно-широколистяні, які займають більшу частину загальної площі.

Грабово-дубові ліси. Трав’яний покрив рясний в мало змінених порубами двоповерхових деревостанах і помітно рідкий під густо зімкнутими чисто грабовими наметами.

Дубові ліси. У трав’яному ярусі переважає осока трясучко видна, анемона дібровна, ялиця звичайна, маренка запашна, розхідник звичайний, медунка темна.

Діброви з дуба скельного. У трав’яному покриві домінують горобейник пурпурово-голубий, осока Мікелі.

Грабово-букові ліси. У трав’яному покриві найчастіше трапляються осока волосиста, моренка запашна, дивина звичайна, фіалка лісова, медунка маленька, чистотіл звичайний, вороняче око.

Дубово-букові ліси. Трав’яний ярус не суцільний і поширюється лише на галявинах та узліссях. Основу його становить осока волосиста, шавлія клейка, яглиця, барвінок малий.

Букові ліси. У трав’яному покриві є такі види рослин як білоцвіт весняний, живокіст серцевидний, ожина лісова, яруси аруш плямистий.

Дубово-буково-ялицеві ліси. Трав’яний ярус складають зеленчук, зубиця залозиста, щитник чоловічий, перелічка багаторічна.

Буково-ялицеві ліси. В трав’яному покриві турляються моринка запашна, осока волосиста, щитник чоловічий, калюжниця, розхідник, квасениця.

Ялецево-букові ліси. Пануючі види трав’яного покриву квасениця, осока лісова, костриця висока, зубниця залозиста.

Соснові ліси. Добре розвинений трав’яно-чагарниковий ярус з домінуванням чорниці, водянки чорної, брусниці, багна.

Ялинові ліси. У трав’яному покриві домінують такі види рослин як чорниця, ожина лісова, щитник чоловічий, сальмонела гірська, звіробій чотиригранний.

Ялинники кедрові. У трав’яно-чагарниковому ярусі переважають чагарники, чорниця, брусниця, водянка чорна.


4. Результати досліджень та їх обговорення

 

4.1 Конспект флори лікарських рослин урочища

Протягом дослідження ми виявили 60 видів рослин, систематизували їх у таблиці по родинах і вказали рясність кожного виду.

Систематика видів по родинах та їх рясність

Родина Вид Рясність Місце зростання
1. Розові (Rosaceae) Суниця лісова Fracania vesca L.

Cop2

На узліссі
Малина звичайна Rubur idaeus L.

Cop3

На зрубах
Ожина звичайна Rubur caesius L.

Cop3

На зрубах
Горобина звичайна Sorbus aucuparia L.

Сор2

Обабіч лісової дороги
Гадючник оленячий Filipendula ulmaria L.

Сор2

Лісова галявина

Шипшина собача

Rosa canina L.

Sp Обабіч лісової дороги

Родовик лікарський

Sanquspa officindis

Sp У підліссі

Монотролові

(Monotropaceae)

Підялинник звич.

Hypopitus monotkora cranez

Sp Ялиновий ліс

Складноцвіті

(Astenaceae)

Деревій звичайний

Achilea millefolium

Сор3

Лісова галявина

Цикорій дикий

Cschorium intybus

Cop2

Обабіч лісової дороги

Пижмо звичайне

Tonacetum vulgare

Cop1

Обабіч лісової дороги

Оман високий

Inula helenium

Сор1

Обабіч лісової дороги

Оман британський

Inula britannica

Sp Берег річки

Хамаміла лікарська

Chamamilla recutita

Сор3

На узліссі

Кульбаба лікарська

Taraxacum ofticinela

Сор1

Лісова галявина

Нечуйвітер волохатенький

Hieracium pillosila

Сор1

Лісова галявина

Жовтозілля звичайне

Senecio Vulgaris

Sp Лісова галявина

Рудоцвіті

Lamiaceae

М’ята перцева

Menta piperita L

Сор1

Берег річки

Материнка звичайна

Origanum nelpare

Сор1

Обабіч лісової дороги

Чебрець повзучий

Thynus serpillum

Сор3

Лісова галявина

Звіробійні

(Hipericuceae)

Звіробій звичайний

Hipericum perfonatum

Сор2

Лісова галявина

Соснові

(Pinaceae)

Сосна звичайна

Pinus silvestris

Сор3

Сосновий ліс

Зонтичні

(Apiaceae)

Дудник лісовий

Angelica silvestris

Сор1

Берег річки

Борщівник європейський

Heracleum sphondylium

Сор1

Берег річки

Морква дика

Daucus corota

Сор1

Берег річки

Підлісник європейський

Sonicula curropea

Sp У підліссі

Ранникові

Schophulariaceae

Вероніка дібровна

Veronica chamaedris

Sol У діброві

Дивина густоквіткова

Verbascum densitlonum bertol

Sp На схилі річки

Перестріч гайовий

Melampyrum nemorosum

Cop3

Лісова галявина

Бобові

(Fabaceae)

Бурник лікарський

Melilotum officinalis

Sp Обабіч лісової дороги

Конюшина лучна

Trifolium repens

Cop1

Лісова галявина

Довгун лісовий

Oronis arvensis

Sp Лісова галявина

Ліщинові

Corilauae

Ліщина звичайна

Conilus avelana

Cop1

У підліссі

Подорожникові

(Plantaginaceae)

Подорожник великий

Plantago major

Cop1

Лісова галявина

Щитникові

(Aspidiaceae)

Щитник чоловічий

Dryopteris Filix mas

Cop3

Сосновий ліс

Голокучник дубовий

Gymnocarpium

driopteris

Sp В діброві

Безщитникові

Alhyriamceae

Безщитник жіночий

Alhyrium filix

Cop3

У підліссі

Шорстколисті

Bonaqinaceae

Живокіст лікарській

Symphytum officinale

Cop1

Берег річки

Медунка м’яка

Pulmonaria mollis

Cop1

Лісова галявина

Букові

(Fagaceae)

Дуб звичайний

Quercus robur

Cop2

Дубовий ліс

Бук лісовий

Fagus selvatica

Cop1

Буковий ліс

Анагрові

(Anagraceae)

Хаменерій вузьколистий

(Іван-Чай)

Chamaererion anegustifolum

Cop1

На узліссі

Шовковицеві

(Ronunculaeceae)

Анемона дібровна

(Anemone nemorosa)

Sp У діброві

Жовтець повзучий

Rononculus repens

sp На узліссі

Брусничні

(vanicciaceae)

Чорниці

Vaccinium myrtilus

Cop3

Ялиновий ліс

Брусниця

Rhodococcum vitisidaca L.

Cop1

На зрубах

Кипарисові

(Cupressaceae)

Ялівець звичайний

Iuniperus communis

Cop1

Сосновий ліс

Хвощеві

(Equisctaceae)

Хвощ польовий

Equisctum arvense

Cop1

На узліссі

Злакові

(Poaceae)

Пирій звичайний

Agropyrum rupens

Cop1

На узліссі

Гвоздичні

(Coryophyllaceae)

Миkmнянка лікарська

(Saponaria officinalis)

Cop1

Берег річки

Березові

(Betulaceae)

Береза бородавчаста

(Betula pendula)

Cop2

Березовий ліс

Жимолостеві

(Coprifojiaceae)

Бузина трав’яниста

Sambucus ebulus

Sp На узліссі

Кропивові

(Unticaceae)

Кропива дводожна

(Urtica ouoica)

Sp На узліссі

Первоцветі

(Primulaceae)

Вербозілля звичайне

Lysimachia vulgaris

Cop1

Лісова галявина

Маренові

(Rubiaceae)

Маренка запашна

(Aspenula odonata)

Cop2

На узліссі

Хвилівникові

(Aristolochiaceae)

Копитник європейський

Asarum europium

Cop1

Лісова галявина

Тремелеєві

(Thmelaeceae)

Вовчі ягоди звичайні

Daphne mezerum

Cop1

Обабіч лісової дороги

Зозулинцеві

(Ouehiolaceae)

Зозулені черевички справжні

Cyripedium calceoles

Sp Лісова галявина

Информация о работе «Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району»
Раздел: Биология
Количество знаков с пробелами: 49313
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх