3.3 Геоморфологія
Відповідно до 3-х основних тектонічних зон Івано-Франківської області утворюється три основних типи рельєфу:
1) рівнинно-пластовий на платформі;
2) флювіально-акумулятивний в зоні прогину;
3) гірський складчастий в геосинклінальній зоні.
В передкарпарській частині Івано-Франківської області поширений делювіально-акумулятивний рельєф. На річках Передкарпаття (Свічі, Лімниці, Лукві, Бистриця Солотвинській і Надвірнянській) утворилося 7 терас, які в свою чергу утворюють своєрідні акумулятивні рівні.
В Івано-Франківському Передкарпатті крім вище перерахованих є ще такі типи рельєфу:
– структурно-ерозійні низькогір’я зі скульптурно-строзійними формами;
– структурно-тектонійні межиріччя з поширенням зсувних форм рельєфу.
Перший тип рельєфу представлений складками так званих нижніх молах Передкарпатського прогину, складених пісковиками, конгломератами, соляними глинами.
Другий тип рельєфу утворюють структурно-ерозійні межиріччя з поширенням зсувних форм.
3.4 Ґрунти
В межах Івано-Франківської області є такі типи ґрунтів:
1. дренові-підзолисто-глеєві;
2. опідзолені (світло-сірі, сірі, темно-сірі);
3. чорноземи;
4. чорноземи глибокі, мало гумусні;
5. лучно-болотні;
6. болотні;
8. торфовища низинні;
9. бурі гірсько-лісові;
10. буроземно-підзолисті;
11. гірсько-лучно-буроземні.
На Передкарпатті переважають деревно-підзолисто-глеєві та дернові ґрунти. Характерною рисою цих ґрунтів є чітка диференціація на горизонти за підзолистим типом:
– гумо сово-елювіальний горизонт (безструктурний, світло-сірого кольору);
– елювіальний горизонт (безструктурний, світло-попелястого кольору);
– ілювіальний (має призматичну структуру і темно-буре забарвлення).
За ступенем вираження підзолистого процесу деревно-підзолисто-глеєві ґрунти Передкарпаття поділяються на:
– слабопідзолисті (мають слаборозвинений елювіальний горизонт);
– середньо підзолисті (елювіальний горизонт яскраво виражений, але товщі не перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт);
– сильно підзолисті (елювіальний горизонт виражений потужно і по товщі перевищує верхній гумо сово-елювіальний горизонт).
Деревно-підзолисто-глеєві ґрунти Передкарпаття безструктурні, брилуваті, їхній водно-повітряний режим незадовільний, ґрунти бідні на фосфор і калій.
3.5 Водні ресурси
Водні ресурси Івано-франківської області – це переважно річки. Озер мало, переважають штучні озера-ставки.
Ріки Карпат і Передкарпаття своїми сильно розгалуженими верхів’ями починаються на північних схилах Карпатських гір на абсолютній висоті 700–1800 м., де річна сума атмосферних опадів становить 900–1500 мм. Середні і нижні їх течії протікають по Передкарпаттю, де також випадає багато атмосферних опадів (понад 700 мм.).
Ріки Передкарпаття, як правило, взимку покриті льодом, але льодовий режим надто нестійкий і протяжність льодоставу, звичайно, невелика. Основний річковий басейн Івано-Франківської області – річка Дністер. До типово Передкарпаських приток Дністра, що протікають через урочище Вістова належать річки Луква з Луквицею – течія цих річок стійка але трапляються паводки.
3.6 Клімат
Вітровий режим. У районах Передкарпаття переважають північно-західний та південно-східний напрями вітру. З напрямком пов’язана температура і вологість повітря. Напрям вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно створюється рельєфом місцевості.
Термічний режим. Під термічним режимом розуміють зміни температури повітря у часі та просторі, які виражені в багаторічних середніх місячних і середніх річних температур повітря, амплітудах річних коливань температури, її абсолютних максимумах, мінімумах. Річний хід температури повітря у Передкарпатті континентальний. У липні, найтеплішому місці, середня температура повітря становить 19–19,5оС, у січні, найхолоднішому місяці вона зменшується до (-4) – (-5,5оС)оС.
Режим зволоження. Основні характеристики температури зволоження – середні місячні та річні суми атмосферних опадів, а також їх сума за теплий і холодний періоди. У районах Передкарпаття за рік випадає 800 мм. опадів. За теплий період тут випадає близько 78% опадів від річної норми. Найбільш дощовими вважаються літні місяці, протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень. Річні величини коефіцієнта зволоження в районах Передкарпаття коливань від 1,1 до 1,49.
3.7 Рослинний покрив
Територія Івано-Франківської області розташована у двох широтних рослинних зонах:
1) лісовій;
2) лісостеповій.
Цим зонам відповідають Європейська широколистяно-лісова та Європейсько-Сибірська лісостепова геоботанічні області.
В межах першої виділяють Центральну Європейську провінцію із Східно-Карпатською гірською провінцією, яка представлена кількома геоботанічними округами – Самбірсько-Івано-Франківським, Карпатським, Гірсько-Карпатським, Свидовецько-Покутсько-Мормароським, і Східноєвропейську провінцію із Західноукраїнською провінцією – Крименецько-Хотинський округ, що охоплює Опілля та частину Прутсько-Дністровського межиріччя.
Рослинність являє собою сукупність рослинних угрупувань, систему фітоценозів даної ділянки зеленої поверхні і характеризується рясністю кожного виду, певним поєднанням видів.
На рівнині та в передгірних районах ліси займають понад 30% території, а на схилах Карпат 60%.
Лісова рослинність. На рівнинній частині області і в пониженнях передгір’ях є 4 лісові формації:
1) грабово-дубові ліси;
2) дубові ліси;
3) букові ліси;
4) Долинні ліси з домуванням вільхи чорної;
5) Соснові ліси, ялинкові і мішані, хвойно-широколистяні, які займають більшу частину загальної площі.
Грабово-дубові ліси. Трав’яний покрив рясний в мало змінених порубами двоповерхових деревостанах і помітно рідкий під густо зімкнутими чисто грабовими наметами.
Дубові ліси. У трав’яному ярусі переважає осока трясучко видна, анемона дібровна, ялиця звичайна, маренка запашна, розхідник звичайний, медунка темна.
Діброви з дуба скельного. У трав’яному покриві домінують горобейник пурпурово-голубий, осока Мікелі.
Грабово-букові ліси. У трав’яному покриві найчастіше трапляються осока волосиста, моренка запашна, дивина звичайна, фіалка лісова, медунка маленька, чистотіл звичайний, вороняче око.
Дубово-букові ліси. Трав’яний ярус не суцільний і поширюється лише на галявинах та узліссях. Основу його становить осока волосиста, шавлія клейка, яглиця, барвінок малий.
Букові ліси. У трав’яному покриві є такі види рослин як білоцвіт весняний, живокіст серцевидний, ожина лісова, яруси аруш плямистий.
Дубово-буково-ялицеві ліси. Трав’яний ярус складають зеленчук, зубиця залозиста, щитник чоловічий, перелічка багаторічна.
Буково-ялицеві ліси. В трав’яному покриві турляються моринка запашна, осока волосиста, щитник чоловічий, калюжниця, розхідник, квасениця.
Ялецево-букові ліси. Пануючі види трав’яного покриву квасениця, осока лісова, костриця висока, зубниця залозиста.
Соснові ліси. Добре розвинений трав’яно-чагарниковий ярус з домінуванням чорниці, водянки чорної, брусниці, багна.
Ялинові ліси. У трав’яному покриві домінують такі види рослин як чорниця, ожина лісова, щитник чоловічий, сальмонела гірська, звіробій чотиригранний.
Ялинники кедрові. У трав’яно-чагарниковому ярусі переважають чагарники, чорниця, брусниця, водянка чорна.
4. Результати досліджень та їх обговорення
4.1 Конспект флори лікарських рослин урочища
Протягом дослідження ми виявили 60 видів рослин, систематизували їх у таблиці по родинах і вказали рясність кожного виду.
Систематика видів по родинах та їх рясність
Родина | Вид | Рясність | Місце зростання |
1. Розові (Rosaceae) | Суниця лісова Fracania vesca L. | Cop2 | На узліссі |
Малина звичайна Rubur idaeus L. | Cop3 | На зрубах | |
Ожина звичайна Rubur caesius L. | Cop3 | На зрубах | |
Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. | Сор2 | Обабіч лісової дороги | |
Гадючник оленячий Filipendula ulmaria L. | Сор2 | Лісова галявина | |
Шипшина собача Rosa canina L. | Sp | Обабіч лісової дороги | |
Родовик лікарський Sanquspa officindis | Sp | У підліссі | |
Монотролові (Monotropaceae) | Підялинник звич. Hypopitus monotkora cranez | Sp | Ялиновий ліс |
Складноцвіті (Astenaceae) | Деревій звичайний Achilea millefolium | Сор3 | Лісова галявина |
Цикорій дикий Cschorium intybus | Cop2 | Обабіч лісової дороги | |
Пижмо звичайне Tonacetum vulgare | Cop1 | Обабіч лісової дороги | |
Оман високий Inula helenium | Сор1 | Обабіч лісової дороги | |
Оман британський Inula britannica | Sp | Берег річки | |
Хамаміла лікарська Chamamilla recutita | Сор3 | На узліссі | |
Кульбаба лікарська Taraxacum ofticinela | Сор1 | Лісова галявина | |
Нечуйвітер волохатенький Hieracium pillosila | Сор1 | Лісова галявина | |
Жовтозілля звичайне Senecio Vulgaris | Sp | Лісова галявина | |
Рудоцвіті Lamiaceae | М’ята перцева Menta piperita L | Сор1 | Берег річки |
Материнка звичайна Origanum nelpare | Сор1 | Обабіч лісової дороги | |
Чебрець повзучий Thynus serpillum | Сор3 | Лісова галявина | |
Звіробійні (Hipericuceae) | Звіробій звичайний Hipericum perfonatum | Сор2 | Лісова галявина |
Соснові (Pinaceae) | Сосна звичайна Pinus silvestris | Сор3 | Сосновий ліс |
Зонтичні (Apiaceae) | Дудник лісовий Angelica silvestris | Сор1 | Берег річки |
Борщівник європейський Heracleum sphondylium | Сор1 | Берег річки | |
Морква дика Daucus corota | Сор1 | Берег річки | |
Підлісник європейський Sonicula curropea | Sp | У підліссі | |
Ранникові Schophulariaceae | Вероніка дібровна Veronica chamaedris | Sol | У діброві |
Дивина густоквіткова Verbascum densitlonum bertol | Sp | На схилі річки | |
Перестріч гайовий Melampyrum nemorosum | Cop3 | Лісова галявина | |
Бобові (Fabaceae) | Бурник лікарський Melilotum officinalis | Sp | Обабіч лісової дороги |
Конюшина лучна Trifolium repens | Cop1 | Лісова галявина | |
Довгун лісовий Oronis arvensis | Sp | Лісова галявина | |
Ліщинові Corilauae | Ліщина звичайна Conilus avelana | Cop1 | У підліссі |
Подорожникові (Plantaginaceae) | Подорожник великий Plantago major | Cop1 | Лісова галявина |
Щитникові (Aspidiaceae) | Щитник чоловічий Dryopteris Filix mas | Cop3 | Сосновий ліс |
Голокучник дубовий Gymnocarpium driopteris | Sp | В діброві | |
Безщитникові Alhyriamceae | Безщитник жіночий Alhyrium filix | Cop3 | У підліссі |
Шорстколисті Bonaqinaceae | Живокіст лікарській Symphytum officinale | Cop1 | Берег річки |
Медунка м’яка Pulmonaria mollis | Cop1 | Лісова галявина | |
Букові (Fagaceae) | Дуб звичайний Quercus robur | Cop2 | Дубовий ліс |
Бук лісовий Fagus selvatica | Cop1 | Буковий ліс | |
Анагрові (Anagraceae) | Хаменерій вузьколистий (Іван-Чай) Chamaererion anegustifolum | Cop1 | На узліссі |
Шовковицеві (Ronunculaeceae) | Анемона дібровна (Anemone nemorosa) | Sp | У діброві |
Жовтець повзучий Rononculus repens | sp | На узліссі | |
Брусничні (vanicciaceae) | Чорниці Vaccinium myrtilus | Cop3 | Ялиновий ліс |
Брусниця Rhodococcum vitisidaca L. | Cop1 | На зрубах | |
Кипарисові (Cupressaceae) | Ялівець звичайний Iuniperus communis | Cop1 | Сосновий ліс |
Хвощеві (Equisctaceae) | Хвощ польовий Equisctum arvense | Cop1 | На узліссі |
Злакові (Poaceae) | Пирій звичайний Agropyrum rupens | Cop1 | На узліссі |
Гвоздичні (Coryophyllaceae) | Миkmнянка лікарська (Saponaria officinalis) | Cop1 | Берег річки |
Березові (Betulaceae) | Береза бородавчаста (Betula pendula) | Cop2 | Березовий ліс |
Жимолостеві (Coprifojiaceae) | Бузина трав’яниста Sambucus ebulus | Sp | На узліссі |
Кропивові (Unticaceae) | Кропива дводожна (Urtica ouoica) | Sp | На узліссі |
Первоцветі (Primulaceae) | Вербозілля звичайне Lysimachia vulgaris | Cop1 | Лісова галявина |
Маренові (Rubiaceae) | Маренка запашна (Aspenula odonata) | Cop2 | На узліссі |
Хвилівникові (Aristolochiaceae) | Копитник європейський Asarum europium | Cop1 | Лісова галявина |
Тремелеєві (Thmelaeceae) | Вовчі ягоди звичайні Daphne mezerum | Cop1 | Обабіч лісової дороги |
Зозулинцеві (Ouehiolaceae) | Зозулені черевички справжні Cyripedium calceoles | Sp | Лісова галявина |
0 комментариев