Вимоги до середовища експлуатації

1.3 Вимоги до середовища експлуатації

Вимоги до обладнання, яке буде використовуватися для роботи "Класного електронного журналу" визначаються програмними засобами, що використовуються програмою. Рекомендовані технічні параметри для такої робочої станції наведені нижче.

- Процесор Intel Pentium II 366 Mhz.

- Об’єм ОЗП – 128 МБ.

- 20 МБ вільного простору на жорсткому диску.

- Графічна система, що дозволяє забезпечити роздільну здатність 800x600 пікселів.

Нижче наведені вимоги до системного програмного забезпечення клієнта та сервера ":

- Операційна система Windows 95 і вище.

- Встановлений BDE Administrator.

 
2. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

2.1 Основні засади контрольно - аналітичної діяльності

У системі освіти України відбуваються зміни, зумовлені процесами соціального, економічного та політичного характеру. Змінюються пріорітети в освіті та системі упрівління, структура та зміст, апробуються новітні технології.

Одним із важливих показників, що впливають на ефективність функціонування системи загальної середньої освіти, є якість навчальних досягнень учнів. Інтерес до проблем, пов’язаних з оцінюванням якості освіти, зумовлений:

1.            розробкою Державного стандарту кожної освітньої галузі, що передбачає визначення рівня та якості підготовки учнів відповідно до обов’язкових єдиних вимог цього стандарту;

2.            появою багатьох навчальних закладів нового типу і різних форм власності, що потребує введення процедури стандартизації якості освіти учнів цих закладів;

3.            залучення українських спеціалістів до міжнародного ринку праці, що вимагає визначення відповідності рівня освіченості випусників українських навчальних закладів рівню міжнародних стандартів у галузі освіти.

Проблеми забеспечення якості освіти завжди залишалися на першому плані громадянської уваги, адже навчання – це той компонент нашого життя, без якого неможливо уявити гармонійний розвиток людства.

Важливою умовою та ефективним засобом удосконалення навчально-виховного процесу є модифікація систем управління навчальним закладом, в процесі якого виконуються:

• координаційно-інформаційна,

• аналітико-узагальнювальна,

• контрольно-коригувальна функції.

Система управління навчально-виховним процесом в Хотинській гімназії передбачає взаємозв’язок цих функцій.

Кожний керівник має свій стиль управління, який зумовлюється індивідуальним баченням проблеми, досвіду, особливостями навчального закладу. Але всі мають на меті ефективно управляти навчальним закладом.

Дирекція Хотинської гімназії, здійснюючи аналітичну діяльність, керується такими принципами:

- системності аналітичної роботи, що передбачає аналіз результатів навчально-виховного процесу, змісту роботи і умов забеспечення її ефективності;

- науковості, що передбачає використання чітких алгоритмів аналізу тих чи інших аспектів діяльності;

- поєднання перспективного та щоденного аналізу, що передбачає прогнозування розвитку гімназії на основі результатів аналізу чинників, що впливають на перебіг навчально - виховного процесу.

Аналітична діяльність передбачає:

- аналіз роботи класного колективу;

- аналіз роботи вчителя предметника;

- ведення документації;

- аналіз взаємодії "класний колектив" – "учитель" – "класний керівник".

Для здійснення контрольно - аналітичної діяльності необхідна ефективна технологія інформування, що грунтується на таких засадах:

• впровадження досконалої системи інформаційного забеспечення;

• створення банку даних по кожному учню, який постійно поповнюється;

• інформація має забезпечувати потреби дирекції, вчителів, батьків, учнів.

Належним чином організований контроль сприяє демократизації навчального процесу.

Удосконалення обліку успішності

Оцінювання знань учнів один із найважливіших аспектів функціонування системи загальної середньої освіти, якими має перейматися кожен шкільний учитель. Оцінка як один з основних стимулів навчання, окрім інших, виконує функцію заохочення до роботи. Учні не можуть повсякденно думати про кінцеву мету навчання, тому оцінка досить часто править за ціль, робить її близькою, конкретною, допомагає її досягти.

Друга важлива функція оцінки – визначення рівня засвоєння матеріалу. А облік успішності, головний чинник, який дає можливість вчителеві і батькам контролювати навчальну роботу учнів, стимулює їх на краще навчання, допомагає органам освіти, громадськості робити об’єктивні висновки про діяльність шкіл і окремих вчителів, узагальнювати і поширювати їхній досвід. Облік успішності сприяє здійсненню зворотнього зв’язку в керованій системі "учень – вчитель", допомагає поліпшити стан оволодіння учнями програмовим матеріалом і цим самим спонукає вчителя шукати раціональні шляхи організації навчання, надавати індивідуальну допомогу тим, хто не встигає.

Розрізняють: поточний, підсумковий і тематичний облік знань, навичок й умінь та відповідне оцінювання.

Поточний облік здійснюється в процесі навчання і передбачає оцінювання усних відповідей, письмових і практичних робіт.

Підсумкове оцінювання за семестр і за рік проводиться на основі поточного обліку знань і умінь. До підсумкового відносять також виставлення екзаменаційних та перевідних оцінок.

Для об’єктивнішого обліку успішності учнів учителі практикують тематичний облік знань. Він передбачає (за наслідками вивчення певної теми) оцінювати домашні завдання, усні відповіді, письмові роботи на уроці, диференційовані завдання, доповнення відповідей інших учнів, заліки, участь у роботі семінару та інші види навчальної діяльності, після чого виставляти загальну оцінку. Тематичний облік не є обов’язковою формою контролю, проте він допомагає вчителеві систематично і об’єктивніше оцінювати роботу учнів, що спонукає їх до систематичної навчальної діяльності в класі і під час виконання домашніх завдань.

Розбудова системи освіти України потребує оновлення змісту і технології навчання. І в першу чергу ця система має бути спрямована на особистість учня, на створювання умов для досягнення кожним учнем оптимального для нього рівня знань, умінь і навичок, тобто особистісно-зорієнтованого навчання.

Реформування школи ставить нові вимоги до контролю знань учнів. Запровадження Міністерством освіти і науки України тематичного обліку знань та 12-ти бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили інтенсивні пошуки форм їх реалізації. Підсумкова оцінка за тему – це не середнє арифметичне оцінок, а результат успішності учня, його знань умінь і навичок з даної теми. І головне на даному етапі учень може покращити свою оцінку, попрацювавши додатково, з’ясувавши незрозумілі питання. Завдання вчителя – створити такі умови, які б спонукали учня до самостійної роботи, прагнення отримати більш високі результати.

Педагогічний колектив Хотинської гімназії вважає за необхідне врахування поточних оцінок, тобто оцінювання всіх видів робіт.

Оскільки завдання вчителя керувати роботою учня протягом усього часу вивчення теми, спонукати його додатково працювати, покращувати результати. Поточна оцінка має тепер виховний, діагностуючий характер, сприяє корекції знань учнів.

Учень має навчитися робити аналіз своєї відповіді, але для цього йому необхідно знати критерії оцінювання.

Одним із виходів з цієї ситуації є впровадження елементів модульно-рейтингової системи навчання.

2.2 В чому ж полягає обрана система

Весь матеріал поділяється на навчальні блоки або модулі. Якщо ж на опрацювання теми відводиться більше як 18 годин, її ділять на два міні-модулі, розділивши відповідно і кількість балів.

Під кожний модуль складається відповідний методичний комплекс – тобто програма дій для учня і для вчителя.

На початку вивчення модуля учитель, виходячи з кількості, необхідних для визначення рівня засвоєння знань, видів робіт,їх значущості та об’єму , визначає максимальну кількість балів, яку може набрати учень за вивчення даної теми (модуля), відповідно кількість балів за кожен вид роботи і знайомить з ними учнів. Це дає учням змогу самим коригувати глибину вивчення даної теми.

Відповідно ця система сприяє розвитку самоконтролю та навичок самостійної роботи, що надзвичайно важливо для старшокласників та майбутніх студентів. Ця система стимулює учнів до творчої роботи на кожному навчальному занятті, до вивчення додаткового матеріалу, до участі в позакласній роботі.

Поточні бали (оцінки) протягом модуля учням не виставляються, замість них їм присуджуються рейтингові бали за визначеними показниками їхньої діяльності.

По закінченні модуля рейтингові бали підсумовуються і адаптуються до традиційних балів. Для цього складається спеціальна еквівалентна шкала.

Таблиця 1.

1б	2б	3б	4б	5б	6б	7б	8б	9б	10б	11б	12б
1-13%	14-26	27-39	40-45	46-51	52-59	60-65	66-71	72-79	80-88	89-99	100 і більше

Модульно-рейтингова система вимагає значних зусиль не лише від учня, а й від учителя, вона мобілізує його зусилля, підвищує увагу до потреб дітей. Як вчителеві так і учням потрібно чимало часу витратити на обчислення рейтингу та визначення його еквівалентності традиційним оцінкам. Однак за допомогою сучасної обчислювальної техніки цей процес можна полегшити.

Програма не лише визначає суму балів та їхню відсоткову відповідність максимальній, а й за введеними рейтинговими межами виставляє об’єктивну оцінку кожному учневі.

За допомогою такої таблиці дуже легко отримати образне графічне зображення успішності учнів і визначити види роботи, які учень виконує краще, ніж інші. Цю інформацію завчасно доводять до відома учня та його батьків, що дозволяє їм швидко реагувати і при потребі виправляти становище.

Програма дає змогу вводити не тільки позитивні, але й негативні значення балів, наприклад за небажання працювати на уроці так як того вимагає вчитель.

3. ПРОЕКТНО-ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ РОЗДІЛ   3.1 Вибір інструментальних засобів розробки програми

Найважливішим питанням, перед створенням електронної навчальної системи – вибір інструментальних засобів, за допомогою яких буде реалізована програма.

В цьому напрямку потрібно розглянути наступні засоби:

1.         Засоби низького рівня. Їх характеризує виключна гнучкість, можливість написання коду програми на низькому рівні. До недоліків можна віднести відносну непрозорість коду, відчутно меншу швидкість розробки а також багато ручної роботи. Прикладами можуть бути Visual C++, Watcom C++, BC++, PL 2;

2.         RAD-засоби. RAD (Rapid Application Development – Швидка Розробка Додатків)-засоби характеризуються легкістю супроводу, високою швидкістю створення додатків, гнучкістю, великою кількістю компонент для проектування, прозорістю програмного коду. До таких засобів відносяться Delphi, C++ Builder, Jbuilder, VisualBasic і т.д.;

3.         HTML-технології та застосування мов написання сценаріїв – Perl, JavaScript, VBScript. Очевидним недоліком є неповноцінність навчальної системи, так як вона являла б собою комплекс WEB-сторінок.

З вище сказаного слідує, що перевагу слід надати RAD-засобам. Додатки, що написані з їх допомогою, можна легко масштабувати, вони мають достатню універсальність. В навчальному плані кафедри КСМ нашого університету не заплановане вивчення жодної з вище згаданих RAD- систем розробки, проте нам викладали курси з програмування мовами Pascal, Object Pascal, С++, які лежать в основі Delphi та C++ Builder відповідно. Тому вибір засобів програмування звузився до вибору Delphi чи C++ Builder. Проте як виявилося пізніше великих розбіжностей між цими засобами немає.

Усі компоненти, форми і модулі даних, працюють у Delphi та C++Builder для Windows без будь-яких змін. Delphi залишатися найлегшою у використанні і самою продуктивною RAD- системою. C++Builder ідеально підійде тим розроблювачам, що надають перевагу програмуванню мовою C++, і хочуть зберегти продуктивність Delphi. Унікальний взаємозв'язок цих систем програмування дозволяє при створенні додатка без ускладнень переходити з одного середовища розробки в іншу.

Політика, що проводиться відділами математичного забезпечення більшості фірм і організацій, допускає виборі мови програмування, за умови сумісності вироблених ними об'єктів і кодів. Неухильно слідуючи цій політиці, C++Builder зберігає матеріальні вкладення в Delphi, увібравши в себе бібліотеку візуальних компонентів, інтуїтивне інтегроване середовище, візуальні механізми двонаправленої розробки, методику наслідування форм і різномасштабні засоби доступу до баз даних.

Таким чином питання вибору між вище описаними двома середовищами розробки не таке уже й суттєве, як здавалось на початку. Слід використовувати той апарат програмування, що зробить вирішення ваших задач більш продуктивним, такий який вам більше подобається і який вам представляється більш чітким. C++ і Delphi рівноправні у роботі - майже усе, що ви написано в Delphi, можна легко використовувати в C++Builder, і навпаки.

Програмісти можуть працювати в тому середовищі, що краще і швидше забезпечить реалізацію поставленого поточного завдання. Delphi і C++Builder скомпілюють і зберуть готовий додаток з однаковим успіхом.

Написавши деякий об'єкт для проекту Delphi, ви зможете повторно використовувати його, без змін, у проекті C++Builder.

Delphi пропонує програмістам дуже простий, легкий в освоєнні синтаксис мови. Можна не боятись, що розробки Delphi не підуть на C++Builder. При реалізації складних проектів великою командою програмістів будь-який її учасник вільний вибрати мову Object Pascal або C++ відповідно до індивідуального смаку, навичками і прихильністю. У будь-яких комбінаціях результатом спільної розробки буде єдина високоефективна програма, що виконується.

Слід обирати Delphi, коли потрібно якомога швидше створити який-небудь простий модуль або об'єкт, навіть якщо ви звикли працювати на C++.

Таким чином, C++Builder у симбіозі з Delphi утворить винятково продуктивну пару систем для швидкої колективної розробки найскладніших додатків для Windows.

Delphi використовує мову Object Pascal, що викладається в багатьох спеціалізованих школах і навчальних інститутах. Створений Н.Виртом як засіб для навчання студентів програмуванню, мова Pascal стараннями фахівців корпорації Borland видозмінився в Object Pascal для Windows і стала основою могутньої професійної системи, якій під силу будь-які задачі – від створення простих обчислювальних програм, до розробки найскладніших реляційних СУБД.

Таким чином вирішальним у виборі засобів програмування стала наявність у Delphi 4.0 компонента HTMLViewer. Який дозволив створити програмно-незалежний інтерпретатор html-сторінок, використати велику кількість методів та властивостей при роботі з ним, а відповідно і скористатися усі переваги мови HTML, яка описана в одному з наступних розділів.

  3.2 Огляд середовища програмування DELPHI

Delphi - це комбінація декількох найважливіших технологій:

·          Високопродуктивний компілятор у машинний код

·          Об’єктно-орієнтована модель компонентів

·          Візуальна (а, отже, і швидкісна) побудова додатків із програмних прототипів

·          Масштабуємі засоби для побудови баз даних

Новітня система об’єктно-орієнтованого програмування Delphi виробництва корпорації Inprise (Borland) призначена для операційних систем Windows 95, 98, 2000 і NT. Інтегроване середовище Delphi забезпечує швидкість візуальної розробки, продуктивність повторно використовуваних компонентів у поєднанні з потужністю мовних засобів Objict Pascal, удосконаленими інструментами і різномасштабними засобами доступу до баз даних.

Delphi може бути використаний скрізь, де потрібно доповнити існуючі додатки розширеним стандартом мови Pascal, підвищити швидкодію і додати користувальницькому інтерфейсові якості професійного рівня.

Традиційний підхід до архітектури програмних бібліотек (у тому числі обєктно-орієнтованих) не передбачає розбіжності в поведінці на етапі розробки (design-time) і в період автономного виконання (run-time).

Нові розширення мови

У Delphi 4 у мову Object Pascal включені динамічні масиви, методи обробки переповнення, установка значення параметрів по замовчуванням, і інше.

Менеджер проекту

Новий менеджер проекту дозволяє Вам об'єднувати проекти які працюють разом в єдину проектну групу. Це дозволяє організувати як роботу взаємозалежних проектів, таких як однозадачні та багатозадачні додатки або DLL, так і спільну роботу програм, що виконуються.

Новий провідник

Новий провідник містить виконувані класи, навігацію по модулях, і браузер коду. Провідник коду робить створення класів простішим, автоматизую багато кроків Уведіть прототип методу в розділі інтерфейсу і властивість виконуваного класу сгенерує кістяковий код у розділі реалізації. Також провідник дозволяє швидко переміщатися через файли модуля, а так само між інтерфейсом і реалізацією. Використання символу Tooltip, дозволяє переглядати інформацію про оголошення будь-якого ідентифікатора, потім використовуючи браузер код, можна перейти до його оголошення.

Вікна інструментів, що закріплюються

IDE (Інтегроване Середовище Розробки) містить більш гнучку конфігурацію вікон інструментів, які можна закріплювати з редактором коду. Просто перетягніть і відпустіть вікно інструменту до того місця, до якого хочете. Провідник коду і менеджер проекту можна як закріплювати, так і не закріплювати.

Поліпшене налагодження

Інтегрований відладчик має багато нових властивостей, включаючи віддалені і багатопроцесорне налагодження, перегляд коду центрального процесора, інспекторів, удосконалені точки переривання, відладчик специфічних підміню і закріплених вікон.

Підтримка MTS

Явна підтримка для використання MTS інтегрована в підтримку багаторівневих баз даних. Крім того, новий майстер полегшить Вам створення об'єктів сервера MTS.

Удосконалення Active

Delphi4 забезпечує розширену підтримку Active.

Удосконалення VCL

Ієрархія об'єктів Delphi була розширена, щоб уключити новий компонент для NT Service додатків.

Крім того, новий компонент виконуваного списку (на Стандартній сторінці палітри), дозволяє Вам централізувати керування меню і команд від кнопок. Керування VCL розширене, щоб підтримувати drag-and-drop перетаскування, забезпечувати додатковий контроль над розміщенням вікна, і багато чого іншого.

3.3 Основні компоненти Delphi

Компонент TcomboBox

TObject—>TPersistent->TComponent—"TControl—"TWinControl—>

—>TCustomCornboBox—>TcomboBox.

Модуль STDCTRLS. Сторінка Палітри компонентів Standard.

Цей стандартний елемент керування Windows — комбінований список -— має багато загального з TListBox. Він складається з власне списку і поміщеного поруч полючи введення елемента, що редагує. Таким чином, користувач може вибрати одне з готових значень якоїсь чи величини увести своє. Стиль компонента в частині правил взаємного сполучення списку і редактора визначається властивістю:

(РЕ) property Style: TComboBoxStyle;

TComboBoxStyle = (csDropDown, csSimple, csDropDownList,

csOwnerDrawPixed, сsоvnеrDrаwVаrіаblе) ;

Його значення мають наступний сенс:

csSimple — весь список видний увесь час. Поточний вибір відображається в редакторі, його можна змінити;

csDropDown — список відкривається (випадає) і ховається при натисканні кнопки, розташованої праворуч від тексту.

csDropDownList — список випадаючий, але елемент, що редагує, замінений статичним текстом і уводити свої дані користувач не може;

csOwnerDrawFixed — визначений користувачем стиль списку з постійною висотою елемента;

csOwnerDrawVariable — визначений користувачем стиль списку з перемінною висотою елемента.

Принципи користувальницької зображення списку для csOwnerDrawFixed і csOwnerDrawVariable, а також зв'язані з цим методи і події залишилися такими ж, як у TListBox. За замовчуванням установлюється сталь csDropDown.

Організація списку також подібна з попередньої. Приведені властивості і методи мають те ж призначення:

(Pb) property Items: TStrings;

property Itemlndex: Integer;

procedure Clear;

(Pb) property Sorted: Boolean;

(Rc) property Canvas: TCanvas;

Текст, що міститься в елементі списку, що редагує, доступний через властивість:

(g5) property Text: TCaption;

Його максимальна довжина обмежена числом символів, рівним значенню властивості:

(Рb) property MaxLength: Integer;

Якщо MaxLength дорівнює 0, то обмежень на довжину рядка немає (до 255 символів).

Частина тексту може бути виділена. Три властивості містять виділений текст, його положення і довжину:

property SelText: strings-property SelStart: Integers-property SelLength: Integer;

procedure SelectAll;

Метод виділяє весь текст.

property DroppedDown: Boolean;

Значення властивості відповідає стану списку: True відповідає відкритому ("випавшому") списку. З його допомогою можна чи показувати ховати список із програми. При зміні стану списку виникає подія:

(Pb) property OnDropDown: TNotifyEvent ;

Максимальне число елементів, що показуються при випаданні списку:

(Pb) property DropDownCount: integer;

Компонент TSession

TObject—>TPersistent->TConiponent->TSession.

Здійснює загальне керування процесом зв'язування бази даних з додатком. Він відсутній у Палітрі компонентів Delphi і створюється автоматично при виконанні додатка, при цьому йому привласнюється ім'я Session. Об'єкт володіє поруч методів, що дозволяють одержувати і використовувати інформацію про зв'язки з базою даних. Усі властивості об'єкта доступні тільки при виконанні додатка й у режимі "Тільки для читання". Виключення складають властивості KeepConnections, NetFileDir і PrivateDir, значення яких можна змінювати.

Компонент TDatabase

TObject-"TPersistent->TComponent->TDatabase

Сторінка Палітри компонентів Data Access

Модуль DB не використовується при створюють звичайних додатків, що працюють з базами даних, однак незамінний у додатках клієнт/сервер. У його функції входять:

• установлення постійного зв'язку з базою даних;

• завдання параметрів сервера;

• створення локальних псевдонімів BDE;

• керування транзакціями.

Компонент TDataSource

TObject—>TPersistent—>TComponent->TDataSource

Сторінка Палітри компонентів Data Access

Модуль DB є сполучною ланкою між наборами даних, представлених компонентами TTable, TQuery і TStoredProc, і візуальними компонентами відображення і керування даними. Кожен набір даних повинний мати по меншій мері один компонентів TDataSource, тому що TTable і TQuery установлюють з'єднання з базою даних через BDE, але не уміють відображати отриману інформацію у формах додатка. Візуальні компоненти відображають дані, але не мають представлення про структуру переданих таблиць. Саме це протиріччя усуває компонент TDataSource. Крім цього, він застосовується для зв'язування чи таблиць запитів при побудові однозв'язних форм в Експерті форм баз даних.

Компонент TTable

TObject->TPersistent->TCoinponent->TDataSet->TDBDataSet—>TTable

Модуль DBTABLES. Сторінка Палітри компонентів Data Access.

Відіграє важливу роль у додатках, що працюють з базами даних. Він призначений для з'єднання таблиць баз даних через BDE з додатком (компонентом TDataSource). Через нього йде і зворотний зв'язок. З одним компонентом TTable може бути зв'язане трохи TDataSource, але зворотне невірно. TTable має могутній набір властивостей і методів для керування набором даних.

Оброблювачі подій

Поділяються на дві великі групи: викликувані до (Before) і після (After) методів Open, Insert, Edit, Post, Delete, Cancel і Close. Інформацію про ці групи можна одержати, використовуючи довідкову систему Delphi.

4. ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ   4.1 Опис програми   4.1.1 Опис файлів баз даних

В даний час над проблемою комп'ютеризацiї навчального процесу працюють науково - дослiднi i програмiстськi колективи багатьох вузiв України. Використання електронних журналів стає актуальним в зв’язку з різким комп’ютеризації закладів освіти.

Класний електронний журнал містить файли баз даних з різною інформацією. Розглянемо детально файли баз даних.

Файл Uchyteli.db містить інформацію про вчителів і має наступні поля:

Назва поля бази даних	Тип даних	Розмірність	Призначення
N	Short		Порядковий номер
Pip	Alpha	40	Прізвище, ім’я, по-батькові
Adresa	Alpha	60	Адреса
Info	Alpha	100	Інформація про вчителя
Telefon	Short		Телефон
Klas	Alpha	3	Класний керівник
Password	Alpha	10	Пароль для реєстрації
Predmet	Alpha	40	Логін для реєстрації

Файл Daty.db містить інформацію про дати проведення занять.

Назва поля бази даних	Тип даних	Розмірність	Призначення
N	Short		Порядковий номер
Predmet	Alpha	40	Назва предмету
Klas	Alpha	3	Клас
D1..D40	Date		Дата проведення занять

Файл Klasy.db містить інформацію про класи Хотинської гімназії.

Назва поля бази даних	Тип даних	Розмірність	Призначення
N	Short		Порядковий номер
Klas	Alpha	3	Назва класу (1-А, 5-В і т.д.)
Kerivnyk	Alpha	35	Класний керівник

Файл Uchni.db містить інформацію про учнів Хотинської гімназії.

Назва поля бази даних	Тип даних	Розмірність	Призначення
N	Short		Порядковий номер
Pip	Alpha	40	Прізвище, ім’я, побатькові учня
Adresa	Alpha	30	Адреса учня
Rik	Alpha	5	Рік навчання
Klas	Alpha	3	Назва класу
Muzyka	Long Integer		Рейтингова оцінка по музиці
Econom	Long Integer		Рейтингова оцінка по економіці
Ukrmova	Long Integer		Рейтингова оцінка по укр. Мові
Ukrlit	Long Integer		Рейтингова оцінка по укр. Літературі
Inform	Long Integer		Рейтингова оцінка по інформатиці
Algebra	Long Integer		Рейтингова оцінка по алгебрі
Geometr	Long Integer		Рейтингова оцінка по геометрії
Inozema	Long Integer		Рейтингова оцінка по ін.мові (англ.)
Inozemf	Long Integer		Рейтингова оцінка по ін.мові (фран.)
Geogr	Long Integer		Рейтингова оцінка по географії
Istoru	Long Integer		Рейтингова оцінка по історії України
Istorv	Long Integer		Рейтингова оцінка по Світ.історії
Fizyka	Long Integer		Рейтингова оцінка по фізиці
Zarub	Long Integer		Рейтингова оцінка по зарубіжній літер.
Matem	Long Integer		Рейтингова оцінка по математиці
Ximiya	Long Integer		Рейтингова оцінка по хімії
Biolog	Long Integer		Рейтингова оцінка по біології
Trud	Long Integer		Рейтингова оцінка по трудовому навч.
Fizvyx	Long Integer		Рейтингова оцінка по фіз. вихованню

Файл Predmety.db містить інформацію про предмети, які викладаються в Хотинській гімназії.

Назва поля бази даних	Тип даних	Розмірність	Призначення
N	Short		Порядковий номер
Predmet	Alpha	40	Назва предмету
Klas	Alpha	3	Клас
Semestr	Short		Семестр
Atest	Alpha	100	Тема атестації
Datest	Alpha	3	Дата проведення атестації
Fzvit	Alpha	20	Форма звіту
Maxbal	Short		Кінцевий клас

Файл Nama_sub.db містить інформацію про предмети, які викладаються в Хотинській гімназії.

Назва поля бази даних	Тип даних	Розмірність	Призначення
N	Short		Порядковий номер
Predmet	Alpha	40	Назва предмету
Pklas	Short		Початковий клас
Kklas	Short		Кінцевий клас

Файли Muzyka.db, Econom.db, Ukrmova.db, Ukrlit.db, Inform.db, Algebra.db, Geometr.db, Inozema.db, Inozemf.db, Geogr.db, Istoru.db, Istorv.db, Fizyka.db, Zarub.db, Matem.db, Ximiya.db, Biolog.db, Trud.db, Fizvyx.db містять інформацію про відвідування учнів, про оцінки, які вони отримали на заняттях відповідно з предметів: музики, економіки, української мови, української літератури, інформатики, алгебри, геометрії, іноземної мови (англійська), іноземної мови (французська), географії, історії України, Всесвітньої історії, фізиці, зарубіжній літературі, математиці, хімії, біології, трудовому навчанні та фізкультурі. Поля в цих файлах баз даних однакові, а саме:

Назва поля бази даних	Тип даних	Розмірність	Призначення
N	Short		Порядковий номер
Pip	Alpha	40	Прізвище, ім’я, побатькові учня
Klas	Alpha	3	Клас
Reyt1..Reyt7	Long Integer		Рейтингові оцінки атестацій
D1..D40	Alpha	2	Оцінки, що були отримані на заняттях

Всі файли баз даних містяться в одній папці, яка знаходиться по вказаному шляху: "C:\School\Base". Шлях до цієї папки описує і обслуговує BDE Administrator під аліасом "uchni"

4.1.2 Опис діаграми стану програми

Розглянемо діаграму стану програми, яку зображено на рис. 1.

Рис. 1. Діаграма стану програми

Програма розрахована для роботи в режимі "вчителя", тобто учні не мають права працювати з програмою. Кожний викладач має свій логін і пароль для входження в програму. Відповідно до логіна надається право доступу тільки до предметів, які викладаються вчителем.

Перший етап – аутентифікація, в залежності від проходження процесу аутентифікації вчитель може зайти або не зайти в програму. Процес аутентифікації відповідно ініціалізує головну форму програми або здійснює вихід з неї.

Процес роботи з програмою базується на кнопках, які зосереджені на головній формі, які виконують функцію меню. Тому будь-який діалог користувача з програмою повертає його на головну форму, де можна здійснити вихід з програми.

Діалог з користувачем являє собою сукупність форм, які надають можливість користувачу орієнтуватись у програмі, а також виконати потрібні дії. Всі форми є модальними, таким чином передбачено дублювання відкритих баз даних, а також появи не передбачених помилок виконання програми з сторони вчителя. Всю інформацію, яка з’являється на екрані учителя можна вивести на друк. Це передбачено генератором звітів, який знову передає управління на форму, яка його ініціалізувала.

Рис. 2. Відношення модулів
4.1.3 Опис відношення модулів

Ініціалізує класний електронний журнал модуль AUTOR . В його функцію входить аутентифікація вчителя і відповідно до процесу аутентифікації він або завершує роботу програми або ініціалізує головну форму, яка знаходиться у модулі MAIN.

Модуль MAIN забезпечує інтерфейс користувачу. Він взаємодіє майже з усіма модулями проекту SCHOOL, а саме з модулями UCHYTEL, UCHNI, ATEST, V_KLAS1, VIDVID, ROZKLAD, ARCHIV. Кожен із перелічених модулів повертає керування знову модулю MAIN, таким чином він відіграє роль меню програми. Кожна із форм описаних у відповідних модулях є модальними. Це надасть можливість уникнути дублювання відкритих баз даних. Модулі V_KLAS, V_KLAS1, V_PREDMET, V_PREDMET1, V_PREDMET2 забезпечують модальні форми, де можна вибрати відповідно клас або предмет. Кожен з цих модулів прикріплений до відповідних їм модулів, що здійснюють їхню ініціалізацію.

Модуль ARCHIV здійснює резервну копію баз даних, а при потребі завантажує резервну копію.

Модуль ATEST забезпечує редагування бази даних з атестаціями по різних предметах.

Програма Ч.ФФ. 507889 призначена для електронного ведення журналу в освітніх школах та гімназіях. Інтерфейс програми створений з використанням Windows API функцій. Алгоритм програми реалізований на мові Delphi 6.0 для IBM PC сумісних ЕОМ.

4.2 Техніко-економічні показники

Програмний продукт складається з файлів :

main.dcu

main.dfm – основна форма проекту

main.pas

uchytel.dcu

uchytel.dfm – файли, які оперують інформацією про учителів

uchytel.pas

School.cfg

School.dof

School.dpr – файли проекту

School.dsk

School.exe

School.res

uchni.dcu

uchni.dfm– файли, що програмно реалізують облік успішності учнів

uchni.pas

arhiv.dcu

arhiv.dfm– програмна реалізація архівування

arhiv.pas

vidvid.dcu

vidvid.dfm – облік відвідування занять та успішності учнів

vidvid.pas

rozklad.dcu

rozklad.dfm– програмна реалізація розкладу дат

rozklad.pas

v_klas.dcu

v_klas.dfm – вибір потрібного класу

v_klas.pas

v_klas1.dcu

v_klas1.dfm – вибір потрібного класу

v_klas1.pas

v_predmet.dcu

v_predmet – вибір потрібного предмету

v_predmet

v_predmet1.dcu

v_predmet1 – вибір потрібного предмету

v_predmet1

atest.dcu

atest.dfm – програмна реалізація атестації

atest.pas

info.dcu

info.dfm – програмна реалізація атестації

info.pas

Загальний розмір папки з проектом і базою даних становить 3082 Kb. Запускний файл school.exe має розмір 1270Кb та отриманий за допомогою порядкового компілятора Inprise DELPHI 6.0.

4.5 Виклик та завантаження

Трансляція, редагування, завантаження та виконання програми відбувається за допомогою стандартних засобів операційної системи та інтегрованого середовища Delphi 6. Для завантаження програми необхідно завантажити файл School.exe.

 
5. ОПИС РОБОТИ З КЛАСНИМ ЕЛЕКТРОННИМ ЖУРНАЛОМ 5.1 Головна форма електронного журналу

Рис. 3.

На рис.3. зображений ініціалізований модуль аутентифікації. Закриття цього вікна приведе до завершення роботи програми. Наступна робота програми, а саме ініціалізація головної форми програми можлива тільки при правильному введенні полів "Вчитель" і "Пароль" та натисненні на кнопку "вхід в програму".

Головна форма електронного журналу Хотинської гімназії зображена на рис. 4. Як видно з рисунка на ньому зображене фото гімназії, під яким написана її адреса та телефони. Праворуч фото, зверху і донизу розташовані кнопки управління, а саме:

• "Журнал успішності";

• "Інформація про виклачадів";

• "Табелі";

• "Атестації";

• "Архів";

• "Розклад проведення занять";

• "Про програму";

• "Вихід";

Рис. 4.

Головна форма виконує функцію меню, що дозволяє виконати потрібні дії.

Кнопка "Журнал успішності" викликає модальну форму, яка дозволяє реєструвати поточні оцінки та проводити облік відвідування.

Кнопка "Інформація про викладачіві" викликає модальну форму, яка надає інформацію про вчителів Хотинської гімназії. Ця форма має дві кнопки: "Вихід" та "Звіт", а також передбачені кнопки редагування бази даних. Кнопка "Звіт" генерує звіт про вчителів, тобто формує на аркуші А4 інформацію про кожного вчителя гімназії.

Кнопка "Табелі" викликає модальну форму, що надає поточний та річний контроль рейтингових оцінок.

Кнопка "Атестації" викликає модальну форму, яка забезпечує редагування та перегляд тем атестацій з різних предметів.

Кнопка "Архів" викликає модальну форму, яка дозволяє працювати з резервними копіями баз даних, а також самому проводити резервування баз даних.

Редагувати та переглядати розклад проведення занять дозволяє модальна форма, яку викликає кнопка "Розклад проведення занять".

Інформацію про програму ми можемо отримати при натисненні кнопки "Про програму".

Далі розглянемо більш детально кожну модальну форму програми, виклик яких отримаємо з головної форми.

5.2 Журнал успішності

Рис. 5.

На рис.5 зображений журнал відвідування та успішності учнів Хотинської гімназії. Кнопка "Вибрати клас" викликає модальну форму, на якій знаходиться список класів гімназії. Після вибору потрібного класу та підтвердження вибору з’являється ще одна форма, яка при ініціалізації генерує список із предметів, які викладаються у вибраному класі. Підтвердження вибору предмета приводить форму до вигляду зображеного на рис.5. Для редагування бази даних присутні кнопки управління базою даних. На базі занесених даних можна згенерувати два звіти: звіт по успішності та звіт по рейтингу. Звіт по успішності генерується при натисненні кнопки "Звіт по успішності" і відповідно звіт по рейтингу при натисненні кнопки "Звіт по рейтингу". Звіт по успішності формує дані про відвідування занять учнями, про поточні оцінки отримані під час проведення занять. Звіт по рейтингу формує дані про рейтингові оцінки отримані студентом по вище згаданій шкалі. Кожна рейтингова оцінка відповідає одній атестаційній темі предмету.

Дати проведення занять позначені полями "D1" – "D40". Конкретні дати виставляються в розкладі проведення занять. При формуванні звітів поля "D1" – "D40" замінюються відповідними датами.

В базах даних по предметах передбачені поля: REYT1, REYT2, REYT3, REYT4, REYT5, REYT6, REYT7, де зберігаються рейтингові оцінки відповідно з кожної атестаційної теми. Максимальна кількість атестаційних тем у різних предметах різна. Наприклад, у 7-му класі по фізиці 7 атестаційних тем, а у 2-му класі по музиці тільки 4. Тому поля REYT5, REYT6, REYT7 у базі даних по музиці будуть вільними, а їхня присутність набагато спрощує динамічну обробку даних. Кількість атестацій з вибраного предмету вказується в полі атестації. Таким чином поля REYT5, REYT6, REYT7 в таких предметах не задіюються. Вивід середньої рейтингової оцінки за рік здійснюється шляхом сумування всіх атестаційних рейтингових оцінок поділених на їх кількість. Переглянути їх можна натиснувши на кнопку "Табелі" на головній формі. Вигляд форми успішності учнів Хотинської гімназії зображено на рис. 6.

Рис. 6.

Як видно з рис. 6 перед нами зображений список учнів 3-А класу з їхніми річними рейтинговими оцінками. Відсутність оцінок у відповідних полях пояснюється тим, що бази даних відвідування по різних предметах ще не заповнені, тому вивести річну оцінку не можливо. Спочатку потрібно провести атестації і т.д.

Кнопка "Друк" генерує звіт по успішності учнів вибраного класу Хотинської гімназії. Вона з’являється на формі після натиснення кнопки "Показати базу", після натиснення якої фільтрується вся база даних та вибираються учні потрібного класу.

Кнопки розташовані під вікном зображеної бази даних надають можливість вносити необхідні поправки в базі.

Кнопка "Вихід" забезпечує закриття всіх відкритих баз даних та повернення керування головній формі програми.

5.3 Атестації

Рис. 7.

Занесення інформації про атестації Хотинської гімназії зображено на рис. 7. Як видно з рис. 7 в 3-іх класах (3-А, 3-Б, 3-В) з фізики є шість атестацій, три в першому семестрі та три у другому. Також вказані атестаційні теми з предмету, дати проведення атестацій, форма проведення атестацій та максимальний бал, який можна отримати за атестацію.

Як і на рис. 6 поле "Рік" так і на рис. 7 поле "Клас" використовуються в якості ознак. Наприклад, атестація по фізиці в третьому класі відноситься до 3-А, 3-Б та 3-В класів.

В полі "Дата" відображаються дати проведення атестацій, але для зручності їх позначається словами. Кожне слово має своє відображення у вигляді дати, яку можна побачити натиснувши на кнопку "Розклад проведення занять" на головній формі програми. Вигляд розкладу проведення занять можна побачити на рис.8.

Рис. 8.

"Заняття1" – "Заняття40" – це відповідно "D1" – "D40" в полях бази даних успішності.

Класним електронним журналом передбачені тільки дати проведення занять. Розклад не враховує розподіл класів по уроках та аудиторіях, коли повинна проходити атестація, визначена тільки дата її проведення.

6. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

Основним завданням техніко-економічного обґрунтування дипломного проектування є визначення величини економічного ефекту від використання основних та другорядних результатів, які одержані в даній дипломній роботі.

Оцінка ефективності прийнятого рішення повинна бути комплексною і враховувати всі його аспекти. Отже проведемо оцінку витрат праці на розробку "Підсистеми контролю рівня знань" виходячи з того, що розмір вихідного тексту запису алгоритму і даних в основному визначає затрати праці  та час розробки  програмної частини:

де  — кількість вихідних команд в тисячах.

В якості вихідної команди приймаємо рядок програми. Загальний об'єм вихідного тексту основного модуля програми складає приблизно 2000 рядків. Тоді:

Продуктивність праці розробників програмного забезпечення визначається наступним чином:

Звідси продуктивність праці розробників:

Час необхідний для розробки програмного продукту, можна визначити за формулою:

де  — термін розробки програмного продукту;

 — коефіцієнт вірності постановки завдання;

 — час розробки алгоритму;

 — час настройки та тестування;

 — час на підготовку тексту;

 — час на розробку документації.

Останні величини обчислюються за наступними формулам:

де К — залежить від ступеня підготовки програміста;

 — кількість рядків програми.

Підставляємо значення в останні формули враховуючи, що К= 0,8 (стаж роботи до 2-х років).

Тоді час, потрібний для розробки програми буде:

Визначимо собівартість години роботи ПК. Для цього розраховуються поточні витрати на експлуатацію ПК. До їх складу включаються витрати на електроенергію і амортизаційні відрахування на реновацію від вартості ПК та інше. Витрати на електроенергію визначають множенням витрати електроенергії за одну годину на вартість 1 кВт/год електроенергії і на час роботи ПК за рік. Час роботи комп'ютера за рік визначається множенням кількості робочих днів у рік на час роботи комп'ютера за день:

де  — середня кількість робочих днів у рік.

Таким чином:

Тоді, час роботи ПК за рік дорівнює:

Витрати енергії визначаються за формулою:

де  — витрати електроенергії за одну годину;

 — вартість 1 кВт/год електроенергії;

 — час роботи комп’ютера за рік.

Тоді витрати енергії складають:

Амортизаційні відрахування визначаються множенням вартості комп'ютера на норму амортизаційних відрахувань 10%:

Річна заробітна плата обслуговуючого персоналу (інженера з місячним посадовим окладом 300 грн.) складає:

Відрахування на соціальне страхування, складають 3% від загальної заробітної плати за рік:

Вартість витрачених матеріалів складає 2% від вартості обчислювальної техніки:

Утримання на ремонт приміщень, в яких знаходяться засоби обчислювальної техніки, складає 3% від вартості обчислювальної техніки:

Кількість комп'ютерів, на яких працюватиме навчальна система створення електронних підручників:

Собівартість години роботи на комп'ютері визначається наступним співвідношенням:

Підставляємо значення в останню формулу й отримаємо:

Рахуємо прямі витрати на виконання дипломної роботи, які визначаються наступним добутком:

де  — собівартість години роботи на комп’ютері;

 — час необхідний для розробки програмного продукту.

Підставляємо значення й одержуємо:

Накладні витрати, що включають витрати на освітлення, опалення і т. п. приймаються в розмірі 40-50% від суми прямих витрат:

Загальні витрати на виконання дипломної роботи:

Підставляємо дані й одержуємо:

Ціна програмного продукту визначається наступним співвідношенням:

де В — витрати на виконання дипломного проекту;

P — рівень рентабельності, в нашому випадку P = 10;

K — коефіцієнт, що залежить від науково-технічного рівня, в нашому випадку К = 1,3.

Підставляємо ці значення й отримаємо ціну програмного продукту, яка дорівнює:

Річний економічний ефект визначається таким чином:

де:  — витрати на розв’язання задачі традиційними методами;

 — періодичність розв’язку задачі, для нашого випадку T = 300;

 — приведені витрати.

Для визначення параметру  використовується наступна формула:

де:  — трудомісткість на складання документу, вимірюється в годинах;

 — заробітна плата виконавця за одну годину.

Підставляємо значення в останню формулу й одержуємо:

Для визначення параметру  використовується наступна формула:

де:  — загальний об’єм вихідного тексту програмного додатка;

 — собівартість години роботи на комп’ютері;

 — продуктивність праці розробників програмного забезпечення;

 — нормативно-галузевий коефіцієнт ().

 — ціна програмного продукту.

Отже приведені витрати дорівнюють:

Таким чином річний економічний ефект рівний:

7. ОХОРОНА ПРАЦІ   7.1 Загальні положення

Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційно-технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі роботи.

Все різноманіття нормативних документів, що включають поняття охорони праці, за яких виключено або значно послаблено вплив на працюючих шкідливих та небезпечних факторів трудового середовища.

7.2 Особливості праці користувачів ЕОМ

Розглянемо шкідливі особливості роботи, що зустрічаються при виготовленні, налагоджуванні та експлуатації програм.

Електромагнітне випромінювання та поля від ЕОМ

ЕОМ з моніторами на основі електронно-променевих трубок є джерелом кількох видів електромагнітного випромінювання, зокрема мікрохвиль нетеплової інтенсивності. Види випромінювання:

·            рентгенівське випромінювання;

·            оптично випромінювання;

·            високочастотні електромагнітні поля;

·            низькочастотні електромагнітні поля;

·            електростатичні поля (ГОСТ 12.1045-84);

·            іонізуюче випромінювання;

·            випромінювання та поля радіочастотного діапазону (регламентуються ГОСТ 12.1.006.-84).

Шум, пов’язаний з ВДТ

ЕОМ є потенційним джерелом цілого ряду звуків, що містять як коливання, які можна почути, так і коливання ультразвукового діапазону. Цей шум справляє негативний вплив на функціональний стан користувача.

Відомо, що шум несприятливо діє на людину, особливо, при довготривалому впливі. У користувача, діяльність якого пов’язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається у зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10-15%, зростає кількість помилок), у прискореному розвитку зорового стомлення, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головного болю, розвитку безсоння, послаблення уваги та ін.

Вимірювання шуму на робочих місцях здійснюється згідно ГОСТ 12.1.050-86 та ГОСТ 23941-79.

Згідно ГОСТ 12.1.003-83 шум у приміщенні, де виконують роботу, пов’язану з виробленням концепцій, створення нових програм, творчістю, не повинен перевищувати 40 дБА. Під час виконання операторської та близької до неї діяльності рівень шуму не повинен перевищувати 65 дБА.

Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення

Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.

Згідно з тимчасовими санітарними нормами і правилами для працівників обчислювальних центрів № 4559-88 освітлення в приміщення з ЕОМ має бути змішаним (природним і штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщень з ЕОМ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення і відповідати нормальним рівням за санітарними нормами і правилами 11-4-79 "Природне і штучне освітлення. Норми проектування".

Температура і вологість у приміщенні

Як оптимальні мікрокліматичні параметри прийнято вважати такі , що при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального та теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції, створюють відчуття теплового комфорту та є передумовою збереження високого рівня працездатності.

За даними ВООЗ, оптимальні значення температури повітря у приміщенні становлять 19-23 ˚С. Рекомендується відносна вологість повітря 55%. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0.1 м/с.

  7.3 Експлуатація пристроїв друку

Актуальною стає проблема впливу роботи принтерів на навколишнє середовище та користувачів ПЕОМ. Тепер широко застосовуються лазерні світлодіодні , голчасті, шрифтові, струменеві та інші принтери.

Вміст шкідливих речовин, зокрема озону, не повинен перевищувати концентрацій, вказаних у переліку "Предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест" №3086-84 від 27.08.84р. Для озону концентрація не повинна перевищувати 0.03 мг/м³.

Основним фактором для ударних принтерів, який негативно впливає на робоче середовище користувача, є шум і запиленість.

ВИСНОВОК

Програма "Класний електронний журнал" призначена для ведення обліку відвідування, атестації учнів Хотинської гімназії, а також для виведення рейтингових оцінок по різних предметах, який використовується в якості заміни стандартних журналів у школах та гімназіях із своїм інтерфейсом.

Класний електронний журнал генерує потрібні звіти, надає швидкий доступ до потрібної інформації. Розробляється програмна документація даної системи та документація щодо апаратно-програмного забезпечення, необхідного для функціонування системи.

Програмний продукт розрахований на учителів, у яких малий досвід роботи з комп’ютером та подібним програмним забезпеченням і реалізований за допомогою інструментальних засобів візуальної об’єктно-орієнтованої мови програмування високого рівня Delphi 6.0.

Класний електронний журнал задовільняє всі пункти передбачені в технічному завданні.

Програма офіційно впроваджена у Хотинській гімназії з 12.06.2002 року в якості електронного журналу Хотинської гімназії. Паралельно з електронним журналом передбачається ще 1 семестр вести стандартні журнали, для того щоб упевнитися в надійності розробленого програмного продукту.

ЛІТЕРАТУРА

1.          Алексєєнко Т.А., Колесніков М.М., Федоров Р.В. Особливості впровадження Інтернет-орієнтованої системи дистанційного навчання у закладах освіти //Науковий вісник ЧНУ. Вип.112: Фізика.Електроніка. – Чернівці: Рута, 2001. – С.94-99.

2.          Воробьева Н.И., Корнейчук В.И., Савчук Е.В. Надежность компьютерных систем.-К.: "Корнійчук", 2000.-144 с., ил.

3.          Как программировать на Delphi 4.0: Пер. с англ./ Франк Энго. – К.: Издательство "ДиалСофт", 1999. – 430с.

4.          Надежность и эффективность в технике: Справочник: в 10 т.-М.:Машиностроение: Том 5. Проетный анализ надежности. – 1988 г., 316 с.

5.          Основы эксплуатации ЭВМ: Учеб. Пособие для вузов/Под ред. Б.М. Кагана. – 2-е изд., перераб и доп.-М.: Эенергоатомиздат, 1988. –432 с.: ил.

6.          Секреты 32-разрядного программирования в Delphi: Пер. с англ./ Сван Том. – К.: Диалектика, 1997. – 480с., ил.