Моделювання процесів функціонування комп'ютерної мережі філії авіакомпанії

2.3.3 Моделювання процесів функціонування комп'ютерної мережі філії авіакомпанії

Виходячи з поставлених завдань розміщення ГКМ авіакомпанії «Північна компанія» в кожній філії ідентично. Виходячи з цього роєм поста модель комп'ютерної мережі філії на прикладі офісу в Львові (Рис. 2.29).

Комп'ютерна мережа філії є центральним корпусом і 4 видалених офісу. Для зв'язку комп'ютерних мереж кожного видаленого офісу в єдину мережу використовуються державні телефонні лінії, що орендуються провайдерами Інтернет. Підключення до яких в кожному видаленому офісі здійснюється за допомогою модемів.

Рис. 2.29. Розташування корпусів філії в пакеті NetCracker

Згідно завдання головний корпус філії сорганизационно складається з 5 відділів і апаратною (Рис. 2.30).

Рис. 2.30. Розташування мережі в головному корпусі філії в пакеті NetCracker

Рис. 2.31. Склад мережевих засобів апаратною головного корпусу філії

У головному корпусі розташовані відділ планування, IT-відділ, бухгалтерія, комп'ютерні класи (Рис. 2.30).

До складу технічних засобів відділів входять комутатор Catalyst 2950SX-48 (24) – Sl, принтер і робочі станції HP DC5800 MT / AK819AW по кількості згідно завдання (Рис. 2.32). Локальні мережі кожного відділу організовані за технологією Fast Ethernet 100 Base – TX (на витій парі) і ідентичні між собою.

Рис. 2.32. Склад технічних засобів на прикладі бухгалтерії

У видаленому офісі згідно завдання розташовані маршрутизатор Cisco 1801, який з'єднує всі вузли офісу на основі технології Fast Ethernet специфікації 100 Base, – Тx і з'єднує за допомогою модему мережа видаленого офісу з головним корпусом філії через міські телефонні лінії (Рис. 2.33).

Рис. 2.33. Склад мережевих засобів видаленого офісу філії

З метою перевірки працездатності проекту мережі філії промоделюємо в програмному пакеті NetCracker функціонування мережі шляхом установки трафіку і перевірки завантаженості ліній зв'язку і мережевих вузлів. Для перевірки завантаженості максимально призначимо трафік між різними філіями проектованої ГКМ (Рис. 2.34).

Рис. 2.34. Приклад завантаженості сегменту мережі між філіями

Таким чином, результати аналізу побудованої моделі комп'ютерної мережі між філіями дозволили зробити вивід, про те що фізичне середовище передачі даних по міських лініях зв'язку в мережі не дозволяють функціонувати запропонованою ГКМ в повному об'ємі покладених функцій між філіями, із-за малої пропускної спроможності ліній зв'язку між філіями.

3. Безпека життєдіяльності при експлуатації комп'ютерній мережі авіакомпанії

3.1 Умови праці при експлуатації гетерогенної комп'ютерної мережі

Умови праці визначаються як сукупність чинників виробничого середовища, що роблять вплив на здоров'ї і працездатність людини в процесі праці [26]. Тому трудова діяльність людини повинна протікати в сприятливих умовах, сприяти розвитку його здібностей, що забезпечують підвищення продуктивності.

Робота операторів, програмістів і просто користувачів комп'ютерної мережі безпосередньо пов'язана з комп'ютерами, відповідно, з шкідливими додатковими діями цілої групи чинників, які істотно знижують продуктивність праці [27]. Вивчення і вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, в яких протікає праця людини, – одне з важливих завдань в розробці нових технологій і систем виробництва. Виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, розробка заходів і вимог, направлених на усунення цих причин дозволяють створити безпечні і сприятливі умови для праці працівника.

На формування і зміну умов праці впливають безліч чинників, які об'єднують в три основні групи:

соціальні і економічні;

технічні і організаційні;

природні.

У свою чергу природні чинники підрозділяються на чотири класи.

1-ий клас – оптимальні умови праці – умови, при яких зберігається не тільки здоров'я тих, що працюють, але і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності [26]. Оптимальні нормативи виробничих чинників встановлені для мікрокліматичних параметрів і чинників трудового процесу.

2-ой клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями чинників середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічними нормативами для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час регламентованого відпочинку або на початок наступної зміни і не повинні надавати несприятливої дії в найближчому і віддаленому періоді на стан здоров'я що працюють і їх потомство [26].

Оптимальний і допустимий класи відповідають безпечним умовам праці.

3-ий клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і що надають несприятливу дію на організм того, що працює і його потомство.

4-ий клас – небезпечні (екстремальні) умови праці – характеризуються такими умовами виробничих чинників, дія яких протягом робочої зміни створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних поразок [26].

При обліку і нормуванні чинників робочого середовища розрізняють чотири рівні їх впливу на людину – комфортний, відносно дискомфортний, екстремальний і надекстремальний, – кожен з яких відрізняється певними змінами його функціонального стану і, відповідно, характеристик ефективності трудової діяльності. У зв'язку з цим при проектуванні засобів діяльності і способів організації праці на автоматизованих робочих місцях, обладнаних комп'ютером, людський чинник слід розглядати як змінну величину, залежну від професійно значущих чинників і умов середовища. Для обґрунтування найбільш раціонального планування процесів управління з використанням діалогового режиму необхідно враховувати вірогідність зміни психофункцій оператора і характеристик процедури інформаційної взаємодії «оператор – комп'ютер» під впливом чинників середовища.

Стресогени є чинники навколишнього середовища, що діють на оператора – медичного працівника, доцільно розділити на дві групи:

Чинники, пов'язані з негативними явищами самого трудового процесу і функціонування засобів автоматизації, наприклад, шкідливі для здоров'я випромінювання монітора або дискомфорт від тривалого перебування в незручній позі, викликаній нераціональним розміщенням монітора і клавіатури.

Чинники, обумовлені зовнішніми по відношенню до процесу діяльності подіями, наприклад, кліматичними, звуковими і світлотехнічними параметрами виробничого приміщення, їх різкими коливаннями, що створюють передумови до зниження працездатності [26].

Оптимальних значень параметрів цих груп можуть бути набуті постійними. До них відносяться параметри атмосфери, близької до поверхні Землі, і певні обмеження на всі види шкідливих обурень, що не несуть корисної інформації, але що містять навантаження на сенсорні входи людини. Оптимальні значення цих параметрів забезпечуються за допомогою засобів вентилювання і кондиціонування повітря, світлового і колірного оформлення робочого місця і шумопоглинаючих пристроїв [28].

Людина в системі – це апарат мислення в сукупності з апаратом діяльності рефлексії, що і забезпечує специфіку його функцій в системі [28]. Ці властивості протилежно один одному функціонують щодо органів чуття. Апарат мислення має властивість знижувати рівень сигналів зворотного зв'язку, що поступають, при великих на нього навантаженнях. Дія ж апарату рефлексії повністю залежить від сигналів зворотного зв'язку і з їх припиненням повністю порушується. Як загальна особливість апаратів мислення і дії рефлексії людини можна відзначити зниження якості вироблення сигналів управління, їх правильності і точність у випадках збільшення фізичного навантаження в будь-яких формах і при значних відхиленнях умов середовища, в яких знаходиться людина, – оператор, від фізіологічних норм [28].