2. Розробка програми
2.1 Мова програмування Асемблер
Система команд МП складає 78 базових команд, які можуть бути розділені на п’ять груп: команди передачі даних(використовуються для передачі даних з регістра в регістр, з пам’яті в регістр з регістра в пам’ять); арифметичні команди(використовуються для додавання, віднімання, інкремента або декремента складового регістрів або комірки пам’яті); логічні команди І, АБО, виключаюче АБО, порівняння, зсуви; команди переходів (використовуються для умовних і безумовних переходів, виклику підпрограм і повернення до них), команди керування, вводу/виводу і роботи зі стеком (використовуються для керування перериванням, регістром ознак, вводу і виводу інформації).
В мікропроцесорі КР580ВМ80А прийнятий формат інформаційного слова, представляючого собою 8-розрядне двійкове слово (байт). Формат інформаційного слова (даних):
де D7 – старший розряд слова, D0 – молодший розряд слова. Від’ємні числа зберігаються в пам’яті в додатковому коді.
Операнди команд можуть зберігатись в програмно доступних регістрах МП або пам’яті. Для указання операнда в регістрі використовується регістрова і регістрова неявна адресація, для указання операнда в пам’яті – безпосередня, пряма, непряма регістрова і стекова адресація
Формат команди залежить від типа операції і може бути одно-, дво- або трьохбайтовим. Байти двох- і трьохбайтових команд ровинні зберігатись в комірках пам’яті, слідуючи одна за одною. Адреса першого байта – адреса кода операції (КОП). Формат команд МП зображено на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Формат команд МП.
2.2 Розробка програми на асемблері
Скласти програму додавання чотирибайтових чисел без знаку.
Нехай потрібно скласти два чотирибайтових числа, кожне з яких займає в ОП чотири комірки з послідовно наростаючими адресами; адреси молодших байтів першого і другого чисел зберігаються відповідно в парах регістрів BC і HL. Результат додавання необхідно помістити в пам’ять на місце другого доданку. Байти додаються, результат додавання розташовують в пам’ять на місце молодшого байту другого доданку; створений в процесі додавання перенос зі старшого розряду запам’ятовується в тригері Тс регістрі ознак. Потім в парах регістрів ВС і HL формується адреса других байтів доданків, котрі потім зчитуються в мікропроцесор і додаються разом з переносом котрий з’явився в результаті додавання перших байтів, який зберігається в тригері Tc, і так далі.
ANA A; Блок 1: Установка Tc 0
MVI D, 4; Блок 2: Підготовка лічільника
LDAX B; Блок 3: Завантаження вміст BC в акумулятор
CYCLE: ADC M; Блок 4: Додавання A, HL, Tc
MOV M, A; Блок 5: Завантаження вмісту A в M
DCR D; Блок 6: Декрементація вмісту D
JZ K1; Блок 7: Якщо вміст D = 0, здійснити перехід
INX B; Блок 8: Інкрементація регистрової пари BC
INX H; Блок 9: Інкрементація регистрової пари HL
JMP CYCLE; Безумовний перехід
K1:;Продовження програми
2.3 Програма в машинних кодах
Адреса | Програма в машинному коді, H | Мнекмокод |
0800 | A6 | ANA A |
0801 | 16 04 | MVI D, 4 |
0803 | 0A | LDAX B |
0804 | 8E | ADC M |
0805 | 77 | MOV M, A |
0806 | 15 | DCR D |
0807 | CA 1508 | JZ K1 |
0810 | 03 | INX B |
0811 | 23 | INX H |
0812 | C3 0408 | JMP CYCLE |
Висновки
В ході даного курсового проекту була розроблена схема підключення блоку динамічного ОЗП ємністю 4 Кбайт для 8-розрядних МПК до мультиплексора коду адреси.
Також у проекті була розроблена програма додавання чотирибайтових чисел без знаку.
В ході виконання курсового проекту були закріпленні знання, отримані при вивченні предмету "Мікропроцесорні системи".
Література
1. Бойко В.І., Гуржій А.М. Схемотехніка електронних систем. У 3-х кн. Кн.2 Мікропроцесори та мікроконтролери., 2004. – 424с.
2. Преснухин Л.Н. Архитектура и проектирование микро-ЭВМ. Организация вычислительных процессов. В 3 кн. – кн.1 – М.: высшая школа, 1988. – 495с.
3. Шахнов В.А. Микропроцессоры и микропроцессорные комплекты интегральных микросхем: Справочник в 2 т. – Т1. – М.: Радио и связь, 1988. – 368с.
4. Шахнов В.А. Микропроцессоры и микропроцессорные комплекты интегральных микросхем: Справочник в 2 т.- Т2 – М.: Радио и связь, 1988. – 368с.
5. Якубовский С.В., Ниссельсон Л.И. Цифровые и аналоговые интегральные микросхемы: Справочник. – М.: Радио и связь, 1990. – 496 с.
0 комментариев