Поняття інформатики, мережеві можливості OC Windows, Netscape Navigator

Реферат

з дисципліни "Інформатика та комп’ютерна техніка"

Завдання1

Навести основні поняття інформатики як науки, у т.ч. такі як інтерфейс, інформація, дані та операції з ними, кодування, біт, байт, кілобайт, мегабайт, гігабайт, повідомлення та ін.

Інформатика - це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "інформатика" походить від французького слова Informatique і утворене з двох слів: інформація та автоматика. Запроваджено цей термін у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. Тоді в англомовних країнах увійшов до вжитку термін "Computer Science" для позначення науки про перетворення інформації, що грунтується на використанні обчислювальної техніки. Тепер ці терміни є синонімами.

Поява інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової технології збирання, оброблення і передачі інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіях.

Предмет інформатики як науки складають:

·           апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

·           програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;

·           засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;

·           засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами.

Засоби взаємодії в інформатиці прийнято називати інтерфейсом. Тому засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення інколи називають також програмно-апаратним інтерфейсом, а засоби взаємодії людини з апаратними та програмними засобами - інтерфейсом користувача.

Основною задачею інформатики як науки є систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами обчислювальної техніки. Мета систематизації полягає у тому, щоб виділити, впровадити та розвинути передові, найбільш ефективні технології автоматизації етапів роботи з даними, а також методично забезпечити нові технологічні дослідження.

Інформатика - практична наука. Її досягнення повинні проходити перевірку на практиці і прийматися в тих випадках, коли вони відповідають критерію підвищення ефективності. У складі основної задачі сьогодні можна виділити такі основними напрямками інформатики для практичного застосування : ь архітектура обчислювальних систем (прийоми та методи побудови систем, призначених для автоматичної обробки даних);

·           інтерфейси обчислювальних систем (прийоми та методи керування апаратним та програмним забезпеченням);

·           програмування (прийоми, методи та засоби розробки комплексних задач);

·           перетворення даних (прийоми та методи перетворення структур даних);

·           захист інформації (узагальнення прийомів, розробка методів і засобів захисту даних);

·           автоматизація (функціонування програмно-апаратних засобів без участі людини);

·           стандартизація (забезпечення сумісності між апаратними та програмними засобами, між форматами представлення даних, що відносяться до різних типів обчислювальних систем).

На всіх етапах технічного забезпечення інформаційних процесів для інформатики ключовим питанням є ефективність. Для апаратних засобів під ефективністю розуміють співвідношення продуктивності обладнання до його вартості. Для програмного забезпечення під ефективністю прийнято розуміти продуктивність користувачів, які з ним працюють. У програмуванні під ефективністю розуміють обсяг програмного коду, створеного програмістами за одиницю часу. В інформатиці все жорстко орієнтоване на ефективність. Питання як здійснити ту чи іншу операцію, для інформатики є важливим, але не основним. Основним є питання як здійснити дану операцію ефективно.

В межах інформатики, як технічної науки можна сформулювати поняття інформації, інформаційної системи та інформаційної технології.

Інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.

Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звуковиз в світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо. Саме слово 'інформатика' походить від латинського information, що означає виклад, роз'яснення факту, події.

Найбільш важливими властивостями інформації є:

·           об'єктивність та суб'єктивність;

·           повнота;

·           достовірність;

·           адекватність;

·           доступність;

·           актуальність.

Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. Основними операціями є:

·           збір даних - накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;

·           формалізація даних - приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;

·           фільтрація даних - усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;

·           сортування даних - впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;

·           архівація даних - збереження даних у зручній та доступній формі;

·           захист даних - комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;

·           транспортування даних - прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу. Джерело даних прийнято називати сервером, а споживача - клієнтом;

·           перетворення даних - перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї структури в іншу, або зміна типу носія.

Інформаційна система

В інформатиці поняття "система" найчастіше використовують стосовно набору технічних засобів і програм. Системою називають також апаратну частину комп'ютера. Доповнення поняття "система" словом "інформаційна" відображає мету її створення і функціонування.

Інформаційна система - взаємозв'язана сукупність засобів, методів і персоналу, використовувана для зберігання, оброблення та видачі інформації з метою вирішення конкретного завдання.

Сучасне розуміння інформаційної системи передбачає використання комп'ютера як основного технічного засобу обробки інформації. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічної базою та інструментом інформаційної системи.

У роботі інформаційної системи можна виділити такі етапи:

1.         Зародження даних - формування первинних повідомлень, що фіксують результати певних операцій, властивості об'єктів і суб'єктів управління, параметри процесів, зміст нормативних та юридичних актів тощо.

2.         Накопичення і систематизація даних - організація такого їх розміщення, яке б забезпечувало б швидкий пошук і відбір потрібних відомостей, методичне оновлення даних, захист їх від спотворень, втрати, деформування цілісності та ін.

3.         Обробка даних - процеси, внаслідок яких на підставі раніше накопичених даних формуються нові види даних: узагалюючі, аналітичні, рекомендаційні, прогнозні. Похідні дані також можуть зазнавати подальшого оброблення, даючи відомості глибшої узагальненості і т.д.

4.         Відображення даних - подання їх у формі, придатній для сприйняття людиною. Передусім - це виведення на друк, тобто виготовлення документів на так званих твердих (паперових) носіях. Широко використовують побудову графічних ілюстративних матеріалів (графіків, діаграм) і формування звукових сигналів.

Повідомлення, що формуються на першому етапі, можуть бути звичайним паперовим документом, повідомленням у "машинному вигляді" або тим й іншим одночасно. В сучасних інформаційних системах повідомлення масового характеру здебільшого мають "машинний вигляд". Апаратура, що використовується при цьому, має назву засоби реєстрації первинної інформації.

Потреби другого і третього етапів задовольняються в сучасних інформаційних системах в основному засобами обчислювальної техніки. Засоби, що забезпечують доступність інформації для людини, тобто засоби відображення даних, є компонентами обчислювальної техніки.

Переважна більшість інформаційних систем працює в режимі діалогу з користувачем. Типові програмні компоненти інформаційних систем включають: діалогову підсистему введення-виведення, підсистему, яка реалізує логіку діалогу, підсистему прикладної логіки обробки даних, підсистему логіки управління даними. Для мережевих інформаційних систем важливим елементом є комунікаційний сервіс, який забезпечує взаємодію вузлів мережі при спільному вирішенні задачі. Значна частина функціональних можливостей інформаційних систем закладається в системному програмному забезпеченні: операційних системах, системних бібліотеках та конструкціях інструментальних засобів розробки. Крім програмної складової інформаційних систем важливу роль відіграє інформаційна складова, яка задає структуру, атрибутику та типи даних, а також тісно пов'язана з логікою управління даними.

Інформаційні технології

В широкому сенсі слово технологія - це спосіб освоєння людиною матеріального світу за допомогою соціально організованої діяльності, що включає три компоненти: інформаційну(наукові принципи та обгрунтування), матеріальну(знаряддя праці) та соціальну(фахівці, які мають професійні навики). Ця тріада становить сутність сучасного розуміння поняття технологія.

Поняття інформаційної технології з'явилося з виникненням інформаційного суспільства, основою соціальної динаміки в якому є не традиційні матеріальні, а інформаційні ресурси: знання, наука, організаційні чинники, інтелектуальні здібності, ініціатива, творчість і т.д. На жаль, це поняття є настільки загальним та всеохоплюючим, що до сих пір фахівці не прийшли до чіткого, формалізованого формулювання. На думку авторів, найбільш вдалим є визначення поняття інформаційної технології дане академіком Глушковим В.М., який трактував її як людино-машинну технологію збирання, обробки та передачі інформації, що грунтується на використанні обчислювальної техніки. Ця технологія швидко розвивається, охоплюючи всі види суспільної діяльності: виробництво, управління, науку, освіту, фінансово-банківські операції, медицину, побу та ін.

Кодування даних.

Для автоматизації роботи з даними, що відносяться до різних типів, важливо уніфікувати їх форму представлення. Для цього, як правило, використовується прийом кодування, тобто представлення даних одного типу через дані іншого типу. Звичайні людські мови можна розглядати як системи кодування ідей та понять для вираження думок за допомогою мовлення. Іншим прикладом загальновживаних систем кодування може бути азбука, як система кодування компонентів мови за допомогою графічних символів. Універсальні засоби кодування успішно втілюються в різноманітних галузях техніки, науки та культури - математичні вирази, телеграфна азбука, морська азбука, азбука для сліпих тощо. Своя система кодування існує й в інформатиці, і називається вона двійковим кодом. Грунтується вона на представленні даних послідовністю двох знаків: 0 та 1. Ці знаки називають двійковими цифрами або бітами (від скорочення англійських слів binary digit). Слід зауважити, що вся інформація, що зберігається та обробляється засобами обчислювальної техніки, незалежно від її типу (числа, текст, графіка, звук, відео), представлена у двійковому коді.

Одним бітом можна виразити два поняття: 0 або 1 (ні або так, хибне або істинне). Якщо кількість бітів збільшити до двох, то тоді можна вже закодувати чотири поняття : 00, 01, 10, 11. Трьома бітами кодують вісім понять: 000, 001, 010, 011, 100, 101, 110, 111. Збільшуючи на одиницю кількість розрядів в системі двійкового кодування, ми збільшуємо в два рази кількість значень, які можуть бути виражені в цій системі кодування, тобто кількість значень вираховується за формулою:

N = 2 ^m

де N - кількість незалежних значень, що кодуються, m - розрядність двійкового кодування.

Найменшою одиницею об'єму даних прийнято вважати байт - групу з 8 бітів. Байтом можна закодувати, наприклад, один символ текстової інформації. Наступним одиницями кодування є:

·           кілобайт (Кбайт): 1 Кбайт = 10¹⁰ байт = 1024 байт;

·           мегабайт (Мбайт): 1 Мбайт = 10¹⁰ Кбайт = 1024 Кбайт;

·           гігабайт (Гбайт): 1 Гбайт = 10¹⁰ Мбайт = 1024 Мбайт;

·           терабайт (Тбайт): 1 Тбайт = 10¹⁰ Гбайт = 1024 Гбайт.

Саме в таких одиницях вимірюється ємність даних в інформатиці.

Завдання 2

 

Стисла характеристика мережевих можливостей OC Windows.

Під комп’ютерною мережею розуміють сукупність взаємозалежних через канали передачі даних комп’ютерів, що забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективним використанням ресурсів мережі: апаратних, програмних та інформаційних.

Для роботи в в локальних мережах під управління ОС Windows необхідно встановити такі компоненти:

·          Драйвер для мережевої карти;

·          Протоколи – це сукупність правил і угод, що описують як програми взаємодіють одна з одною;

·          Служби – дозволяють робити доступними для інших комп’ютерів файли, принтери та інші ресурси.

Щоб одержати відомості про параметри локальної мережі потрібно викликати контекстне меню папки Сетевое окружение і вибрати пункт Свойства. Відкриється вікно, що містить відомості про конфігурацію і управління мережі. Вкладка Конфигурация містить:

·          Список клієнтів мережі, мережевих плат, протоколів, що встановлені на комп’ютерів;

·          Можливість включення і відключення режиму спільного доступу до папок чи принтерів;

·          Інформацію про спосіб входу в мережу.

Вкладка Ідентифікація. Для ідентифікації комп’ютера в рамках мережі Windows використовується наступні поняття:

·          Ім’я комп’ютера – повинно бути унікальним до 15-ти символів без пробілів;

·          Робоча група до якої належать комп’ютери між якими найчастіше виконується обмін інформацією;

·          Опис комп’ютера (параметр необов’язковий).

Вкладка Управління доступом. На цій вкладці можна вибрати спосіб управління доступом до загальних ресурсів. Якщо застосовується управління доступом на рівні користувачів, то можна натиснути кнопку Додати для вказання користувачів разом з якими слід використовувати ресурси мережі. Якщо застосовується управління доступом на рівні ресурсів, то вводиться пароль для доступу до ресурсів.

Доступ до комп’ютерів, що входять до мережі і принтерів відбувається через папку Мережеве оточення на робочому столі. Якщо відкрити цю папку, то будуть відображатися ресурси комп’ютерів включених в однорангову мережу Windows. Для доступу до ресурсів конкретного комп’ютера мережі досить двічі натиснути по його значку.

Через папку Мережеве оточення користувач може працювати з усіма доступними йому мережевими ресурсами так само як і через папку Мой комп’ютер. Щоб ресурс став доступний потрібно оголосити його загальним ресурсом. Для цього в папці Мой комп’ютер потрібно вибрати даний ресурс і озадати команду Файл-Доступ і у вікні, що відкриється на вкладці Доступ вибрати параметр Загальний ресурс, а потім вибрати тип доступу і ввести паролі.

Якщо вкладка Доступ відсутня, то необхідно включити служби загального доступу до файлів і принтерів.

 

Завдання 3

 

Загальна характеристика програми Netscape Navigator.

Для доступу до океану інформації Інтернет створені програми перегляду (браузери), одна з кращих на сьогоднішній день - Netscape 6. За допомогою цієї програми ви зможете подорожувати по мережі Інтернет, здійснювати пошук по темах, що цікавлять вас, переглядати і роздруковувати потрібні документи.

Програма Netscape Navigator, розроблена групою авторів NCSA Mosaic за замовленням Netscape Communications Corporation, з'явилася в кінці 1994 р. Вона викликала винятковий інтерес завдяки своїй швидкодії і функціональним можливостям. Окрім стандартних функцій, Netscape підтримує і деякі нестандартні розширення мови HTML, які були запропоновані розробниками цієї програми і в даний час підтримуються розробниками інших програм перегляду. Netscape -- найпопулярніша програма, причому не тільки для роботи під Microsoft Windows, але і в операційних системах Macintosh і UNIX (згідно із статистичними даними, приведеними на стор. 19, приблизно 80% документів запрошуються саме програмами Netscape).

Цей сервер зазвичай сильно завантажений. Проте цю програму можна знайти практично на будь-якому крупному FTP-сервере, наприклад,

ftp://sunsite.doc.ic.ac.uk/computing/information-systems/WWW/Netscape/netscape/pub/navigator/ (далі шукайте в піддиректорії з потрібним номером версії і типом операційної системи) або ftp://sunsite.informatik.rwth-aachen.de/pub/mirror/ftp.netscape.com/pub/navigator/. Докладнішу інформацію про програму можна отримати з документа

http://home.netscape.com/

Окрім свого основного призначення - проглядання HTML-файлов - Netscape Navigator вельми зручно використовувати для отримання і відправки електронної пошти і участі в телеконференціях. Версії програми, в назві яких додано слово Gold, містять, окрім програми перегляду, ще вбудований редактор, який може використовуватися для створення і редагування власних HTML-документов (див. докладніше на стор. 72 <http://www.chemnet.ru/rus/wwwbook/publishing.html>). HTML-редактор (під назвою Netscape Composer) також входить і в пакет Netscape Communicator 4.0. Для Netscape Navigator як самою фірмою Netscape Corporation, так і незалежними розробниками програмного забезпечення створена велика кількість програм-приставок (plug-ins), що значно розширюють можливості Netscape. Про деяких з таких приставок ми вже розповідали в даній книзі (див. стор. 23 <http://www.chemnet.ru/rus/wwwbook/travel.html>, 168 <http://www.chemnet.ru/rus/wwwbook/advanced.html>), а про інших ви можете дізнатися з домашньої сторінки Netscape.

Програми проглядання Netscape розповсюджуються як комерційні продукти. Проте співробітникам освітніх і добродійних організацій і студентам програми надаються безкоштовно. Комерційні організації можуть користуватися програмами безкоштовно протягом 90-денного періоду оцінки. Слід мати на увазі, що в багатьох бета-версиях Netscape дата закінчення ліцензії фіксована усередині самої програми, і після цього терміну програма перестає працювати.

Запуск програми. Для роботи з програмою Netscape 6 потрібне з'єднання з Інтернет. Ідеальний варіант, якщо ваш комп'ютер підключений до Інтернет по місцевій (локальною) комп'ютерній мережі. В цьому випадку комп'ютер постійно включений в Інтернет і "завжди готовий" для роботи з будь-якими мережевими програмамі. Другий варіант - підключення по телефонній лінії за допомогою модему. В цьому випадку для роботи з Netscape 6 буде визиватся програма зв'язку з сервером Інтернет і швидкість роботи обмежена пропускною спроможністю модему (зазвичай не більше 3...4 Kb в секунду). Якщо ваш комп'ютер настроєний для роботи з Інтернет, запустите програму Netscape 6 двічі клацнувши по іконі програми. Якщо ви підключені до Інтернет по dial-up, буде викликана програма установки з'єднання з сервером. Дозвон і установка з'єднання займають близько 30-40 секунд, після з'являється головне вікно програми і завантажується перша (початкова) сторінка. Відразу після інсталяциі, програма показує домашню сторінку фірми Netscape. Проте ви завжди можете вказати будь-яку сторінку для початкового завантаження. На малюнку внизу показаний вид програми Netscape 6 з домашньою сторінкою сервера КГТУ. Проглядання сторінок Кожен документ Інтернет має назву і унікальну адресу. Адреса документа відображається в адресному полі, в нашому випадку - <http://www.kgtu.runnet.ru/indexr.html>, а назва документа в заголовку вікна програми, в нашому випадку - Www-server of Krasnoyarsk State Technical University. Якщо документ більше одного екрану, то справа і знизу з'являються лінійки прокрутки, за допомогою яких можна проглядати великі документи. Перегортати сторінки (екрани) великого документа можна також за допомогою клавіш Pagedown і Pageup або клавіш управління курсором вгору і вниз (клавіш із стрілками). Ви можете роздрукувати поточний документ, натиснувши кнопку Print на панелі управління або вибравши меню File, Print... Для пошуку тексту усередині поточного документа натисніть клавіші Ctrl+f або вибравши меню Search - Find in This Page ... . Щоб зберегти поточний документ на диску вашого комп'ютера виберіть команду File, Save Page As... Важливо - власне сам гіпертекст містить тільки текст і посилання (на інші документи і на графічні вставки), тому відкривши збережений документ ви побачите тільки сам текст без фотографій і малюнків. Щоб зберегти на диску вподобаний малюнок потрібно вказати на нього курсором, натиснути праву кнопку мишки і вибрати пункт меню Save Image As... Пошук в Інтернет. Найактуальніша тема - пошук інформації. На сьогодні в мережі працює велика кількість пошукових серверів. Одні з них призначені для загального пошуку по Інтернет, інші обслуговують спеціалізовані бизи даних. Дуже хороший список баз даних і пошукових серверів, сгрупірованний по темах, знаходиться на сервері компанії CNET <http://www.cnet.com> за адресою www.search.com <http://www.search.com>. До найбільш популярних загальних пошукових серверів відносяться каталог YAHOO (www.yahoo.com <http://www.yahoo.com>), Go (www.go.com <http://www.go.com/>), Lycos (www.lycos.com <http://www.lycos.com>), Excite (www.excite.com <http://www.excite.com>), Magellan (magellan.excite.com <http://magellan.excite.com/>). Для пошуку shareware програм дуже зручний сервер shareware.cnet.com <http://shareware.cnet.com/>. Докладний каталог різних баз даних і серверів пошуку ви знайдете на сервері www.search.com <http://www.search.com>. Програма Netscape 6 має кнопку Search на пошуковий сервер Netscape. Окрім кнопки Search, ви можете використовувати меню Search.

Використана література

 

1.         Гусева А.И. Учимся информатике: задачи и методы решения. – М.: Диалог-МИФИ, 1998.

2.         Дьяконов В.П. Справочник по алгоритмам и программам на языке бейсик для персональных ЭВМ. – М.: Наука, 1987.

3.         Евсеев Г.А. Пацюк С.Н., Симонович С.В. Вы купили компьютер: полное руководство для начинающих в вопросах и ответах. – М.: АСТ-ПРЕСС, Иформком-Пресс, 1998.

4.         Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник / В. А. Баженов, П. С. Венгеровський, В. М. Горлач та ін. – К.: Каравела, 2003.

5.         Информатика. Базовий курс / Симонович С.В. и др.- СПб: Издательство “Питер”, 2000.

6.         Компьютер для студентов, аспирантов и преподавателей. Самоучитель / Под. ред. В.Б. Комягина. Учебн. пособ. – М.: Издательство ТРИУМФ, 2002.

7.         Костоглод К. Д., Злосчастьєв А. П., Калініченко А. В. Основи інформатики та комп’ютерної техніки. – Полтавська державна аграрна академія, 2001