Навигация
4 Форма точок
Форма точок і пробілів має забезпечувати їхнє однозначне відображення на фотоформі, стабільну передачу їх на друкарську пластину в копіювальному процесі і далі, на офсетну покришку і папір з мінімальними викривленнями. Цим вимогам щонайкраще відповідають круглі елементи: вони мають мінімальний для заданої площі периметр. Однак перейти від круглих друкуючих елементів у світі до круглих пробілів у тіні під час плавного зростання тону не вдається. Тому найбільш уживаний так званий евклідів закон зміни їхньої форми, при якому круглі елементи світу поступово трансформуються в квадратні клітки, що утворять шахове поле друкарських елементів і пробілів у середніх тонах. Квадратні пробіли поступово перетворяться далі в круглі під час переходу до тіней.
Водночас, по всіх чотирьох кутах, змикання сусідніх точок під час плавного наростання тону супроводжує помітний стрибок у тонопередачі. Крім того, можлива поява лінійчатих структур, чуттєвих до напрямку, збільшується розтискування. Тому стандартами DIN ISO 12647–2 для офсету і ISO 12647–3 для газетного друку рекомендується еліптична або ромбічна форма точок (рис. 3). Перше і друге з'єднання растрових точок рекомендуються в інтервалі відносних площ від 40 до 60%.
Рисунок 3 – Передача градацій за допомогою точок еліптичної форми
Стрибок тону, що супроводжує змикання точок, розбивається на два менших і стає менш відчутним. Ступінь відхилення форми точок середніх тонів від правильної круглої або квадратної характеризують їхньою еліптичністю.
Растрові точки круглої форми рекомендуються для факсимільного відтворення в газетному друці і для виводу шкал контролю друкарського процесу. Кругла форма точки може контролюватися простими методами і призводить до найменших значень розтискування.
5 Растрові викривлення
Просторова дискретизація, що супроводжує формування автотипної растрової структури, руйнує дрібні деталі та контури зображення. Викривлення цього роду вимагають спеціальної корекції.
В процесі репродукування безперервний на оригіналі розподіл тону піддається дискретизації кілька разів з частотами:
· розкладання зображення при скануванні й аналого-цифровому перетворенні;
· генерації поліграфічного растра;
· растрової функції.
Зони відліків, як правило, майже на порядок перевищують розміри елементів синтезу і не можуть бути істотно зменшені. Інакше зростають і без того великі обсяги ілюстраційних файлів. Відповідно зростає ємність пристроїв збереження, час обробки й обміну інформації між різними модулями і робочими місцями додрукарських систем, час передачі або займана смуга частот при дистанційному репродукуванні. На практиці обмежуються лише дворазовим перевищенням частоти відліків над лініатурою. Такі режими і системи репродукування умовно відносять до систем типу coarse scan / fine print (грубе зчитування / чіткий друк). Кількість відліків дорівнює кількості субелементів синтезу, тобто режими типу fine scan / fine print зустрічаються лише в комп'ютерних видавничих системах або струменеві-крапельному цифровому друці при відносно малих форматах зображень, низьких роздільних здатностях вводу (порядка 12–24 лін/мм) і в цьому зв'язку невисоких лініатурах.
Лініатура растра встановлюється в умовах компромісного задоволення суперечливим вимогам, з одного боку, високого контрасту і плавної тонопередачі, а з іншого боку, геометричної точності контурів і дрібних деталей. В останньому випадку традиційні растрові системи значно недовикористовують роздільну здатність формного і друкарського процесів. Друк, призначений для відтворення тонових ілюстрацій з лініатурою 80 лін/см, здатний передавати елементи і пробіли розміром 20–25 мкм. Це відповідає роздільній здатності 400–500 лін/см. У цьому випадку растрова клітинка має розмір 125 мкм. Мінімальний розмір деталі оригіналу, переданої на відбитку без втрати контрасту, складає 250 мкм, а частота відтвореної штрихової міри не перевищує 20–40 лін/см. Такий резерв роздільної здатності ефективно використовується лише під час друку тексту і штрихових зображень.
6 Методи експериментального визначення характеристик одноколірних відбитків
Під час прогнозування результатів обробки образотворчої інформації необхідно враховувати також особливості друкарського процесу: вид друку, характер подачі фарби тощо.
Крім перерахованих вище факторів, значний вплив на кінцевий результат репродукування має і величина оптичного розтискування фарби.
В поліграфії виміри площі точки широко використовуються для контролю якості на різних стадіях технологічного процесу:
· контроль якості оригіналів, проміжних носіїв інформації (фотоформ, друкарських форм) і друкарських відбитків;
· лінеаризація пристроїв виводу інформації;
· створення колірних профілів пристроїв введення, відображення і виводу графічної інформації.
Вимірювання відносної площі растрових елементів здійснюють такими методами:
– планіметричним, при якому проектують збільшене зображення елемента на масштабну сітку, обводять його контур і встановлюють площу;
– мікрометричним, при якому растровий елемент приймають за конкретну геометричну фігуру (квадрат, коло), на мікроскопі вимірюють лінійний розмір його сторони або діаметр і розраховують площу;
– порівняльним, при якому досліджуваний зразок порівнюють із шаблоном у вигляді набору растрових полів з різними відносними площами елементів даної лініатури;
– денситометричним, при якому за допомогою денситометра вимірюють оптичну щільність растрових полів і за допомогою відповідних формул знаходять відносні площі растрових елементів;
– сигмометричним, при якому за допомогою сигмометра безпосередньо вимірюють відносні площі растрових елементів.
Для практичних цілей найбільше значення мають денситометричний і сигмометричний методи, які можна застосовувати, якщо растрові елементи мають високу копіювальну щільність, досить різкі, без ореолу краї, прозорий просвіт. Крім того необхідно, щоб під час вимірів у поле зору діафрагми вимірювального приладу потрапило близько 30 растрових елементів. Необхідний для цього розмір можна визначити за формулою
(1)
де 
– діаметр обмірюваної частинии растрових елементів, мм; L – лініатура растра, лін/см.
Похожие работы
... , одержати відповіді на перераховані питання): - чи збільшується цінність книги в електронному варіанті, а якщо так, те в яких випадках і з чим це зв'язано; - які фактори впливають на якісні характеристики електронного видання з точки зору читача; - чи достатній рівень розвитку технічних і програмних засобів створення електронної книги; - наскільки широко поширені індивідуальні і групові ...
... фотонасвітлювачі. 4. Офсетна попередньо чутлива пластина Для виготовлення друкарських офсетних форм позитивного копіювання. Схема технологічного процесу виготовлення офсетних друкарських форм для друкування журнальної продукції Ознайомлення з оригіналом і бажаннями замовника Складання тексту Сканування і обробка чорно-білих ілюстрацій Верстка журнальних сторінок ...
... фінансових та організаційних можливостях друкарні та означає вибір того чи іншого формного матеріалу і відповідного до них обладнання. Короткий інтервал між появою технологій «computer-to-film» та «computer-to-plate» обумовив впровадження у розроблених насвітлювачах можливості до експонування срібломістких формних пластин на поліефірній основі. Якість друкованої продукції з форм, що виготовлені ...
... існих друкарських форм, які є недорогими і високотаражними. ,, Сьогодні майже у всіх випадках форми плоского офсетного друку виготовляють на заздалегідь очутливлених пластинах (ЗОП) на алюмінії. Технологію , виготовлення форм автоматизовано, проте можливе їх якісне виготовлення на операційному обладнанні як на великих поліграфічних підприємствах, так і на малих. На ринку України пропонується ...
0 комментариев