2.3 Первинний облік виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів

Для того, щоб бухгалтерський облік був ефективним на етапі надходження виробничих запасів, необхідно щоб він був відповідно організований, тобто була чітка організація облікового процесу (збір облікової інформації та її обробка).

Організація облікового процесу в цілому залежить від організації облікового апарату і праці самих робітників. Тому наскільки чітко організована робота працівників (від постачального відділу до бухгалтерії), настільки швидше і ефективніше буде проводитись облік надходження виробничих запасів.

Весь обліковий процес можна поділити на такі стадії як первинний, поточний і підсумковий.

На стадії первинного обліку йде збір первинних облікових даних про наявність господарських операцій, їх бухгалтерського документування. Так на підприємство паливо-мастильні матеріали надходять від постачальників із супроводжувальними документами – рахунком (Додаток Ж) та накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей, яка виписується підприємством, що здійснює їх відпуск у трьох примірниках. У ній вказується така інформація: дата виписки, назва підприємства-постачальника, назва підприємства-покупця, номенклатура і характеристика запасів, що відпускаються, їх ціна, кількість та сума, через кого отримуються цінності, дата і номер довіреності підприємства-покупця. (додаток З ).

Обов‘язково при надходженні паливо-мастильних матеріалів перевіряється кількість і якість цих виробничих запасів. Якщо є нестачі чи товар втратив якість складається акт в присутності представника постачальника. Всі первинні документи реєструються у журналі реєстрацій документів. Кожному первинному документу дається свій номер.

Оприбуткування паливо-мастильних матеріалів здійснюється на підставі накладної. Паливо оприбутковується на картку матеріально-відповідальній особі(завозу чи водію)(Додаток К)

Протягом місяця на кожен робочий день оформлюється (при виїзді автомобіля) дорожній лист(Додаток Л), де зазначено(на зворотній стороні бланку) маршрут та кілометраж рейсу. У кінці робочого дня ці маршрути сумують ся та заповнюється перша сторінка бланку, тобто повний пробіг за день. Існує встановлена норма витрат палива на 100 км пробігу. У нашому випадку це 8,8 літрів на 100 км.

У кожному дорожньому листі розраховується кількість використаного бензину: пробіг*8,8 л:100.

У кінці місяця на підставі зформованих дорожніх листів водіц складає звіт(реєстр)(Додаток М) про використання бензину.

На протязі місяця можливо проводити перевірку правильності використання паливо-мастильних матеріалів шляхом заміру залишків бензину в баці автомобіля.

Всі дані первинного обліку є основою для організації поточного обліку, під яким розуміють обробку, реєстрацію і запис даних первинного обліку в облікових реєстрах, їх групування та перегрупування з метою одержання потрібної результативної інформації. Об‘єктами даного обліку є номенклатури (облікові реєстри і документи), документообіг та забезпечення облікового процесу.

Згідно із П(С)БО №9 “Запаси” [4] в момент придбання, виробництва або іншого надходження виробничих запасів оцінюються або зараховуються на баланс підприємства по первісній вартості (на момент надходження).

Виробничі запаси можуть надходити на підприємство від різних джерел, серед яких:

Ø   придбання у постачальників;

Ø   придбання підзвітною особою;

Ø   внесок у статутний фонд;

Ø   надходження в результаті інвентаризації;

Ø   надходження в результаті ліквідації основних фондів;

Ø   одержані безкоштовно;

Ø   придбанні в результаті обліку.

У випадку придбання виробничих запасів за грошові засоби собівартість придбання включає в себе всі витрати, які пов‘язані з придбанням виробничих запасів та доведення їх до стану , в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.


2.4 Аналітичний і синтетичний облік виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів

Облік господарських операцій, пов'язаних з рухом паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ), можна розділити на наступні стадії:

·      - оплата постачальникам ПММ;

·      - надходження ПММ;

·      - зберігання ПММ (для тих організацій, в яких є спеціально обладнані склади);

·      - відпуск ПММ;

·      - списання ПММ на рахунки обліку витрат на виробництво або інші рахунки бухгалтерського обліку;

·      - реалізація надлишків ПММ.

Паливо обліковується в літрах і кілограмах за такими статтями:

ü  паливо в баках автомашин;

ü  паливо в талонах;

ü  паливо на складі.

Аналітичний облік ПММ ведеться за їх видами, місцями зберігання та матеріально відповідальними особами. [14].

Приклад. ВАТ «Криворіжхліб» придбав 500 л бензину А-76 на суму 730 грн. Крім того, сума ПДВ становить 146 грн. При цьому бензин залишається на відповідальному зберіганні АЗС і буде відпускатися у міру необхідності за талони номіналом 10 л кожний. Відображено бухгалтерське проведення у табл. 2.6

Таблиця 2.6 Кореспонденція рахунків придбання ПММ за кошти

Зміст операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т Сума, грн.
Відображено здійснену передоплату продавцеві 371 311 876
Відображено податковий кредит з ПДВ 641 644 146
Відображено оприбуткування бензину у вигляді талонів 203/талони на бензин 631 730
Відображено списання податкового кредиту 644 631 146
Здійснено залік заборгованості 631 371 876
Відображено отриманий за талонами бензин 203/бензину у баках 203/та-лони бензин 58
Приклад. ВАТ «Криворіжхліб» за бартерним контрактом придбав бензин А-95 у кількості 1000 л в обмін на товари (обмін неподібними активами). Облікова вартість товарів становить 1500 грн. Контрактна вартість угоди становить 1800 грн, крім того ПДВ — 360 грн. Бензин оприбутковано в повному обсязі. Перша подія — відвантаження товару. Кореспонденцію рахунків наведено у табл. 2.7

Таблиця 2.7 Кореспонденція рахунків придбання ПММ за бартером

Зміст операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т Сума, грн.
1 2 3 4
Відвантажено товар 902 281 1500
Продовження таблиці 2.7
1 2 3 4
Відображено дохід від продажу товарів 361 702 2160
ПДВ (зобов'язання) 702 641 360

Відображено фінансовий результат

від реалізації товару

702

791

791

902

1800

1500

Відображено отримання бензину

за бартером

203/бензин на

складі

631 1800
ПДВ (кредит) 641 631 360
Відображено залік за бартером 631 361 2160

Якщо ПММ надходять на підприємство як внесок до статутного капіталу, то первісною їх вартістю буде узгоджена засновниками справедлива вартість. У бухгалтерському обліку така операція відображається за Д-т 203 і К-т 46. Аналогічно, якщо ПММ безоплатно надходять на підприємство або в обмін на подібні активи, то їх первісною вартістю буде справедлива вартість. У бухгалтерському обліку буде відображено проведення Д-т 203 і К-т 745. Згідно з П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість — це вартість сучасного (сьогоднішнього) придбання на ринку. [9].

Придбання ПММ підзвітною особою. Приклад. Підзвітною особою на АЗС були придбані ПММ на суму 500 грн, крім того, ПДВ — 100 грн. Придбані ПММ використовуватимуться для вантажного автомобіля. Кореспонденцію рахунків відображено у табл. 2.8

Таблиця 2.8 Кореспонденція рахунків придбання підзвітною особою

Зміст операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т Сума, грн.
Видано аванс під звіт з каси 372 301 600
На підставі затвердженого авансового звіту оприбутковано ПММ 203 372 500
Відображено ПДВ (кредит) 641 372 100

Списання ПММ. Фактичне списання ПММ здійснюється згідно з наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 Про затвердження норм витрат ПММ на автомобільному транспорті на підставі подорожніх листів.

При цьому слід врахувати, що списанню підлягають не фактично витрачені ПММ (залишок пального в баку + кількість заправленого пального залишок пального в баку після повернення автомобіля), а нормативне, розраховане витрачання ПММ.

Нормування витрат палива — це встановлення допустимої межі його використання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені залежно від моделей автомобілів, та система нормативів і коригувальних коефіцієнтів, які враховують виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації. [12].

Технологічними нормами є лінійні норми (допустима межа витрат палива), вони включають витрати палива для здійснення транспортування вантажів перевезення пасажирів. Витрати на гаражні й інші господарські потреби, не пов'язані безпосередньо з технологічними процесами, не включаються до лінійних норм і встановлюються окремо.

Для автомобілів встановлені такі норми витрат палива:

• базова лінійна норма на пробіг автомобіля на 100 км;

• норма виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем) — на 100 т/км;

• норма на одну тонну спорядженої маси (враховує додаткові умови витрати пального при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа, напівпричепа);

• норма поїздки з вантажем (враховує збільшення витрат пального, пов'язане з маневруванням і виконанням операцій завантаження-розвантаження) — на одну поїздку;

• норма на виконання спеціальної роботи на 100 км;

• норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях — на годину або виконану операцію;

• норма на роботу незалежного обігрівача — на одну годину роботи незалежного обігрівача. [24].

Базові лінійні норми витрат пального встановлені у таких одиницях вимірювання:

• для дизельних автомобілів та автомобілів, що працюють на зрідженому (скрапленому) нафтовому газі та бензині, — у літрах на 100 км пробігу (л/100 км);

• для автомобілів, що працюють на стисненому природному газі, у м куб на 100 км;

• для газодизельних автомобілів норми витрат стисненого природного газу, — в м куб. на 100 км.

Кореспонденцію рахунків при списанні пального наведено у табл. 2.9


Таблиця 2.9 Кореспонденція рахунків при списанні пального

Зміст операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т Сума, грн.
Списано паливо в межах норми 23 (92,93) 203/бен-зин у баках 244,32

Перевищення фактичної кількості витрачених ПММ над нормативними показниками розглядається як перевитрата палива. Його вартість стягується з водія відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджено Постановою КМ України від 22.01.96 № 116.

Розмір збитку визначається за формулою:

(2.1)

де Рз — розмір збитку;

Бв — балансова вартість;

А — амортизація;

Іінфл — індекс інфляції;

ПДВ — сума ПДВ.

Аналогічно визначається вартість ПММ при виявленні нестачі під час проведення інвентаризації. Але перед цим має бути враховано суму нестачі, що виникла через природну втрату нафтопродуктів, яка передбачена Нормами природних втрат при перевезенні, зберіганні і відпуску нафтопродуктів.

Приклад. На ВАТ «Криворіжхліб» станом на 05.01. ц. р. була проведена інвентаризація ПММ, які зберігалися в наземних сталевих резервуарах більше одного місяця. За обліковими даними на складі до проведення інвентаризації зберігалося 1500 кг бензину А-76. Внаслідок інвентаризації виявлена нестача бензину А-76, що належить до І групи нафтопродуктів (норма 0,09 кг на 1 т) у кількості 11 кг. Облікова вартість бензину становить 1,85 грн за 1 кг. Інвентаризаційна комісія визначила, що винною особою є матеріально-відповідальна особа. Індекс інфляції становить 1,01. Визначити суму природних втрат, розмір нестачі, відобразити бухгалтерські проведення.

Сума природних втрат бензину в межах норми становить 1,5 х

х 0,09 = 0,135 кг, або 0,25 грн.

Нестача понад норму становить 11 - 1,135 = 10,865 кг.

Сума, що підлягає відшкодуванню ((10,865 х 1,85) х 1,01 + (10,865 х 1,85 х 0,2 %)) х 2 = (20,10 х 1,01 х 4,02) х 2 = = 48,64 грн.

Кореспонденцію рахунків при виявленні і відшкодуванні нестачі відображено у табл. 2.10

Таблиця 2.10 Кореспонденція рахунків при виявленні і відшкодуванні нестачі

Зміст операції Кореспонденція рахунків
Д-т К-т Сума, грн.
1 2 3 4
Відображено списання бензину у межах норм природних втрат 947 203/бензин на складі 0,25
Відображено суму нестачі 947 203/бензин на складі 20,10
Відображено суму нестачі, що підлягає відшкодуванню 375 716 48,64
Відображено відновлення податкового кредиту з ПДВ (методом «червоне сторно») 641 716 4,02
Відображено нарахування податкового зобов'язання з ПДВ (8,04-4,02) 716 641 4,02
Відображено зобов'язання перед бюджетом, обчислені з огляду на перевищення суми відшкодування над сумою збитку (20,50 = 48,64 – 8,04 – 20,10) 716 641 20,50
Віднесено суми на фінансовий результат

791

716

947

791

20,35 20,10
Сума утримана із зарплати (внесено готівкою) 66 (30) 375 48,64
Якщо винна особа не встановлена
Методом "червоне сторно" відновлено ПДВ 641 644 4,02
Сума ПДВ виключена із податкового кредиту 947 644 4,02
Сума виявленої нестачі списана на витрати звітного періоду 947 203/бензин на складі 20,10
Віднесено суми на фінансовий результат 791 947 24,12

Розділ 3 Шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів

Шляхи вдосконалення обліку паливно-мастильних матеріалів Питання вдосконалення обліку виробничих запасів завжди перебували в центрі уваги наукових і практичних працівників. Пояснюється це складністю й трудомісткістю даного розділу бухгалтерського обліку.

Аналіз діючої практики показує, що на підприємствах як в організаційному так і в методологічному аспекті і цей розділ бухгалтерського обліку продовжує мати серйозні недоліки. Дефекти обліку виробничих запасів особливо рідко проявляються при інвентаризаціях, а також при звіреннях даних складського обліку, коли виявляються недостачі й значні розбіжності за рахунок пересортування окремих видів матеріалів. Має місце й велика кількість помилок у первинних документах й облікових регістрах, що характеризують надходження і рух матеріалів.

У наш час існує необхідність й одночасно можливість нових організаційних і методичних підходів у вирішенні проблем обліку запасів, пов’язаних, з однієї сторони з переходом на ринкові відносини й міжнародні стандарти, з іншої широким впровадженням комп’ютерних технологій.

Поліпшенню ресурсопостачання сприяє впорядкування первинної документації, широке впровадження типових уніфікованих форм, підвищення рівня автоматизації обліково-обчислювальних робіт, забезпечення строгого порядку приймання, зберігання й витрати сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і т.п. Для забезпечення зберігання виробничих запасів, правильного приймання, зберігання й відпущення цінностей важливе значення має наявність на підприємстві в достатній кількості складських приміщень, оснащених ваговими і вимірювальними приладами, мірною тарою й іншими пристосуваннями. Необхідно також впроваджувати ефективні форми попереднього й поточного контролю за дотриманням норм запасів і витрати матеріальних ресурсів, приділяти більше уваги підвищенню вірогідності оперативного обліку руху напівфабрикатів, комплектуючих виробів. Деталей і вузлів у виробництві. Дані бухгалтерського обліку повинні містити інформацію для знаходження резервів зниження собівартості продукції в частині раціонального використання матеріалів, зниження норм витрат, забезпечення належного зберігання.

Важливим напрямком удосконалення організації оперативного й складського обліку запасів є раціоналізація форм документів, документообігу й всієї системи оформлення, реєстрації й обробки документів.

Розмаїтість форм облікових документів, у тому числі лімітно-забірних карток, істотно ускладнює роботу з обліку матеріальних ресурсів на заводських складах виробничих підрозділів, у групах відділів матеріально-технічного постачання.

Лімітно-забірні картки, як правило, оформляються на підприємствах нерегулярно і надходять у відділи матеріально-технічного постачання і у бухгалтерію у великій кількості й в основному під кінець місяця. Відповідно до правил систематичного споживання ресурсів відпущення матеріалів систематичного споживання у виробництві оформляється лімітно-забірними картками, а у всіх інших випадках матеріальними вимогами.

Подібні надходження облікових документів на обробку й характерну тенденцію збільшення їхньої кількості до кінця місяця значно ускладнюють роботу заводських складів і у групах матеріально-технічного постачання. Виходячи з даних аналізу, обсяг облікових робіт на кінець місяця зростає на 18-20%, що істотно впливає на якість роботи. Аналіз існуючого порядку ведення обліку паливо-мастильних матеріалів на підприємстві показав, що необхідно вдосконалювати систему обліку, усувати дублювання інформації в різних документах, уніфікувати форми документів, регламентувати обсяг і строки їхньої передачі на обробку.

Насамперед, повинні бути уніфіковані документи, на основі яких виробничі підрозділи одержують матеріали із заводських складів (лімітно-забірні картки, забірні картки, вимоги і накладні т.д.).

Очевидно, що рішення як організаційних, так і методичних питань повинне ґрунтуватися на використанні можливостей сучасних комп’ютерних технологій. При цьому найбільш ефективною є організація рішення таких завдань у комплексній системі керування підприємством.

Все більшої популярності набирає породжена науково-технічним прогресом технологія глобального позиціювання (GPS-навігації). Сфера застосування в даний час технології – автоматизовані системи диспетчерського контролю і управління автотранспортом на автотранспортних підприємствах і в таксопарках, пошукові системи, системи спеціалізованого використання автотранспорту (автомобілі швидкої допомоги, пасажирський транспорт, дальні вантажоперевезення і т.д.).

Практика показали, що впровадження такої системи дозволяє досягти значного економічного ефекту за рахунок підвищення продуктивності праці і якості транспортного обслуговування, збільшення ефективності роботи водіїв, зростання виробничої дисципліни водіїв, оскільки існують реальні технічні засоби контролю їх роботи тощо [8].

Проте технологія глобального позиціювання використовується лише для управління та контролю руху автотранспорту, а можливість застосування для потреб облікової системи, як завжди, залишаються поза увагою як самих менеджерів, так і науковців зі сфери інноваційного розвитку та облікової діяльності. Тому питання становлення системи обліку під впливом досягнень науково-технічного прогресу у формі повної автоматизації облікових робіт набуває нової актуальності. Супутникові системи глобального позиціювання забезпечують повний контроль і облік всіх параметрів роботи автомобілів: маршрути руху, пробіг, швидкість, витрату палива і факти заправки, обороти двигуна, облік часу роботи і часу простоїв, зупинки і стоянки, кількість поїздок, віддалення від бази та об’єктів (відстань), облік роботи додаткового устаткування (кран, екскаватор, міксер і т.п.), завантаження, розвантаження тощо.

Найбільшу питому вагу у витратах на утримання транспортних засобів займають витрати на придбання паливо-мастильних матеріалів. Традиційна методика розрахунку витраченого палива із врахуванням залишків на початок і кінець дня та об’єму заправленого палива не дозволяє в повній мірі здійснювати контроль за недоцільним витрачанням та махінаціями з паливо-мастильними матеріалами.

Основною повної автоматизації обліку витрат паливо-мастильних матеріалів є використання технології глобального позиціювання (GPS-навігації), яка дозволяє в режимі реального часу володіти інформацією (збір первинної інформації) про місце перебування та відстань, яку проїхав автотранспортний засіб

Підставою для відображення в обліку роботи транспортних засобів є первинна транспортна документація, до якої відноситься подорожній лист автомобіля, товаро-транспортна накладна. В подорожньому листі відображається інформація про час виїзду автомобіля з гаража та час його повернення, показники спідометра про кілометраж при виїзді та поверненні автомобіля, дані про рух пального, його залишок на момент виїзду, одержаного під час заправки, залишок при поверненні тощо.

У системі повністю автоматизованого обліку автотранспортних підприємств з використанням технології глобального позиціювання можливо відмовитися від складання подорожнього листа автомобіля [11].

Технологія глобального позиціювання постачає в бухгалтерію інформацію (реєстрація зібраної інформації) про відстань та час перебування автотранспорту в дорозі. Знаючи витрачання об’єму палива на 1 кілометр пройденої відстані, можна в повністю автоматизованому режимі обліковувати витрачання паливо-мастильних матеріалів. Нормативне витрачання можна взяти з технічного паспорта автотранспорту, а також шляхом експериментального тестування, що дасть більш точні результати.

Понадпланові витрати з врахуванням допустимої похибки за результатами інвентаризації палива по кожному автомобілю можна відшкодовувати за рахунок стягнень з водія або списання на інші витрати.

Шляхом комп’ютерного моделювання на основі транспортних задач можна щохвилини визначати найменш затратний маршрут та оптимальний план перевезень для кожного з великої кількості транспортних засобів, що дозволяє ефективно управляти автотранспортними витратами в межах всього підприємства. За цим механізмом доцільно повністю автоматизувати здійснення обліку витрат для кожного факту перевезення разом і кожної одиниці об’єкта перевезення, що дозволяє з необхідним рівнем рентабельності одразу після доставки ресурсів встановлювати для замовника вартість перевезення. За таким самим принципом може здійснюватися і повністю автоматизований облік й інших витрат, які можна пов’язати з відстанню, пройденою автомобілем за певний період.

Шляхи підвищення ефективності використання ПММ на підприємстві:

-           кожний квартал проводити аналіз показників ефективності використання виробничих фондів;

-           постійно проводити пошук шляхів прискорення обертання оборотних запасів;

-           проводити механізацію і автоматизацію ручних робіт з метою підвищення продуктивності праці і вивільнення працівників з трудомістких процесів;

-           удосконалювати маркетингову діяльність підприємства;

-           для удосконалення бухгалтерського обліку ПММ розробити і ввести систему 1С «Бухгалтерія»;

-           постійно діючій інвентаризаційній комісії частіше проводити перевірки ПММ в місцях їх зберігання;

-           працівникам бухгалтерії звертати увагу на правильність оформлення бухгалтерських документів при оприбуткуванні ПММ і своєчасно пред’явлення претензії постачальникам;

-           начальнику транспортного відділу підприємства взяти під свій особистий контроль видачу ПММ по лімітно-забірним карткам водіям та своєчасно переглядати норми списання пального;

-  здійснювати контроль за нормами списання пального, використовуючи технології глобального позиціювання;

-           бухгалтеру матеріального відділу слідкувати за правильністю визначення розміру допустимих втрат ПММ при зберіганні, а також правильності оформлення актів списання.


ВИСНОВКИ

Курсова робота виконана за матеріалами ВАТ «Криворіжхліб», що здійснює свою діяльність в хлібопекарській галузі.

В умовах розвитку ринкових відносин управляння підприємством набуває нових якостей. Основним елементом управління є бухгалтерський облік.

Однією з обов’язкових умов здійснення процесу виробництва являється забезпечення його предметами праці - запасами.

Запаси – це активи, які:

ü   утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством;

ü   знаходяться у процесі виробництва (НЗВ) з метою наступного продажу продукту виробництва;

ü   утримуються з метою подальшого продажу при умові звичайної діяльності.

Важливою передумовою раціональної організації обліку запасів є їх класифікація. Запаси виробництва підрозділяються на два види: виробничі і товарні запаси.

Виробничі запаси – придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. Товарні запаси – придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу.

На підприємствах промисловості зберігається і знаходиться в обертанні велика маса виробничих запасів. Особливістю виробничих запасів є те, що вони в процесі виробництва використовуються повністю і тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти повністю новими. Також важливим є, що саме виробничі запаси повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції.

В економічній літературі виробничі запаси класифікуються за різними ознаками. На базовому підприємстві розрізняють наступні види виробничих запасів: сировина й матеріали, паливо, тара й тарні матеріали, запасні частини, будівельні матеріали, інші матеріали та МШП.

Виробничі запаси на ВАТ «Криворіжхліб» надходять переважно з зовнішніх джерел: від постачальників як за договорами поставки, так і в порядку бартерних операцій, а також від підзвітних осіб. Необхідно також відмітити, що виробничі запаси надходять на підприємство в основному автотранспортом.

Однією з важливих умов надходження виробничих запасів є правильне документальне забезпечення. Це потребує надійної системи документообігу пов’язаного з оприбуткуванням цінностей.

Надходження виробничих запасів на базовому підприємстві оформлюється наступними первинними документами: накладними, товарно-транспортними накладними, товарними чеками. В умовах необхідності ведення податкового обліку і правильності визначення податку на додану вартість поряд з документами, які підтверджують надходження та оприбуткування виробничих запасів, виникає необхідність виписки податкових накладних і відображення в обліку сум податку на додану вартість. Тут також слід відмітити, що на підприємстві необхідно здійснювати більш суворий контроль за видачею та використанням довіреностей, оскільки на підприємстві траплялись випадки невчасного звітування по використаних довіреностях.

У бухгалтерському обліку оцінка виробничих запасів можлива: за первісною вартістю, за чисто реалізаційною вартістю, за справедливою вартістю та за балансовою (обліковою) вартістю.

Актуальним питанням для підприємства становиться оцінка виробничих запасів при їх вибутті. Враховуючи, що фінансовий облік передбачає представлення результатів діяльності підприємства якомога привабливішим для користувачів, слід обирати елементом облікової політики той метод, який максимально підвищує прибуток. Таким методом, на нашу думку, є метод ФІФО. Метод ФІФО (першими відпускаються запаси, що надійшли раніше) передбачає, що запасів при їх відпуску оцінюються за цінами перших надходжень, а залишок – за цінами останніх надходжень. Це сприятиме залученню інвестицій, збільшенню оборотних коштів, а отже дасть можливість отримати більші прибутки та покращити фінансовий стан підприємства.

Таким чином, даючи оцінку повноті та якості організації та ведення обліку надходження та формування собівартості виробничих запасів на ВАТ «Криворіжхліб», можна сказати, що застосовувана форма бухгалтерського обліку є раціональною, проте не завадить врахувати зауваження та пропозиції наведені вище.


Список використаних джерел

1.   Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України, прийнятий Верховною Радою України від 16.07.99р. №996 – ХІУ //Вісник податкової служби України – 1999. - №33. – С.26-29.

2.   Про податок на додану вартість: Закон України прийнятий Верховною Радою України від 03.04.97 р. №168/97 – ВР Баланс - 1999. - №12. – С.4 – 23.

3.   Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9“Запаси”: Затв. Наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.99 р. // Дебет і кредит – 2000. - №12. – С.8 – 12.

4.   Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу: Затв. Наказом Головного управління Держаного казначейства України №90 від 30.10.98 р. // Все про бухгалтерський облік - 1998. - №118. - С.15-21.

5.   Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість: Затв. Наказом Міністерства фінансів України №141 від 01.07.97 р. // Вісник Податкової служби України - 1997.- №10. - С.7-14.

6.   Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р. // Українська інвестиційна газета – 2000. -№3. – С.7 – 32.

7.   План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р. // Українська інвестиційна газета – 2000. - №3. – С.2 – 6.

8.   Бирюкова И.К., Виних Г.Т. Практический бухгалтерский учет и аудит в Украине. – К.: Економика и Право, 1996. – 222с.

9.   Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський облік в Україні / Під ред. Ф.Ф.Бутинця. – Ж.: ЖІТІ, 2000. – 264с.

10.      Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В. Фінансовий облік. Частина І. – Ж.: ЖІТІ, 1998. – 624с.

11.      Буфатіна І. Запаси. Облік за національними стандартами // Все про бухгалтерський облік. – 2000. - №8. – С.8-15.

12.      Буфатіна І. Запаси. Облік за національними стандартами // Все про бухгалтерський облік. – 2000. - №10. – С.8-13.

13.      Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку / Під ред. М.В.Кужельного. – К.: А.С.К., 1998. – 223с.

14.      Грабова Н.М. Бухгалтерский учет в промышленных и торговых предприятиях, 2000./Под ред. Н.В.Кужельного.-К.:А.С.К.,2000.-624с.

15.      Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. - К.: А.С.К., 1998. - 768с.

16.      Качалин В.В. Финансовый учет и отчетность в соответствии со стандартами GAAP. – М.: Дело, 1998. – 432.

17.      Онищенко Т. ПБО 9 і п.5.9. // Податки та бухгалтерський облік. – 2000. - №7. – С.27-31.

18.      Соловьёва О.В. Зарубежные стандарты учета и отчетности . – М.: «Аналитика – Пресс», 1998. – 288с.

19.      Сопко В.В. Бухгалтерський облік в промисловості та інших галузях народного господарства. - К.: Вища школа, 1992. - 463с.

20.      Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності. - К.: ВПОВ “А.С.К.”, 1996. - 512с.

21.      Церетелі Л.В. Облік МШП. Матеріальних активів і основних фондів // Вісник податкової служби України. - 1998. - №16. - С. 20-21.


Додаток Д

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЖХЛІБ» НАКАЗ

05 січня 2009р .№ 19/11-Б

«Про облікову політику підприємства на 2009 рік»

На виконання вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIY «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами і доповненнями, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку,

НАКАЗУЮ

Організувати бухгалтерський облік наступним чином:

І. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1.1 Господарські операції підприємства відображати в бухгалтерському обліку, базуючись на вимогах Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

1.2 організувати ведення бухгалтерського обліку бухгалтерською службою на чолі з головним бухгалтером.

1.3 Головному бухгалтеру забезпечити дотримання на підприємстві встановлених принципів бухгалтерського обліку, упорядкування і надання у втановлені терміни фінансової звітністі на основі бухгалтерського обліку з допомогою засобів обчислювальної техніки.

1.4 Забезпечити відображення господарських операцій підприємства відповідно до робочого плану рахунків.

1.5 Для визначенні основних засобів та інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів такими, визначення терміну корисного використання об’єктів та вибору методу нарахування амортизації створити постійно-діючу експертно-технічну комісію в складі:

Голова комісії: – головний інженер

Члени комісії: – головний енергетик

 – головний механік

 – начільник виробничого відділу

1.6 Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання понад один рік – основними засобами, первісною вартістю менше 1000 тис.гривень – іншими необоротними матеріальними активами.

1.7 Нарахування амортизації основних засобів проводити за нормами і методами передбаченими податковим законодавством та згідно П(С)БО 7.

1.8 Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну корисного використання ( 10 років ).

1.9 Організувати бухгалтерський облік запасів зі застосуванням П(С)БО 9.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів визначити кожне їх найменування

1.10 Застосовувати метод оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продажу чи іншому їх вибутті – ФІФО.

1.11 На вартість малоцінних та швидкозношуючих предметів, які обліковуються на рах.112 нараховувати знос 100% який відображати на рах.132.

1.12 Товарно-заготівельні витрати узагальнювати на окремому субрахунку (20) із щомісячним розподілом між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця та сумою запасів. Що вибули, за середнім відсотком.

1.13 Резерв сумнівних боргів не нараховувати.

1.14 Оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг (виконання робіт) здійснюється шляхом вивчення виконаної роботи.

1.15 Застосовувати в основному виробництві нормативний метод обліку елементів витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції у цехах допоміжного виробництва та інших допоміжних виробництвах – простий метод калькулювання.

1.16 Встановити, що підставою для бухгалтерського обліку господарськиї операцій є первинні документи, що фіксують факти здніснення господарських операцій.

1.17 Для перерахунку доходів і витрат та руху грошових коштів в іноземній валюті застосовувати курс Нацбанку України.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОГО ОБЛІКУ

2.1 Встановити порядок нагромадження даних про валові витрати і валові доходи для цілей оподаткування на основі первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій із записами на відповідних рахунках бухгалтерського обліку – 18 “Валові витрати”, 48 “Валові доходи”.

2.2 Відстрочені податкові активи та зобов’язання визнавати в тому випадку, коли податок на дохід підприємства менший або відповідно більший від суми податку, визначеного відповідно до податкового законодавства.

2.3 Розрахунок приросту (зменшення) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих вирбів і напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (п.5.9 Закону про оподаткування прибутків підприємств”) здійснювати щоквартально.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

3.1 Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві створити постійно-діючу інвентаризаційну комісію в складі:

– головний інженер

– головний механік

– начальник відділу МТП

– головний бухгалтер

3.2 Призначити відповідальних

-за видачу доручень на одержання ТМЦ – старший бухгалтер

-за облік і збереження бланків суворої звітності–старший бухгалтер

3.3 Затвердити відповідальність за якість і своєчасність упорядкування й надання звітності –

Баланс (Ф 1), Звіт про фінансові результати (ф-2), Звіт про рух грошових коштів (ф-3), Звіт про власний капітал (Ф) 4, - головний бухгалтер, Форма 1-П – підприємництво, Форма 5 “Примітка до річної фінансової звітності”, Форма 1,2 “Інвестиції”, Форма 1 “Амортизація” – заст.гол.бухгалтера, Форма 1-Б “Дебіторська та кредиторська заборгованість., податкова звітність – головний бухгалтер

3.4 Надати право підпису документів із повною відповідальністю – бухгалтерських (згідно взірців) підписів.

3.5 Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Керівник ВАТ «Криворіжхліб» С.Ф.Малашенко


Информация о работе «Облік виробничих запасів на ВАТ "Криворіжхліб"»
Раздел: Бухгалтерский учет и аудит
Количество знаков с пробелами: 85730
Количество таблиц: 13
Количество изображений: 0

0 комментариев


Наверх