Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії

Зміст

Вступ

Розділ І. Організація обліку в Мексиці

Розділ ІІ. Організація обліку в Норвегії

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Розвиток ринкових економічних відносин, значне розширення зовнішньоекономічних зв’язків висувають нові вимоги до побудови бухгалтерського обліку в кожній зарубіжній країні.

Зміни, що відбуваються в економічному та соціальному житті країни, вимагають серйозного вивчення та застосування багатьох фундаментальних положень, що діють в країнах з розвинутою економікою.

Це передбачає подальше дослідження проблем інтеграції обліку певної країни з міжнародними принципами, обумовленими таким поняттям, як гармонізація обліку. Бухгалтерський облік визначається середовищем, в якому він функціонує.

Кожній країні притаманна своя історія, свої цінності, політична система, менталітет. Навіть в країнах з однією мовою та єдиними правилами обліку термінологія і форми надання звітності суттєво відрізняється.

Тому, метою даної роботи є висвітлення обліку у таких зарубіжних країнах, як Мексика і Норвегія. В даній роботі звертається увага на аналіз господарської та фінансової діяльності західних підприємств досліджуваних країн, а також розглянуто методику вивчення основних показників фінансової звітності.

Розділ І. Організація обліку в Мексиці

Не дивлячись на спроби трансформації національних бухгалтерських систем на світовому рівні, які застосовуються міждержавними інститутами, все ж таки залишаються великі різниці в системах бухгалтерського обліку навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою.

Важливе значення при визначенні національної системи обліку та звітності має наявність законодавчої бази та інших нормативних документів, що є основою організації обліку, а також їх відповідність міжнародній практиці і затвердженим національним стандартам.

Система регулювання бухгалтерського обліку в різних країнах склалася під дією різних факторів, багато з яких були зумовлені як історичним розвитком, так і взаємним впливом. Тому, порівнюючи ці системи, можна виявити спільні та відмінні риси.

В англо-американських країнах на стан обліку впливають не стільки фіскальні закони, скільки облік принципу обачності і зберігання балансової вартості.

Бухгалтерський облік визначається середовищем, в якому він функціонує. Тому його принципи визначаються як внутрішніми факторами, зокрема, організацією господарської діяльності, так і зовнішніми факторами (політичними, економічними, соціальними, географічними тощо). Проте, певна подібність зумовлює і наявність в системах бухгалтерського обліку, що застосовуються, багатьох спільних рис.

Історичний розвиток законодавчих систем дуже вплинув на системи обліку. Країни зазвичай поділяють на дві великі групи: країни-законодавці і країни-незаконодавці. Перші відрізняються обов'язковістю дотримання законів за принципом: «дозволено те, що дозволено». В силу цього облікові правила жорстко регламентовані і визначаються законодавством. У більшості країн, які застосовують цей підхід, обліковим стандартам надається ранг державних законів. Процедури ведення обліку деталізуються та достатньо жорстко регламентуються. Головним завданням бухгалтерського обліку в цих країнах є обчислення державних податків та контроль за своєчасною та повною їх сплатою. До числа таких країн і належать Мексика.

Бухгалтерський облік, як і політика, і ідеологія, не знає національних меж. Облікові технології експортуються та імпортуються, що доводить схожість існуючих систем обліку в різних країнах. Це дозволяє провести класифікацію національних систем обліку.

Як вже відмічалося, фактори, які визначають рівень розвитку бухгалтерського обліку, є взаємопов'язаними. Так, в більшості країн, що мають жорстке правове регулювання економічної діяльності, банки чи уряд історично розглядалися в якості основних кредиторів, в той час як в країнах загально-правової орієнтації в задоволенні фінансових запитів бізнесу більше покладалися на розширення акціонерної власності та ринків цінних паперів. Таким чином, якщо вважати ідею впливу «навколишнього середовища» на систему бухгалтерського обліку правильною, можна очікувати, що в країнах зі схожими соціально-економічними умовами і системи обліку мають багато спільного.

Але в основі різноманіття національних систем лежить, насамперед, вплив соціального середовища.

До факторів соціального середовища можна віднести: стадію економічного розвитку, особливості підприємницької діяльності, ступінь втручання керівництва в економічні відносини, групи користувачів та укладачів бухгалтерської звітності, цілі, які вони при цьому переслідують, характер бухгалтерської професії, наявність специфічних прийомів регулювання бухгалтерського обліку, рівень інфляції, культурні відносини, законодавчу систему, політичну систему, систему освіти, академічний вплив, міжнародний вплив (наприклад, колоніальне минуле), рівень іноземних інвестицій в країні тощо.

Мексика – країна, що належить до англо-американської системи обліку, для якої характері фінансові основи обліку, тобто сильний зв'язок з акціонерним капіталом і цінними паперами різного рівня:

-       орієнтація обліку на потреби інвесторів і кредиторів;

-       наявність розвинутого ринку цінних паперів;

-       високий рівень професійної бухгалтерської підготовки;

-       наявність великої кількості транснаціональних корпорацій та утворень;

Виходячи із загальної економічної ситуації в країні виділяють 10 різновидів національних моделей, при цьому виділяють і Мексику в окрему модель разом із Ізраїлем.

Необхідно охарактеризувати практику обліку в Мексиці. У звіті про джерела і використання коштів повідомляє про джерела і використання оборотних коштів. Вимагається у країні облік впливу інфляції; виділяються витрати на дослідження і розробки; пенсійні схеми визнаються у Мексиці непрофінансовими зобов’язаннями.

Історично в кожній країні складались власні стандарти обліку та звітності, які відповідали в першу чергу вимогам, що висувалися до звітності її основними користувачами. Склад та обсяг фінансової інформації, яка розкривалась підприємствами, також визначались залежно від потреб її первинних користувачів. В Мексиці як і в інших країнах Латинської Америки, та в багатьох країнах СНД, фінансова звітність протягом багатьох років була основою для вирішення завдань фіскального контролю та збору податків. Складання звітності у Мексиці здійснюється щоквартально.

Бухгалтерський облік у поєднанні з міжнародними відносинами характеризує, що з певних причин одна держава може дозволити, щоб інша країна або група країн впливала на її систему бухгалтерського обліку та звітності.

Облікові системи можуть бути експортовані так само, як і будь-які інші товари. Вплив облікових правил однієї країни на облікові правила іншої може бути зумовлений політичною або економічною залежністю, географічним положенням. США значно впливає на облікову політику Канади завдяки географічній близькості, тісним економічним зв'язкам тощо. Те ж саме можна сказати і про Мексику, яка має тісні торговельні зв’язки з США, Філіппінами як з колишнім протектором, Ізраїлем тощо.

Мексика використовує Міжнародні стандарти фінансової звітності таким чином, що національні стандарти підготовлені з використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності і відповідають їх вимогам і принципам, але деякі можуть дати більший або менший вибір методів чи підходів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності 1 «Подання фінансової звітності» в складі національних стандартів Мексики характеризуються, що національні стандарти розробляються самостійно, але відповідають в матеріальному плані Міжнародним стандартам фінансової звітності 1.

Починаючи з 1 січня 1998 року, на термін 2,5 року Мексика входить до складу Ради Комітету з Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Плани рахунків країн англо-американської облікової системи є те, що в них американської немає загальноприйнятих національних планів рахунків. Для цих країн до яких входить і Мексика характерні наступні риси.

1. Наявність двох самостійних бухгалтерій: фінансової та управлінської. При цьому фінансова бухгалтерія дає загальну характеристику майна підприємства і всієї економічної діяльності господарюючого суб'єкта. Вона включає аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими юридичними чи фізичними особами, а також аналітичний облік фінансових операцій. За даними фінансового обліку визначають прибуток (збиток) та складають звітність. Управлінський облік призначений для задоволення інформаційних потреб управління, він вирішує такі завдання, як визначення очікуваного доходу від тієї чи іншої господарської операції, складання цілого ряду прогнозів, а саме: про рентабельність випуску нових видів продукції на підставі вивчення ринків збуту, про фінансовий стан фірми в перспективі, фінансова оцінка альтернативних варіантів розвитку підприємства тощо. В його основу покладено широке застосування фінансової математики; управлінська бухгалтерія є необов'язковою, як правило, вона застосовується тільки на великих підприємствах.

2. Як і більшість планів рахунків країн-членів ЄС план рахунків будується на основі методу «затрати-випуск» з постійним спрямуванням бухгалтерського обліку на кінцевий результат. Фінансова бухгалтерія порівнює витрати з випуском у розрізі функціональних рахунків (виробництво, транспорт, постачання, реалізація, адміністрація тощо) та визначає фінансовий результат, а у випадку однорідності готової продукції, вимірювання витрат випуску та результатів проводиться у розрізі центрів відповідальності.

В управлінській бухгалтерії вимірювання витрат, пов'язаних з випуском та визначенням фінансових результатів, проводиться у розрізі виробів, внутрішніх та зовнішніх сегментів діяльності.

3.Постійна спрямованість бухгалтерського обліку на оперативне визначення фінансових результатів.

4.Значна інтеграція планування та обліку на рівні фінансової та управлінської бухгалтерій.

5.Визначення фінансових результатів здійснюється на основі групування витрат за елементами з чітким відокремленням доданої вартості.

Багато підприємств країн англо-американської облікової системи облік витрат здійснюють на функціональних рахунках. Наприклад, професійний план рахунків енергетичної промисловості Канади пропонує обліковувати витрати за наступними рахунками: 50 «Виробництво», 51 «Транспорт», 52 «Реалізація», 53 «Постачання», 54 «Адміністрація» тощо.

Але відсутність єдиного плану рахунків не означає, що в країнах англо-американської системи обліку в цій сфері панує анархія. Всі професійні плани рахунків будуються на певних принципах, на підставі яких кожна компанія самостійно формує план рахунків.

Розділ ІІ. Організація обліку в Норвегії

Норвегія – країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави:

-   тісні виробничі зв'язки з банками;

-   детальний юридичний регламент обліку і звітності;

-   орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;

-   макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);

Окремі відмінності в національних облікових системах мають місце практично за всіма ознаками, які визначають національну систему у розвинених країнах та тих, що розвиваються.

Певні відмінності у національних системах обліку мають місце практично по всіх раніше розглянутих ознаках. Так, аналіз національних систем регулювання обліку у відношенні до проблеми оцінки дозволяє зробити висновок про те, країни законодавчо потребують вказівки у звітності, що публікується, використаних методів оцінки.

Методи оцінки статей балансу, які відображаються в обліку в зарубіжній валюті в національній обліковій системі Норвегії мають такі значення, як:

-               курс на дату балансу для готівки і грошових зобов 'язань та первісна вартість для інших авуарів і зобов 'язань – не використовується;

-               курс на дату балансу за всіма оборотними засобами і зобов'язаннями та первісна вартість по інших статтях активу і пасиву - не використовується;

-               курс іноземної валюти на дату складання балансу за всіма засобами і зобов'язаннями – практикується більшістю компаній.

З іншого боку, в національній системі обліку Норвегії створюються особливо сприятливі умови для фірм та найменш сприятливі для держави, що викликає необхідність активізації національної економіки на зовнішньому ринку та рядом інших економічних умов, в першу чергу пов'язаних із зайнятістю та військовими асигнуваннями.

Облікова система на національному рівні характеризується певним комплексом показників, головними з яких є:

1.         наявність і використання розвинутої системи національних бухгалтерських стандартів;

2.         національний план рахунків;

3.         система організації бухгалтерського обліку в масштабі підприємства;

4.         методологія визначення кінцевого фінансового результату роботи підприємства (в країнах Східної Європи є один спосіб визначення прибутку; в країнах, які входять до ЄС, - три; у Франції - чотири; в країнах Африки -два-три тощо).

Іноді до цих показників додають ще особливості системи фінансової звітності.

Однак, слід відмітити, що якими б суттєвими не були відмінності обліку в різних країнах, той факт, що всі вони застосовують диграфічний (подвійний) варіант патримоніального рахівництва, не піддається сумніву.

На формування національних систем обліку значно впливає не лише система регулювання обліку, яка склалася в кожній країні. Не останнє місце належить професійному самоврядуванню. В деяких країнах провідний спеціаліст з теорії бухгалтерського обліку та звітності може сильно впливати на загальну ситуацію.

Таким чином, можна зробити висновок, що національна система бухгалтерського обліку Норвегії дозволяє вирішувати певні тактичні та стратегічні задачі розвитку економіки країни з урахуванням використання пріоритетного напряму.

Що стосується відображення в обліку засобів та ресурсів підприємств у іноземній валюті, то, найбільший ступінь сприятливості щодо фірм мають національна облікова система Норвегії та інших країн.

Щодо методів списання обліку запасів в Норвегії використовуються наступні:

1.      Вартість менша за попередню – встановлюється законом;

2.      Метод ФІФО – практикується незначною кількістю компаній;

3.      Метод середньозваженої - практикується незначною кількістю компаній;

4.      Метод ЛІФО – не дозволено.

Практика обліку в різних країнах – здійснюється окрема капіталізація витрат на дослідження і розробки; галузеві і географічні розрізи в Норвегії не виділяються.

Кредиторську та дебіторську заборгованість оцінюють за курсом на кінець періоду. Курсові різниці групують за термінами заборгованості та валютами. Позитивний результат такого групування (прибуток) повинен трактуватися як відстрочений кредит в складі доходів, які підлягають розподілу протягом декількох років; негативний результат (збиток) - списується за рахунок збитків та прибутків.

Норвегія здійснила переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності національною мовою і використовує таким чином, що національні стандарти підготовлені з використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності і відповідають їх вимогам і принципам, але деякі можуть дати більший або менший вибір методів чи підходів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності значною мірою сприяють вдосконаленню та гармонізації фінансової звітності в усьому світі. їх застосовують:

1.         як основу національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах;

2.         як міжнародний зразок ті країни, які розробляють свої власні вимоги, в тому числі провідні розвинені країни, а також дедалі більша кількість країн, що розвиваються, такі як Китай і багато інших країн в Азії, Центральній Європі та колишньому Радянському Союзі;

3.         фондові біржі та регульовані органи, які дозволяють іноземним компаніям подавати фінансові звіти відповідно до МСФЗ;

4.         наднаціональні органи, такі як Європейська комісія, яка оголосила, що вона значною мірою покладається на Комітет МСФЗ щодо результатів, які відповідають потребам ринків капіталу;

5.         дедалі більша кількість підприємств.

Зараз розглядається питання про прийняття МСФЗ країнами ЄС, хоча б щодо компаній, акції яких котируються на фондових біржах. Оскільки ці стандарти представляють собою систему, що дозволяє новим фінансовим структурам застосовувати міжнародно-визнану базу ведення обліку, їх почали використовувати і багато країн, що розвиваються.

Міжнародні стандарти фінансової звітності 1 «Подання фінансової звітності» в складі національних стандартів Норвегії так само, як і в Мексиці характеризуються, що національні стандарти розробляються самостійно, але відповідають в матеріальному плані Міжнародним стандартам фінансової звітності 1.

Різні джерела фінансування також можуть вплинути на побудову системи бухгалтерського обліку в Норвегії.

Якщо фінансування компанії здійснюється через фондові біржі, тобто через продаж акцій всім бажаючим, можна очікувати, що якість бухгалтерської інформації, що публікується, буде вищою, ніж у разі, коли фінансування надходить за приватними угодами, оскільки в останньому випадку особа, яка фінансує, може отримати необхідну інформацію за допомогою самої угоди.

Поява єдиної європейської системи фондових бірж здійснює стимулюючий вплив на гармонізацію систем бухгалтерського обліку та звітності в Європі. Різні джерела фінансування можуть вимагати різного ступеня деталізації інформації, що публікується.

Що ж до Норвегії, то в цій країні фондові біржі дозволяють використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності виключно іноземним компаніям.

При класифікації систем правового регулювання бухгалтерської діяльності виділяють багато моделей регламентації бухгалтерського обліку.

У ряді класифікацій виділяють окремо британську та американську систему регулювання обліку, а також німецько-датську модель, до якої входять такі країни, як Данія, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія та Швеція.

Не дивлячись на певні, іноді вельми суттєві розбіжності, бухгалтерське законодавство має схожі тенденції розвитку, в основу яких покладено зростання втручання держави у регулювання економічних процесів.

Бухгалтерський облік виконує не тільки інформаційні функції для макророзрахунків, але і є складовою частиною всієї податкової та бюджетної системи держави. Тому в багатьох країнах світу методичні вказівки з бухгалтерського обліку надає Міністерство фінансів. В досліджуваній країні цю функцію бере на себе саме Міністерство фінансів.

Норвегія входить в Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Мета якої – сприяти економічному розвитку країн-членів організації шляхом надання консультаційної допомоги по широкому спектру проблем, таких як, наприклад, проблема упорядкування валютних курсів.

У 1976 році Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) видала зведення правил управління БНК, одним з розділів якого були рекомендації щодо змісту фінансового звіту. В останній час ОЕСР приступила до огляду практики в країнах-учасницях з тим, щоб розробити рекомендації по зближенню національних методик. Експерти ОЕСР мають бажання виступити в ролі каталізатора, що стимулює діяльність різноманітних професійних організацій по узгодженню облікових стандартів, оскільки ОЕСР не має ні ресурсів, ні бажання займатися вирішенням цієї проблеми в повному обсязі.

Висновки

Отже, можна зробити висновок, що Мексика і Норвегія – це дві різні країни, які мають свій певний економічний розвиток, облікову систему, практику обліку в країні і т.д.

Мексика – країна, що належить до англо-американської системи обліку, для якої характері фінансові основи обліку, тобто сильний зв'язок з акціонерним капіталом і цінними паперами різного рівня. Основними рисами облікової системи цієї країни є: орієнтація обліку на потреби інвесторів і кредиторів; наявність розвинутого ринку цінних паперів; високий рівень професійної бухгалтерської підготовки; наявність великої кількості транснаціональних корпорацій та утворень;

Норвегія – країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави. Обліковій системі Норвегії притаманні такі риси, як тісні виробничі зв'язки з банками; детальний юридичний регламент обліку і звітності; орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням; макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);

Основна спільна риса між досліджуваними країнами – це використання Міжнародних стандартів фінансової звітності таким чином, що національні стандарти підготовлені з використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності і відповідають їх вимогам і принципам, але деякі можуть дати більший або менший вибір методів чи підходів.

Список використаних джерел

1.   Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». – Житомир ПП «Рута», 2003. – 544 с.

2.   Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»/За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 7-ме вид., доп. І перероб. – Житомир: ПП «Рута»,2006. – 832 с.

3.   Лучко М.Р., Бенько І.Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 311 с. – (Вища освіта ХХ століття).

4.   Соловьева О.В. Зарубежные стандарти чета и отчетности. Учебное пособие. – М.: «Аналітика-Прес», 1998. – 288 с.

5.   Панков Ф.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах: учебное пособие. – ИП «Экоперспектива». 1998. – 228 с.